| Ян Захватович | |
|---|---|
| пол. Jan Zachwatowicz | |
| Народився | 3 березня 1900 Гатчина, Російська імперія |
| Помер | 18 серпня 1983 (83 роки) Варшава |
| Поховання | |
| Країна | Польща |
| Національність | поляк |
| Діяльність | архітектор, реставратор, викладач університету, мистецтвознавець, conservator |
| Alma mater | Варшавська Політехніка |
| Галузь | мистецтвознавство, історія архітектури Польщі, реставрація архітектури міст Польщі |
| Заклад | Варшавська політехніка |
| Членство | Польська академія наук |
| Відомий завдяки: | реставрацію Старого Міста в Варшаві, Королівського замку тощо. |
| Діти | Христина Захватович |
| Нагороди | |
Ян Захватович у Вікісховищі |
Ян Захватович (пол. Jan Zachwatowicz, 3 березня, 1900, Гатчина, Російська імперія — 18 серпня, 1983, Варшава, Польща) — польський реставратор, надхненник відтворення Старого Міста в с Варшаві) після нищівних руйнацій міста нацистами у 2-й світовій війні.
Біографія Редагувати
Ранні роки Редагувати
Польська родина походить з міста Вільно (нині Вільнюс). Батько, залізничник, і перебрався з родиною в Гатчину під Петербургом, де народили сина.
Навчання опановував в Петербурзькому інституті цивільних інженерів. Ян належав до Товариства шанувальників Петербурга, яке існувало на початку 20 століття. Там і сформувалися історичні переконання майбутнього реставратора.
Переїзд на історичну батьківщину Редагувати
1924 року перебрався на історичну батьківщину, емігрувавши з СРСР. Замешкав у Варшаві, де отримав диплом «Варшавської політехніки». В столиці продовжив діяльність історика, співпрацюючи з польським Товариством опіки над пам'ятками. Володів чотирма мовами: польською, французькою, російською, німецькою.
Родина Редагувати
У Варшаві узяв шлюб з донькою Вітольда Ходзька Марією. Родина мала двох доньок:
- Христина Захватович, актриса та сценограф, четверта дружина кінорежисера Анджея Вайди,
- Катажина Захватович — співачка (меццосопрано) і викладач. Надрукувала книгу «Польське бельканто», 2009 р.
Діяльність до 1939 р. Редагувати
Почав працювати в Варшавський Політехніці на катедрі малюнку, бо сам був добрим малювальником. Зацікавленість в вивченні архітектури спонукала до переходу на катедру архітектури тої ж Політехніки. Почалися дослідження стародавньої архітектури в Варшаві і Замості. Дослідження фортеці Замостя і їх викладення в відповідній монографії були визнані за кандидатську дисертацію.
Ян Захватович плідно працював в Департаменті польської архітектури, метою якого було всебічне поглиблення досліджень і знань історії польської архітектури, друкування видань про них, інвентаризація, облік тощо.
1931 року взяв участь у конкурсі на найкращий проект пам'ятника «Об'єднання польських земель» у Гдині. Окрім робіт переможців, спільний проект Яна Захватовича і Софії Тшцінської-Камінської був одним із трьох додатково відзначених. У конкурсі взяло участь 72 роботи польських архітекторів і скульпторів.
1938 року за проектом Захватовича збудовано готель «Офіцерський» у Бересті.
В окупованій Варшаві Редагувати
Під час фашистських бомбардувань Варшави Ян Захватович серед тих, хто рятував з вогню твори мистецтва з Королівського замку. Разом з однодумцями працю рятування рештків замку продовжили взимку 1940 р. (портали, зразки ліпнини, столярку). Ян Захватович робив численні шкіци напівзрунованих інтер'єрів, що допомогло пізніше відтворити їх в щент зрунованому Королівському замку. Адже прийде епоха абсолютизації іконографічних матеріалів, за якими нібито тільки й можна робити реставрацію. (Але по цілій низці пам'яток нема, ніколи не було, ніколи не буде значних іконографічних матеріалів. Пам'ятка ж архітектури зостається при цьому і значущою, і унікальною).
Ян Захватович залишився в окупованій Варшаві, де головував на катедрі після трагічної смерті свого попередника професора О. Сосновського. Фашистську директиву про припинення усякої наукової діяльності в Варшаві тихо ігнорували. Для прикриття увійшов до складу окупаційної містобудівної майстерні, дозвіл на створення якої отримали у окупаційного уряду. Керівниками цієї майстерні були Тадеуш Толвінський, Ян Захватович і Пйотр Беганський. Це дало змогу обстежувати стан пам'яток минулого Варшави, фіксувати їх стан, переховувати цінні колекції та документи. Відомо, що Я. Захватович з допомогою урядовців вивіз вантажівкою 128 скриньок з негативами збірки Центрального бюро інвентаризації пам'яток і розмістив їх у себе на катедрі Політехніки. Згодом фашисти вивезли їх до міста Краків і таким чином вони не загубились і не були втрачені в лихоліття війни.
Повоєнні роки Редагувати
Яну Захватовичу не закидали за перебування в окупованій Варшаві і не лічили серед зрадників чи ворогів народу. Він отримав право на захист докторської дисертації і захистив її. Він став професором і очолив катедру польської архітектури Варшавської Політехніки. У зв'язку з планами по відбудові зруйнованої Варшави, його призначено керівником Бюро відбудови столиці. З 1 березня 1945 р. його призначили ґенеральним реставратором пам'яток Польщі, що було офіційним визнанням його реставраційної діяльності урядом Польщі. Із спогадів науковця
1947 року відзначений Командорським хрестом Ордену Відродження Польщі.
Помер 18 серпня 1983 року у Варшаві. Похований на Повонзківському цвинтарі у Варшаві, поле № 166-IV-25.
Відновлення зруйнованої Варшави Редагувати
Зараз, в часи різних оцінок діяльності по відбудові старих пам'яток столиці Польщі, слід пригадати слова його однодумця професора А. Ґрушецького
Відбудові-відновленню старого міста Варшави архітектор і його помічники віддали 13 років життя. Відбудову зруйнованих пам'яток у таких величезних масштабах не здійснювала жодна країна світу. Але й не кожна країна світу мала таку кількість вщент зруйнованих пам'яток в своїй столиці.
Своєрідною крапкою в суперечках стало дослідження відтвореного і реставрованого Старого міста Варшави закордонними науковцями і включення його до Переліку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Погану працю б так високо не оцінили.
Нагороди Редагувати
- Нобелівська премія Пошани SARPS в 1971 році.
- Зірка ордену Польського відновлення,
- Хрест «За відвагу», 1939 р.
Друковані твори Редагувати
- «Фортеця Замостя» в співавторстві з С. Гербстом
- «Фортеця Модлін»
- «Програма й засади реставрації пам'яток»
Примітки Редагувати
- Konkurs na pomnik «Zjednoczenia ziem Polskich» w Gdyni // Architektura i budownictwo. — 1931. — № 5-6. — S. 197, 206—208.
- Barucki T. Architektura II Rzeczpospolitej na jej wschodnich ziemiach // SARP. — 2006. — № 3. — S. 54. — ISSN 0239-3549.
- Dział urzędowy // Monitor Polski. — 15 grudnia 1947. — № 149. — S. 1.
- Cmentarz Powązkowski w Warszawie / tekst B. Olszewska, H. Szwankowska, red R. Jackowska. — Warszawa : Centralny Ośrodek Informacji Turystycznej, [b. r.]
Джерела Редагувати
- Kowalczyk J. Jana Zachwatowicza badania i prace konserwatorskie w Zamościu // KAiU. — 1994.
- Jankowski S. «Agaton». «Profesor Jan» // KAiU. — 1994.
- Putkowska I. Jana Zachwatowicza projekt odbudowy katedry Św. Jana w Warszawie // KAiU. — 1994.
- Tomaszewski A. Jan Zachwatowicz — w dziesieciolecie smierci // Kwartalnik Architektury i Urbanistyki — Warszawa, 1994. — T. XXXVIII.
- Пламеницька О. Ян Захватович. Слава і недоля майстра // Пам'ятки України: Історія та культура. — 1999. — № 1. — С. 122—131.