Шор Георгій Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шор.

|портрет= |Посада= |Діти= |Мати= |Чоловік= |Дружина=

Шор Георгій Володимирович
Народився	23 квітня 1872(1872-04-23) Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер	18 липня 1948(1948-07-18) (76 років) Ленінград, РРФСР, СРСР ·серцева недостатність
Поховання	Серафимівське кладовище^d
Країна	Російська імперія  СРСР  Російська СФРР
Діяльність	науковець
Alma mater	Військово-медична академія імені С. М. Кірова Імператорська медико-хірургічна академія^d
Галузь	патологічна анатомія і Танатологія
Заклад	Санкт-Петербурзький державний медичний університет Імператорська медико-хірургічна академія^d
Нагороди

Шор Георгій Володимирович (рос. Шор Георгий Владимирович; 23 квітня 1872, Санкт-Петербург—18 липня 1948, Ленінград) — російський і радянський патологоанатом-кондиціоналіст, танатолог, доктор медичних наук, професор, другий завідувач кафедри патологічної анатомії Першого Ленінградського медичного інституту (1917—1944). Заслужений діяч науки РРФСР.

Біографія

Народився в Санкт-Петербурзі в сім'ї старшого цензора, згодом до кінця своїх днів пошт-директора Санкт-Петербурзького поштамту Володимира Федоровича Шора (1819—1886), який за своєю посадою відповідав за перлюстраційну службу Російської імперії. Батько був сином лютеранського пастора.

У 1895 році закінчив з відзнакою Військово-медичну академію.

З 1895 призначений молодшим лікарем 8-го драгунського Смоленського Імператора Олександра III полку.

У 1896—1904 роках був судновим лікарем крейсера I рангу «Росія».

1908 року отримав звання приват-доцента Військово-Медицької академії.

У 1913 був обраний професором кафедри патологічної анатомії Психоневрологічного інституту.

У 1917—1944 роках був професором і завідувачем кафедри патологічної анатомії Першого Ленінградського медичного інституту. Очолив групу експертів, які вивчали останки Олександра Невського. За підсумками обстеження експерти дали наступний висновок: За обстеженням знайденого комісія експертів лікарів вважає зазначені кістки безсумнівно людські і за ознаками древнього походження, і тому визнає зайвим подальше їхнє обстеження, як не може додати щось нове до сказаного…

Помер від серцево-судинної недостатності через ожиріння серця. Похований у Ленінграді на Серафимівському цвинтарі (28 ділянка).

Примітки

2. Соколов Р., Крипатова Ю. Дело о мощах: приключения одной записки // Дилетант. — 2021. — № 069. — С. 52.

Посилання