Четвери́к — чотирикутна у плані культова споруда або її частина, форма якої підкреслюється куполом або шатром. Притаманна українській та російській архітектурі XVII–XVIII століттях.
У храмовій архітектурі до володарювання Петра Першого форму четверика мала основна частина будівлі храму, а всередині він міг мати стовпи, що підпирають склепіння і купол.
В XVII–XVIII століттях набули поширення безстовпні храми з четвериком, перекритим хрещатим, зімкнутим або ступінчастим склепінням. В шатрових храмах і в архітектурі наришкінського або московського бароко четверик часто використовувався в поєднанні надбудованим восьмигранним ярусом — восьмериком. Такий багатоярусний храм часто називають «восьмерик на четверику».
Примітки ред.
- Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
Посилання ред.
- Четверик // Велика українська енциклопедія.
- Четверик // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 211. — ISBN 978-966-7407-83-4.
| Це незавершена стаття про архітектуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |