Зейнуддін Абуль-Маалі Шабан аль-Ашраф (араб. زین الدین شعبان ثانی; 1353–1376) — мамелюкський султан Єгипту з династії Бахрітів.
| Шабан II араб. الملك الأشرف ناصر الدين شعبان بن حسين | ||
| ||
|---|---|---|
| 1363 — 1376 | ||
| Попередник: | Мухаммад аль-Мансур Салахуддін | |
| Спадкоємець: | Алі II аль-Мансур Алауддін | |
| Народження: | не раніше 1353 і не пізніше 1354 Каїр, Єгипет | |
| Смерть: | 15 березня 1377 Каїр, Єгипет | |
| Поховання: | Каїр | |
| Країна: | Мамлюкський султанат | |
| Релігія: | Іслам сунітського спрямування | |
| Рід: | Бахріти | |
| Батько: | Хаджжі I аль-Музаффар | |
| Мати: | Khawand Barakad | |
| Діти: | Хаджжі II ас-Саліх і Алі II аль-Мансур Алауддін | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Шабана звів на престол емір Ялбуга у травні 1363 року після повалення султана Мухаммада II. На той момент новому султану було всього десять років. Вплив Ялбуги базувався перш за все на його контролі над цілим військом мамелюків (1500-3000 осіб) — більшим, ніж у самого султана.
10 жовтня 1365 року кіпріоти напали на Александрію та розграбували місто. Ялбуга не повірив попередженню про напад. Тим часом, хрестоносці не змогли захопити міст через канал між Александрією та Нілом і знову почали грабувати. Війна, однак, затягнулась ще на кілька років. Кіпрські кораблі напали на Латакію, Тартус (1367), Триполі, Бейрут і Сідон. Утім мамелюки зуміли швидко оговтатись: фортифікаційні споруди Александрії були відновлені, знову відбудований єгипетський флот.
До 1370 року авторитет Шабана значно зріс. Зважаючи а всі проблеми, що постали перед султаном, він перетворився на енергійного та навіть популярного правителя, оскільки діяв обачливо і грамотно, а також був благочестивим. 1377 року султан планував навіть паломництво до Мекки й підготував усе необхідне. Однак колишні мамелюки померлого Ялбуги скористались такою можливістю, щоб у березні того ж року в результаті державного перевороту захопити каїрську цитадель. Одним з відомих змовників був черкеський мамелюк Баркук, який за Ялбуги деякий час сидів у в'язниці. Шабан був захоплений та задушений. Влада формально перейшла до його старшого сина Алі, а по суті була зосереджена в руках наставника малолітнього султана — Баркука.
Примітки ред.
Джерела ред.
- Босворт К. Э. Мусульманские династии. Справочник по хронологии и генеалогии. М., Наука, 1971.
- Doris Behrens-Abouseif: Cairo of the Mamluks. A History of the Architecture and its Culture. London 2007, стор. 218–219
- Robert Irwin: The Middle East in the Middle Ages: The Early Mamluk Sultanate, 1250–1382. New York 2008, стор. 144–149