Фрідріх Карл Арнольд Швассман

|портрет= |Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Чоловік= |Мати=

Фрідріх Карл Арнольд Швассман
нім. Friedrich Karl Arnold Schwassmann
Народився	24 березня 1870(1870-03-24) Гамбург
Помер	19 січня 1964(1964-01-19) (93 роки) Гамбург, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	астроном, астрофізик, викладач університету
Alma mater	Геттінгенський університет
Галузь	Астрономія
Заклад	Обсерваторія Гейдельберг-Кеніґштуль, Гамбурзька обсерваторія
Вчене звання	Доктор наук
Відомий завдяки:	Відкриття комет

Відкриті астероїди: 22
435 Елла	11 вересня 1898
436 Патрісія	13 вересня 1898
442 Айхсфельдія	15 лютого 1899
443 Фотографіка	17 лютого 1899
446 Етернітас	27 жовтня 1899
447 Валентина	27 жовтня 1899
448 Наталія	27 жовтня 1899
449 Гамбурга	31 жовтня 1899
450 Бріґітта	10 жовтня 1899
454 Матезіс	28 березня 1900
455 Брухзалія	22 травня 1900
456 Абноба	4 червня 1900
457 Аллегенія	15 вересня 1900
458 Герцинія	21 вересня 1900
905 Університет	30 жовтня 1918
906 Репсольда	30 жовтня 1918
912 Марітіма	27 квітня 1919
947 Монтероза	8 лютого 1921
989 Швассманнія	18 листопада 1922
1192 Прісма	17 березня 1931
1303 Лютера	16 березня 1928
1310 Віллігера	28 лютого 1932
Спільно з Максом Вольфом

Фрідріх Карл Арнольд Швассман (нім. Friedrich Karl Arnold Schwassmann; 24 березня 1870(18700324) — 19 січня 1964) — німецький астроном.

Родився в Гамбурзі. Навчався в університетах Лейпцига, Берліна і Геттінгена. Закінчив в 1893 Геттінгенський університет. Отримав ступінь доктора наук у 1890 році. Працював у Потсдамської астрофізичній обсерваторії, у Геттінгенської обсерваторії. У 1897–1901 працював у Гейдельберзькій обсерваторії під керівництвом Макса Вольфа, з 1902 — співробітник Гамбурзької обсерваторії. Після відходу в 1934 у відставку продовжував спостереження в Гамбурзької обсерваторії.

Наукові роботи присвячені вивченню зірок, малих планет, комет. Керував будівництвом обсерваторії у Бергедорфі, поблизу Гамбурга (1912). Під його керівництвом був створений фундаментальний каталог «Бергедорфський спектральний огляд 115 північних обраних майданчиків Каптейна» (виданий у 1935–1953), що послужив основою багатьох важливих досліджень просторового розподілу зірок. Разом з Арно Артуром Вахманом відкрив 4 нові комети (2 з них періодичні), нову зірку і кілька малих планет. Знаменита періодична комета 29P/Швассмана-Вахмана 1 (1925 II) рухається по майже круговій орбіті (вона має найменший з відомих у комет ексцентриситет e = 0,1) і періодично спалахує (середня амплітуда спалахів — близько 6 зоряних величин). Займався фотографуванням змінних зірок. Брав участь в експедиціях для спостереження повних сонячних затемнень в Алжирі (1905) і Туркестані (1907).

Його ім'я носять відкриті ним короткоперіодичні комети 29P, 31P та 73P.

Джерела

• Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Швассман Арнольд. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка. (рос.)