Юрій Степанович Завгородній (*14 липня 1940, село Семенівка, Криничанський район, Дніпропетровська область — †30 серпня 2012) — український поет, прозаїк, перекладач. Член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників.
Завгородній Юрій Степанович | |
---|---|
Народився | 14 липня 1940 Семенівка |
Помер | 30 серпня 2012 (72 роки) |
Громадянство | СРСР→ Україна |
Діяльність | поет прозаїк перекладач |
Alma mater | Придніпровська державна академія будівництва та архітектури |
Життєпис ред.
Дитячі й шкільні роки минули в російській глибинці «на землях давніх вольностей Господина Великого Новгорода».
Закінчив Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут (1962), професійний інженер-будівельник.
Після публікації добірки Юрія Завгороднього в альманасі «Вітрила-69» і до 1989 року твори Юрія Завгороднього не приймалися в Україні до друку, він виїхав з України. В ці роки він працював на будівництві електростанцій у Латвії та на Крайній Півночі в Росії. Учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС — з 1989 року займався післяаварійними роботами у самому серці Чорнобильської зони. Працював начальником управління в Міненерго України.
Творчість ред.
Друкуватися почав у студентській багатотиражці з 1958. 1959-го поетична добірка опублікована у дніпропетровській обласній молодіжній газеті «Прапор юності». З 1969, після добірки в альманасі «Вітрила-69» і до 1989 твори Юрія Завгороднього не приймалися в Україні до друку з політичних міркувань тодішнього режиму. В Латвії захопився перекладами з латвійських поетів, які час від часу з'являлися в Україні друком у часописах або в поетичних альманахах.
Автор поетичних книжок:
- «Тече між пальцями пісок» (1993, «Український письменник»),
- «Поміж вчора і завтра» (1994, «Український письменник», «Вир»),
- «На часі проща» (1995, «Український письменник»),
- «Прочинене в часі вічко» (1996, «Український письменник»),
- «На зламі часів» (1998, «Живиця»),
- «Не в'яне полум'я свічі» (2000, «Дніпро»),
- «Озирнутися перед порогом» (2002, «Гранослов»),
- «Правда і віра» (2004, «Неопалима купина»),
- «На круги своя» (2007, «Задруга»),
- «Попелище дикого степу» (2009, «Задруга»),
- «Ми водили козу…» (2012, ПВД "Твердиня)
Автор прозових книжок:
- «Злам» — роман в новелах (Двічі: 1999, «Живиця»; 2001, «Кальварія»);
- «За що?..» — пригодницький роман із циклу «Ошукані шукачі скарбів» (2003, «Юніверс»),
- «Йду проти себе» — роман в новелах (2004, «Кальварія»),
- "Задовгий день «Ч» — роман-спогад про наслідки Чорнобильської катастрофи (2005, «Кальварія»).
- «Відлуння зі схрону» — пригодницький роман із циклу «Ошукані шукачі скарбів», в журналі «Сучасність» (2006)
- «Не заглядай до прірви» — пригодницький роман із циклу «Ошукані шукачі скарбів», в журналі «Сучасність» (2007)
- «Остання справа Втікача» — пригодницький роман із циклу «Ошукані шукачі скарбів»
- «Дим димок» — детективна повість (2012),
- «Етноглобалізм (чи легко сьогодні почуватися українцем?» — книжка есеїстики (2012, ПВД "Твердиня)
У Польщі вийшли друком дві книжки Юрія Завгороднього у перекладі Казімежа Бурната:
- Pogwar dzikiego stepu, Wrocław: Wydawnictwo Eurosystem, 2009, 88 сторінок, ISBN 978-83-61348-14-6 («Попелище дикого степу»)
- Przecieka piasek między palcami, Wrocław: Wydawnictwo Eurosystem, 2012, Випуск 3 з серії Seria Wydawnicza Międzynarodowej Galicyjskiej Jesieni Literackiej «Gwiazdozbiory Jesieni», 88 сторінок, ISBN 978-83-61348-64-1 («Тече між пальцями пісок»).
В перекладі Юрія Завгороднього з латиської вийшли:
- збірка поезій Кнутса Скуєнієкса «Насіння в снігу» (1994, «Український письменник»),
- 50 поетів Латвії в авторській антолоґії «З латвійського берега» (1999, Поліграфічний центр КДУ ім. Тараса Шевченка),
- біографчний роман-есей Яніса Петерса «Раймондс Паулс» (2005, «Кальварія»);
В перекладі Юрія Завгороднього з польської вийшли:
- поетичні збірки А. Грабовського «А той віршик про те», «В калейдоскопі»
- поетична збірка Казімежа Бурната «Вивернути час на ліву сторону» (2008, «Задруга»)
- роман А. Дячинського «Отих, позабутих, згадайте хоч словом»
В різних часописах друкувалися переклади окремих авторів з білоруської, латиської, польської та словацької мов.
Вірші та короткі прозові речі друкувалися: в Бельгії, Білорусі, Латвії, Литві, Македонії, Німеччині, Польщі, Росії, Словаччині, Франції.
Пам'ять ред.
Польський поет Казімеж Бурнат присвятив пам'яті Юрія Завгороднього вірш «Безмежний Всесвіт».
Відзнаки ред.
Лауреат літературних премій Павла Тичини (2002), Володимира Сосюри (1993) та Олеся Гончара (2007), міжнародної премії імені Івана Кошелівця (2003).
Латвійською республікою відзначений за особистий вклад в народну дипломатію (2000) та за перекладацьку діяльність (2008).
Кавалер Ордена Латвійської республіки «Хрест Визнання» (2008).
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 8 лютого 2015. Процитовано 8 лютого 2015.
- . Мистецький портал «Жінка–УКРАЇНКА». Архів оригіналу за 8 лютого 2015. Процитовано 8 лютого 2015. «Безмежний Всесвіт», з польської переклав Володимир Гарматюк.
Посилання ред.
- http://bukvoid.com.ua/info/writers/Zavgorodniy_YUriy.html [ 8 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Юрій Завгородній. ОСОБИСТА СТОРІНКА — ЛІТЕРАТУРНА ВІТАЛЬНЯ — Каталог статей — ЛИТЕРАТУРА ПРИДНЕПРОВЬЯ [ 7 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- http://www.livelib.ru/author/370371 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Література ред.
- Сучасні письменники України : бібліографічний довідник / упор. Анатолій Гай — Київ : Київське обласне творче об'єднання «Культура» ; Біла Церква : Буква, 2011. — 587 с. — ISBN 978-966-2927-05-6. Сторінка 164