www.wikidata.uk-ua.nina.az

Диво У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Ди во чу до явище що сприймається як спричинене надприродними

Диво

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Диво.

Ди́во, чу́до — явище, що сприймається як спричинене надприродними силами, чаклунством, втручанням божественної сили. В переносному значенні — те, що гідне великого подиву, незвичайне, дивовижне, що викликає загальне захоплення, вражає своїми якостями, властивостями, красою.

Чудо воскресіння Лазаря

Етимологія Редагувати

Найімовірніше походить від дієслова дивитися, яке коріниться в давньоіндійському dhī — споглядати, спостерігати.

Підходи до визначення дива Редагувати

Цицерон відкидав існування чудес як наслідків надприродного втручання, пояснюючи незвичайні події випадковостями і незнанням дійсних причин. «Те, що не може статися, ніколи не відбувається; те, що може, — це не диво» — писав він. Німецький філософ Фрідріх Гегель так визначав чудо: «Чудо означає, що перервався природний хід речей; але те, що називається природним ходом речей дуже відносне, наприклад дію магніту можна було б назвати чудом». П'єтро Помпонацці писав, що «Чудеса ж — не тому чудеса, що вони відбуваються повністю проти природи і всупереч порядку небесних тіл, але тому вони називаються чудесами, що незвичні і трапляються вкрай рідко і не в звичайному ході природи, а з тривалою періодичністю». За Людвігом Вітенгштайном, «Що в звичайному житті називається дивом, це, очевидно, просто подія, подібної якій ми ще ніколи не бачили».

За визначенням російського філософа Олексія Лосєва «Збіг випадково протікаючої емпіричної історії особистості з її ідеальним завданням і є чудо». Тобто, інтерпретувати явище як чудо можна тоді, коли воно має для особистості важливий ціннісний характер.

Релігійні дива Редагувати

У християнському богослов'ї вважається, що чудо завжди твориться Богом чи святим, якого Бог наділив певними силами, і завжди має духовне і символічне значення. Люди чи демони здатні певним чином самостійно використовувати невідомі іншим або неочевидні механізми природи, проте такі дії не порушують законів світу, на відміну від чуда.

Вичерпне визначення християнського чуда дав єпископ Феофан Кронштадтський: «Християнське чудо є видиме, вражаюче, надприродне явище (у фізичному світі, в тілесній, в духовній природі людини і в історії народу), створене особисто живим Богом для досягнення людиною релігійно-морального вдосконалення».

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . sum.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 липня 2017. Процитовано 11 липня 2017. 
  2. Цицерон (1985). Философские трактаты. Москва. с. 265. 
  3. Гегель, Г.Ф.Г. (1993). Философия истории. Санк-Петербург. с. 345. 
  4. Помпонацци, П. (1990). «О бессмертии души», «О причинах естественных явлений». Москва. с. 272. 
  5. Витгенштейн, Л. (1989). Лекция об этике №2. Даугава. 
  6. Лосев, А.Ф. (1990). Из ранних произведений. Москва. с. 555. 
  7. . Католицький оглядач. 22/02/2016. Архів оригіналу за 27 травня 2017. Процитовано 11 липня 2017. 
  8. Феофан еп. Кронштадтский (1915). Чудо. Христианская вера в чудо и ее оправдание. Опыт апологетически-этического исследования. Петербург. с. 96. 

Посилання Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Диво
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Диво
У Вікісловнику є сторінка диво.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Divo Di vo chu do yavishe sho sprijmayetsya yak sprichinene nadprirodnimi silami chaklunstvom vtruchannyam bozhestvennoyi sili V perenosnomu znachenni te sho gidne velikogo podivu nezvichajne divovizhne sho viklikaye zagalne zahoplennya vrazhaye svoyimi yakostyami vlastivostyami krasoyu 1 Chudo voskresinnya Lazarya Zmist 1 Etimologiya 2 Pidhodi do viznachennya diva 3 Religijni diva 4 Div takozh 5 Literatura 6 Primitki 7 PosilannyaEtimologiya RedaguvatiNajimovirnishe pohodit vid diyeslova divitisya yake korinitsya v davnoindijskomu dhi spoglyadati sposterigati Pidhodi do viznachennya diva RedaguvatiCiceron vidkidav isnuvannya chudes yak naslidkiv nadprirodnogo vtruchannya poyasnyuyuchi nezvichajni podiyi vipadkovostyami i neznannyam dijsnih prichin Te sho ne mozhe statisya nikoli ne vidbuvayetsya te sho mozhe ce ne divo pisav vin 2 Nimeckij filosof Fridrih Gegel tak viznachav chudo Chudo oznachaye sho perervavsya prirodnij hid rechej ale te sho nazivayetsya prirodnim hodom rechej duzhe vidnosne napriklad diyu magnitu mozhna bulo b nazvati chudom 3 P yetro Pomponacci pisav sho Chudesa zh ne tomu chudesa sho voni vidbuvayutsya povnistyu proti prirodi i vsuperech poryadku nebesnih til ale tomu voni nazivayutsya chudesami sho nezvichni i traplyayutsya vkraj ridko i ne v zvichajnomu hodi prirodi a z trivaloyu periodichnistyu 4 Za Lyudvigom Vitengshtajnom Sho v zvichajnomu zhitti nazivayetsya divom ce ochevidno prosto podiya podibnoyi yakij mi she nikoli ne bachili 5 Za viznachennyam rosijskogo filosofa Oleksiya Losyeva Zbig vipadkovo protikayuchoyi empirichnoyi istoriyi osobistosti z yiyi idealnim zavdannyam i ye chudo Tobto interpretuvati yavishe yak chudo mozhna todi koli vono maye dlya osobistosti vazhlivij cinnisnij harakter 6 Religijni diva RedaguvatiU hristiyanskomu bogoslov yi vvazhayetsya sho chudo zavzhdi tvoritsya Bogom chi svyatim yakogo Bog nadiliv pevnimi silami i zavzhdi maye duhovne i simvolichne znachennya Lyudi chi demoni zdatni pevnim chinom samostijno vikoristovuvati nevidomi inshim abo neochevidni mehanizmi prirodi prote taki diyi ne porushuyut zakoniv svitu na vidminu vid chuda 7 Vicherpne viznachennya hristiyanskogo chuda dav yepiskop Feofan Kronshtadtskij Hristiyanske chudo ye vidime vrazhayuche nadprirodne yavishe u fizichnomu sviti v tilesnij v duhovnij prirodi lyudini i v istoriyi narodu stvorene osobisto zhivim Bogom dlya dosyagnennya lyudinoyu religijno moralnogo vdoskonalennya 8 Div takozh RedaguvatiNaukovij skepticizm Paranormalni yavisha Moshi Deus ex machina Zakon LitlvudaLiteratura RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Primitki Redaguvati ChUDO Akademichnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi sum in ua ukr Arhiv originalu za 18 lipnya 2017 Procitovano 11 lipnya 2017 Ciceron 1985 Filosofskie traktaty Moskva s 265 Gegel G F G 1993 Filosofiya istorii Sank Peterburg s 345 Pomponacci P 1990 O bessmertii dushi O prichinah estestvennyh yavlenij Moskva s 272 Vitgenshtejn L 1989 Lekciya ob etike 2 Daugava Losev A F 1990 Iz rannih proizvedenij Moskva s 555 Vazhki pitannya Yak poyasniti chudesa sho vidbuvayutsya za mezhami hristiyanstva Katolickij oglyadach 22 02 2016 Arhiv originalu za 27 travnya 2017 Procitovano 11 lipnya 2017 Feofan ep Kronshtadtskij 1915 Chudo Hristianskaya vera v chudo i ee opravdanie Opyt apologeticheski eticheskogo issledovaniya Peterburg s 96 Posilannya RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu DivoVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu DivoU Vikislovniku ye storinka divo Divo Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Chudo Arhivovano 23 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Chudo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2064 2065 1000 ekz Chudo Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 579 Izbornik istoriya movoznavstvo literaturoznavstvo Arhivovano 10 grudnya 2012 u Wayback Machine tam Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi V 7 t t 2 AN URSR Institut movoznavstva im O O Potebni Redkol O S Melnichuk golovnij red ta in K Nauk dumka 1983 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Divo amp oldid 37565246