Історія М'янми[п] |
---|
|
|
|
|
[en] • [en] |
Шанські князівства — конгломерат феодальних володінь, що існували у Середньовіччі в північній частині сучасної М'янми.
Шани, завершивши свою міграцію з Південно-Західного Китаю на Індокитайський півострів, у другій половині XIII століття селилися в північно-східних і північно-західних гірських районах М'янми, охоплюючи півколом рівнини верхів'їв річок Іраваді, Салуїн і Сітаун (тобто власне М'янму). Ще під час існування Паганського царства вони створили свої протодержавні варварські об'єднання на чолі з собуа (князями), і стали здійснювати регулярні набіги на центральні райони країни, а також поступово мігрувати на південь. Особливо активне просування шанів зі своїх феодалізованих князівств по периферії країни в власне м'янманські райони сталося з початком 1277 року монгольського вторгнення, коли паганські царі не змогли протистояти внутрішнім конфліктам і відразу двом зовнішнім силам.
Після розвалу Паганського царства на колишній його території в першій половині XIV століття виникли також засновані шанами царства Пінья і Сікайн, які у своїй міжусобній боротьбі вдавалися до допомоги північних співвітчизників, що стояли на більш низькому ступені розвитку. Зрештою державні структури шанів Центральної М'янми були зметені шанською вольницею: в 1364 році Шанські князі знищили Сікайн, а в 1368 — Піньє.
У XIV столітті почалася боротьба шанів з поступово об'єднуючою під своєю владою територію Центральної М'янми державою Ава. Так як Ава воювала ще й з монською державою Гантаваді, то часто вона укладала союз з шанами проти монів, і пропускала Шанські війська через свою територію.
На початку XV століття монському правителю Разадарі вдалося підкупом зруйнувати дружні відносини авського двору з північними Шанськими князівствами, і об'єднані сили шанських князів напали на Аву і обложили столицю країни.
На початку XVI століття конфедерація шанських князівств, очолювана дедалі сильнішим князівством Мохньїн, посилили набіги на Аву. У 1524 році вони захопила північно-східну частину країни з містом , а потім його війська дійшли до Таємьо і П'ї. У 1527 році шани захопили, розгромили і спалили місто Ава; останній м'янманський правитель Ави, який брав участь у битві, був убитий на своєму бойовому слоні пострілом з мушкета (вважається, що це — перша згадка про використання вогнепальної зброї в М'янмі). Потім шани обрушилися на свого колишнього союзника — царство П'ї, вважаючи, що воно не чинило їм достатньої допомоги у війні з Авою, і в 1533 році розгромили його. Після цього монїнський князь Саулон, який очолював конфедерацію, був убитий своїми міністрами, і настав політичний вакуум.
Тим часом південна М'янма почала об'єднуватися під владою династії Таунгу. У 1555 році м'янманці захопили Аву, а в подальших кампаніях, які тривали до 1569 року, були підкорені більшість шанских князівств аж до кордонів з Китаєм і Сіамом. Шанські державні утворення були поставлені під м'янманський сюзеренітет, у всіх великих містах були поставлені м'янманські гарнізони, князі стали приносити клятву вірності м'янманському монарху, сплачувати щорічну данину, приходити в його армію зі своїми ополченнями, посилати дочок в гарем, а синів — на службу в палац.
- М'янма в 1310
- М'янма в 1450 році
Джерела
- «Історія Сходу» (в 6 т.). Т.II «Схід у середні віки» — Москва: видавнича фірма «Східна література» РАН, 2002.
- «Історія Сходу» (в 6 т.). Т.III "Схід на рубежі середньовіччя і нового часу. XVI–XVIII ст. «- Москва: видавнича фірма» Східна література "РАН, 1999.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya M yanmi p 11 000 200 do n e P yu 200 do n e 1050 n e Monski carstva 825 1057 Arakanski carstva 788 1406 Dinastiya Pagan 849 1297 Period voroguyuchih carstv en 1297 1555 M yinsajn i Pinya 1297 1364 Sikajn 1315 1364 Ava 1364 1555 P yi 1482 1542 Ramanya 1287 1539 1550 1552 Shanski knyazivstva 1215 1563 Arakan 1429 1785 Taungu 1510 1752 Vidrodzhene Hantavadi 1740 1757 Konbaun 1752 1885 Britanska Birma 1824 1948 Anglo birmanski vijni 1824 1885 Nacionalistichnij ruh 1900 1948 Yaponska okupaciya 1942 1945 Suchasnist z 1948 en 1948 1962 1962 1988 Povstannya 8888 Soyuz M yanmi 1988 2010 en 2011 2012 Vijskovij perevorot 2021 roku en en en Shanski knyazivstva konglomerat feodalnih volodin sho isnuvali u Serednovichchi v pivnichnij chastini suchasnoyi M yanmi Shani zavershivshi svoyu migraciyu z Pivdenno Zahidnogo Kitayu na Indokitajskij pivostriv u drugij polovini XIII stolittya selilisya v pivnichno shidnih i pivnichno zahidnih girskih rajonah M yanmi ohoplyuyuchi pivkolom rivnini verhiv yiv richok Iravadi Saluyin i Sitaun tobto vlasne M yanmu She pid chas isnuvannya Paganskogo carstva voni stvorili svoyi protoderzhavni varvarski ob yednannya na choli z sobua knyazyami i stali zdijsnyuvati regulyarni nabigi na centralni rajoni krayini a takozh postupovo migruvati na pivden Osoblivo aktivne prosuvannya shaniv zi svoyih feodalizovanih knyazivstv po periferiyi krayini v vlasne m yanmanski rajoni stalosya z pochatkom 1277 roku mongolskogo vtorgnennya koli paganski cari ne zmogli protistoyati vnutrishnim konfliktam i vidrazu dvom zovnishnim silam Pislya rozvalu Paganskogo carstva na kolishnij jogo teritoriyi v pershij polovini XIV stolittya vinikli takozh zasnovani shanami carstva Pinya i Sikajn yaki u svoyij mizhusobnij borotbi vdavalisya do dopomogi pivnichnih spivvitchiznikiv sho stoyali na bilsh nizkomu stupeni rozvitku Zreshtoyu derzhavni strukturi shaniv Centralnoyi M yanmi buli zmeteni shanskoyu volniceyu v 1364 roci Shanski knyazi znishili Sikajn a v 1368 Pinye U XIV stolitti pochalasya borotba shaniv z postupovo ob yednuyuchoyu pid svoyeyu vladoyu teritoriyu Centralnoyi M yanmi derzhavoyu Ava Tak yak Ava voyuvala she j z monskoyu derzhavoyu Gantavadi to chasto vona ukladala soyuz z shanami proti moniv i propuskala Shanski vijska cherez svoyu teritoriyu Na pochatku XV stolittya monskomu pravitelyu Razadari vdalosya pidkupom zrujnuvati druzhni vidnosini avskogo dvoru z pivnichnimi Shanskimi knyazivstvami i ob yednani sili shanskih knyaziv napali na Avu i oblozhili stolicyu krayini Na pochatku XVI stolittya konfederaciya shanskih knyazivstv ocholyuvana dedali silnishim knyazivstvom Mohnyin posilili nabigi na Avu U 1524 roci voni zahopila pivnichno shidnu chastinu krayini z mistom a potim jogo vijska dijshli do Tayemo i P yi U 1527 roci shani zahopili rozgromili i spalili misto Ava ostannij m yanmanskij pravitel Avi yakij brav uchast u bitvi buv ubitij na svoyemu bojovomu sloni postrilom z mushketa vvazhayetsya sho ce persha zgadka pro vikoristannya vognepalnoyi zbroyi v M yanmi Potim shani obrushilisya na svogo kolishnogo soyuznika carstvo P yi vvazhayuchi sho vono ne chinilo yim dostatnoyi dopomogi u vijni z Avoyu i v 1533 roci rozgromili jogo Pislya cogo monyinskij knyaz Saulon yakij ocholyuvav konfederaciyu buv ubitij svoyimi ministrami i nastav politichnij vakuum Tim chasom pivdenna M yanma pochala ob yednuvatisya pid vladoyu dinastiyi Taungu U 1555 roci m yanmanci zahopili Avu a v podalshih kampaniyah yaki trivali do 1569 roku buli pidkoreni bilshist shanskih knyazivstv azh do kordoniv z Kitayem i Siamom Shanski derzhavni utvorennya buli postavleni pid m yanmanskij syuzerenitet u vsih velikih mistah buli postavleni m yanmanski garnizoni knyazi stali prinositi klyatvu virnosti m yanmanskomu monarhu splachuvati shorichnu daninu prihoditi v jogo armiyu zi svoyimi opolchennyami posilati dochok v garem a siniv na sluzhbu v palac M yanma v 1310 M yanma v 1450 rociDzherela Istoriya Shodu v 6 t T II Shid u seredni viki Moskva vidavnicha firma Shidna literatura RAN 2002 ISBN 5 02 018102 1 Istoriya Shodu v 6 t T III Shid na rubezhi serednovichchya i novogo chasu XVI XVIII st Moskva vidavnicha firma Shidna literatura RAN 1999 ISBN 5 02 017913 2