www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шахта імені Т Г Шевченка закрите в 1989 1990 роках вуглевидобувне підприємство в районі сучасного смт Шевченко Покровськ

Шахта імені Т. Г. Шевченка

Шахта імені Т. Г. Шевченка — закрите в 1989—1990 роках вуглевидобувне підприємство в районі сучасного смт Шевченко Покровської міськради, яке було містоутворючим для названого вище населеного пункту.

Шахта імені Т. Г. Шевченка
Рік будівництва 1912
Рік закриття 1990
Технологічна схема
Запаси вугілля
Додаткова інформація

Опис ред.

В 1912 році англо-франко-бельгійське акціонерне (анонімне) товариство Гришинських копалень викупило у В. Н. Файнштейна шахту НОД № 4 Преображенського рудника і заклало поруч більш сучасну шахту № 19. Шахта вийшла на пласт f1 «Лисогорівський». Керуючим на шахтах нового рудника, що закладався, став М. І. Каттавоз, який дотоді був співвласником Преображенського рудника. Видобувна здатність рудника, станом на 1913 рік, була встановлена на позначці 2,0 млн пудів, на 1914 рік — 3,0 млн пудів вугілля на рік. У 1913 році шахта М. І. Каттавоза видала на-гора 1,309 млн пудів вугілля при 108 працівниках. Було розпочато будівництво шахтного селища.

У 1914 році на Гришинській копальні (2 шахти, 176 робітників) анонімного товариства було видобуто 1,385 млн пудів вугілля при видобувній здатності 2,5 млн пудів на рік. На руднику були зроблені наступні технічні удосконалення: «а) обладнана електрична станція потужністю 200 кінських сил; б) проведена повна електрифікація підземних двигунів; в) закінчувалося проходження нової шахти № 5-й на глибину до 55-60 сажнів; г) проводилася прокладка водопровідних труб для постачання селища питною водою».

У 1915 році Гришинський рудник анонімного товариства (2 шахти, 429 робітників) видав 2,44 млн пудів вугілля при видобувної здатності 5 млн пудів на рік. До речі, в 1915 році на останньому руднику перше вугілля дала шахта № 19. Згідно зі статистикою Ради З'їзду гірничопромисловців півдня Росії за 1916 рік, на руднику анонімного товариства Гришинських копалень (М. І. Каттавоз) з видобувною здатністю 10 млн пудів на рік планували добути в 1917 році 8 млн пудів вугілля. Не дивлячись на досить велику продуктивність, на руднику, станом на 1918 рік, застосовувалися дерев'яні вагонетки зі зйомним кузовом.

Причиною зростання планової виробничої потужності рудника англо-франко-бельгійського анонімного товариства Гришинських копалень є будівництво в 1914—1917 роках залізниці Рутченкове — Гришине (Покровськ) і гілки Чунишине — Сазонове зі станцією Бельгійський, що обслуговувала шахту № 19 ім. Т. Г. Шевченка. Перша була введена в експлуатацію в січні 1917 року, остання — в грудні того ж року.

Безпосередньо перед революцією 1917 року шахту № 19 викупили гірничопромисловці Барський і Миткевич (за радянськими документами — Мяшкевич, Майневич). У 1917 році була запущена в експлуатацію шахта № 20. Довгий час шахту ім. Т. Г. Шевченка називали шахтою № 19-20.

У дореволюційній літературі згадуються шахти братів Чечиків, яких до 1917 року було декілька. Існувала така шахта і в районі сучасного селища Шевченко, за даними О. О. Гапєєва, це була шахта Чечиків і Марковича. Знаходилася вона на південний схід від шахти ім. Т. Г. Шевченко, біля річки Солона. Станом на 1917 рік, сумарні обсяги відвантаження вугілля шахт братів Чечиків (Ільїнка, Селидівка тощо) по станції Гришине становили до 1000 вагонів на рік.

У 1920 році рудники Гришинського вугленосного району були остаточно націоналізовані й розділені на два кущі: Гришинський (Північний) і Селидівський (Південний). До складу Гришинського куща входили 6 рудників: Новоекономічний, Гродівський, Святогорівський, Григор'єво-Гришинський, Новомар'їнський (правильніше Надєждине-Мар'їнський) і, звичайно ж, майбутній Шевченківський рудники. У 1922 році на базі цих копалень створюється Гришинське рудоуправління. Згідно зі списком гірничопромислових підприємств Артемівського гірничого округу (січень-лютий 1923 року) за Гришинським кущем значилися Новоекономічний, Гродівський, Красноармійський (колишній Святогорівський), рудник № 5 (колишній Майневича і Барського або Лисогорівський), рудник № 7 (Єленінські копальні) і Західно-Донецький рудник УДКП.

Відповідно до п'ятирічного плану на 1928—1933 роки, в списку нерентабельних підприємств вказувалася шахта № 19 ім. Т. Г. Шевченка з виробничою потужністю 84 тис. тон вугілля на рік. Але попри все шахта вижила і продовжувала видавати на-гора рекордні тисячі тонн вугілля. Станом на 1934 рік, вантажообіг станції Бельгійський склав: по прибуттю — 5,8 тис. тон, по відправленню — 158,1 тис. тон різних вантажів. Станція відправляла, в основному, вугілля, і все відправлене вугілля було завантажене виключно на шахті ім. Т. Г. Шевченка (рудники Новомар'їнський і Західно-Донецький у другій половині 20-х років були законсервовані).

Показники роботи залізниці в районі Красноармійського (Покровська) безпосередньо залежали від показників роботи шахт тресту «Красноармійськвугілля». А останні, не дивлячись на дні підвищеної продуктивності, план часто зривали — внаслідок нестачі робочих рук, інструменту, машин і механізмів. Згідно із даними газети Красноармійського відділу руху «Стахановець транспорту», в першу декаду серпня 1945 року навантаження вугілля по станціях, які обслуговують шахти «Красноармійськвугілля», склала 101 % від плану, у другу — 93 % від плану. В тому числі, станція Бельгійський за відповідні періоди виконала план на 130 і 140 %.

Шахта успішно працювала і в післявоєнні роки. Лише в 1990 році, коли запаси родовища вугілля були повністю вичерпані, шахта стала частиною історії. Після закриття шахти ім. Шевченка по гілці Чунишине — Бельгійський возили бітум для асфальтового заводу (працював до 2006 року). Під'їзна колія Чунишине — Сазонове, а також колійний розвиток станції Бельгійський, демонтували в 2002 році. У 2013 році не стало і станції Чунишине.

Примітки ред.

  1. Отчёт начальника Горного управления Южной России за 1913 год. Екатеринослав. 1914. 
  2. К докладу по IIa вопросу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1914 год / По заключению каменнокгольной комиссии, под председательством Н.С.Авдакова, и антрацитовой – А.Е.Ландсберга. – Х., 1913 // Труды XXXVIII Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 1914. 
  3. ↑ Отчёт начальника горного управления Южной России за 1914 год. Екатеринослав. 1915. 
  4. ↑ Гайворонський П.Є. (2001). По чорне золото. Красноармійськ. 
  5. ↑ Гайворонський П.Є. (2006). Вугільні підприємства Красноармійська. Макіївка. 
  6. Отчёт начальника горного управления Южной России за 1915 год. Екатеринослав. 1916. 
  7. К докладу по IIa вопросу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1916 год. – По заключению каменноугольной комиссии под председательством Н.Ф.Дитмара и антрацитовой – М.П.Тер-Давыдова // Труды XL Съезда горнопромышленников юга России (21-29 ноября 1915 года). – Т. I. Х. 1916. 
  8. К докладу по вопросу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1917 год // Труды XLI Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 1917. 
  9. А.М.Терпигорев (1918). Описание Донецкого бассейна / Т. IV. Доставка угля от очистного забоя и по горизонтальным рельсовым путям. – Вып. I. Екатеринослав. 
  10. Мартыненко В. В Западном Донбассе // Железнодорожник Донбасса, №№ 98 (6987), 18.08.1977; 99 (6988), 20.08.1977; 100 (6989), 23.08.1977. 
  11. Б.Ф.Мефферт и др. (1926). Синонимика угольных пластов Донецкого бассейна. Л. 
  12. ↑ Итоги сплошной подворной переписи Донецкой губернии (январь-февраль 1923 г.) / Т. I. Х. 1923. 
  13. ↑ Ф.И.Полярный и др. (1923). Вся Украина и Крым. Х. 
  14. Альбом схематических планов станций Екатерининской железной дороги. Екатеринослав. 1917. 
  15. Гапеев А.А. (1927). Геологический очерк Западной окраины Донецкого бассейна. Л. 
  16. С.А.Гецов (1929). Пути развития Донецкого бассейна (перспективный план каменноугольной промышленности на пятилетие 1928/29 – 1932/33 годы). Сталин. 
  17. Стёпкин В.П., Гайворонский П.Е., Яцюк Н.Н. (2003). Красноармейский район: Люди, история, факты. Донеце. 
  18. Показатели работы углепогрузочных станций Красноармейской дистанции пути за последнюю декаду июля, % к плану // Стахановец транспорта, № 19 (790), 8.08.1945. 
  19. Показатели работы углепогрузочных станций Красноармейской дистанции пути за первую декаду августа, % к плану // Стахановец транспорта, № 22 (793), 18.08.1945. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shahta imeni T G Shevchenka zakrite v 1989 1990 rokah vuglevidobuvne pidpriyemstvo v rajoni suchasnogo smt Shevchenko Pokrovskoyi miskradi yake bulo mistoutvoryuchim dlya nazvanogo vishe naselenogo punktu Shahta imeni T G ShevchenkaRik budivnictva 1912Rik zakrittya 1990Tehnologichna shemaZapasi vugillyaDodatkova informaciyaOpis red V 1912 roci anglo franko belgijske akcionerne anonimne tovaristvo Grishinskih kopalen vikupilo u V N Fajnshtejna shahtu NOD 4 Preobrazhenskogo rudnika i zaklalo poruch bilsh suchasnu shahtu 19 Shahta vijshla na plast f1 Lisogorivskij Keruyuchim na shahtah novogo rudnika sho zakladavsya stav M I Kattavoz yakij dotodi buv spivvlasnikom Preobrazhenskogo rudnika Vidobuvna zdatnist rudnika stanom na 1913 rik bula vstanovlena na poznachci 2 0 mln pudiv na 1914 rik 3 0 mln pudiv vugillya na rik U 1913 roci shahta M I Kattavoza vidala na gora 1 309 mln pudiv vugillya pri 108 pracivnikah Bulo rozpochato budivnictvo shahtnogo selisha 1 2 3 4 5 U 1914 roci na Grishinskij kopalni 2 shahti 176 robitnikiv anonimnogo tovaristva bulo vidobuto 1 385 mln pudiv vugillya pri vidobuvnij zdatnosti 2 5 mln pudiv na rik Na rudniku buli zrobleni nastupni tehnichni udoskonalennya a obladnana elektrichna stanciya potuzhnistyu 200 kinskih sil b provedena povna elektrifikaciya pidzemnih dviguniv v zakinchuvalosya prohodzhennya novoyi shahti 5 j na glibinu do 55 60 sazhniv g provodilasya prokladka vodoprovidnih trub dlya postachannya selisha pitnoyu vodoyu 3 U 1915 roci Grishinskij rudnik anonimnogo tovaristva 2 shahti 429 robitnikiv vidav 2 44 mln pudiv vugillya pri vidobuvnoyi zdatnosti 5 mln pudiv na rik Do rechi v 1915 roci na ostannomu rudniku pershe vugillya dala shahta 19 Zgidno zi statistikoyu Radi Z yizdu girnichopromislovciv pivdnya Rosiyi za 1916 rik na rudniku anonimnogo tovaristva Grishinskih kopalen M I Kattavoz z vidobuvnoyu zdatnistyu 10 mln pudiv na rik planuvali dobuti v 1917 roci 8 mln pudiv vugillya Ne divlyachis na dosit veliku produktivnist na rudniku stanom na 1918 rik zastosovuvalisya derev yani vagonetki zi zjomnim kuzovom 6 7 8 9 Prichinoyu zrostannya planovoyi virobnichoyi potuzhnosti rudnika anglo franko belgijskogo anonimnogo tovaristva Grishinskih kopalen ye budivnictvo v 1914 1917 rokah zaliznici Rutchenkove Grishine Pokrovsk i gilki Chunishine Sazonove zi stanciyeyu Belgijskij sho obslugovuvala shahtu 19 im T G Shevchenka Persha bula vvedena v ekspluataciyu v sichni 1917 roku ostannya v grudni togo zh roku 10 Bezposeredno pered revolyuciyeyu 1917 roku shahtu 19 vikupili girnichopromislovci Barskij i Mitkevich za radyanskimi dokumentami Myashkevich Majnevich U 1917 roci bula zapushena v ekspluataciyu shahta 20 Dovgij chas shahtu im T G Shevchenka nazivali shahtoyu 19 20 4 5 11 12 13 U dorevolyucijnij literaturi zgaduyutsya shahti brativ Chechikiv yakih do 1917 roku bulo dekilka Isnuvala taka shahta i v rajoni suchasnogo selisha Shevchenko za danimi O O Gapyeyeva ce bula shahta Chechikiv i Markovicha Znahodilasya vona na pivdennij shid vid shahti im T G Shevchenko bilya richki Solona Stanom na 1917 rik sumarni obsyagi vidvantazhennya vugillya shaht brativ Chechikiv Ilyinka Selidivka tosho po stanciyi Grishine stanovili do 1000 vagoniv na rik 14 15 U 1920 roci rudniki Grishinskogo vuglenosnogo rajonu buli ostatochno nacionalizovani j rozdileni na dva kushi Grishinskij Pivnichnij i Selidivskij Pivdennij Do skladu Grishinskogo kusha vhodili 6 rudnikiv Novoekonomichnij Grodivskij Svyatogorivskij Grigor yevo Grishinskij Novomar yinskij pravilnishe Nadyezhdine Mar yinskij i zvichajno zh majbutnij Shevchenkivskij rudniki U 1922 roci na bazi cih kopalen stvoryuyetsya Grishinske rudoupravlinnya Zgidno zi spiskom girnichopromislovih pidpriyemstv Artemivskogo girnichogo okrugu sichen lyutij 1923 roku za Grishinskim kushem znachilisya Novoekonomichnij Grodivskij Krasnoarmijskij kolishnij Svyatogorivskij rudnik 5 kolishnij Majnevicha i Barskogo abo Lisogorivskij rudnik 7 Yeleninski kopalni i Zahidno Doneckij rudnik UDKP 12 13 Vidpovidno do p yatirichnogo planu na 1928 1933 roki v spisku nerentabelnih pidpriyemstv vkazuvalasya shahta 19 im T G Shevchenka z virobnichoyu potuzhnistyu 84 tis ton vugillya na rik Ale popri vse shahta vizhila i prodovzhuvala vidavati na gora rekordni tisyachi tonn vugillya Stanom na 1934 rik vantazhoobig stanciyi Belgijskij sklav po pributtyu 5 8 tis ton po vidpravlennyu 158 1 tis ton riznih vantazhiv Stanciya vidpravlyala v osnovnomu vugillya i vse vidpravlene vugillya bulo zavantazhene viklyuchno na shahti im T G Shevchenka rudniki Novomar yinskij i Zahidno Doneckij u drugij polovini 20 h rokiv buli zakonservovani 16 17 Pokazniki roboti zaliznici v rajoni Krasnoarmijskogo Pokrovska bezposeredno zalezhali vid pokaznikiv roboti shaht trestu Krasnoarmijskvugillya A ostanni ne divlyachis na dni pidvishenoyi produktivnosti plan chasto zrivali vnaslidok nestachi robochih ruk instrumentu mashin i mehanizmiv Zgidno iz danimi gazeti Krasnoarmijskogo viddilu ruhu Stahanovec transportu v pershu dekadu serpnya 1945 roku navantazhennya vugillya po stanciyah yaki obslugovuyut shahti Krasnoarmijskvugillya sklala 101 vid planu u drugu 93 vid planu V tomu chisli stanciya Belgijskij za vidpovidni periodi vikonala plan na 130 i 140 18 19 Shahta uspishno pracyuvala i v pislyavoyenni roki Lishe v 1990 roci koli zapasi rodovisha vugillya buli povnistyu vicherpani shahta stala chastinoyu istoriyi Pislya zakrittya shahti im Shevchenka po gilci Chunishine Belgijskij vozili bitum dlya asfaltovogo zavodu pracyuvav do 2006 roku Pid yizna koliya Chunishine Sazonove a takozh kolijnij rozvitok stanciyi Belgijskij demontuvali v 2002 roci U 2013 roci ne stalo i stanciyi Chunishine 4 5 Primitki red Otchyot nachalnika Gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1913 god Ekaterinoslav 1914 K dokladu po IIa voprosu o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Svedeniya o dobyvayushej sposobnosti i predpolagaemoj proizvoditelnosti kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1914 god Po zaklyucheniyu kamennokgolnoj komissii pod predsedatelstvom N S Avdakova i antracitovoj A E Landsberga H 1913 Trudy XXXVIII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H 1914 a b Otchyot nachalnika gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1914 god Ekaterinoslav 1915 a b v Gajvoronskij P Ye 2001 Po chorne zoloto Krasnoarmijsk a b v Gajvoronskij P Ye 2006 Vugilni pidpriyemstva Krasnoarmijska Makiyivka Otchyot nachalnika gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1915 god Ekaterinoslav 1916 K dokladu po IIa voprosu o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Svedeniya o dobyvayushej sposobnosti i predpolagaemoj proizvoditelnosti kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1916 god Po zaklyucheniyu kamennougolnoj komissii pod predsedatelstvom N F Ditmara i antracitovoj M P Ter Davydova Trudy XL Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii 21 29 noyabrya 1915 goda T I H 1916 K dokladu po voprosu o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Svedeniya o dobyvayushej sposobnosti i predpolagaemoj proizvoditelnosti kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1917 god Trudy XLI Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H 1917 A M Terpigorev 1918 Opisanie Doneckogo bassejna T IV Dostavka uglya ot ochistnogo zaboya i po gorizontalnym relsovym putyam Vyp I Ekaterinoslav Martynenko V V Zapadnom Donbasse Zheleznodorozhnik Donbassa 98 6987 18 08 1977 99 6988 20 08 1977 100 6989 23 08 1977 B F Meffert i dr 1926 Sinonimika ugolnyh plastov Doneckogo bassejna L a b Itogi sploshnoj podvornoj perepisi Doneckoj gubernii yanvar fevral 1923 g T I H 1923 a b F I Polyarnyj i dr 1923 Vsya Ukraina i Krym H Albom shematicheskih planov stancij Ekaterininskoj zheleznoj dorogi Ekaterinoslav 1917 Gapeev A A 1927 Geologicheskij ocherk Zapadnoj okrainy Doneckogo bassejna L S A Gecov 1929 Puti razvitiya Doneckogo bassejna perspektivnyj plan kamennougolnoj promyshlennosti na pyatiletie 1928 29 1932 33 gody Stalin Styopkin V P Gajvoronskij P E Yacyuk N N 2003 Krasnoarmejskij rajon Lyudi istoriya fakty Donece Pokazateli raboty uglepogruzochnyh stancij Krasnoarmejskoj distancii puti za poslednyuyu dekadu iyulya k planu Stahanovec transporta 19 790 8 08 1945 Pokazateli raboty uglepogruzochnyh stancij Krasnoarmejskoj distancii puti za pervuyu dekadu avgusta k planu Stahanovec transporta 22 793 18 08 1945 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shahta imeni T G Shevchenka amp oldid 38224610