www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ян ван Рібек повне ім я Йоган Антонісзон ван Рібек нід Johan Anthoniszoon Jan van Riebeeck 21 квітня 1619 Кюлемборг Ніде

Ян ван Рібек

Ян ван Рібек (повне ім'я: Йоган Антонісзон ван Рібек; нід. Johan Anthoniszoon «Jan» van Riebeeck; 21 квітня 1619, Кюлемборг, Нідерланди — 18 січня 1677 Батавія (нині Джакарта), острів Ява, Індонезія) — відомий голландський дослідник і мореплавець, що заснував місто Кейптаун (Капська колонія), а пізніше — колоніальний адміністратор Нідерландської колоніальної імперії, зокрема, її азійських володінь (сучасна Індонезія).

Ян ван Рібек
нід. Johan van Riebeeck
Народився 21 квітня 1619(1619-04-21)[…]
Кюлемборг, Голландська республіка
Помер 18 січня 1677(1677-01-18)[…] (57 років)
Батавія[d], Нідерландська Ост-Індія
Поховання Джакарта
Країна  Голландська республіка
Діяльність мандрівник-дослідник, політик
Знання мов нідерландська
Заклад Голландська Ост-Індійська компанія
Посада комендант
Батько Anthony van Riebeeckd
Мати Elisabeth Govertsdr.d
У шлюбі з Maria van Riebeeckd
Діти Авраам ван Рібек, Joan van Riebeeckd і Antonia van Riebeeckd
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рібек.

Ранні роки Редагувати

Ян ван Рібек виріс у місті Східам, там же 28 березня 1649 р. одружився з 19-річною дівчиною Марією де ла Келлер. Разом вони попливли в Капську область Африки, а потім до Індонезії, на півострів Малакка, де Марія померла у віці 35 років. На честь Марії ван Рібек названий підводний човен ВМФ ПАР SAS Maria van Riebeeck.

Разом у них було 8 дітей, більшість з яких померло в ранньому віці. Їхній син Абрагам ван Рібек, народжений у Кейптауні, однак, вижив, і згодом став губернатором Голландської Ост-Індії. Ян також захищав військово-економічні інтереси Нідерландів в Японії і В'єтнамі (Тонкін).

Кар'єра Редагувати

Прибуття Яна ван Рібека у Капстад — картина Шарль Девідсон Белл

Яна прийняла на роботу Голландська Ост-Індійська компанія. У 1651 році йому було наказано заснувати поселення на південному краю Африки. 6 квітня 1652 р. Ян Ван Рібек на борту одного з трьох кораблів прибув до Південної Африки, де на мисі Штормів (надалі — мис Доброї Надії) командами моряків з кораблів «Drommedaris», «Reijger» і «Goede Hoop» був заснований форт, з часом розвинувся у велику продовольчу базу для постачання суден компанії, що курсують з Європи в Індійський океан, водою, припасами, фруктами і овочами, і для надання кваліфікованої медичної допомоги. Ця база спочатку стала населеним пунктом Капстад, а згодом — головним портовим містом сучасної ПАР Кейптауном. У процесі будівництва колоністи вели активне захоплення земель, що належали бушменам і готтентотів, що являли собою корінне населення Південної Африки. Поголів'я худоби зростало за рахунок його захоплення у місцевих жителів. Вглиб материка споряджалися спеціальні військові експедиції, які також приганяли рабів з числа місцевого населення. Через це колоністи фактично постійно жили в стані війни з місцевими жителями.

Білі голландські поселенці, серед яких був Ян ван Рібек, стали основою нового народу, відомого згодом як африканери, або бури, нащадки яких потім мігрували вглиб африканського континенту в ході Великого Треку, де на основі нідерландської мови сформувалася нова германська мова — африкаанс.

Пам'ять про Рібека Редагувати

Корабель Яна ван Рібека в Кейптауні на поштовій марці. Південна Африка, 1926 р. (Sc #24)

Ян ван Рібек має значне культурне та історичне значення у Південній Африці серед африканерів, які вважають його батьком-засновником їхньої нації. На це вказує той факт, що зображення ван Рібека з'явилися на поштових марках і південноафриканській валюті (ранди) з 1940-х років аж до 1993 року, коли Південно-Африканський резервний банк змінив дизайн валюти на зображення фауни і флори цього регіону.

День 6 квітня був відомий як День ван Рібека, а потім, як День засновника, але свято було скасовано урядом АНК після демократичних виборів 1994 року. Хоча його зображення уже немає на офіційній валюті або марках, але пам'ятники йому і його дружині стоять досі на Аддерлі-стріт, що у Кейптауні.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  • Collins, Robert O. Central and South African history. Topics in world history. New York: M. Wiener Pub. 1990. ISBN 978-1-55876-017-2
  • Hunt, John, and Heather-Ann Campbell. Dutch South Africa: early settlers at the Cape, 1652—1708. Leicester, UK: Matador 2005. ISBN 978-1-904744-95-5
  • Riebeeck, Jan van, and Robert Kirby. The secret letters of Jan van Riebeeck. London, England: Penguin Books 1992. ISBN 978-0-14-017765-7

Примітки Редагувати

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. ↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yan van Ribek povne im ya Jogan Antoniszon van Ribek nid Johan Anthoniszoon Jan van Riebeeck 21 kvitnya 1619 Kyulemborg Niderlandi 18 sichnya 1677 Bataviya nini Dzhakarta ostriv Yava Indoneziya vidomij gollandskij doslidnik i moreplavec sho zasnuvav misto Kejptaun Kapska koloniya a piznishe kolonialnij administrator Niderlandskoyi kolonialnoyi imperiyi zokrema yiyi azijskih volodin suchasna Indoneziya Yan van Ribeknid Johan van RiebeeckNarodivsya 21 kvitnya 1619 1619 04 21 1 2 Kyulemborg Gollandska respublikaPomer 18 sichnya 1677 1677 01 18 1 2 57 rokiv Bataviya d Niderlandska Ost IndiyaPohovannya DzhakartaKrayina Gollandska respublikaDiyalnist mandrivnik doslidnik politikZnannya mov niderlandska 1 Zaklad Gollandska Ost Indijska kompaniyaPosada komendantBatko Anthony van Riebeeckd 4 Mati Elisabeth Govertsdr d 4 U shlyubi z Maria van RiebeeckdDiti Avraam van Ribek Joan van Riebeeckd 4 i Antonia van Riebeeckd 4 Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ribek Zmist 1 Ranni roki 2 Kar yera 3 Pam yat pro Ribeka 4 Div takozh 5 Literatura 6 PrimitkiRanni roki RedaguvatiYan van Ribek viris u misti Shidam tam zhe 28 bereznya 1649 r odruzhivsya z 19 richnoyu divchinoyu Mariyeyu de la Keller Razom voni poplivli v Kapsku oblast Afriki a potim do Indoneziyi na pivostriv Malakka de Mariya pomerla u vici 35 rokiv Na chest Mariyi van Ribek nazvanij pidvodnij choven VMF PAR SAS Maria van Riebeeck Razom u nih bulo 8 ditej bilshist z yakih pomerlo v rannomu vici Yihnij sin Abragam van Ribek narodzhenij u Kejptauni odnak vizhiv i zgodom stav gubernatorom Gollandskoyi Ost Indiyi Yan takozh zahishav vijskovo ekonomichni interesi Niderlandiv v Yaponiyi i V yetnami Tonkin Kar yera Redaguvati nbsp Pributtya Yana van Ribeka u Kapstad kartina Sharl Devidson BellYana prijnyala na robotu Gollandska Ost Indijska kompaniya U 1651 roci jomu bulo nakazano zasnuvati poselennya na pivdennomu krayu Afriki 6 kvitnya 1652 r Yan Van Ribek na bortu odnogo z troh korabliv pribuv do Pivdennoyi Afriki de na misi Shtormiv nadali mis Dobroyi Nadiyi komandami moryakiv z korabliv Drommedaris Reijger i Goede Hoop buv zasnovanij fort z chasom rozvinuvsya u veliku prodovolchu bazu dlya postachannya suden kompaniyi sho kursuyut z Yevropi v Indijskij okean vodoyu pripasami fruktami i ovochami i dlya nadannya kvalifikovanoyi medichnoyi dopomogi Cya baza spochatku stala naselenim punktom Kapstad a zgodom golovnim portovim mistom suchasnoyi PAR Kejptaunom U procesi budivnictva kolonisti veli aktivne zahoplennya zemel sho nalezhali bushmenam i gottentotiv sho yavlyali soboyu korinne naselennya Pivdennoyi Afriki Pogoliv ya hudobi zrostalo za rahunok jogo zahoplennya u miscevih zhiteliv Vglib materika sporyadzhalisya specialni vijskovi ekspediciyi yaki takozh priganyali rabiv z chisla miscevogo naselennya Cherez ce kolonisti faktichno postijno zhili v stani vijni z miscevimi zhitelyami Bili gollandski poselenci sered yakih buv Yan van Ribek stali osnovoyu novogo narodu vidomogo zgodom yak afrikaneri abo buri nashadki yakih potim migruvali vglib afrikanskogo kontinentu v hodi Velikogo Treku de na osnovi niderlandskoyi movi sformuvalasya nova germanska mova afrikaans Pam yat pro Ribeka Redaguvati nbsp Korabel Yana van Ribeka v Kejptauni na poshtovij marci Pivdenna Afrika 1926 r Sc 24 Yan van Ribek maye znachne kulturne ta istorichne znachennya u Pivdennij Africi sered afrikaneriv yaki vvazhayut jogo batkom zasnovnikom yihnoyi naciyi Na ce vkazuye toj fakt sho zobrazhennya van Ribeka z yavilisya na poshtovih markah i pivdennoafrikanskij valyuti randi z 1940 h rokiv azh do 1993 roku koli Pivdenno Afrikanskij rezervnij bank zminiv dizajn valyuti na zobrazhennya fauni i flori cogo regionu Den 6 kvitnya buv vidomij yak Den van Ribeka a potim yak Den zasnovnika ale svyato bulo skasovano uryadom ANK pislya demokratichnih viboriv 1994 roku Hocha jogo zobrazhennya uzhe nemaye na oficijnij valyuti abo markah ale pam yatniki jomu i jogo druzhini stoyat dosi na Adderli strit sho u Kejptauni Div takozh Redaguvati9239 van Ribek asteroyid nazvanij na chest moreplavcya Literatura RedaguvatiCollins Robert O Central and South African history Topics in world history New York M Wiener Pub 1990 ISBN 978 1 55876 017 2 Hunt John and Heather Ann Campbell Dutch South Africa early settlers at the Cape 1652 1708 Leicester UK Matador 2005 ISBN 978 1 904744 95 5 Riebeeck Jan van and Robert Kirby The secret letters of Jan van Riebeeck London England Penguin Books 1992 ISBN 978 0 14 017765 7Primitki Redaguvati a b v Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 a b v g Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yan van Ribek amp oldid 40227026