www.wikidata.uk-ua.nina.az

Штучна гніздівля штучно створене місце для оселення різних тварин Найбільш відомі штучні гніздівлі для птахів Здавна вик

Штучна гніздівля

Штучна гніздівля — штучно створене місце для оселення різних тварин. Найбільш відомі штучні гніздівлі для птахів. Здавна використовувють як спосіб оселити птахів у молодих лісах, садках для боротьби з шкідниками або для приваблювання бажаного виду птахів. Виготовляють з дощок або стовбура дерева. Часто, окрім птахів, у штучних гніздівлях можуть оселятись соні, миші, кажани, а також комахи — паперові оси, дикі бджоли та інші. Конструкція та розмір штучних гніздівель варіюють залежно від того, для якої тварини їх виготовили. Штучні гніздівлі не тільки дозволяють привабити певні види тварин у бажане місце, а також підвищують рівень виживання потомства, у порівнянні з природними укриттями.

Шпаківня на дереві.
Штучна гніздівля для колонії серпокрильців.

Різновиди Редагувати

Шпаківня Редагувати

Шпакі́вня, шпаківни́ця — збита з дощок гніздівля,що нагадує за формою маленький будиночок. Назва походить від птаха шпак, хоча в шпаківні можуть оселятись не тільки шпаки, а і серпокрильці, синиці, плиски, мухоловки, сови, горобці. Гніздівлі такого типу більші за розмірами та встановлені у відповідних місцях, заселяють сова сіра, гоголь та інші.

Синичник Редагувати

Штучні гнізда, які мають дещо менший діаметр льотка (30 мм для дрібних синиць (блакитна, чубата) та 35 мм для великої синиці), можуть бути виготовлені з дощок та пофарбовані морилкою зсередини для надання темного кольору. Вивішуються з метою приваблення в садові насадження синиць та інших дрібних пташок. Льоток в такому разі може захищатись від роздовбування дятлами набитими гвіздками чи бляшкою по периметру. Синиці часто оселяються в синичнику на 2—3 рік. Це може бути пояснено потемнінням дощок зсередини, оскільки світлий колір матеріалу птахи оцінюють як незахищеність.

Дуплянка Редагувати

Дуплянка — штучна гніздівля, виготовлена в поліні або порожнистому стовбурі, яке з торців закрите піддоном та дахом, і має отвір. Дуплянки кропіткіші у виготовленні, проте при їх наявності, птиці віддають перевагу їм швидше, оскільки дуплянка більш схожа на природне гніздо (дупло, яке залишилось після дятла) з отвором у стовбурі. Також дуплянки менш помітні для хижаків, втрати тепла в дуплянках менші, ніж в квадратній шпаківні, збитій з дощок. Дуплянку часто можна виготовити навіть зі старого стовбура ядрових порід дерев, де серцевина вже вигнила. Недоліком дуплянок є порівняно велика складність виготовлення, що вимагає наявності навички, громіздкість.

Напіввідкриті гніздівлі Редагувати

Напіввідкрита гніздівля

Гніздівлі напіввідкритого типу характеризуються наявністю великого відкритого проміжку на передній стінці. Такі гніздівлі охоче заселяють плиска біла, мухоловка сіра, горихвістка чорна та інші.

Гніздівлі для ластівок Редагувати

Гніздівлі для міської ластівки

Для ластівок гніздівлі роблять з цементу (в суміші з іншими матеріалами) у вигляді, що нагадує природне гніздо.

Гніздівля для кажанів Редагувати

Гніздівля для кажанів

Кажани використовують штучні гніздівлі для відпочинку під час міграцій, тимчасового прихистку, а також для розмноження. Гніздівлі для кажанів роблять плоскої форми з входом у вигляді щілини внизу. Інколи кажаний займають також гніздівлі у вигляді шпаківні. Розвішувати такі гніздівлі необхідно на стовбурі дерева або стіні будинку.

Помилки при виготовленні Редагувати

Правильно облаштована дуплянка: не помітна на дереві, має дно на шурупах, яке можна відгвинтити, прикріплена до стовбура без ушкодження деревини кількома мотузками.
  • Забарвлення в яскравий колір та різні прикраси. Помічено, що заселяються в першу чергу шпаківні, які пофарбовані в темно-зелений колір. Найгірше заселеними є сині та фіолетові по забарвленню шпаківні.
  • Виготовлення шпаківні з пластику, бетону, які заселяються птахами в останню чергу, оскільки вони дуже холодні.
  • Розміщення льотка посередині, тоді як він має бути в верхній частині.
  • Виготовлені з гладкими внутрішніми стінками. Матеріал, який беруть, має бути шорсткуватий зсередини, щоб пташенятам легко було вилізти з штучної гніздівлі.
  • Жердинка перед льотком має бути відсутня, якщо шпаківня виготовляється для малих птахів. Наявність жердки може допомогти хижим пташкам, ласицям потрапити до гнізда.
  • Фарбування зсередини, якого бажано уникати.
  • Наявність щілин. Збирати гніздівлю бажано щільно, без щілин. При їх наявності, вона продувається.
  • Дно, прибите знизу. При такій конструкції дощова вода буде підтікати та намочувати гніздо знизу. Підлога шпаківні має бути вставлена між боковими стінками, а не накрити їх.
  • Наявність цвяхів, які виступають гострим кінцем всередину шпаківні.
  • Намертво збита гніздівля. Гніздівлю потрібно чистити, хоча б раз на рік, якщо є бажання, щоб в ній птахи селились повторно, тому потрібно передбачити знімання хоча б одної зі стінок.

Гігієна Редагувати

Після вильоту пташенят із штучного житла, пташки, які роблять по 2—3 виводки пташенят за теплий сезон (синиці, наприклад) не облаштовують там гніздо повторно, в старій шпаківні залишаються багато паразитів (кліщі, блохи), які будуть нападати на наступне підростаюче потомство. Помічено, що повторно на наступний рік після холодів в таких гніздах частіше селяться та виводять потомство лише горобці, які менш вибагливі до умов проживання. Після того, як виводок вилетів, штучне гніздо знімають, витрушують вміст і залишки життєдіяльності, обробляють зсередини крутим окропом. Для зручності очистки, однією з вимог до штучного гнізда є знімний дах, або будь-яка зі стінок гнізда, яку можна відхилити або зовсім зняти, розкрутивши викруткою один або декілька шурупів, якими ця стінка кріпилась. Після такої процедури гніздо знову вивішують, попередньо можна наповнити його шаром сухої трави завтовшки 1,5—2 см. Шпаківні не прибивають та не прив'язують в важкодоступних місцях. Для зручності знімання шпаківні можуть використовувати довгу жердину з гачком, який вставляють в льоток та знімають шпаківню з метою її обробки, а сама шпаківня може закладатись на гачки між гілками.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Шпаківня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Шпаківниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Робимо шпаківню своїми руками. 101dizain.com.ua. [недоступне посилання з серпня 2019]
  4. Гнездование и привлечение птиц в сады и парки. (рос.). Москва, МДУ. 1991. с. 156. ISBN 5-211-01751-X. (рос.)
  5. Как самостоятельно изготовить дуплянку. promwood.com (рос.). 
  6. Как самому сделать домик для летучей мыши? - ptushki.org [ 2021-01-05 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Штучна гніздівля

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shtuchna gnizdivlya shtuchno stvorene misce dlya oselennya riznih tvarin Najbilsh vidomi shtuchni gnizdivli dlya ptahiv Zdavna vikoristovuvyut yak sposib oseliti ptahiv u molodih lisah sadkah dlya borotbi z shkidnikami abo dlya privablyuvannya bazhanogo vidu ptahiv Vigotovlyayut z doshok abo stovbura dereva Chasto okrim ptahiv u shtuchnih gnizdivlyah mozhut oselyatis soni mishi kazhani a takozh komahi paperovi osi diki bdzholi ta inshi Konstrukciya ta rozmir shtuchnih gnizdivel variyuyut zalezhno vid togo dlya yakoyi tvarini yih vigotovili Shtuchni gnizdivli ne tilki dozvolyayut privabiti pevni vidi tvarin u bazhane misce a takozh pidvishuyut riven vizhivannya potomstva u porivnyanni z prirodnimi ukrittyami Shpakivnya na derevi Shtuchna gnizdivlya dlya koloniyi serpokrilciv Zmist 1 Riznovidi 1 1 Shpakivnya 1 2 Sinichnik 1 3 Duplyanka 1 4 Napivvidkriti gnizdivli 1 5 Gnizdivli dlya lastivok 1 6 Gnizdivlya dlya kazhaniv 2 Pomilki pri vigotovlenni 3 Gigiyena 4 Div takozh 5 Primitki 6 Posilannya 7 LiteraturaRiznovidi RedaguvatiShpakivnya Redaguvati Shpaki vnya shpakivni cya 1 2 zbita z doshok gnizdivlya sho nagaduye za formoyu malenkij budinochok Nazva pohodit vid ptaha shpak hocha v shpakivni mozhut oselyatis ne tilki shpaki a i serpokrilci sinici pliski muholovki sovi gorobci 3 Gnizdivli takogo tipu bilshi za rozmirami ta vstanovleni u vidpovidnih miscyah zaselyayut sova sira gogol ta inshi Sinichnik Redaguvati Shtuchni gnizda yaki mayut desho menshij diametr lotka 30 mm dlya dribnih sinic blakitna chubata ta 35 mm dlya velikoyi sinici mozhut buti vigotovleni z doshok ta pofarbovani morilkoyu zseredini dlya nadannya temnogo koloru Vivishuyutsya z metoyu privablennya v sadovi nasadzhennya sinic ta inshih dribnih ptashok Lotok v takomu razi mozhe zahishatis vid rozdovbuvannya dyatlami nabitimi gvizdkami chi blyashkoyu po perimetru Sinici chasto oselyayutsya v sinichniku na 2 3 rik Ce mozhe buti poyasneno potemninnyam doshok zseredini oskilki svitlij kolir materialu ptahi ocinyuyut yak nezahishenist 4 Duplyanka Redaguvati Duplyanka shtuchna gnizdivlya vigotovlena v polini abo porozhnistomu stovburi yake z torciv zakrite piddonom ta dahom i maye otvir Duplyanki kropitkishi u vigotovlenni prote pri yih nayavnosti ptici viddayut perevagu yim shvidshe oskilki duplyanka bilsh shozha na prirodne gnizdo duplo yake zalishilos pislya dyatla z otvorom u stovburi Takozh duplyanki mensh pomitni dlya hizhakiv vtrati tepla v duplyankah menshi nizh v kvadratnij shpakivni zbitij z doshok Duplyanku chasto mozhna vigotoviti navit zi starogo stovbura yadrovih porid derev de sercevina vzhe vignila 5 Nedolikom duplyanok ye porivnyano velika skladnist vigotovlennya sho vimagaye nayavnosti navichki gromizdkist Napivvidkriti gnizdivli Redaguvati nbsp Napivvidkrita gnizdivlyaGnizdivli napivvidkritogo tipu harakterizuyutsya nayavnistyu velikogo vidkritogo promizhku na perednij stinci Taki gnizdivli ohoche zaselyayut pliska bila muholovka sira gorihvistka chorna ta inshi Gnizdivli dlya lastivok Redaguvati nbsp Gnizdivli dlya miskoyi lastivkiDlya lastivok gnizdivli roblyat z cementu v sumishi z inshimi materialami u viglyadi sho nagaduye prirodne gnizdo Gnizdivlya dlya kazhaniv Redaguvati nbsp Gnizdivlya dlya kazhanivKazhani vikoristovuyut shtuchni gnizdivli dlya vidpochinku pid chas migracij timchasovogo prihistku a takozh dlya rozmnozhennya Gnizdivli dlya kazhaniv roblyat ploskoyi formi z vhodom u viglyadi shilini vnizu Inkoli kazhanij zajmayut takozh gnizdivli u viglyadi shpakivni Rozvishuvati taki gnizdivli neobhidno na stovburi dereva abo stini budinku 6 Pomilki pri vigotovlenni Redaguvati nbsp Pravilno oblashtovana duplyanka ne pomitna na derevi maye dno na shurupah yake mozhna vidgvintiti prikriplena do stovbura bez ushkodzhennya derevini kilkoma motuzkami Zabarvlennya v yaskravij kolir ta rizni prikrasi Pomicheno sho zaselyayutsya v pershu chergu shpakivni yaki pofarbovani v temno zelenij kolir Najgirshe zaselenimi ye sini ta fioletovi po zabarvlennyu shpakivni Vigotovlennya shpakivni z plastiku betonu yaki zaselyayutsya ptahami v ostannyu chergu oskilki voni duzhe holodni Rozmishennya lotka poseredini todi yak vin maye buti v verhnij chastini Vigotovleni z gladkimi vnutrishnimi stinkami Material yakij berut maye buti shorstkuvatij zseredini shob ptashenyatam legko bulo vilizti z shtuchnoyi gnizdivli Zherdinka pered lotkom maye buti vidsutnya yaksho shpakivnya vigotovlyayetsya dlya malih ptahiv Nayavnist zherdki mozhe dopomogti hizhim ptashkam lasicyam potrapiti do gnizda Farbuvannya zseredini yakogo bazhano unikati Nayavnist shilin Zbirati gnizdivlyu bazhano shilno bez shilin Pri yih nayavnosti vona produvayetsya Dno pribite znizu Pri takij konstrukciyi doshova voda bude pidtikati ta namochuvati gnizdo znizu Pidloga shpakivni maye buti vstavlena mizh bokovimi stinkami a ne nakriti yih Nayavnist cvyahiv yaki vistupayut gostrim kincem vseredinu shpakivni Namertvo zbita gnizdivlya Gnizdivlyu potribno chistiti hocha b raz na rik yaksho ye bazhannya shob v nij ptahi selilis povtorno tomu potribno peredbachiti znimannya hocha b odnoyi zi stinok Gigiyena RedaguvatiPislya vilotu ptashenyat iz shtuchnogo zhitla ptashki yaki roblyat po 2 3 vivodki ptashenyat za teplij sezon sinici napriklad ne oblashtovuyut tam gnizdo povtorno v starij shpakivni zalishayutsya bagato parazitiv klishi blohi yaki budut napadati na nastupne pidrostayuche potomstvo Pomicheno sho povtorno na nastupnij rik pislya holodiv v takih gnizdah chastishe selyatsya ta vivodyat potomstvo lishe gorobci yaki mensh vibaglivi do umov prozhivannya Pislya togo yak vivodok viletiv shtuchne gnizdo znimayut vitrushuyut vmist i zalishki zhittyediyalnosti obroblyayut zseredini krutim okropom Dlya zruchnosti ochistki odniyeyu z vimog do shtuchnogo gnizda ye znimnij dah abo bud yaka zi stinok gnizda yaku mozhna vidhiliti abo zovsim znyati rozkrutivshi vikrutkoyu odin abo dekilka shurupiv yakimi cya stinka kripilas Pislya takoyi proceduri gnizdo znovu vivishuyut poperedno mozhna napovniti jogo sharom suhoyi travi zavtovshki 1 5 2 sm Shpakivni ne pribivayut ta ne priv yazuyut v vazhkodostupnih miscyah Dlya zruchnosti znimannya shpakivni mozhut vikoristovuvati dovgu zherdinu z gachkom yakij vstavlyayut v lotok ta znimayut shpakivnyu z metoyu yiyi obrobki a sama shpakivnya mozhe zakladatis na gachki mizh gilkami Div takozh RedaguvatiZahist roslinPrimitki Redaguvati Shpakivnya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Shpakivnicya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Robimo shpakivnyu svoyimi rukami 101dizain com ua nedostupne posilannya z serpnya 2019 Gnezdovanie i privlechenie ptic v sady i parki ros Moskva MDU 1991 s 156 ISBN 5 211 01751 X ros Kak samostoyatelno izgotovit duplyanku promwood com ros Kak samomu sdelat domik dlya letuchej myshi ptushki org Arhivovano 2021 01 05 u Wayback Machine ros Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shtuchna gnizdivlyaBrett Oliver 30 05 2010 Oblashtuvannya gnizda velikoyu siniceyu Procitovano 16 05 2016 Wildlife Gadget Man 27 05 2014 Napad kota na shpakivnyu Procitovano 22 05 2016 Literatura RedaguvatiGnezdovanie i privlechenie ptic v sady i parki ros Moskva MDU 1991 ISBN 5 211 01751 X Grishenko V N Biotehnicheskie meropriyatiya po ohrane redkih vidov ptic Chernovcy 1997 143 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shtuchna gnizdivlya amp oldid 39237760