Шендерівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Канівського повіту Київської губернії з центром у містечку Шендерівка.
| Шендерівська волость | |
| Центр | Шендерівка |
|---|---|
| Площа | 20 288 (1886) |
| Населення | 12 917 осіб (1886) |
| Густота | 58.3 осіб / км² |
| Наступники | Шендерівський район |
Станом на 1886 рік складалася з 15 поселень, 12 сільських громад. Населення — 12917 осіб (6604 чоловічої статі та 6313 — жіночої), 1735 дворових господарств.
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 8433 | 6323 |
| Приватної власності | 11355 | 5553 |
| Іншої власності | 500 | 374 |
| Загалом | 20288 | 12250 |
Основні поселення волості:
- Шендерівка — колишнє власницьке містечко при річці Боровиця за 55 версти від повітового міста, 2609 осіб, 397 дворів, 2 постоялих будинки, 7 лавок, винокурний завод.
- Комарівка — колишнє власницьке село при річці Боровиця, 619 осіб, 121 двір, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Сидорівка — колишнє власницьке село при річці Субота, 1099 осіб, 156 дворів, православна церква, школа, лікарня, постоялий будинок, бурякоцукровий завод.
- Стеблівська Миколаївка — колишнє власницьке село при річці Рось, 553 особи, 111 дворів, постоялий будинок, водяний млин.
- Стеблів — колишнє власницьке містечко при річці Рось, 2267 осіб, 435 дворів, православна церква, католицька каплиця, 2 єврейських молитовних будинки, школа, 4 постоялих двори, 6 постоялих будинків, 24 лавки, 2 вітряних млина, крупорушка, бурякоцукровий і рафінадний заводи, суконна фабрика.
- Хильки — колишнє власницьке село при урочищі Кириченковім, 340 осіб, 71 двір, православна церква, постоялий будинок.
- Хирівка — колишнє власницьке село при річці Хоробра, 340 осіб, 71 двір, православна церква, постоялий будинок.
- Яблунівка — колишнє власницьке село при річці Рось, 395 осіб, 68 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних млина.
Старшинами волості були:
Джерела ред.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання ред.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
| Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |