Шпецле

Шпецле (нім. Spätzle) — швабський та алеманський різновид макаронних виробів. Буває круглої — «кнепфле» (Knöpfle) і довгастої форми «шпатцен» (Spatzen). Поширені в Німеччині і прилеглих країнах (Швейцарії, Австрії, Франції — Ельзас і Лотарингія). Використовується як гарнір до основних страв, а також, з різними добавками (сир та інше), як самостійна окрема страва.

Шпецле

Кнепфле, приготовані на крупній тертці
Походження	Ельзас і  Франція
Необхідні компоненти	яйце, борошно пшеничне, вода, spelt flour^d, кухонна сіль і Манна каша
Медіафайли у Вікісховищі

Шшпецле промислового виготовлення

Приготування шпецле

Шпецле є різновидом яєчних макаронів неправильної форми з грубою, пористою поверхнею, форма яких варіюється між тонкою і товстою, довгою і короткою. Єдиний вид макаронних виробів, який вариться прямо під час виробництва. Сире тісто вичавлюється через перфоровані пластини, або зішкрябується зі спеціальної дощечки в окріп.

Література

• Siegfried Ruoß, Schwäbische Spätzlesküche, Stuttgart 2001, Konrad Theiss Verlag GmbH, ISBN 3-8062-1603-7
• Roswitha Liebenstein, Alles über Allgäuer Spätzle, Kempten / Allgäu 2003 AVA Verlag Allgäu GmbH, ISBN 3-936208-46-8

Посилання на вебсайти

1. Фотографії шпецле
2. Рецепти приготування шпецле
3. Рецепт Альґойських шпецлів.

Джерела інформації

1. Eintragungsantrag, Amtsblatt der Europäischen Union C191/20 vom 1. Juli 2011. Der Text ist als amtliches Werk gemeinfrei
2. Wolfgang Pfeifer (Hrsg.): Etymologisches Wörterbuch des Deutschen. 8. Auflage. Dt. Taschenbuch-Verl, München 2005, S. 1317.
3. Boris D Paraškevov: Wörter und Namen gleicher Herkunft und Struktur. Lexikon etymologischer Dubletten im Deutschen. De Gruyter, Berlin 2004, S. 331 (bei Google Bücher)^{[недоступне посилання з травня 2019]}.
4. Vgl. «Spätzle und Knöpfle — Geschichte(n) rund um das Leibgericht der Schwaben», Blickfang: Alte Zeiten, Ofterdingen; «Spätzle — Schaben, pressen, hobeln», Freilichtmuseum Beuren
5. Schwäbische Spätzle und Knöpfle durch EU-Gütezeichen geschützt, Meldung der Vertretung der Europäischen Kommission in Deutschland, abgerufen am 8. März 2012