Шишов Віталій Євгенович

Не слід плутати з Шишов Віталій Васильович, білоруський активіст.

Віталій Євгенович Шишов (7 січня 1951, Пирятин — 1996, Франція) — український скульптор.

Шишов Віталій Євгенович
Народився	7 січня 1951(1951-01-07) Пирятин, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Помер	1996
Діяльність	скульптор

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шишов.

В мистецтві стародавніх греків є шлях пізнання фетишу, пізнання каменя. Я вважаю, що без каменю немає скульптури.
Віталій Шишов

Біографія

Народився 7 січня 1951 року в місті Пирятині Полтавської області. У віці тринадцяти років вирубав свою першу скульптуру з каррарського мармуру. Навчався в Київському державному художньому інституті, який закінчив у 1978 році. З 1982 року — член Спілки художників України. Брав участь в міжнародних виставках в Канаді, Бельгії, Німеччині, Фінляндії, Японії, Швеції, США^{[джерело?]}.

У 1996 році запрошений до участі в роботі над реконструкцією пам'ятника княгині Ользі (Київ, Михайлівська площа), для якого за короткий час створив скульптуру Андрія Первозваного. Після монтажу пам'ятнику поїхав до Франції для участі у виставці українського мистецтва, де несподівано помер.

Творчість

З іменем Віталія Шилова пов'язують формування нової поетики української скульптури та повернення до традицій античної пластики. В анотації виставки робіт Віталія Шишова в київській галереї Триптих (03-16 січня 2005) дається наступна характеристика творчості митця:

У своїх творах з каменю художник звертається до образів сивої давнини; в них відчувається покликання відновити загублений зв'язок часів.

Серед скульптур, створених Шишовим:

• «Театр» (1978, дипломний проект)
• «Минуле і сучасне» (1986)
• «Чекання» (1989)
• «Тіні предків» (1987—1990)
• «Пирятинська мадонна» (1989—1991)
• «Знамення 24x» (1989)
• «Венера Скіфська» (1990)
• «Торс у п'яти вимірах» (1994)
• «Світло»
• «Фетиш»

В композиціях «Минуле і сучасне», «Чекання», «Пирятинська мадонна» буквально процитовані образи скіфських кам'яних баб.

Віталій Шишов є автором і співавтором монументів:

• Пам'ятний знак першій школі на Русі (1988, Київ)
• Пам'ятний знак на честь «Заповіту» Тараса Шевченка (1989, Переяслав)
• Пам'ятник Маркіяну Шашкевичу (1993, Нестаничі)
• Постать Андрія Первозваного в композиції пам'ятника княгині Ользі (1996, Київ)

Бібліографія

• Альошкіна Д. Людина-легенда, «мистець-симпозіум», або геній з Пирятина [Текст]: [Про Віталія Шишова] // Образотворче мистецтво. — 2007. — № 3. — С. 80-82. — ISSN 0130-1799
• Велігоцька Н. «Водолій», котрий не дожив до доби Водолія… [Текст]: (Віталій Шишов) // Сучасність. — 1998. — № 6. — С. 126—130.

Примітки

1. Мистецтво України ХХ століття. — Київ-Копенгаген: Асоціація Артгалерей України, 1998 (стор. 253)
2. (рос.) 9 лет назад не стало Виталия Шишова, Подробности, 9 січня 2005. Процитовано 6 травня 2012
3. (рос.) Его скульптуры отполированы руками киевлян. Анатолий Лемыш^{[недоступне посилання з серпня 2019]} // Еженежельник 2000, 10 липня 2003
4. (рос.) Виталий Шишов (1951—1996)^{[недоступне посилання з серпня 2019]} // сайт галереї Триптих
5. Людмила Лисенко. Особливості професійних скульптурних шкіл в Україні на прикладі виставок трієнале 1999—2008 років // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: зб. наук. праць. Вип. 9 / НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. — К., 2009 (стор. 43)
6. Леся Турчак. процеси змін в українській скульптурі(Сучасний аспект) // Художня культура. Актуальні проблеми. Вип. 5, 2008
7. . web.archive.org. 6 січня 2006. Архів оригіналу за 6 січня 2006. Процитовано 11 листопада 2020. 
8. Михайло Ліцовський. Як зустрінемо 200-річчя Маркіяна Шашкевича? [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Слово Просвіти