www.wikidata.uk-ua.nina.az

Штунь село в Україні у Вишнівській сільській громаді Ковельського району Волинської області село Країна УкраїнаОбласть В

Штунь

Штунь — село в Україні, у Вишнівській сільській громаді Ковельського району Волинської області.

село Штунь
Країна  Україна
Область Волинська область
Район Ковельський
Громада Вишнівська сільська громада
Облікова картка Штунь 
Основні дані
Населення 731
Площа 2,62 км²
Густота населення 279,01 осіб/км²
Поштовий індекс 44354
Телефонний код +380 3377
Географічні дані
Географічні координати 51°08′37″ пн. ш. 24°01′58″ сх. д. / 51.14361° пн. ш. 24.03278° сх. д. / 51.14361; 24.03278Координати: 51°08′37″ пн. ш. 24°01′58″ сх. д. / 51.14361° пн. ш. 24.03278° сх. д. / 51.14361; 24.03278
Середня висота
над рівнем моря 		181 м
Водойми Неретва
Місцева влада
Адреса ради 44354, Волинська обл., Любомльський р-н, с.Штунь
Карта
Штунь
Штунь
Мапа

 Штунь у Вікісховищі

Населення становить 731 особу. До 2016 року орган місцевого самоврядування — Штунська сільська рада.

Географія ред.

Знаходиться за 8 км від Любомля і 135 від м. Луцьк. Має автобусне сполучення з містами Любомль, Ковель, Луцьк.

На західній стороні від села бере початок річка Ягодинка, права притока Західного Бугу.

Історія ред.

Першу письмову згадку віднайдено у польських документах і вона датується 1472 роком. Місцеві мешканці часто міняли власників — почергово село належало Даниловичам, Стоїцькім, Садовським, Виджґам і Прушинським, котрі продали його Браницьким з Любомля. У 1850 році маєток, як і всю решту володінь Браницьких, конфіскувала, а згодом і поділила а рська влада.

Цінною пам'яткою с. Штунь є барокова церква Іоана Богослова 1777 року з дзвіницею-брамою. Сама будівля церкви є рідкісним поєднанням хрестово-купольної та базилікової композиції. Фасад споруди прикрашає ефектний портал, а у багатій внутрішній декорації збереглися фрески XVIII ст. у формі медальйонів і олійний живопис кінця XIX ст. Цей храм є унікальним пам'ятником волинської архітектурної школи і займає важливе місце серед культових споруд Правобережної України 18 століття.

Перша світова війна завдала значних втрат селянам. Більшість з них змушені були залишити село і протягом 1915—1921 років перебувати в важких умовах біженців. У 1921 році Волинь увійшла у склад Польщі. Відразу на території села виникло кілька польських колоній осадників: Королівська колонія (тридцяти семи польських хат і п'яти українських), Військова штунська колонія (7 господарств поляків), чимало поляків поселилось і по штунських хуторах. Поляки і українці до війни жили дружно, ходили одне до одного в гості, усіляко одне одному допомагали.

У вересні 1939 року в село прийшла радянська влада. Було створено колгосп, сільську раду, реорганізовано школу.

На початку Другої світової війни село не зазнало значних руйнувань. Найбільша трагедія розігралась навесні 1944 року в селі Штунь Любомльського району, коли 53 ні в чому не винних людей замордували в урочищі Берестина солдати Армії Крайової за мовчазної згоди німців. Під час відступу фашисти повністю спалили село. Штунь було визволено 19 липня 1944 року. Чимало його мешканців були мобілізовані в радянську армію. Близько 65 жителів Штуня загинули на фронтах Другої світової війни. Понад 70 ветеранів повернулись додому. Сьогодні живими залилось лише двоє.

У 1945 році розпочалось створення в селі Штунь колгоспу ім. М. Хрущова, який в 1948 році перейменували в колгосп ім. Леніна. У 1995 році колгосп ім. Леніна був реорганізований у КСП «Колос», а у 1999 році — в СГВК «Колос». У 2008 році СГВК «Колос» викупили інвестори.

В селі діє загальноосвітня школа І-ІП ступеня, дитячий садок, медпункт, будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку, 4 магазини. Працює СГВК «Колос» і одне фермерське господарство.

Проводяться богослужіння в храмі Іоана Богослова.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Любомльського району, село увійшло до складу Ковельського району.

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 790 осіб, з яких 365 чоловіків та 425 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 731 особа.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 99,45 %
російська 0,41 %
білоруська 0,14 %

Примітки ред.

  1. Мапа Волинської губернії Шуберта Ф.Ф. 
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  4. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  5. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. 

Джерела ред.

    Література ред.

    • Штунь // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.516

    Посилання ред.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Shtun selo v Ukrayini u Vishnivskij silskij gromadi Kovelskogo rajonu Volinskoyi oblasti selo ShtunKrayina UkrayinaOblast Volinska oblastRajon KovelskijGromada Vishnivska silska gromadaOblikova kartka Shtun Osnovni daniNaselennya 731Plosha 2 62 km Gustota naselennya 279 01 osib km Poshtovij indeks 44354Telefonnij kod 380 3377Geografichni daniGeografichni koordinati 51 08 37 pn sh 24 01 58 sh d 51 14361 pn sh 24 03278 sh d 51 14361 24 03278 Koordinati 51 08 37 pn sh 24 01 58 sh d 51 14361 pn sh 24 03278 sh d 51 14361 24 03278Serednya visotanad rivnem morya 181 mVodojmi NeretvaMisceva vladaAdresa radi 44354 Volinska obl Lyubomlskij r n s ShtunKartaShtunShtunMapa Shtun u VikishovishiNaselennya stanovit 731 osobu Do 2016 roku organ miscevogo samovryaduvannya Shtunska silska rada Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Naselennya 3 1 Mova 4 Primitki 5 Dzherela 6 Literatura 7 PosilannyaGeografiya red Znahoditsya za 8 km vid Lyubomlya i 135 vid m Luck Maye avtobusne spoluchennya z mistami Lyuboml Kovel Luck Na zahidnij storoni vid sela bere pochatok richka Yagodinka prava pritoka Zahidnogo Bugu Istoriya red Pershu pismovu zgadku vidnajdeno u polskih dokumentah i vona datuyetsya 1472 rokom Miscevi meshkanci chasto minyali vlasnikiv pochergovo selo nalezhalo Danilovicham Stoyickim Sadovskim Vidzhgam i Prushinskim kotri prodali jogo Branickim z Lyubomlya U 1850 roci mayetok yak i vsyu reshtu volodin Branickih konfiskuvala a zgodom i podilila a rska vlada Cinnoyu pam yatkoyu s Shtun 1 ye barokova cerkva Ioana Bogoslova 1777 roku z dzviniceyu bramoyu Sama budivlya cerkvi ye ridkisnim poyednannyam hrestovo kupolnoyi ta bazilikovoyi kompoziciyi Fasad sporudi prikrashaye efektnij portal a u bagatij vnutrishnij dekoraciyi zbereglisya freski XVIII st u formi medaljoniv i olijnij zhivopis kincya XIX st Cej hram ye unikalnim pam yatnikom volinskoyi arhitekturnoyi shkoli i zajmaye vazhlive misce sered kultovih sporud Pravoberezhnoyi Ukrayini 18 stolittya Persha svitova vijna zavdala znachnih vtrat selyanam Bilshist z nih zmusheni buli zalishiti selo i protyagom 1915 1921 rokiv perebuvati v vazhkih umovah bizhenciv U 1921 roci Volin uvijshla u sklad Polshi Vidrazu na teritoriyi sela viniklo kilka polskih kolonij osadnikiv Korolivska koloniya tridcyati semi polskih hat i p yati ukrayinskih Vijskova shtunska koloniya 7 gospodarstv polyakiv chimalo polyakiv poselilos i po shtunskih hutorah Polyaki i ukrayinci do vijni zhili druzhno hodili odne do odnogo v gosti usilyako odne odnomu dopomagali U veresni 1939 roku v selo prijshla radyanska vlada Bulo stvoreno kolgosp silsku radu reorganizovano shkolu Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni selo ne zaznalo znachnih rujnuvan Najbilsha tragediya rozigralas navesni 1944 roku v seli Shtun Lyubomlskogo rajonu koli 53 ni v chomu ne vinnih lyudej zamorduvali v urochishi Berestina soldati Armiyi Krajovoyi za movchaznoyi zgodi nimciv Pid chas vidstupu fashisti povnistyu spalili selo Shtun bulo vizvoleno 19 lipnya 1944 roku Chimalo jogo meshkanciv buli mobilizovani v radyansku armiyu Blizko 65 zhiteliv Shtunya zaginuli na frontah Drugoyi svitovoyi vijni Ponad 70 veteraniv povernulis dodomu Sogodni zhivimi zalilos lishe dvoye U 1945 roci rozpochalos stvorennya v seli Shtun kolgospu im M Hrushova yakij v 1948 roci perejmenuvali v kolgosp im Lenina U 1995 roci kolgosp im Lenina buv reorganizovanij u KSP Kolos a u 1999 roci v SGVK Kolos U 2008 roci SGVK Kolos vikupili investori V seli diye zagalnoosvitnya shkola I IP stupenya dityachij sadok medpunkt budinok kulturi biblioteka viddilennya zv yazku 4 magazini Pracyuye SGVK Kolos i odne fermerske gospodarstvo Provodyatsya bogosluzhinnya v hrami Ioana Bogoslova 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Lyubomlskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Kovelskogo rajonu 2 Naselennya red Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 790 osib z yakih 365 cholovikiv ta 425 zhinok 3 Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkala 731 osoba 4 Mova red Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 5 Mova Vidsotokukrayinska 99 45 rosijska 0 41 biloruska 0 14 Primitki red Mapa Volinskoyi guberniyi Shuberta F F Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Volinska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Volinska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Volinska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 Dzherela red Istoriya mista selisha ta sil Lyubomlskogo rajonu z sajtu Lyubomlskoyi rajonnoyi radiLiteratura red Shtun Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Volinska oblast I S Klimash golova redkolegiyi tomu 1970 747s S 516Posilannya red Sztun Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 646 pol Pogoda v seli Shtun Onishuk K Z istoriyi sela Shtun Lyubomlskogo rajonu z nagodi 575 richnici pershoyi pisemnoyi zgadki ta 240 richnici vid pobudovi hramu Ivana Bogoslova Minule i suchasne Volini ta Polissya Lyuboml ta Lyubomlshina v ukrayinskij ta yevropejskij istoriyi Naukovij zbirnik Vipusk 63 Materiali Mizhnarodnoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi 24 25 zhovtnya 2017 roku m Lyuboml Uporyad G Bondarenko O Ostapyuk A Silyuk Luck 2017 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shtun amp oldid 40696673