Яків Янкель (1908 р., с. Перлиця, Бессарабської губ., сьогодні Молдова — 1980 р., (Нетанія), Ізраїль) — єврейський поет, письменник, перекладач, есеїст, журналіст. Отримав традиційну єврейську религігійну освіта.
Біографія
Янкл Якір народився в бессарабському селі Перлиця (зараз Перліца, Унгенського району, Молдова), в підлітковому віці жив у прикордонному містечку Скуляни, в 25 верстах від Перлиці. Закінчив івритську гімназію «Моген-Давид» Цірельсона в Кишиніві.
Дебютував у літературі в 1931 р. У цьому ж році разом з Г. Л. Вайнштейном і Г. Л. Ривкіним видав у Кишиневі літературну збірку. Пізніше друкувався в бухарестському журналі «Шойбн» і в інших Єврейських періодичних виданнях. В 1945-48 кишинівський кор. газ. «Ейнікайт». У 1949 був репресований за звинуваченням у "злочинних зв'язках з рук. ЄАК ". Звільнений у 1956. З 1961 друкував вірші, оповідання та статті на лит. теми в журн. «Советіш геймланд». З 1972 — в Ізраїлі. Автор кн. «А шлітн міт ішувнікес» («Сани з односельчанами», Тель-Авів, 1974), «Гешіхтес ун Режим портрета» ("Історії і портрети, там же, 1981).
У середині 1930-х років повернувся в Кишинів, в 1940—1941 роках працював учителем ідишу в єврейській школі. В роки (Другої Світової війни) в евакуації в Узбекистані, співпрацював з газетою «Ейнікайт» (Єдність) — органом Єврейського антифашистського комітету. В 1945 у повернувся до Кишинева і до 1948 р. працював кореспондентом газети «Ейнікайт» в (Молдавії).
Арешт
16 лютого 1949 р. Якір був заарештований першим по так званій справі № 5390 про «троцькістсько-націоналістичній» групі бессарабських єврейських літераторів. Наприкінці вересня того ж року засуджений на 10 років виправно-трудових таборів суворого режиму і разом з письменниками Г. Гайсінером-Рівкіном, М. Сакціером і М. Альтманом відправлений у Куйбишев, звідки переправлений на Колиму. На Коцугані (один з табірних пунктів (Бутугичага), Магаданська область) відбував ув'язнення разом з одеським письменником і поетом .
Після звільнення та реабілітації в 1955 році повернувся в Кишинів, де протягом 1950-1960-х років працював у редакціях різних молдавських газет.
Після передчасної смерті дочки (письменниці (Світлани Якір), 1936—1971 рр.) виїхав до Ізраїлю (1972), де публікувався в «Єрушолаймер Алманах» (Єрусалимський альманах, ред. Йосеф Керлер), «Ді Голдене Кейт» (Срібний ланцюжок, ред. А. Суцкевер), а також в американських виданнях «Ба Зіх» (у себе) і «Ундзер Ейгн Ворт» (Наше власне слово, обидва в Нью-Йорку); на івриті в газетах «Маарів» і «Мознаїм». Лауреат літературної премії ім. Я. Фіхмана.
Книги
- אַ שליטן מיט ייִשובֿניקעס (Сани з селянами), Перец-Фарлаг: Тель-Авів, 1974.
- ירח נוהג בכוכבים (Місяць веде зірки, на івриті), Тель-Авів, 1975.
- געשיכטעס און פּאָרטרעטן (Історії і портрети, посмертно), Перец-Фарлаг: Тель-Авів, 1981.
Джерела
- באָריס סאַנדלער דער ענין נומער 5390 — פֿון די קגב אַרכיװן (Борис Сандлер «Дело № 5390: из архивов КГБ»), Єрушолаймер Алманах: Єрусалим, 1992.
- Сара Шпитальник «Бессарабский стиль», Ruxandra: Кишинэу, 2005.
Посилання
- Російська єврейська енциклопедія [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет