Юрій Олійник (1 грудня 1931, м. Тернопіль — 13 вересня 2021, м. Сакраменто, США) — піаніст, композитор, педагог, діяч української культури, закордонний член Національної спілки композиторів України
| Юрій Олійник | |
|---|---|
| | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Олійник Юрій Олексійович |
| Дата народження | 1 грудня 1931 |
| Місце народження | Тернопіль, Польська Республіка |
| Дата смерті | 13 вересня 2021 (89 років) |
| Місце смерті | Сакраменто, США |
| Громадянство | США |
| Національність | українець |
| Професія | піаніст, композитор, музичний педагог |
| Освіта | Клівлендський музичний інститут, Університет Кейс Вестерн Резерв |
| Інструменти | фортепіано, бандура |
| Нагороди | |
Життєпис ред.
Син правника Олексія Олійника, брат Оксани Олійник (Школьник). Дитинство минуло в с. Купчинці (нині Козівського району Тернопільської області). Навчався в гімназіях у Тернополі та Німеччині (від 1944). Після вимушеної еміграції, перебуваючи в таборах для переселенців у Німеччині, навчався у відомого піаніста і педагога Романа Савицького. Згодом, у Баварії його вчителем був Франц Вагнер.
У 1950 році родина переїхала до США, де Юрій закінчив музичний інститут у м. Клівленд (1956, бакалавр) і університет Кейс Вестерн Резерв (1959, магістр). Викладач гри на фортепіано, теорії та композиції у консерваторії в м. Сан-Франциско (1960—1967), Каліфорнійському університеті (1985—1987, 1990—1993) та ін. Виступав із дружиною — бандуристкою Ольгою Герасименко.
У репертуарі — твори Василя Барвінського, Миколи Колесси, Станіслава Людкевича, Левка Ревуцького, Романа Савицького та інші, власні. Як композитор використовував інтонаційні витоки трипільської культури. Автор оригінальних композицій: для бандури — соната, токата, рондо «Українське Різдво»; цикл сюїт для бандури і фортепіано «Чотири подорожі в Україну» (1994) — «Весняний танок», «Обжинки», «Всебарвна осінь», «Зимові контрасти»; 4-и концерти для бандури і симфонічного оркестру.
Голова товариства Збереження української спадщини Північної Каліфорнії. Власним коштом видав книгу-довідник про культурне життя України. Авторський вечір Юрія Олійника відбувся в 1995 році у Львівській філармонії.
Помер 13 вересня 2021 року в м. Сакраменто, Каліфорнія.
Нагороди ред.
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (19 жовтня 1999): «за вагомий особистий внесок у розвиток та популяризацію української культури за кордоном, збереження національного мистецтва, творчу ініціативу в організації та проведенні мистецьких заходів»
- Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2008): «за вагомий внесок у популяризацію історичних та сучасних надбань України у світі»
- Почесна Відзнака Міністерства закордонних справ України ІІІ ступеня (2011): «за значний особистий внесок у збереження і розвиток українського музичного мистецтва, зміцнення українсько-американських відносин, утвердження позитивного іміджу України у світі та з нагоди 80-річчя від дня народження»
Примітки ред.
- Помер Юрій Олійник. „Свобода“ (uk-UA). Процитовано 12 листопада 2021.
- Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів Укра... | від 19.10.1999 № 1934. zakon3.rada.gov.ua. Процитовано 7 березня 2017.
Джерела ред.
- Євгеньєва М., Попович Н. (ЕСУ). Олійник Юрій Олексійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 671-672. — ISBN 966-528-199-2.
Посилання ред.
- Олійник Юрій Олексійович // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 414.
- Юрій Олійник // «Наша Парафія», 23 березня 2013 [дата доступу 7 березня 2017]
- Оксана Кришталева. Привіт з далекої країни // korali.info, 11 січня 2017 [дата доступу 7 березня 2017]
| Це незавершена стаття про музиканта або музикантку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |