www.wikidata.uk-ua.nina.az

Японська окупація Бірми Історія М янми п Найдавніша історія 11 000 200 до н е П ю 200 до н е 1050 н е Монські царства 82

Японська окупація Бірми

Історія М'янми[п]

Список столиць[en] • Бірманські хроніки[en]
Військова історія[en]

Японська окупація Бірми (англ. Japanese occupation of Burma) — період в історії Бірми з 1942 до 1945 року, коли під час Другої світової війни Бірма перебувала під окупацією Японської імперії.

Попередньо японці допомогли з формуванням Національної армії Бірми та вишколили «Тридцять товаришів», які стали засновниками сучасних збройних сил країни. Бірма надіялася дістати підтримку японців у справі вигнання британців, щоб тим самим здобути незалежність.

1942 року Японія вдерлася в Бірму і 1 серпня 1943 року номінально оголосила колонію незалежною під назвою Держава Бірма. Встановлено маріонетковий уряд, який очолив Ба Мо. Проте чимало бірманців засумнівалися у щирості наміру японців надати їм справжню незалежність.

У серпні 1944 року батько майбутньої лідерки опозиції і державної радниці Аун Сан Су Чжі Аун Сан та інші ватажки націоналістів утворили антифашистську організацію, яка попрохала Сполучене Королівство сформувати коаліцію з іншими союзниками Другої світової війни проти японців. До квітня 1945 року союзники вигнали японців. Згодом між бірманцями та британцями почалися переговори про незалежність. Під японською окупацією померло від 170 000 до 250 000 цивільних осіб.

Передісторія Редагувати

Деякі бірманські націоналістичні кола вбачали в початку Другої світової війни можливість добитися поступок від британців в обмін на підтримку у військових діях. Інші, як-от рух такінів, виступали проти участі Бірми у війні за будь-яких обставин. У серпні 1939 року діяч цього руху Аун Сан разом з іншими соратниками заснував Комуністичну партію Бірми. Аун Сан став також співзасновником Народної революційної партії, перейменованої після Другої світової війни в Соціалістичну партію. Він також допоміг заснувати Блок свободи шляхом створення союзу такінів, політично активних ченців і Партії бідної людини Ба Мо.

Після того, як такіни закликали до всенародного повстання, щодо багатьох ватажків організації включно з Аун Саном було видано ордери на арешт. Відтак Аун Сан утік у Китай із наміром зв'язатися з китайськими комуністами, але його викрили органи японської влади, які запропонували йому підтримку шляхом створення підрозділу секретної розвідки під назвою «Мінамі Кікан», яку очолив полковник Кейдзі Судзукі, з метою перекрити Бірманську дорогу та підтримати всенародне повстання.

Аун Сан невдовзі повернувся у Бірму, де загітував 29 юнаків, які поїхали з ним у Японію, щоб пройти військовий вишкіл у Хайнані (Китай), де вони стали відомими як «тридцять товаришів». Коли японці у грудні 1941 р. захопили Бангкок, Аун Сан в очікуванні японського вторгнення в Бірму в 1942 році оголосив про створення «армії незалежності Бірми».

Для військового керівництва Японії завоювання Бірми було важливою стратегічною метою в умовах розпочатих бойових дій проти Великої Британії та Сполучених Штатів. Окупація Бірми перервала б життєво необхідний шлях постачання (Бірманську дорогу) з Китаю. Крім того, японці знали, що каучук — це один із небагатьох конче потрібних для війська ресурсів, яким не володіли в достатній мірі Сполучені Штати. Для Японії було вкрай важливо, щоб союзникам по антигітлерівській коаліції було відмовлено у доступі до поставок каучуку з Південно-Східної Азії, навіть якби вони коли-небудь пристали на мирні умови, вигідні Японії.

Окупація Редагувати

Японські військовики біля Шветальяун-Будди.

Навесні 1942 р. «армія незалежності Бірми» сформувала в деяких районах країни тимчасові органи влади, але серед японського керівництва у погляді на майбутнє Бірми виникли розбіжності. Поки полковник Судзукі закликав «тридцять товаришів» утворити тимчасовий уряд, японське військове керівництво так офіційно і не прийняло цей план. Кінець кінцем, японська армія звернулася до Ба Мо, щоб той сформував уряд.

Протягом війни в 1942 р. Армія незалежності Бірми зростала неконтрольовано, а в багатьох районах до її лав потрапляли чиновники і навіть злочинці. Її було реорганізовано в Армію оборони Бірми під японським командуванням, але на чолі її все ще стояв Аун Сан. На відміну від Армії незалежності Бірми, яка була нерегулярною військовою силою, Армія оборони Бірми поповнювалася новобранцями, яких готували японські інструктори на постійній основі.

Згодом Ба Мо був проголошений головою держави і Аун Сан зайняв у його кабінеті міністрів посаду воєнного міністра, а ватажок комуністів Такін Тан Тун став міністром земель і сільського господарства. Коли в 1943 році японці теоретично оголосили Бірму незалежною, Армію оборони Бірми було перейменовано на Національну армію Бірми.

Прапор Держави Бірма, що використовувався в 1943-45 рр.
Руїни Рангуна після закінчення Другої світової війни.

Незабаром стало очевидним, що японські обіцянки незалежності були простою фікцією і що Ба Мо обдурили. Коли удача у війні відвернулася від японців, ті оголосили Бірму 1 серпня 1943 року повністю суверенною державою, але це був тільки вивіска. Розчарувавшись, Аун Сан розпочав переговори з керівниками комуністів Такіном Тан Туном і Такіном Сое, а також ватажками соціалістів Ба Све і Кьяв Ньєйн, що привело до утворення в серпні 1944 року на таємній нараді в Пегу Антифашистської організації, яку пізніше було перейменовано на Антифашистську народну лігу свободи, що відверто виступила проти японського фашизму, пропонуючи справедливіший і більш рівноправний суспільний порядок.

Такін Тан Тун і Такін Сое, ще перебуваючи у в'язниці Інсейн у липні 1941 р., стали співавторами «Інсейнського маніфесту», який, усупереч панівній думку в русі такінів, визначив світовий фашизм головним ворогом у невідворотній війні та закликав до тимчасового співробітництва з британцями в широкій коаліції союзників, яка повинна включати і Радянський Союз. Соу пішов у підпілля з метою організувати опір японській окупації, а Тан Тун спромігся передати йому японські розвіддані, тоді як інші комуністичні вожді Такін Теїн Пе і Тін Шве зв'язалися із колоніальним урядом у вигнанні, що осів у Шімлі (Індія).

7 липня 1945 року японські солдати 3-го батальйону 215-го полку та співробітники військової поліції з міста Моулмейн Імперської японської армії увійшли в село Калагон, де оточили всіх його мешканців, щоб їх допитати. Потім ці солдати за наказом начальника штабу 33-ї армії генерал-майора Сеї Ямамото знищили орієнтовно 600 бірманських селян.

Кінець окупації Редагувати

Генерал Ічида Дзіро офіційно здається бригадному генералові Армстронгу в урядовому будинку в Рангуні.

У 1944 і 1945 роках через британську Force 136 відбувалися неофіційні контакти між Антифашистською організацією та західними союзниками. 27 березня 1945 Національна армія Бірми підняла загальнонаціональне повстання проти японців. Відтоді 27 березня відзначалося як День опору, доки військовики не перейменували його на День збройних сил. Аун Сан та інші почали перемовини з Луїсом Маунтбеттеном і офіційно приєдналися до Антигітлерівської коаліції як Патріотичні бірманські сили. На першій зустрічі Антифашистська організація представила себе британцям як тимчасовий уряд Бірми з Такіном Сое на чолі, а Аун Саном як членом його президії.

До травня 1945 року японців було вигнано з більшості території Бірми. Потім почалися переговори з британцями щодо роззброєння Антифашистської організації та участі її військ у післявоєнній армії Бірми. Деякі ветерани сформували напіввійськове утворення під орудою Аун Сана, яке називалося «народна волонтерська організація» і відкрито проводили навчання в одностроях. Поглинання Патріотичних бірманських сил успішно завершилося на конференції у місті Канді на Цейлоні у вересні 1945 року.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Michael Clodfelter. Warfare and Armed Conflicts: A Statistical Reference to Casualty and Other Figures, 1500–2000. 2nd Ed. 2002 ISBN 0-7864-1204-6. p. 556
  2. ↑ Werner Gruhl, Imperial Japan's World War Two, 1931–1945 Transaction 2007 ISBN 978-0-7658-0352-8 (Вернер Грул — колишній начальник відділення вартості і економічного аналізу НАСА, який упродовж усього життя цікавився вивченням Першої та Другої світових воєн.)
  3. ↑ Martin Smith (1991). Burma - Insurgency and the Politics of Ethnicity. London and New Jersey: Zed Books. с. 49,91,50,53,54,56,57,58–59,60,61,60,66,65,68,69,77,78,64,70,103,92,120,176,168–169,177,178,180,186,195–197,193,,202,204,199,200,270,269,275–276,292–3,318–320,25,24,1,4–16,365,375–377,414. 
  4. Robert H. Taylor (1987). . C. Hurst & Co. Publishers. с. 284. Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2018. 

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Istoriya M yanmi p Najdavnisha istoriya 11 000 200 do n e P yu 200 do n e 1050 n e Monski carstva 825 1057 Arakanski carstva 788 1406 Dinastiya Pagan 849 1297 Period voroguyuchih carstv Verhnya Birma en 1297 1555 M yinsajn i Pinya 1297 1364 Sikajn 1315 1364 Ava 1364 1555 P yi 1482 1542 Ramanya 1287 1539 1550 1552 Shanski knyazivstva 1215 1563 Arakan 1429 1785 Taungu 1510 1752 Vidrodzhene Hantavadi 1740 1757 Konbaun 1752 1885 Britanska Birma 1824 1948 Anglo birmanski vijni 1824 1885 Nacionalistichnij ruh 1900 1948 Yaponska okupaciya 1942 1945 Suchasnist z 1948 Soyuz Birma en 1948 1962 Perevorot 1962 roku Socialistichna respublika 1962 1988 Povstannya 8888 Soyuz M yanmi 1988 2010 Politichni reformi en 2011 2012 Vijskovij perevorot 2021 rokuSpisok stolic en Birmanski hroniki en Vijskova istoriya en Yaponska okupaciya Birmi angl Japanese occupation of Burma period v istoriyi Birmi z 1942 do 1945 roku koli pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Birma perebuvala pid okupaciyeyu Yaponskoyi imperiyi Poperedno yaponci dopomogli z formuvannyam Nacionalnoyi armiyi Birmi ta vishkolili Tridcyat tovarishiv yaki stali zasnovnikami suchasnih zbrojnih sil krayini Birma nadiyalasya distati pidtrimku yaponciv u spravi vignannya britanciv shob tim samim zdobuti nezalezhnist 1 2 1942 roku Yaponiya vderlasya v Birmu i 1 serpnya 1943 roku nominalno ogolosila koloniyu nezalezhnoyu pid nazvoyu Derzhava Birma Vstanovleno marionetkovij uryad yakij ocholiv Ba Mo Prote chimalo birmanciv zasumnivalisya u shirosti namiru yaponciv nadati yim spravzhnyu nezalezhnist 1 2 U serpni 1944 roku batko majbutnoyi liderki opoziciyi i derzhavnoyi radnici Aun San Su Chzhi Aun San ta inshi vatazhki nacionalistiv utvorili antifashistsku organizaciyu yaka poprohala Spoluchene Korolivstvo sformuvati koaliciyu z inshimi soyuznikami Drugoyi svitovoyi vijni proti yaponciv Do kvitnya 1945 roku soyuzniki vignali yaponciv Zgodom mizh birmancyami ta britancyami pochalisya peregovori pro nezalezhnist Pid yaponskoyu okupaciyeyu pomerlo vid 170 000 do 250 000 civilnih osib 1 2 Zmist 1 Peredistoriya 2 Okupaciya 3 Kinec okupaciyi 4 Div takozh 5 Primitki 6 LiteraturaPeredistoriya RedaguvatiDeyaki birmanski nacionalistichni kola vbachali v pochatku Drugoyi svitovoyi vijni mozhlivist dobitisya postupok vid britanciv v obmin na pidtrimku u vijskovih diyah Inshi yak ot ruh takiniv vistupali proti uchasti Birmi u vijni za bud yakih obstavin U serpni 1939 roku diyach cogo ruhu Aun San razom z inshimi soratnikami zasnuvav Komunistichnu partiyu Birmi 3 Aun San stav takozh spivzasnovnikom Narodnoyi revolyucijnoyi partiyi perejmenovanoyi pislya Drugoyi svitovoyi vijni v Socialistichnu partiyu Vin takozh dopomig zasnuvati Blok svobodi shlyahom stvorennya soyuzu takiniv politichno aktivnih chenciv i Partiyi bidnoyi lyudini Ba Mo 3 Pislya togo yak takini zaklikali do vsenarodnogo povstannya shodo bagatoh vatazhkiv organizaciyi vklyuchno z Aun Sanom bulo vidano orderi na aresht Vidtak Aun San utik u Kitaj iz namirom zv yazatisya z kitajskimi komunistami ale jogo vikrili organi yaponskoyi vladi yaki zaproponuvali jomu pidtrimku shlyahom stvorennya pidrozdilu sekretnoyi rozvidki pid nazvoyu Minami Kikan yaku ocholiv polkovnik Kejdzi Sudzuki z metoyu perekriti Birmansku dorogu ta pidtrimati vsenarodne povstannya 3 Aun San nevdovzi povernuvsya u Birmu de zagituvav 29 yunakiv yaki poyihali z nim u Yaponiyu shob projti vijskovij vishkil u Hajnani Kitaj de voni stali vidomimi yak tridcyat tovarishiv Koli yaponci u grudni 1941 r zahopili Bangkok Aun San v ochikuvanni yaponskogo vtorgnennya v Birmu v 1942 roci ogolosiv pro stvorennya armiyi nezalezhnosti Birmi 3 Dlya vijskovogo kerivnictva Yaponiyi zavoyuvannya Birmi bulo vazhlivoyu strategichnoyu metoyu v umovah rozpochatih bojovih dij proti Velikoyi Britaniyi ta Spoluchenih Shtativ Okupaciya Birmi perervala b zhittyevo neobhidnij shlyah postachannya Birmansku dorogu z Kitayu Krim togo yaponci znali sho kauchuk ce odin iz nebagatoh konche potribnih dlya vijska resursiv yakim ne volodili v dostatnij miri Spolucheni Shtati Dlya Yaponiyi bulo vkraj vazhlivo shob soyuznikam po antigitlerivskij koaliciyi bulo vidmovleno u dostupi do postavok kauchuku z Pivdenno Shidnoyi Aziyi navit yakbi voni koli nebud pristali na mirni umovi vigidni Yaponiyi Okupaciya Redaguvati nbsp Yaponski vijskoviki bilya Shvetalyaun Buddi Navesni 1942 r armiya nezalezhnosti Birmi sformuvala v deyakih rajonah krayini timchasovi organi vladi ale sered yaponskogo kerivnictva u poglyadi na majbutnye Birmi vinikli rozbizhnosti Poki polkovnik Sudzuki zaklikav tridcyat tovarishiv utvoriti timchasovij uryad yaponske vijskove kerivnictvo tak oficijno i ne prijnyalo cej plan Kinec kincem yaponska armiya zvernulasya do Ba Mo shob toj sformuvav uryad 3 Protyagom vijni v 1942 r Armiya nezalezhnosti Birmi zrostala nekontrolovano a v bagatoh rajonah do yiyi lav potraplyali chinovniki i navit zlochinci Yiyi bulo reorganizovano v Armiyu oboroni Birmi pid yaponskim komanduvannyam ale na choli yiyi vse she stoyav Aun San Na vidminu vid Armiyi nezalezhnosti Birmi yaka bula neregulyarnoyu vijskovoyu siloyu Armiya oboroni Birmi popovnyuvalasya novobrancyami yakih gotuvali yaponski instruktori na postijnij osnovi 3 Zgodom Ba Mo buv progoloshenij golovoyu derzhavi i Aun San zajnyav u jogo kabineti ministriv posadu voyennogo ministra a vatazhok komunistiv Takin Tan Tun stav ministrom zemel i silskogo gospodarstva Koli v 1943 roci yaponci teoretichno ogolosili Birmu nezalezhnoyu Armiyu oboroni Birmi bulo perejmenovano na Nacionalnu armiyu Birmi 3 nbsp Prapor Derzhavi Birma sho vikoristovuvavsya v 1943 45 rr nbsp Ruyini Ranguna pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Nezabarom stalo ochevidnim sho yaponski obicyanki nezalezhnosti buli prostoyu fikciyeyu i sho Ba Mo obdurili Koli udacha u vijni vidvernulasya vid yaponciv ti ogolosili Birmu 1 serpnya 1943 roku povnistyu suverennoyu derzhavoyu ale ce buv tilki viviska Rozcharuvavshis Aun San rozpochav peregovori z kerivnikami komunistiv Takinom Tan Tunom i Takinom Soe a takozh vatazhkami socialistiv Ba Sve i Kyav Nyejn sho privelo do utvorennya v serpni 1944 roku na tayemnij naradi v Pegu Antifashistskoyi organizaciyi yaku piznishe bulo perejmenovano na Antifashistsku narodnu ligu svobodi 3 sho vidverto vistupila proti yaponskogo fashizmu proponuyuchi spravedlivishij i bilsh rivnopravnij suspilnij poryadok 4 Takin Tan Tun i Takin Soe she perebuvayuchi u v yaznici Insejn u lipni 1941 r stali spivavtorami Insejnskogo manifestu yakij usuperech panivnij dumku v rusi takiniv viznachiv svitovij fashizm golovnim vorogom u nevidvorotnij vijni ta zaklikav do timchasovogo spivrobitnictva z britancyami v shirokij koaliciyi soyuznikiv yaka povinna vklyuchati i Radyanskij Soyuz Sou pishov u pidpillya z metoyu organizuvati opir yaponskij okupaciyi a Tan Tun spromigsya peredati jomu yaponski rozviddani todi yak inshi komunistichni vozhdi Takin Teyin Pe i Tin Shve zv yazalisya iz kolonialnim uryadom u vignanni sho osiv u Shimli Indiya 3 7 lipnya 1945 roku yaponski soldati 3 go bataljonu 215 go polku ta spivrobitniki vijskovoyi policiyi z mista Moulmejn Imperskoyi yaponskoyi armiyi uvijshli v selo Kalagon de otochili vsih jogo meshkanciv shob yih dopitati Potim ci soldati za nakazom nachalnika shtabu 33 yi armiyi general majora Seyi Yamamoto znishili oriyentovno 600 birmanskih selyan Kinec okupaciyi Redaguvati nbsp General Ichida Dziro oficijno zdayetsya brigadnomu generalovi Armstrongu v uryadovomu budinku v Ranguni U 1944 i 1945 rokah cherez britansku Force 136 vidbuvalisya neoficijni kontakti mizh Antifashistskoyu organizaciyeyu ta zahidnimi soyuznikami 27 bereznya 1945 Nacionalna armiya Birmi pidnyala zagalnonacionalne povstannya proti yaponciv 3 Vidtodi 27 bereznya vidznachalosya yak Den oporu doki vijskoviki ne perejmenuvali jogo na Den zbrojnih sil Aun San ta inshi pochali peremovini z Luyisom Mauntbettenom i oficijno priyednalisya do Antigitlerivskoyi koaliciyi yak Patriotichni birmanski sili Na pershij zustrichi Antifashistska organizaciya predstavila sebe britancyam yak timchasovij uryad Birmi z Takinom Soe na choli a Aun Sanom yak chlenom jogo prezidiyi 3 Do travnya 1945 roku yaponciv bulo vignano z bilshosti teritoriyi Birmi Potim pochalisya peregovori z britancyami shodo rozzbroyennya Antifashistskoyi organizaciyi ta uchasti yiyi vijsk u pislyavoyennij armiyi Birmi Deyaki veterani sformuvali napivvijskove utvorennya pid orudoyu Aun Sana yake nazivalosya narodna volonterska organizaciya i vidkrito provodili navchannya v odnostroyah 3 Poglinannya Patriotichnih birmanskih sil uspishno zavershilosya na konferenciyi u misti Kandi na Cejloni u veresni 1945 roku 3 Div takozh RedaguvatiBritanska Birma Birmanska kampaniya Luyis Mauntbetten Vilyam SlimPrimitki Redaguvati a b v Michael Clodfelter Warfare and Armed Conflicts A Statistical Reference to Casualty and Other Figures 1500 2000 2nd Ed 2002 ISBN 0 7864 1204 6 p 556 a b v Werner Gruhl Imperial Japan s World War Two 1931 1945 Transaction 2007 ISBN 978 0 7658 0352 8 Verner Grul kolishnij nachalnik viddilennya vartosti i ekonomichnogo analizu NASA yakij uprodovzh usogo zhittya cikavivsya vivchennyam Pershoyi ta Drugoyi svitovih voyen a b v g d e zh i k l m n p Martin Smith 1991 Burma Insurgency and the Politics of Ethnicity London and New Jersey Zed Books s 49 91 50 53 54 56 57 58 59 60 61 60 66 65 68 69 77 78 64 70 103 92 120 176 168 169 177 178 180 186 195 197 193 202 204 199 200 270 269 275 276 292 3 318 320 25 24 1 4 16 365 375 377 414 Robert H Taylor 1987 The state in Burma C Hurst amp Co Publishers s 284 Arhiv originalu za 5 listopada 2020 Procitovano 15 listopada 2018 Literatura RedaguvatiNewell Clayton R Burma 1942 World War II Campaign Brochures Washington D C United States Army Center of Military History CMH Pub 72 21 Arhiv originalu za 28 serpnya 2011 Procitovano 15 listopada 2018 Hogan David W India Burma World War II Campaign Brochures Washington D C United States Army Center of Military History CMH Pub 72 5 Arhiv originalu za 19 lipnya 2011 Procitovano 15 listopada 2018 MacGarrigle George L Central Burma World War II Campaign Brochures Washington D C United States Army Center of Military History CMH Pub 72 37 Arhiv originalu za 8 lipnya 2011 Procitovano 15 listopada 2018 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yaponska okupaciya Birmi amp oldid 36720436