Шуруппак

Шуруппак («зцілююче місце») — стародавнє шумерське місто. Було розташоване на південь від Ніппуру, на березі Євфрату. На даний час — городище Телль Фара, Ірак, мухафаз Аль-Кадісія.

Шуруппак
31°46′38″ пн. ш. 45°30′35″ сх. д. / 31.77736388891677777° пн. ш. 45.50976111113877209° сх. д. / 31.77736388891677777; 45.50976111113877209Координати: 31°46′38″ пн. ш. 45°30′35″ сх. д. / 31.77736388891677777° пн. ш. 45.50976111113877209° сх. д. / 31.77736388891677777; 45.50976111113877209
Країна	Ірак
Розташування	Кадісія
Тип	місце розкопок і населений пункт
Висота	9 м
Площа	120 га
Шуруппак Шуруппак (Ірак)
Медіафайли у Вікісховищі

Глиняна табличка з Шуруппака, бл. 2600 до н. е.

Покровитель міста — Нінліль, богиня зерна та повітря.

За шумерською легендою, Шуруппак — батьківщина мудреця Зіусудра (Вавилон). Утнапіштим), що пережив потоп на кораблі, побудованому ним за порадою бога.

Шуруппак не мав великого політичного значення, але був важливий в господарському відношенні як центр зберігання та розподілу зерна. Тут було більше зерносховищ, ніж в будь-якому іншому шумерському місті.

Дослідження

Перші розкопки проводилися в 1902 «Німецьким Східним товариством» (нім. Deutsche Orient-Gesellschaft, «Німецьке товариство сходознавців»). У 1931 група археологів з університету Пенсільванії під керівництвом Еріха Шмідта проводила розкопки ще півтора місяця.

Були виявлені поховання, залишки жител, архів господарських та юридичних документів та навчальних посібників приблизно XXVI ст. до н. е., пам'ятки скульптури. Найнижчий культурний шар датується періодом Джемдет-Наср, кінець 4-го тисячоліття. до н. е. До кінця 3-го тис. до н. е. місто втратило значення і незабаром було покинуте. Знахідки з найпізнішого датування — одна циліндрична печатка і кілька глиняних табличок, які можуть належати до початку 2-го тисячоліття до н. е.

Близько 3200-3000 до н. е. в Шуруппаці і в деяких інших шумерських містах (Ур, Урук та Кіш) сталася велика повінь. На глибині 4-5 метрів експедицією Шмідта виявлений шар річкових відкладень з глини та мулу. Поліхромна кераміка із шару нижче відкладень датується періодом Джемдет-Наср, який безпосередньо передував першому раннєдинастичному періоду. Спогад про «потоп» збереглося в шумерської та аккадської міфології:

Джерела

• Ernst Heinrich and Walter Andrae, ed. «Fara, Ergebnisse der Ausgrabungen der Deutschen Orient-Gesellschaft in Fara und Abu Hatab» (Berlin:Staatlich Museen zu Berlin, 1931),
• Erich Schmidt, Excavations at Fara, 1931, University of Pennsylvania's Museum Journal, 2 (1931), pp 193–217.
• Harriet P. Martin, FARA: A reconstruction of the Ancient Mesopotamian City of Shuruppak, Birmingham, UK: Chris Martin & Assoc., (1988)p. 44, p. 117 and seal no. 579.

Література

• Francesco Pomponio, Giuseppe Visicato, Aage Westenholz, Harriet P. Martin, The Fara Tablets in the University of Pennsylvania Museum of Archaeology and Anthropology, CDL Press, 2001, ISBN 1883053668
• R. J. Matthews, Fragments of Officialdom from Fara, Iraq, vol. 53, pp. 1-15, 1991
• Robert McC. Adams, Heartland of Cities (Chicago: University of Chicago Press, 1981), Fig. 33 en Fig. 21.
• S. Langdon, "The Chaldean Kings Before the Flood, " Journal of the Royal Asiatic Society (1923), pp 251—259; Martin(1988) p. 124 Table 23.

1. (unspecified title) — doi:10.2307/4200173