Володи́мир Костянти́нович Яно́вський (1876—1966) — український і радянський аквареліст, графік. Заслужений діяч мистецтв України (1957).
Яновський Володимир Костянтинович | |
---|---|
Народився | 1876 Земляничне, Карасубазарський район |
Помер | 14 листопада 1966 |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | художник |
Членство | Національна спілка художників України |
Нагороди | |
Зовнішні зображення | |
---|---|
В. К. Яновський) |
Родом з с. Оргалан Білогірського району Криму.
Мистецьку неповну освіту здобув у петербурзькій школі Товариства заохочування мистецтв (1899).
У 1900—1927 рр. жив і працював у Ялті, з 1927 р. — в Бахчисараї. З 1940 р. — член НСХУ. Пережив окупацію Криму. У перше десятиліття після війни був членом правління Кримського Союзу Радянських художників. Викладав в художньо-промисловому технікумі та в місцевій студії образотворчого мистецтва. Був активним учасником художніх виставок у Москві, Києві, Одесі, Сімферополі, Бахчисараї.
В. К. Яновський — почесний громадянин міста Бахчисарая. Художник, який прожив в Бахчисараї 41 рік, залишив улюбленому місту 97 картин, що зберігаються нині у фондах історико-культурного заповідника.
Помер 14 листопада 1966, у віці 90 років.
Тематичні картини й пейзажі: «Очаків у вогні» (1905), «Вид Бахчисарая» (1948), «Квітучі сади» (1957), «Руїни Успенського собору в Києво-Печерській Лаврі», «Фонтан сліз» та ін.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 15 березня 2013.
- Газета "Кримські вісті" (23.12.2006): Сонячний художник Криму[недоступне посилання](рос.)
Посилання ред.
Література ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |