Язеп Гаврилик (біл. Іосіф Емяльянавіч Гаўрылік; 6 квітня 1893, с. Колодчино, Вілейський повіт - 8 грудня 1937, Санкт-Петербург) — діяч білоруського руху в Західній Білорусі.
Язеп Гаврилик | |
---|---|
Народився | 6 квітня 1893 Колодчино, Вілейський повіт, Віленська губернія |
Помер | 8 грудня 1937 (44 роки) Санкт-Петербург, Росія |
Країна | Республіка Польща |
Діяльність | громадський діяч, політик, публіцист |
Alma mater | Q65093867? |
Заклад | Radaškovičy Belarusian gymnasiumd і Q26712728? |
Мова творів | білоруська |
Членство | Товариство білоруської школи і Q4192525? |
Партія | Білоруська селянсько-робітнича громада і Комуністична партія Західної Білорусі |
Конфесія | баптизм |
| |
Язеп Гаврилик у Вікісховищі |
Біографія ред.
Закінчив Барунську вчительську семінарію. У 1922 один із засновників Радошковицької білоруської гімназії ім. Ф. Скорини. Активний діяч Товариства білоруської школи.
З 1925 член БСРГ. У травні 1930 без його згоди зарахований до КПЗБ.
У 1928 обраний послом до сейму Другої Речі Посполитої за списком Робітничо-селянської єдності.
Один із творців і голова революційно-демократичної та національно-визвольної організації «Змагання». Брав участь в організації видання творів класиків марксизму-ленінізму білоуською мовою, яку здійснювало «Змагання».
У 1931 був позбавлений посольського імунітету і засуджений на 9,5 роки в'язниці. У 1932 обміняний на політичних в'язнів з СРСР. Жив у Мінську. Працював завідувачем сектору (відділу) виконання Народного комісаріату освіти БРСР .
Заарештований ГПУ БССР 1 вересня 1933 р. справі «Білоруського національного центру». 9 січня 1934 року засуджений до розстрілу, який замінили на 10 років заслання. В'язень Гулагу в Соловецькому таборі (СЛОН) і будівельних таборах Біломорсько-Балтійського каналу. 25 листопада 1937 року "трійка" НКВС по Ленінградській області засуджений до розстрілу. За деякими даними прийняв смерть, як глибоко релігійна людина (адже ще в 1920-і перейшов в баптизм ).
Примітки ред.
- ↑ {{{Заголовок}}}.
- Возвращённые имена. Книги Памяти России. (рос.)
- Остання адреса: Розстріли соловецьких в'язнів з України у 1937—1938 роках: В 2 т. — 2-е вид., доопрац. і доп. — Київ: Сфера, 2003. (укр.)
- Архів оригіналу за 11 грудня 2007. Процитовано 23 лютого 2019.
Посилання ред.
- Слоўнік Маракова
- Дадатак да слоўніка Маракова[недоступне посилання з серпня 2019]
- Остання адреса: Розстріли соловецьких в'язнів з України у 1937–1938 роках: В 2 т. — 2-е вид., доопрац. і доп. — Київ: Сфера, 2003. ISBN 966-7841-40-5 (Т. 1) ISBN 966-7841-68-5 (укр.)