www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шоколадний будиночок Палац Могильовцева широко відомий як Шокола дний буди ночок пам ятка історії та архітектури в Києві

Шоколадний будиночок

Палац Могильовцева, широко відомий як «Шокола́дний буди́ночок» — пам'ятка історії та архітектури в Києві, що знаходиться на Шовковичній вулиці, 17/2 (поряд із відомим будинком Ікскюль-Гільденбанда, що має № 19). Свою популярну назву отримав через коричневий колір та великий руст, що нагадує шоколадну плитку.
Нині тут міститься філія Київської національної картинної галереї — Мистецький центр «Шоколадний будинок» та Дитяча картинна галерея.

Шоколадний будиночок
Особняк Могильовцева
50°26′35″ пн. ш. 30°31′53″ сх. д. / 50.44318333336077842° пн. ш. 30.531483333360779° сх. д. / 50.44318333336077842; 30.531483333360779Координати: 50°26′35″ пн. ш. 30°31′53″ сх. д. / 50.44318333336077842° пн. ш. 30.531483333360779° сх. д. / 50.44318333336077842; 30.531483333360779
Країна  Україна
Розташування Київ
Статус спадщини пам’ятка архітектури
Архітектор Володимир Ніколаєв
Клієнт Семен Могильовцев
Дата початку спорудження 1899
Дата закінчення спорудження 1901
Стиль історизм
Адреса вул. Шовковична, 17/2
Шоколадний будиночок
Шоколадний будиночок (Київ)
 Шоколадний будиночок у Вікісховищі

Історія будинку Редагувати

Будинок збудовано в 1901 році за проєктом головного архітектора Києва, академіка архітектури Володимира Ніколаєва на замовлення відомого промисловця, фінансиста та мецената, купця першої гільдії Семена Могильовцева, який жив у ньому до своєї смерті 10 серпня 1917 року, заповівши майно численним племінникам.

Подальша доля будинку пов'язана з такими мешканцями та подіями:

  • у 1917—1918 роках тут мешкав український державний діяч Ігор Кістяківський.
  • 1919 року (з приходом до Києва більшовиків) в палаці мешкав більшовицький діяч Християн Раковський.
  • від 1925 року будинок було передано під помешкання для науковців ВУАН та поділено на квартири. У 1929—1930 роках тут жив історик Матвій Яворський, опонент наукової школи Михайла Грушевського, а у 1927—1934 роки у квартирі № 6 — професор Микола Макаренко. Обох було заарештовано та страчено у 1930-х роках, останнього засудили за відмову підписати акт про знесення Михайлівського Золотоверхого собору.
  • 1934 року палац реконструйовано за проєктом Павла Альошина і передано від ВУАН до НКВС.
  • у 1948 році будівлю було передано Управлінню справами Ради Міністрів УРСР, з 1952 року в ньому містилося «ВОКС» — Всесоюзне товариство культурних зв'язків із закордоном.
  • у 1960—1982 роках у приміщенні Шоколадного будинку був Центральний палац одружень.
  • після будівництва нового Палацу одружень 1982 року будинок майже в аварійному стані був переданий Управлінню культури та мистецтв київського виконкому.
  • у 1983—1986 роках проведено часткову реставрацію. У будинку планувалося розміщення шахово-шашкової секції Палацу піонерів, але плани так і не було втілено в життя.
  • у 1986 році в будинку оселилася Дитяча картинна галерея.
  • у 1991—1993 роках продовжено і знову дочасно згорнуто реставрацію.
  • у 2009 році Дитячу картинну галерею разом з будинком було передано Національному музею «Київська картинна галерея», після чого активно продовжилася реставрація.
  • з 17 лютого 2010 будинок відкрито для відвідувачів як «Дитячу картинну галерею» — філію Київської національної картинної галереї. До експозиції входять дитячі картини 1980-х років.

Станом на червень 2011 року, попри те, що реставрація досі не закінчилася, у будинку вже проходить багато культурних та світських дійств. По закінченню реставраційних робіт у «Шоколадному будиночку» влаштують картинну галерею, школу дитячого естетичного виховання та музей приватних колекцій. Тут же планують зробити музей однієї картини, куди будуть привозити один знаменитий твір мистецтва і влаштовувати тематичні диспути, демонструвати фільми тощо.

Архітектурні особливості Редагувати

Будівля загальною площею близько 900 м² має два поверхи з великим підвалом і мансардою над прибудовою. На першому поверсі розміщено кімнати для секретаря, прислуги та різних допоміжних служб. На другому поверсі — кілька залів у різних стилях. У підвал є шахта для ліфта, однак її було закладено цеглою.

Фасад Редагувати

Фасади садиби, що виходять на вулиці Шовковичну та Пилипа Орлика, виконано в стилі італійського ренесансу — флорентійських палаццо. У містобудівній подобі Києва Шоколадний будинок є чи не єдиним прикладом споруди такого типу. Загальна система побудови фасадів відрізняється монументальністю і пишнотою. Великий, із сколеною поверхнею руст облицювання, контури вікон, випнений карниз, декоративна обробка — все це є стилізацією архітектурних форм флорентійського палаццо Пітті, зведеного в першій половині XV століття. Зовнішній вигляд будівлі зберігся до наших днів майже у первинному вигляді.

Ліпнина на фасаді будинку

Фасад прикрашає ліпнина над архівольтами вікон, що зображує ряди кадукеїв та голів левів з відкритими пащами, поєднаних між собою гірляндами з квітів та листя, оздоблених стрічками та бантами.

Інсталяція «Відеокамера, що оглядає бетонним конусом»

Перед входом до будівлі фасад прикрашає інсталяція у вигляді відеокамери, межі огляду якої у формі конуса виготовлені з бетону.

Також на будинку встановлено штучного горобчика.

Інтер'єр Редагувати

В основі планувального рішення будівлі (а саме другого «парадного» поверху) лежить анфіладна система. Інтер'єри кімнат виконані в різних архітектурних стилях та відзначаються вишуканістю і багатством: зала в стилі бароко (біла зала), модерн і ренесанс, зали в російському, мавританському, візантійському та французькому стилях.

Біла зала Редагувати

Білу залу виконано в стилі французького бароко. Зала є найбільшою у будинку (92 м²). Ця зала була урочистою: у ній відбувалися приймання, музичні вечори та бали. Стіни та стелю прикрашає вишукана барокова ліпнина. На великій стіні посередині зали розміщено велике венеційське дзеркало, яке збереглося з початку XX століття. Дзеркало оздоблене ліпленими гірляндами та парними купідонами, овнами, голубами і чашами. Голуб (символ чистоти) та овен (символ золотого руна) — елементи герба Могильовцева. В білій залі також була величезна люстра з позолотою та купідонами.

Альфонс Муха, портрет Сари Бернар, копію якого зображено на стелі зали в Шоколадному будинку

Зала в стилі модерн Редагувати

Зала в стилі модерн примітна українськими етнічними орнаментальними мотивами: у стінописі напівфантастичні сині «модернові» квіти сусідять з червоними та блакитними маками. На вітражах півники (улюблені квіти модерністів) межують з українським барвінком. Барвінки та нарциси зображено на позолоченому фризі навколо стелі. На стелі ж — копія портрета Сари Бернар роботи Альфонса Мухи, а також традиційні для модерну павич та метелик зображені серед барвінку.

Російська зала Редагувати

Російську залу виконано в новоросійському стилі. Збереглися фрагменти розпису стін Російської зали, на яких зображені орнаменти з царської ювілейної п'ятирублівки, що тоді була в обігу. Ключовим елементом орнаментів стелі є жар-птиця.

Візантійська зала Редагувати

Візантійська зала являла собою велику парадну їдальню. Залу облямовують великі гірлянди, на яких зображено різноманітні фрукти та ягоди, зокрема яблука та виноград.

Мавританська зала Редагувати

Невелика за розмірами мавританська зала прилягає до візантійської їдальні та білої зали, головна її оздоба — гіпсові різьблені панелі стін. Самі стіни, що нині зафарбовані в синій колір, попередньо мали орнамент із п'яти, шести та десятикутними зірками — невелика його ділянка, на щастя, збереглася незафарбованою.

Сходи в особняку виконані в стилі ампір: білі мармурові східці прикрашають литі чавунні поруччя. На стелі над сходами ширяють два лебеді.

Меблі в залах було зроблено на спеціальне замовлення і відповідали загальному стилю зали: елементи орнаменту на стелі та стінах точно повторювалися на меблях.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Прогулянки Києвом. Частина третя: Шоколадний будинок. [ 14 жовтня 2009 у Wayback Machine.] — Народна правда, 11.07.2007.
  2. ↑ Про нас — Шоколадний будинок. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 29 червня 2011. 
  3. ↑ «Шоколадний будиночок» (філія Київської національної картинної галереї). [ 2 травня 2011 у Wayback Machine.] — Перше екскурсійне бюро.
  4. ↑ (рос.) Трудная судьба «шоколадного домика». [ 17 лютого 2011 у Wayback Machine.] — Интересный Киев, 06.02.2006.
  5. ↑ Фотоотчет из Шоколадного домика из середины. [ 15 липня 2013 у Wayback Machine.] (рос.) — Захоплюючий Київ (спільнота ЖЖ), 12.07.2005.
  6. ↑ (рос.) Красоты нашего Киева: Шоколадный домик — сейчас так не строят. — iBud.ua, 04.03.2010.
  7. ↑ (рос.) Шоколадный домик. [ 5 травня 2011 у Wayback Machine.] — Жизнь в Киеве.

Див. також Редагувати

  • Вікі любить пам'ятки/Київ

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Palac Mogilovceva shiroko vidomij yak Shokola dnij budi nochok pam yatka istoriyi ta arhitekturi v Kiyevi sho znahoditsya na Shovkovichnij vulici 17 2 poryad iz vidomim budinkom Ikskyul Gildenbanda sho maye 19 Svoyu populyarnu nazvu otrimav cherez korichnevij kolir ta velikij rust sho nagaduye shokoladnu plitku Nini tut mistitsya filiya Kiyivskoyi nacionalnoyi kartinnoyi galereyi Misteckij centr Shokoladnij budinok ta Dityacha kartinna galereya Shokoladnij budinochokOsobnyak Mogilovceva50 26 35 pn sh 30 31 53 sh d 50 44318333336077842 pn sh 30 531483333360779 sh d 50 44318333336077842 30 531483333360779 Koordinati 50 26 35 pn sh 30 31 53 sh d 50 44318333336077842 pn sh 30 531483333360779 sh d 50 44318333336077842 30 531483333360779Krayina UkrayinaRoztashuvannya KiyivStatus spadshini pam yatka arhitekturiArhitektor Volodimir NikolayevKliyent Semen MogilovcevData pochatku sporudzhennya 1899Data zakinchennya sporudzhennya 1901Stil istorizmAdresa vul Shovkovichna 17 2Shokoladnij budinochokShokoladnij budinochok Kiyiv Shokoladnij budinochok u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya budinku 2 Arhitekturni osoblivosti 2 1 Fasad 2 2 Inter yer 2 2 1 Bila zala 2 2 2 Zala v stili modern 2 2 3 Rosijska zala 2 2 4 Vizantijska zala 2 2 5 Mavritanska zala 3 Primitki 4 Div takozh 5 PosilannyaIstoriya budinku RedaguvatiBudinok zbudovano v 1901 roci za proyektom golovnogo arhitektora Kiyeva akademika arhitekturi Volodimira Nikolayeva na zamovlennya vidomogo promislovcya finansista ta mecenata kupcya pershoyi gildiyi Semena Mogilovceva yakij zhiv u nomu do svoyeyi smerti 10 serpnya 1917 roku zapovivshi majno chislennim pleminnikam 1 Podalsha dolya budinku pov yazana z takimi meshkancyami ta podiyami u 1917 1918 rokah tut meshkav ukrayinskij derzhavnij diyach Igor Kistyakivskij 1919 roku z prihodom do Kiyeva bilshovikiv v palaci meshkav bilshovickij diyach Hristiyan Rakovskij vid 1925 roku budinok bulo peredano pid pomeshkannya dlya naukovciv VUAN ta podileno na kvartiri U 1929 1930 rokah tut zhiv istorik Matvij Yavorskij oponent naukovoyi shkoli Mihajla Grushevskogo a u 1927 1934 roki u kvartiri 6 profesor Mikola Makarenko Oboh bulo zaareshtovano ta stracheno u 1930 h rokah ostannogo zasudili za vidmovu pidpisati akt pro znesennya Mihajlivskogo Zolotoverhogo soboru 1934 roku palac rekonstrujovano za proyektom Pavla Aloshina i peredano vid VUAN do NKVS u 1948 roci budivlyu bulo peredano Upravlinnyu spravami Radi Ministriv URSR z 1952 roku v nomu mistilosya VOKS Vsesoyuzne tovaristvo kulturnih zv yazkiv iz zakordonom u 1960 1982 rokah u primishenni Shokoladnogo budinku buv Centralnij palac odruzhen pislya budivnictva novogo Palacu odruzhen 1982 roku budinok majzhe v avarijnomu stani buv peredanij Upravlinnyu kulturi ta mistectv kiyivskogo vikonkomu u 1983 1986 rokah provedeno chastkovu restavraciyu 2 3 U budinku planuvalosya rozmishennya shahovo shashkovoyi sekciyi Palacu pioneriv ale plani tak i ne bulo vtileno v zhittya u 1986 roci v budinku oselilasya Dityacha kartinna galereya 3 u 1991 1993 rokah prodovzheno i znovu dochasno zgornuto restavraciyu 2 u 2009 roci Dityachu kartinnu galereyu razom z budinkom bulo peredano Nacionalnomu muzeyu Kiyivska kartinna galereya pislya chogo aktivno prodovzhilasya restavraciya 3 z 17 lyutogo 2010 budinok vidkrito dlya vidviduvachiv yak Dityachu kartinnu galereyu filiyu Kiyivskoyi nacionalnoyi kartinnoyi galereyi Do ekspoziciyi vhodyat dityachi kartini 1980 h rokiv 3 Stanom na cherven 2011 roku popri te sho restavraciya dosi ne zakinchilasya u budinku vzhe prohodit bagato kulturnih ta svitskih dijstv Po zakinchennyu restavracijnih robit u Shokoladnomu budinochku vlashtuyut kartinnu galereyu shkolu dityachogo estetichnogo vihovannya ta muzej privatnih kolekcij Tut zhe planuyut zrobiti muzej odniyeyi kartini kudi budut privoziti odin znamenitij tvir mistectva i vlashtovuvati tematichni disputi demonstruvati filmi tosho 3 Arhitekturni osoblivosti RedaguvatiBudivlya zagalnoyu plosheyu blizko 900 m maye dva poverhi z velikim pidvalom i mansardoyu nad pribudovoyu Na pershomu poversi rozmisheno kimnati dlya sekretarya prislugi ta riznih dopomizhnih sluzhb 4 Na drugomu poversi kilka zaliv u riznih stilyah U pidval ye shahta dlya lifta odnak yiyi bulo zakladeno cegloyu 5 Fasad Redaguvati Fasadi sadibi sho vihodyat na vulici Shovkovichnu ta Pilipa Orlika vikonano v stili italijskogo renesansu florentijskih palacco U mistobudivnij podobi Kiyeva Shokoladnij budinok ye chi ne yedinim prikladom sporudi takogo tipu Zagalna sistema pobudovi fasadiv vidriznyayetsya monumentalnistyu i pishnotoyu Velikij iz skolenoyu poverhneyu rust oblicyuvannya konturi vikon vipnenij karniz dekorativna obrobka vse ce ye stilizaciyeyu arhitekturnih form florentijskogo palacco Pitti zvedenogo v pershij polovini XV stolittya 2 Zovnishnij viglyad budivli zberigsya do nashih dniv majzhe u pervinnomu viglyadi nbsp Lipnina na fasadi budinkuFasad prikrashaye lipnina nad arhivoltami vikon sho zobrazhuye ryadi kadukeyiv ta goliv leviv z vidkritimi pashami poyednanih mizh soboyu girlyandami z kvitiv ta listya ozdoblenih strichkami ta bantami 1 nbsp Instalyaciya Videokamera sho oglyadaye betonnim konusom Pered vhodom do budivli fasad prikrashaye instalyaciya u viglyadi videokameri mezhi oglyadu yakoyi u formi konusa vigotovleni z betonu Takozh na budinku vstanovleno shtuchnogo gorobchika Inter yer Redaguvati V osnovi planuvalnogo rishennya budivli a same drugogo paradnogo poverhu lezhit anfiladna sistema Inter yeri kimnat vikonani v riznih arhitekturnih stilyah ta vidznachayutsya vishukanistyu i bagatstvom zala v stili baroko bila zala modern i renesans zali v rosijskomu mavritanskomu vizantijskomu ta francuzkomu stilyah Bila zala Redaguvati Bilu zalu vikonano v stili francuzkogo baroko 4 Zala ye najbilshoyu u budinku 92 m Cya zala bula urochistoyu u nij vidbuvalisya prijmannya muzichni vechori ta bali Stini ta stelyu prikrashaye vishukana barokova lipnina Na velikij stini poseredini zali rozmisheno velike venecijske dzerkalo yake zbereglosya z pochatku XX stolittya Dzerkalo ozdoblene liplenimi girlyandami ta parnimi kupidonami ovnami golubami i chashami Golub simvol chistoti ta oven simvol zolotogo runa elementi gerba Mogilovceva 6 V bilij zali takozh bula velichezna lyustra z pozolotoyu ta kupidonami 4 nbsp Alfons Muha portret Sari Bernar kopiyu yakogo zobrazheno na steli zali v Shokoladnomu budinkuZala v stili modern Redaguvati Zala v stili modern primitna ukrayinskimi etnichnimi ornamentalnimi motivami u stinopisi napivfantastichni sini modernovi kviti susidyat z chervonimi ta blakitnimi makami Na vitrazhah pivniki ulyubleni kviti modernistiv mezhuyut z ukrayinskim barvinkom 6 Barvinki ta narcisi zobrazheno na pozolochenomu frizi navkolo steli Na steli zh kopiya portreta Sari Bernar roboti Alfonsa Muhi 7 a takozh tradicijni dlya modernu pavich ta metelik zobrazheni sered barvinku Rosijska zala Redaguvati Rosijsku zalu vikonano v novorosijskomu stili Zbereglisya fragmenti rozpisu stin Rosijskoyi zali na yakih zobrazheni ornamenti z carskoyi yuvilejnoyi p yatirublivki sho todi bula v obigu Klyuchovim elementom ornamentiv steli ye zhar pticya Vizantijska zala Redaguvati Vizantijska zala yavlyala soboyu veliku paradnu yidalnyu Zalu oblyamovuyut veliki girlyandi na yakih zobrazheno riznomanitni frukti ta yagodi zokrema yabluka ta vinograd Mavritanska zala Redaguvati Nevelika za rozmirami mavritanska zala prilyagaye do vizantijskoyi yidalni ta biloyi zali golovna yiyi ozdoba gipsovi rizbleni paneli stin Sami stini sho nini zafarbovani v sinij kolir poperedno mali ornament iz p yati shesti ta desyatikutnimi zirkami nevelika jogo dilyanka na shastya zbereglasya nezafarbovanoyu 5 Shodi v osobnyaku vikonani v stili ampir bili marmurovi shidci prikrashayut liti chavunni 7 poruchchya Na steli nad shodami shiryayut dva lebedi 6 Mebli v zalah bulo zrobleno na specialne zamovlennya i vidpovidali zagalnomu stilyu zali elementi ornamentu na steli ta stinah tochno povtoryuvalisya na meblyah 4 Primitki Redaguvati a b Progulyanki Kiyevom Chastina tretya Shokoladnij budinok Arhivovano 14 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Narodna pravda 11 07 2007 a b v Pro nas Shokoladnij budinok Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 Procitovano 29 chervnya 2011 a b v g d Shokoladnij budinochok filiya Kiyivskoyi nacionalnoyi kartinnoyi galereyi Arhivovano 2 travnya 2011 u Wayback Machine Pershe ekskursijne byuro a b v g ros Trudnaya sudba shokoladnogo domika Arhivovano 17 lyutogo 2011 u Wayback Machine Interesnyj Kiev 06 02 2006 a b Fotootchet iz Shokoladnogo domika iz serediny Arhivovano 15 lipnya 2013 u Wayback Machine ros Zahoplyuyuchij Kiyiv spilnota ZhZh 12 07 2005 a b v ros Krasoty nashego Kieva Shokoladnyj domik sejchas tak ne stroyat iBud ua 04 03 2010 a b ros Shokoladnyj domik Arhivovano 5 travnya 2011 u Wayback Machine Zhizn v Kieve Div takozh RedaguvatiViki lyubit pam yatki KiyivPosilannya RedaguvatiShovkovichna 17 2 Osobnyaki Kiyeva O M Drug D V Malakov K Kij 2004 S 264 272 ISBN 966 7161 60 9 Osobnyak Mogilevceva S S 1901 v yakomu prozhivali vidomi diyachi nauki gromadsko politichnogo i derzhavnogo zhittya Shovkovichna 17 2 Shovkovichna Zvid Istoriyi Pam yatok Kiyeva Shokoladnij budinok mistit biografiyu Semena Mogilovceva Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shokoladnij budinochok amp oldid 39647027