| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. |
Юн Чжан (Чжан Жун, кит. 張戎, пін. Zhāng Róng, англ. Jung Chang, 25 березня 1952 року) — китайська письменниця, що мешкає в Англії. Найбільш відома, як авторка автобіографічної книги «Дикі лебеді», у якій розповідає про три покоління жінок в Китаї (її бабуся, мати, вона сама).
| Юн Чжан | |
|---|---|
| кит. 張戎 | |
| Січень 2010 (Лондон) | |
| Народилася | 25 березня 1952 (71 рік) Їбінь (Сичуань, КНР) |
| Громадянство | Велика Британія |
| Діяльність | автобіографістка, письменниця, біограф, мовознавиця, поетка, історик |
| Сфера роботи | Історія Китаю |
| Alma mater | Університет Йоркаd, Школа східних і африканських досліджень Лондонського університетуd, Sichuan Universityd, University of West Londond і Shishi High Schoold |
| Мова творів | англійська |
| Роки активності | з 1986 |
| Жанр | біографія |
| Magnum opus | Mao: The Unknown Storyd, Wild Swansd і Empress Dowager Cixi: The Concubine Who Launched Modern Chinad |
| У шлюбі з | Jon Hallidayd |
| Сайт: jungchang.net | |
| | |
| Юн Чжан у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Життя в Китаї до Культурної революції Редагувати
Юн Чжан народилась у місті Їбінь провінції Сичуань у родині чиновників Комуністичної партії. При народженні їй було дане ім'я Ерхун, що означає «Другий лебідь» (за китайською традицією імена батьків і дітей повинні мати спільну частину, в даному випадку «хун», також в імені було відображено, що вона друга дитина в родині). Друга з п'яти дітей.
Батько Юн Чжан займав посаду чиновника 10 рівня, яка була досить високою, тому її родина жила в достатку, вони жили у будинку із садом, мали хатню робітницю, водія, няню.
Чжан змінила ім'я у підлітковому віці. Це було пов'язано з тим, що «ерхун» також мало значення «світло-червоний», що також могло означати «недостатньо комуністичний». Чжан попросила батька придумати їй нове ім'я, пов'язане із військовою справою, яка була модна у Китаї в той час. Її нове ім'я Жун означає «військова справа, зброя».
Культурна революція Редагувати
Після початку культурної революції її батьки критикували політику Мао. За її словами, батько написав листа безпосередньо Мао Цзедуну, у якому вимагав зупинити Культурну революцію. Після цього її батьки були репресовані. Батько був підданий тортурам, що призвело до психічного розладу. У подальшому вони перебували у трудових таборах.
Після культурної революції Редагувати
Після смерті Мао батьки Чжан були звільнені, але не реабілітовані. Здоров'я батька було підірване тортурами і він невдовзі помер. Чжан після закінчення школи працювала помічником лікаря у сільській місцевості, потім — електриком на заводі.
Потім вона вступила до Сичуанського університету на відділення англійської філології. Закінчивши університет, Чжан залишилась викладачем.
Еміграція до Великої Британії Редагувати
У 1978 році Чжан отримала урядову стипендію і виїхала до Великої Британії. У 1982 році вона отримала ступінь доктора філософії з лінгвістики у Йоркському університеті. До 1990 року вона читала лекції в лондонській Школі східних та африканських досліджень (англ. School of Oriental and African Studies). Потім вона вирішила зосередитись на письменництві.
У Великій Британії Чжан вийшла заміж за британського історика, спеціаліста по СРСР Джона Холідея.
Книги Редагувати
Список книг Редагувати
- 1986 — «Мадам Сун Ятсен» (англ. Mme Sun Yat-sen (Soong Ching-ling)) — у співавторстві з Джоном Холідеєм;
- 1992 — «Дикі лебеді»;
- 1994 — «Another province: new Chinese writing from London» — з Lynn Pan and Henry Zhao;
- 2005 — «Невідомий Мао» — у співавторстві з Джоном Холідеєм;
- 2013 — «Empress Dowager Cixi: The Concubine Who Launched Modern China»
Дикі лебеді Редагувати
Найбільш відома книга Чжан, у якій розповідається про історію та життя в Китаї через життя трьох поколінь китайських жінок. Основними героїнями книги є бабуся Чжан Юйфан (у іншому перекладі Юфань), мати Дехун та сама Чжан. Назва книги походить від ієрогліфу 鴻, що означає «дикий лебідь», який містився у імені її матері, а також першому імені самої Чжан.
Примітки Редагувати
- "Turning the page on the Asian mystique" [ 2010-06-24 у Wayback Machine.], The Jakarta Post, March 31, 2010
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.