www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чипеваян народ Чипеваян англ Chipewyan інша назва денесуліне англ Denesuline індіанський народ на півночі Канади найбіль

Чипеваян (народ)

Чипеваян (англ. Chipewyan), інша назва денесуліне (англ. Denesuline) — індіанський народ на півночі Канади, найбільший із числа атабасків у цій країні. В мові та культурі мають багато спільного із сусідніми атабасканськими народами: тлічо, слейві, єлловнайф та ін.

Чипеваян
Chipewyan, Denesuline
чоловік з племені чипеваян (фото 1926 р.)
Кількість понад 23 тис (2015)
Ареал  Канада
Раса монголоїди (американський тип)
Близькі до: тлічо, єлловнайф, слейві, сахту
Входить до атапаски, корінні народи Субарктики
Мова англійська, чипеваян
Релігія християнство, анімізм

Розселення та чисельність ред.

Мапа поширення мови чипеваян.

Традиційна територія розселення чипеваянів включає північні частини провінцій Манітоба, Саскачеван, Альберта та південну частину Північно-Західних територій. Більшість їхніх поселень розташована між озерами Атабаска та Велике Невільниче. У деяких районах живуть разом із крі.

Станом на березень 2015 року понад 23 тис. осіб були зареєстровані як представники корінного народу денесуліне, в тому числі близько 11 тис. у Саскачевані, понад 6 тис. в Альберті й приблизно по 3 тис. в Манітобі та Північно-Західних територіях. Ці цифри є приблизними, оскільки вони не розрізняють етнічної належності особи й можуть включати крі, метисів та представників інших племен атабасків.

Мова ред.

Двомовний денесуліне-англійських напис

Говорять англійською та чипеваянською (дене-суліне) мовою. За даними опитування 2011 року чипеваянською (дене) розмовляло 12 950 осіб.

Чипеваянська мова належить до північної групи атабасканських мов. Має 2 діалекти: діалект «k» та діалект «t», другий набагато більше поширений. Існує писемність на основі латинської графіки. Багато громад намагаються відродити рідну мову, впроваджуючи спеціальні освітні програми для молоді.

Релігія ред.

Традиційно чипеваяни дотримувались анімізму, їхні вірування та світогляд були тісно переплетені зі світом природи. Значним впливом у місцевому суспільстві користувалися шамани, які отримували свою духовну силу в сновидіннях.

Католицькі місіонери успішно навернули більшість чипеваянів на християнство. Проте й зараз зберігаються пережитки старих вірувань.

Історія ред.

Чипеваяни здавна жили вздовж річки Черчилл серед бореальних лісів, розділених ділянками безплідної землі. Вони кочували слідом за сезонним рухом оленів-карибу.

Постійні контакти є європейцями розпочались з 1715 р. Знаковою була поява в регіоні 1717 р. британської Компанії Гудзонової затоки, яка заснувала в гирлі річки Черчилл центр торгівлі хутром. Чипеваяни активізували полювання хутрових звірів. Вони також виступали посередниками в торгівлі між британськими торговцями та більш віддаленими племенами. Торгівля приносила чипеваянам чималі прибутки. З іншого боку, торгівля хутром загострила стосунки з південними сусідами — крі, ворожнеча між племенами тривала до 1760 р., а подекуди й довше. У кінці XVIII — на початку XIX ст., займаючись траперством, чипеваяни мігрували на південь, углиб тайги й заселили територію до річок Атабаска та Бівер (англ. Beaver), до верхньої течії річки Черчілл та Оленячого озера. До кінця XIX ст. більшість чипеваянських громад вже жила на своїх нинішніх територіях.

Чипеваянські тіпі.

Індіанці сильно постраждали він принесених європейцями хвороб. Найтяжчою для чипеваянів була епідемія віспи 1781-82 рр., яка знищила значну частину народу.

Офіційні стосунки чипеваянів з канадським урядом пройшли через договірний процес, що розпочався в 1876 р. Держава проводила політику, спрямовану на знищення традиційної культури та асиміляцію індіанців, ефективним її інструментом стали школи-інтернати для дітей корінного населення. Особливо посилився зовнішній тиск в XX ст., федеральний та провінційні уряди заохочували економічний розвиток північних регіонів, заснований на місцевих ресурсах. Ці дії завдали потужного удару по традиційній економіці чипеваянів. Продовженням політики асиміляції стало форсоване переведення чипеваянів на осілість в 1950-1960-х рр. Уряд надавав індіанцям житло, фінансову допомогу, стимулював створення рибальських кооперативів. Проте значна частина чипеваянів повернулася до традиційного полювання на карибу.

Сьогодні чипеваянські громади відновлюють самоуправління й контроль над своїми традиційними землями та природними ресурсами, відновлюють традиційні галузі господарства, рідну мову та культуру.

Господарство ред.

Чипеваянські сани (1926 р.).
Чипеваяни в каное.

Традиційно чипеваяни були кочівниками, рухались слідом за стадами оленів карибу. Ці тварини були для них головним джерелом їжі, шкіри використовували для виготовлення одягу та накриття наметів (тіпі), із шерсті плели сітки, отримували волосінь для рибальства. Чипеваяни також полювали бізонів, вівцебиків, лосів, водоплавних птахів, у кінці XVIII — на початку XIX почали займатися траперством. Мисливські групи складалися із декількох споріднених сімей, такі групи об'єднувались у більші локальні групи по 30-100 і більше осіб, а далі в регіональні групи по 200-400 душ. Узимку пересувалися на санях, використовували снігоступи. Влітку через річки перепливали на берестяних каное.

Рибальство та збирання дикорослих рослин мали другорядне значення.

Суспільство ред.

Традиційна чипеваянська локальна група складалася із декількох споріднених великосімейних промислових груп. Лідери мали обмежені можливості до примусу членів групи. Їхній авторитет базувався на особистих здібностях, мудрості та щедрості.

Спорідненість відстежується як за батьківською, так і за материнською лініями.

Після весілля молоді йдуть жити до сім'ї дружини, а після народження дитини зазвичай переходять до сім'ї чоловіка. Існувала практика «резервувати» наречену, коли вона була ще дівчинкою. Дружина могла бути призом за перемогу в змаганні. Мало місце багатоженство, в тому числі сороральне.

Примітки ред.

  1. Denesuline (Chipewyan). The Canadian Encyclopedia (англ.)
  2. 2011 National Household Survey: Detailed Knowledge of Aboriginal Languages (79), Knowledge of Languages: Single and Multiple Language Responses (3), Aboriginal Identity (8), Registered or Treaty Indian Status (3), Aboriginal Mother Tongue (11), Area of Residence: On Reserve (3) and Age Groups (8) for the Population in Private Households of Canada, Provinces and Territories, 2011 National Household Survey. Statistics Canada (англ.)

Джерела ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chipevayan angl Chipewyan insha nazva denesuline angl Denesuline indianskij narod na pivnochi Kanadi najbilshij iz chisla atabaskiv u cij krayini V movi ta kulturi mayut bagato spilnogo iz susidnimi atabaskanskimi narodami tlicho slejvi yellovnajf ta in ChipevayanChipewyan Denesulinecholovik z plemeni chipevayan foto 1926 r Kilkist ponad 23 tis 2015 Areal KanadaRasa mongoloyidi amerikanskij tip Blizki do tlicho yellovnajf slejvi sahtuVhodit do atapaski korinni narodi SubarktikiMova anglijska chipevayanReligiya hristiyanstvo animizm Zmist 1 Rozselennya ta chiselnist 2 Mova 3 Religiya 4 Istoriya 5 Gospodarstvo 6 Suspilstvo 7 Primitki 8 Dzherela 9 PosilannyaRozselennya ta chiselnist red nbsp Mapa poshirennya movi chipevayan Tradicijna teritoriya rozselennya chipevayaniv vklyuchaye pivnichni chastini provincij Manitoba Saskachevan Alberta ta pivdennu chastinu Pivnichno Zahidnih teritorij Bilshist yihnih poselen roztashovana mizh ozerami Atabaska ta Velike Nevilniche U deyakih rajonah zhivut razom iz kri Stanom na berezen 2015 roku ponad 23 tis osib buli zareyestrovani yak predstavniki korinnogo narodu denesuline v tomu chisli blizko 11 tis u Saskachevani ponad 6 tis v Alberti j priblizno po 3 tis v Manitobi ta Pivnichno Zahidnih teritoriyah Ci cifri ye pribliznimi oskilki voni ne rozriznyayut etnichnoyi nalezhnosti osobi j mozhut vklyuchati kri metisiv ta predstavnikiv inshih plemen atabaskiv 1 Mova red nbsp Dvomovnij denesuline anglijskih napisGovoryat anglijskoyu ta chipevayanskoyu dene suline movoyu Za danimi opituvannya 2011 roku chipevayanskoyu dene rozmovlyalo 12 950 osib 2 Chipevayanska mova nalezhit do pivnichnoyi grupi atabaskanskih mov Maye 2 dialekti dialekt k ta dialekt t drugij nabagato bilshe poshirenij Isnuye pisemnist na osnovi latinskoyi grafiki Bagato gromad namagayutsya vidroditi ridnu movu vprovadzhuyuchi specialni osvitni programi dlya molodi Religiya red Tradicijno chipevayani dotrimuvalis animizmu yihni viruvannya ta svitoglyad buli tisno perepleteni zi svitom prirodi Znachnim vplivom u miscevomu suspilstvi koristuvalisya shamani yaki otrimuvali svoyu duhovnu silu v snovidinnyah Katolicki misioneri uspishno navernuli bilshist chipevayaniv na hristiyanstvo Prote j zaraz zberigayutsya perezhitki starih viruvan Istoriya red Chipevayani zdavna zhili vzdovzh richki Cherchill sered borealnih lisiv rozdilenih dilyankami bezplidnoyi zemli Voni kochuvali slidom za sezonnim ruhom oleniv karibu Postijni kontakti ye yevropejcyami rozpochalis z 1715 r Znakovoyu bula poyava v regioni 1717 r britanskoyi Kompaniyi Gudzonovoyi zatoki yaka zasnuvala v girli richki Cherchill centr torgivli hutrom Chipevayani aktivizuvali polyuvannya hutrovih zviriv Voni takozh vistupali poserednikami v torgivli mizh britanskimi torgovcyami ta bilsh viddalenimi plemenami Torgivlya prinosila chipevayanam chimali pributki Z inshogo boku torgivlya hutrom zagostrila stosunki z pivdennimi susidami kri vorozhnecha mizh plemenami trivala do 1760 r a podekudi j dovshe U kinci XVIII na pochatku XIX st zajmayuchis traperstvom chipevayani migruvali na pivden uglib tajgi j zaselili teritoriyu do richok Atabaska ta Biver angl Beaver do verhnoyi techiyi richki Cherchill ta Olenyachogo ozera Do kincya XIX st bilshist chipevayanskih gromad vzhe zhila na svoyih ninishnih teritoriyah nbsp Chipevayanski tipi Indianci silno postrazhdali vin prinesenih yevropejcyami hvorob Najtyazhchoyu dlya chipevayaniv bula epidemiya vispi 1781 82 rr yaka znishila znachnu chastinu narodu Oficijni stosunki chipevayaniv z kanadskim uryadom projshli cherez dogovirnij proces sho rozpochavsya v 1876 r Derzhava provodila politiku spryamovanu na znishennya tradicijnoyi kulturi ta asimilyaciyu indianciv efektivnim yiyi instrumentom stali shkoli internati dlya ditej korinnogo naselennya Osoblivo posilivsya zovnishnij tisk v XX st federalnij ta provincijni uryadi zaohochuvali ekonomichnij rozvitok pivnichnih regioniv zasnovanij na miscevih resursah Ci diyi zavdali potuzhnogo udaru po tradicijnij ekonomici chipevayaniv Prodovzhennyam politiki asimilyaciyi stalo forsovane perevedennya chipevayaniv na osilist v 1950 1960 h rr Uryad nadavav indiancyam zhitlo finansovu dopomogu stimulyuvav stvorennya ribalskih kooperativiv Prote znachna chastina chipevayaniv povernulasya do tradicijnogo polyuvannya na karibu Sogodni chipevayanski gromadi vidnovlyuyut samoupravlinnya j kontrol nad svoyimi tradicijnimi zemlyami ta prirodnimi resursami vidnovlyuyut tradicijni galuzi gospodarstva ridnu movu ta kulturu Gospodarstvo red nbsp Chipevayanski sani 1926 r nbsp Chipevayani v kanoe Tradicijno chipevayani buli kochivnikami ruhalis slidom za stadami oleniv karibu Ci tvarini buli dlya nih golovnim dzherelom yizhi shkiri vikoristovuvali dlya vigotovlennya odyagu ta nakrittya nametiv tipi iz shersti pleli sitki otrimuvali volosin dlya ribalstva Chipevayani takozh polyuvali bizoniv vivcebikiv losiv vodoplavnih ptahiv u kinci XVIII na pochatku XIX pochali zajmatisya traperstvom Mislivski grupi skladalisya iz dekilkoh sporidnenih simej taki grupi ob yednuvalis u bilshi lokalni grupi po 30 100 i bilshe osib a dali v regionalni grupi po 200 400 dush Uzimku peresuvalisya na sanyah vikoristovuvali snigostupi Vlitku cherez richki pereplivali na berestyanih kanoe Ribalstvo ta zbirannya dikoroslih roslin mali drugoryadne znachennya Suspilstvo red Tradicijna chipevayanska lokalna grupa skladalasya iz dekilkoh sporidnenih velikosimejnih promislovih grup Lideri mali obmezheni mozhlivosti do primusu chleniv grupi Yihnij avtoritet bazuvavsya na osobistih zdibnostyah mudrosti ta shedrosti Sporidnenist vidstezhuyetsya yak za batkivskoyu tak i za materinskoyu liniyami Pislya vesillya molodi jdut zhiti do sim yi druzhini a pislya narodzhennya ditini zazvichaj perehodyat do sim yi cholovika Isnuvala praktika rezervuvati narechenu koli vona bula she divchinkoyu Druzhina mogla buti prizom za peremogu v zmaganni Malo misce bagatozhenstvo v tomu chisli sororalne Primitki red Denesuline Chipewyan The Canadian Encyclopedia angl 2011 National Household Survey Detailed Knowledge of Aboriginal Languages 79 Knowledge of Languages Single and Multiple Language Responses 3 Aboriginal Identity 8 Registered or Treaty Indian Status 3 Aboriginal Mother Tongue 11 Area of Residence On Reserve 3 and Age Groups 8 for the Population in Private Households of Canada Provinces and Territories 2011 National Household Survey Statistics Canada angl Dzherela red Denesuline Chipewyan The Canadian Encyclopedia angl Narody i religii mira Enciklopediya Gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2000 s 627 628 A A Istomin O I Romanova Chipevajan ISBN 5 85270 155 6 ros Chipewyan people Encyclopaedia Britannica angl Posilannya red Athabasca Chipewyan First Nation Website Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chipevayan narod amp oldid 39971895