Федір Никифорович Шведов (14 лютого 1840, Кілія (Бессарабська губернія) — 12 грудня 1905, Одеса) — вчений-фізик, теоретик та експериментатор. Декан фізико-математичного факультету (1877—1880, 1889—1895), ректор Новоросійського університету (1895—1903). Доктор фізики (1870), професор.
| Шведов Федір Никифорович | |
|---|---|
| | |
| Народився | 14 лютого 1840 Кілія |
| Помер | 12 грудня 1905 (65 років) Одеса |
| Поховання | Перший Християнський цвинтар |
| Країна | Російська імперія |
| Діяльність | фізик |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький університет |
| Галузь | фізика |
| Заклад | ОНУ ім. І. І. Мечникова |
| Посада | ректор Новоросійського імператорського університету (з 1895 до 1905) |
| Вчене звання | заслужений професор |
| Науковий ступінь | доктор |
| У шлюбі з | Q67205924? |
Біографія ред.
Щвєдов Федір Никифорович народився 14 лютого 1840 р. в місті Кілія у родині обер-офіцера. Середню освіту здобув у 2-й одеській гімназії та Рішельєвському ліцеї. У 1859 р. вступив до Санкт-Петербурзького університету на фізико-математичний факультет. Після його закінчення (1862 р.) із ступенем кандидата був залишений для проходження педагогічного курсу. У 1865 р. був відряджений за кордон для вдосконалення знань, стажувався у Генріха Густава Магнуса (Берлін).
У 1868 р. захистив магістерську дисертацію «О значении проводников в электростатике» (Санкт-Петербург). У цьому ж році обраний доцентом фізики Новоросійського університету (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова).
У 1870 р. захистив докторську дисертацію «О законах превращения электричества в теплоту», після чого був обраний екстраординарним, а потім — ординарним професором, завідувачем фізичного кабінету. У 1879—1881 рр. був інспектором класів та входив до складу Ради Одеського інституту шляхетних дівиць. З 1894 р. — заслужений ординарний професор, з 1877 по 1880 рр. та з 1889 до 1895 рр. — декан фізико-математичного факультету, а з 30 грудня 1895 р. до 1903 р. — ректор Новоросійського університету. Увійшов в історію університету, як ректор-будівельник. Завдяки його зусиллям був споруджений будинок фізико-хімічного (пізніше — фізичного) інституту, приміщення для бібліотеки, юридичного та філологічного факультетів, був призначений головою будівельної комісії медичного факультету.
Помер 12 грудня 1905 року в Одесі.
Наукова діяльність ред.
Ф. Н. Швєдов один із фундаторів нового напрямку науки дендрохронології, зокрема він вивчав співвідношення товщин річних кілець на деревах як літопис посух, пов'язаних з одинадцятирічними сонячними циклами. У роботі «Про електричні проміні та закони їх розповсюдження» (1873 р.) встановлює аналогію між електричними та світловими явищами. Досліджував причини утворення комет, їх форму, а також природу північних сяйв. Найважливіші роботи вченого присвячені пружно-в'язкій течії тіл. У роботах, надрукованих в 1889—1890 рр. Ф. Швєдов заклав основи вчення про реологічні властивості дисперсних систем та високомолекулярних сполук. Він вперше в науці відкрив пружність форми й аномалію в'язкості колоїдних розчинів, яка полягає в тому, що у сфері межі плинності ефективна в'язкість різко спадає із напругою струму, тому напруга повністю не розсіюється і в рідині зостається залишкова деформація. Виходячи з експериментальних даних по процесах релаксації для піввідсоткового водного розчину желатину, Ф. Н. Швєдов вивів теоретично своє класичне рівняння стаціонарного в'язко-пластичного плину речовини. Йому належить винахід прицільного дальноміра для берегової оборони та морської атаки, який дозволив вимірювати відстань з великою точністю.
Наукові праці ред.
- О значении непроводников в электростатике / Ф. Н. Шведов. — СПб. : тип. Якобсона, 1868. — 76 с.
- Придельный дальномер как новое средство береговой обороны и морской атаки / Ф. Н. Шведов. — Одесса, 1877. — 20 с.
- Что такое град? / Ф. Н. Шведов — СПб. : Демаков, 1881. — 54 с.
- Recherches experimentales sur la cohesion des liquids / Th. Schwedoff // J. de Phys. — 1888. — Т. 8. — P. 341—359 ; 1889. — Т. 9. — P. 34-56.
- Sur une anomalie dans la refraction double des liquids / Th. Schwedoff // Ibid. — 1891. — Т. 11.
- Методика физики. Введение / Ф. Н. Шведов. — Одесса: «Центральная тип.», 1894. — 33 с. — Отд. отт. из попул.-наук. журн. «Вестник опытной физики и элементарной математики»
- О законах превращения электричества в теплоту / Ф. Н. Шведов. — Одесса, 1870. — 113 с. — Отд. отт. из Записок ИНУ. — 1870. — Т. 3, вып. 1-6.
- Этюды по космической физике. Существует ли отталкивательная сила солнца / Ф. Н. Шведов. – СПб. : Университет, [б. г.]. – 16 с.
Література ред.
- Професори Одеського (Новоросійського) університету: біогр. слов. / ОНУ ім. І. І. Мечникова, Наук. б-ка. — 2-ге вид., доп. — Одеса: Астропринт, 2005. — Т. 1 : Ректори. — С. 66-69.
- Волярович М. П. Памяти Федора Никифоровича Шведова: к 50-летию со дня смерти / М. П. Волярович, С. М. Леви // Коллоидный журнал. — 1956. — Т. 18, № 2. — С. 130—134.
- Гавеман А. В. Анализ ствола дерева как метод решения некоторых географических вопросов / А. В. Гавеман // Ученые записки Калининского гос. пед. ин-та имени М. И. Калиника. — 1956. — Т. 21. — С. 3-15.
- Криволапов Ф. Г. Ф. Н. Шведов — основоположник физико-химической реологии / Ф. Г. Криволапов // Украинский химический журнал. — 1955. — Т. 21, вып. 5. — С. 675—678
- Материалы к библиографии по истории русской науки: физика / сост. Р. П. Гаухман. — М., 1948. — С. 120.
- Шведов Ф. Н. // Энциклопедический словарь / издатели: Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. — Лейпциг ; СПб., 1903 — Т. 39 (77).
Примітки ред.
- Шведова, Надежда Яковлевна // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1907. — Т. доп. IIа. — С. 880.
Посилання ред.
- Шведов Федір Никифорович [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] //Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Одеський національний університет імені І. І. Мечникова [ 21 жовтня 2018 у Wayback Machine.]