Лизогуб Юхим Якович (1650-і, Гельмязів — 1704, Чернігів) — політичний діяч кінця 17-го — початку 18-го століття.
| Юхим Лизогуб | |
| Народження: | 1650 Гельмязів, Гельмязівська сотня, Гетьманщина |
|---|---|
| Смерть: | 1704 або 1705 Чернігів |
| Поховання: | Єлецький монастир |
| Рід: | Лизогуби |
| Батько: | Лизогуб Яків Кіндратович |
| Шлюб: | Q113484357? |
| Діти: | Яків Юхимович Лизогуб і Q113484378? |
Життєпис ред.
Народився в 1650-і роки в містечку Гельмязів у родині козацького полковника Якова Лизогуба та його дружини Агафії Лизогуб.
1673 року укладає в Каневі шлюб із донькою Петра Дорошенка Любов'ю. У шлюбі народилося троє синів — Яків, Андрій та Семен.
Активна політична кар'єра починається в 1680-х роках, зокрема, коли 1688 року він стає генеральним бунчужним (1687-1690), а невдовзі й генеральним хорунжим (1694-1698). Брав участь у Кримських походах 1687 та 1689 років.
1698 року стає полковником Чернігівським.
1701 року на кошти і під орудою Юхима Лизогуба зведено монастирську дзвіницю Єлецького монастиря.
Помер у Чернігові, похований у Єлецькому монастирі.
Джерело ред.
- Духовні святині Чернігівщини [ 28 лютого 2014 у Wayback Machine.].
| Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |