www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чукоккала книга рос Чукоккала первісно рукописний журнал та альбом автографів і малюнків котрий упорядковував письменник

Чукоккала (книга)

Чукоккала (книга) (рос. Чукоккала) — первісно рукописний журнал та альбом автографів і малюнків, котрий упорядковував письменник Корній Чуковський (1882-1969). Книгою він став лише після смерті письменника.

«Чукоккала»
Автор Чуковський Корній Іванович
Назва мовою оригіналу Чукоккала
Країна  Росія
Мова російська
Тема рукописний журнал з автографами відомих людей
Жанр на межі різних жанрів (щоденник, альбом малюнків, альбом автографів)
Видано 1979
Сторінок 447 с.
Попередній твір 1979 р.
Наступний твір 1999 р.

Передісторія ред.

Пенати. В майстерні Рєпіна (Чуковський ліворуч на стільці, Ілля Рєпін з газетою в руках, за Рєпіним стоїть Наталя Нордман-Северова). Фотограф Карл Булла, 1910 р.

Рукописний журнал або альбом автографів Чуковського мав попередниками так звані альбоми друзів (Liber Amicorum). Останні з'явились в середовищі нідерландських гуманістів 16 ст. з їх культом приватного життя та інтелектуальних вправ. Ідея сподобалась і альбоми друзів (альбоми з листами друзів, малюнками і майже щоденниковими записами) перейшли у дозвілля забезпечених осіб, навіть якщо вони були далекі і від інтелектуальних вправ, творчості чи гуманізму як ідейної течії.

В Російській імперії нудьгуючим дворянським донькам теж дозволяли вести власні альбоми, куди подружки, поважні гості і візітери, кандидати у женихи заглядали і робили записи на згадку. Дворянські дівчата у провінції переставали вести альбоми після початку родинного життя. Саме про такі альбоми писав Олександр Пушкін у 30-й строфі четвертої глави "Євгенія Онєгіна".

Літератори так званої «Срібної доби» були прихильниками згасаючої дворянської культури і відродили щоденникарство, листування і рукописні журнали (так, щоденники роками вели Зінаїда Гіппіус та сам Корній Чуковський). З 1906 року він оселився в Куоккалі. Під час зустрічей з відомими літераторами у нього і зародилася думка про створення рукописного журналу. Назву для нього (смішну, жартівливу) запропонував сусід Чуковського — художник Ілля Рєпін. Вона створена з першої частини літературного псевдоніма власника майбутнього альбому та назви фінського поселення, де мешкали Чуковський та Рєпін. Так з'явилась назва Чукоккала.

Рукописний журнал (або альманах) почав поповнюватись малюнками, шаржами, віршами візітерів до Рєпіна та до Чуковського. Різні візітери розкуто поводили себе і пробували власні сили в суміжних чи далеких від їх базової спеціалізації галузях. Власні малюнки тут залишав оперний співак Федір Шаляпін. Тенор Собінов виступив як творець віршів. Поет Олександр Блок, переважно сумний і невеселий, спробував бути комедіографом... Перший малюнок в журналі Ілля Рєпін залишив 20 липня 1914 року.

Зазвичай Чуковський намагався не виносити рукописний журнал далеко з дому. Якщо траплялась цікава зустріч із новим і поважним візітером, Чуковський пропонував йому чистий аркуш паперу і після записів, малюнку або вірша вклеював новий автограф в альбом. Під час подорожі Корнія Чуковського до Великої Британії його альбом поповнився автографами Артура Конан Дойля та Герберта Уеллса.

Серед візітерів Чуковського чи Рєпіна була низка відомих особистостей, серед яких Анна Ахматова, її чоловік Микола Гумільов, Максиміліан Волошин, Осип Мандельштам та ін. Драми російської історії зламали вщент не одним мільйон людських доль. Нова більшовицька влада подбала про винищення дворянської культури та її носіїв у країні. Всіх, хто встиг емігрувати і врятувати тим самим власні життя, автоматично зарахували до зрадників. В радянських джерелах інформація про цих людей часто замовчувалася або перекручувалася.

Рукописний журнал Чукоккала мимоволі в СРСР став вкрай небезпечним, бо зберігав привабливі образи тих, кого зарахували до зрадників і ворогів комуністичної влади.

Чуковський не припиняв поповнювати альманах, але приховував його десятиліттями, як і власний щоденник. За життя Чуковського звістка про існування журналу Чукоккала стала літературною легендою.

Камертон до тексту Чукоккали ред.

Камертон до тексту Чукоккали створив сам Чуковський. Він записав —

Перше видання, цензура і самоцензура ред.

Лише 1964 року (Чуковському було 82) онучка письменника Олена розпочала підготовку рукописного журналу до друку в СРСР. Вона передрукувала рукописні зошити, зробила фото їх сторінок, створила покажчик. Власні коментарі зробив Корній Чуковський. Передмову до майбутнього видання написав Іраклій Андроніков (1908-1990). Щоб не дратувати радянських цензорів, текст рукопису було значно скорочено та прибрано згадки про всіх, кого на той час офіційно вважали емігрантами-зрадниками. Навіть в такому урізаному варіанті друк альманаху в СРСР був неможливим. Видання «Чукоккали» в урізаному варіанті, заплановане на 1965 рік, скасували.

Літературна пам'ятка була вперше надрукована 1979 року, коли Корнія Чуковського вже десять років не було серед живих.

Впливи приклада (журнал «Яракула») ред.

1970 року був створений кінематографчний матеріал про «Чукоккалу» як про рукописний журнал Чуковського. У серпні 1970 року його після додаткового редагування та дозволу радянської цензури показали по телебаченню . Матеріал побачив російський архітектор Яралов Юрій Степанович (1911-1983), науковець, теоретик архітектури, автор декількох видань з архітектури. Яралов був замом головного редактора унікального для СРСР видання «Всеобщая история архитектуры» у дванадцяти томах, котре виходило окремими виданнями з 1970 до 1977 року. Фундаментальне для свого часу видання отримало Державну премію СРСР від 1979 року.

Яралов був вражений фактом ведення рукописного журналу Чуковським впродовж більш ніж п'ятдесяти років і зажадав створити власний рукописний журнал, позаяк архітектори його оточення постійно щось малювали (шаржи, ескізи майбутніх споруд, побутові сценки, портрети). Він мав також власний фотоальбом з портретами різних архітекторів, що став документальним доповненням до журналу. Рукописний архітектурний альманах отримав назву «Яракула» .

Архітектурний рукописний журнал «Яракула» створювався впродовж лише тринадцяти років і в цьому не міг змагатися з журналом «Чукоккала». До того ж журнал «Яракула» створювалась у відносно спокійні часи і не носив протестного чи підозрілого для радянської церзури характеру, весь складався зі згадок про зустрічі, з малюнків і портретів, з гумористичних записів. Метою «Яракули» було увічнення пам'яті про низку архітекторів, із якими зустрівся Яралов в останні роки життя та трохи відкрити сторінки приватного життя архітекторів радянської доби. Легкий, жартівливий характер «Яракули» чудово розпізнали його читачі і вже самі порівняли з «Чукоккалою». Ходив чотирирядковий віршик про це —

Увічнення пам'яті ред.

На честь видання Чукоккала названо астероїд (3094) Chukokkala, котрий відкрив у Кримській астрофізичній обсерваторії 23 березня 1979 року Н.С. Черних. Назву затвердили 11 липня 1987 року.

Галерея ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Панорама искусств, № 9, М., Советский художник. 1986, с. 392
  2. Панорама искусств, №9, М., Советский художник. 1986, с. 419
  3. ↑ Панорама искусств, № 9, М., Советский художник. 1986, с. 391
  4. http://ssd.jpl.nasa.gov/sbdb.cgi?sstr=3094 [ 24 липня 2020 у Wayback Machine.] (База данных JPL НАСА по малым телам Солнечной системы (3094)


Посилання ред.

Джерела ред.

  • Корней Иванович и его «Чукоккала». Предисловие И. Андроникова к изданию 1979 г. // Чукоккала. — Москва: Искусство, 1979. — С. 5-9. — 447 с.
  • Чукоккала. Рукописный альманах Корнея Чуковского. — Москва: Премьера, 1999. — 400 с. — ISBN 5-237-03487.
  • П. Крючков. Вся “Чукоккала” и “Весь Чуковский” // Новый мир. — 2000. — № 7.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chukokkala kniga ros Chukokkala pervisno rukopisnij zhurnal ta albom avtografiv i malyunkiv kotrij uporyadkovuvav pismennik Kornij Chukovskij 1882 1969 Knigoyu vin stav lishe pislya smerti pismennika Chukokkala Avtor Chukovskij Kornij IvanovichNazva movoyu originalu ChukokkalaKrayina RosiyaMova rosijskaTema rukopisnij zhurnal z avtografami vidomih lyudejZhanr na mezhi riznih zhanriv shodennik albom malyunkiv albom avtografiv Vidano 1979Storinok 447 s Poperednij tvir 1979 r Nastupnij tvir 1999 r Zmist 1 Peredistoriya 2 Kamerton do tekstu Chukokkali 3 Pershe vidannya cenzura i samocenzura 4 Vplivi priklada zhurnal Yarakula 5 Uvichnennya pam yati 6 Galereya 7 Div takozh 8 Primitki 9 Posilannya 10 DzherelaPeredistoriya red nbsp Penati V majsterni Ryepina Chukovskij livoruch na stilci Illya Ryepin z gazetoyu v rukah za Ryepinim stoyit Natalya Nordman Severova Fotograf Karl Bulla 1910 r Rukopisnij zhurnal abo albom avtografiv Chukovskogo mav poperednikami tak zvani albomi druziv Liber Amicorum Ostanni z yavilis v seredovishi niderlandskih gumanistiv 16 st z yih kultom privatnogo zhittya ta intelektualnih vprav Ideya spodobalas i albomi druziv albomi z listami druziv malyunkami i majzhe shodennikovimi zapisami perejshli u dozvillya zabezpechenih osib navit yaksho voni buli daleki i vid intelektualnih vprav tvorchosti chi gumanizmu yak idejnoyi techiyi V Rosijskij imperiyi nudguyuchim dvoryanskim donkam tezh dozvolyali vesti vlasni albomi kudi podruzhki povazhni gosti i viziteri kandidati u zhenihi zaglyadali i robili zapisi na zgadku Dvoryanski divchata u provinciyi perestavali vesti albomi pislya pochatku rodinnogo zhittya Same pro taki albomi pisav Oleksandr Pushkin u 30 j strofi chetvertoyi glavi Yevgeniya Onyegina Literatori tak zvanoyi Sribnoyi dobi buli prihilnikami zgasayuchoyi dvoryanskoyi kulturi i vidrodili shodennikarstvo listuvannya i rukopisni zhurnali tak shodenniki rokami veli Zinayida Gippius ta sam Kornij Chukovskij Z 1906 roku vin oselivsya v Kuokkali Pid chas zustrichej z vidomimi literatorami u nogo i zarodilasya dumka pro stvorennya rukopisnogo zhurnalu Nazvu dlya nogo smishnu zhartivlivu zaproponuvav susid Chukovskogo hudozhnik Illya Ryepin Vona stvorena z pershoyi chastini literaturnogo psevdonima vlasnika majbutnogo albomu ta nazvi finskogo poselennya de meshkali Chukovskij ta Ryepin Tak z yavilas nazva Chukokkala Rukopisnij zhurnal abo almanah pochav popovnyuvatis malyunkami sharzhami virshami viziteriv do Ryepina ta do Chukovskogo Rizni viziteri rozkuto povodili sebe i probuvali vlasni sili v sumizhnih chi dalekih vid yih bazovoyi specializaciyi galuzyah Vlasni malyunki tut zalishav opernij spivak Fedir Shalyapin Tenor Sobinov vistupiv yak tvorec virshiv Poet Oleksandr Blok perevazhno sumnij i neveselij sprobuvav buti komediografom Pershij malyunok v zhurnali Illya Ryepin zalishiv 20 lipnya 1914 roku Zazvichaj Chukovskij namagavsya ne vinositi rukopisnij zhurnal daleko z domu Yaksho traplyalas cikava zustrich iz novim i povazhnim viziterom Chukovskij proponuvav jomu chistij arkush paperu i pislya zapisiv malyunku abo virsha vkleyuvav novij avtograf v albom Pid chas podorozhi Korniya Chukovskogo do Velikoyi Britaniyi jogo albom popovnivsya avtografami Artura Konan Dojlya ta Gerberta Uellsa Sered viziteriv Chukovskogo chi Ryepina bula nizka vidomih osobistostej sered yakih Anna Ahmatova yiyi cholovik Mikola Gumilov Maksimilian Voloshin Osip Mandelshtam ta in Drami rosijskoyi istoriyi zlamali vshent ne odnim miljon lyudskih dol Nova bilshovicka vlada podbala pro vinishennya dvoryanskoyi kulturi ta yiyi nosiyiv u krayini Vsih hto vstig emigruvati i vryatuvati tim samim vlasni zhittya avtomatichno zarahuvali do zradnikiv V radyanskih dzherelah informaciya pro cih lyudej chasto zamovchuvalasya abo perekruchuvalasya Rukopisnij zhurnal Chukokkala mimovoli v SRSR stav vkraj nebezpechnim bo zberigav privablivi obrazi tih kogo zarahuvali do zradnikiv i vorogiv komunistichnoyi vladi Chukovskij ne pripinyav popovnyuvati almanah ale prihovuvav jogo desyatilittyami yak i vlasnij shodennik Za zhittya Chukovskogo zvistka pro isnuvannya zhurnalu Chukokkala stala literaturnoyu legendoyu Kamerton do tekstu Chukokkali red Kamerton do tekstu Chukokkali stvoriv sam Chukovskij Vin zapisav Htos z chitachiv mozhlivo podumaye nache v roki vijni 1914 1918 mi tilki j robili sho bavilis albomnimi virshami Takij visnovok buv bi vkraj pomilkovim Benedikt Livshic ta Gumilov pishli na front dobrovolcyami Ryepin z ranku do nochi pracyuvav nad svoyimi polotnami Yevreyinov pisav svoyu tritomovu knigu Teatr dlya sebe otozh Chukokkala bula dlya nas vidpochinkom viddushinoyu svogo rodu benketom sered chumi Pershe vidannya cenzura i samocenzura red Lishe 1964 roku Chukovskomu bulo 82 onuchka pismennika Olena rozpochala pidgotovku rukopisnogo zhurnalu do druku v SRSR Vona peredrukuvala rukopisni zoshiti zrobila foto yih storinok stvorila pokazhchik Vlasni komentari zrobiv Kornij Chukovskij Peredmovu do majbutnogo vidannya napisav Iraklij Andronikov 1908 1990 Shob ne dratuvati radyanskih cenzoriv tekst rukopisu bulo znachno skorocheno ta pribrano zgadki pro vsih kogo na toj chas oficijno vvazhali emigrantami zradnikami Navit v takomu urizanomu varianti druk almanahu v SRSR buv nemozhlivim Vidannya Chukokkali v urizanomu varianti zaplanovane na 1965 rik skasuvali Literaturna pam yatka bula vpershe nadrukovana 1979 roku koli Korniya Chukovskogo vzhe desyat rokiv ne bulo sered zhivih Vplivi priklada zhurnal Yarakula red 1970 roku buv stvorenij kinematografchnij material pro Chukokkalu yak pro rukopisnij zhurnal Chukovskogo U serpni 1970 roku jogo pislya dodatkovogo redaguvannya ta dozvolu radyanskoyi cenzuri pokazali po telebachennyu 1 Material pobachiv rosijskij arhitektor Yaralov Yurij Stepanovich 1911 1983 naukovec teoretik arhitekturi avtor dekilkoh vidan z arhitekturi Yaralov buv zamom golovnogo redaktora unikalnogo dlya SRSR vidannya Vseobshaya istoriya arhitektury u dvanadcyati tomah kotre vihodilo okremimi vidannyami z 1970 do 1977 roku Fundamentalne dlya svogo chasu vidannya otrimalo Derzhavnu premiyu SRSR vid 1979 roku 2 Yaralov buv vrazhenij faktom vedennya rukopisnogo zhurnalu Chukovskim vprodovzh bilsh nizh p yatdesyati rokiv i zazhadav stvoriti vlasnij rukopisnij zhurnal pozayak arhitektori jogo otochennya postijno shos malyuvali sharzhi eskizi majbutnih sporud pobutovi scenki portreti Vin mav takozh vlasnij fotoalbom z portretami riznih arhitektoriv sho stav dokumentalnim dopovnennyam do zhurnalu Rukopisnij arhitekturnij almanah otrimav nazvu Yarakula 3 Arhitekturnij rukopisnij zhurnal Yarakula stvoryuvavsya vprodovzh lishe trinadcyati rokiv i v comu ne mig zmagatisya z zhurnalom Chukokkala 3 Do togo zh zhurnal Yarakula stvoryuvalas u vidnosno spokijni chasi i ne nosiv protestnogo chi pidozrilogo dlya radyanskoyi cerzuri harakteru ves skladavsya zi zgadok pro zustrichi z malyunkiv i portretiv z gumoristichnih zapisiv Metoyu Yarakuli bulo uvichnennya pam yati pro nizku arhitektoriv iz yakimi zustrivsya Yaralov v ostanni roki zhittya ta trohi vidkriti storinki privatnogo zhittya arhitektoriv radyanskoyi dobi Legkij zhartivlivij harakter Yarakuli chudovo rozpiznali jogo chitachi i vzhe sami porivnyali z Chukokkaloyu Hodiv chotiriryadkovij virshik pro ce Hotya Yarakulo eshyo ne Chukokkalo ya ej zhelayu byt gde to okolo Uvichnennya pam yati red Na chest vidannya Chukokkala nazvano asteroyid 3094 Chukokkala kotrij vidkriv u Krimskij astrofizichnij observatoriyi 23 bereznya 1979 roku N S Chernih Nazvu zatverdili 11 lipnya 1987 roku 4 Galereya red nbsp Hud Isaak Brodskij Portret Korniya Chukovskogo 1915 r nbsp Obkladinka knigi K Chukovskogo Krokodil 1927 r nbsp Poet Oleksandr Blok Virsh prisvyachenij Korniyu Chukovskomu Berezen 1921 r Avtograf nbsp Konvert i shtempel na chest 125 richnogo yuvileya K ChukovskogoDiv takozh red Rukopis Shodennik Memuari Poeziya Malyunok Illya Yuhimovich Ryepin Muzej sadiba Ryepina Penati Ahmatova Anna Andriyivna Gippius Zinayida Mikolayivna Benua Oleksandr Mikolajovich Mandelshtam Osip Emilovich Bunin Ivan Oleksijovich Voloshin Maksimilian Oleksandrovich Gumilov Mikola Stepanovich Annyenkov Yurij Pavlovich Meyergold Vsevolod Emilovich Vojtinska Nadiya Savelivna Portret K Chukovskogo Primitki red Panorama iskusstv 9 M Sovetskij hudozhnik 1986 s 392 Panorama iskusstv 9 M Sovetskij hudozhnik 1986 s 419 a b Panorama iskusstv 9 M Sovetskij hudozhnik 1986 s 391 http ssd jpl nasa gov sbdb cgi sstr 3094 Arhivovano 24 lipnya 2020 u Wayback Machine Baza dannyh JPL NASA po malym telam Solnechnoj sistemy 3094 Posilannya red nbsp Portal Literatura nbsp Portal Knigi Dzherela red Kornej Ivanovich i ego Chukokkala Predislovie I Andronikova k izdaniyu 1979 g Chukokkala Moskva Iskusstvo 1979 S 5 9 447 s Chukokkala Rukopisnyj almanah Korneya Chukovskogo Moskva Premera 1999 400 s ISBN 5 237 03487 P Kryuchkov Vsya Chukokkala i Ves Chukovskij Novyj mir 2000 7 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chukokkala kniga amp oldid 35204307