www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чернявська Ядвіга Антонівна Ядвіга Антонівна Чернявська рос Ядвига Антоновна Чернявская 15 березня 1914 2005 радянський

Чернявська Ядвіга Антонівна

Ядвіга Антонівна Чернявська (рос. Ядвига Антоновна Чернявская; 15 березня 1914–2005) — радянський педагог, «лісова вчителька», літературознавець (російська дитяча література).

Чернявська Ядвіга Антонівна
рос. Ядвига Антоновна Чернявская
Народилася 15 березня 1914(1914-03-15)
Гомельська область, Білоруська РСР
Померла 2005
Країна  СРСР
Діяльність літературознавиця
Alma mater Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка
Науковий ступінь кандидат філологічних наук
Заклад Берестейський державний університет імені Олександра Пушкіна
Учасник німецько-радянська війна
Партія КПРС
Нагороди
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За трудову відзнаку»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»

Біографія ред.

Народилася 15 березня 1914 року в селі Олександрівка Могильовської губернії Російської імперії (сьогодні — село Рогачовського району Гомельської області Білорусі) в сім'ї робітника. Закінчила школу-семирічку.

Учителем стала в 16 років — з 1930 по липень 1932 року працювала в двокомплектній початковій школі села Пучин Брагінського району.

За її спогадами — заняття в школі йшли в три зміни — вечорами за парти сідали дорослі, ліквідували свою неграмотність.

У 1933—1937 роках навчалася в Мінському педагогічному інституті імені А. М. Горького.

У 1937—1940 роках викладала російську мову і літературу в Мстиславському педучилищі. У березні 1940 року переведена в Брестське педагогічне училище.

Німецько-радянська війна ред.

Учасник партизанського руху в Білорусії з серпня 1941 по 2 серпня 1944 року.

З початком окупації Бреста брала участь у комсомольському підпіллі, за дорученням підпільного міськкому партії в липні 1942 року поступила на роботу вантажницею на речовий склад. Добувала для партизан речі і ліки, читала вантажникам отримані від партизан зведення Радінформбюро.

Відправки до Німеччини острбайтером уникла, сховавшись під час конвоювання на вокзал, місяць ховалася.

«Лісова вчителька» ред.

Пішла в партизанський загін імені Макаревича (бригада ім. Свердлова Брестського партизанського з'єднання, командир С. І. Сікорський).

До осені 1943 року партизанами було створено три сімейних табори, в кожному з яких було понад 1500 осіб. Найбільшим був «другий» розташований на острові «Петруся».

За рішенням підпільного обкому партії в сімейних таборах було організовано «лісові» школи для дітей партизан, станом на 1 травня 1944 року в них навчалися 490 дітей.

«Друга лісова школа», в якій вчителями були Я. А. Чернявська та В. Г. Іванова, була найбільшою — в ній навчалося 93 учні, з них 61 першокласник. Школа також відома як «школа під Дубом», так як розташовувалася під двома могутніми дубами. Заняття тривали по 4-5 годин, потім обідали і знову йшли в школу виконувати домашнє завдання.

Особливу роль Ядвіги Антонівни Чернявської в організації взагалі всієї системи «лісових шкіл» зазначив Володимир Кирилович Яковенко:

З особливою теплотою згадують колишні діти і партизани одну лісову школу, мабуть найбільшу в партизанських краях. Вона розташовувалася на невеликому острівці в глибині спорівського болота, за півкілометра від другого сімейного табору загону імені Макаревича. Її організаторами стали дві юні брестчанки Ядвіга Чернявська та Віра Іванова, давні подруги, а в недалекому минулому — випускниці обласного педагогічного училища. …

Минуло зовсім небагато часу з дня початку занять, як Друга лісова перетворилася в базову для всіх інших шкіл партизанської зони. Сюди за методичним досвідом викладання в умовах лісового життя приїжджали вчителі Олена Несветаєва (Перша лісова школа), Анастасія Прядун (Третя лісова школа), Віра Хоружая і Галина Рябчевська (Четверта лісова школа), Зінаїда Пясковська (школа сімейного табору загону імені Жданова) і багато інші.

Віра Іванова розучувала з малюками вірші Олександра Сергійовича Пушкіна і Якуба Коласа, слова і мелодії улюблених радянських пісень, старша піонервожата Олена Мулярчук готувала їх до прийому в піонери, а Ядвіга Чернявська проводила репетиції літературного монтажу „Були для дітей“ Сергія Михалкова, а також написаної нею п'єси „Юні месники“. …

З 1 вересня 1944 року, вже після визволення Білорусії від окупації, всі „випускники“ партизанських шкіл з успіхом стали продовжувати навчання в нормальних умовах, з них не було жодного другорічника. Всім цим вони безперечно були зобов'язані своїм чудовим педагогам — Ядвізі Антонівні Чернявській і Вірі Георгіївні Івановій. Саме їм, їх непересічному досвіду і діловим якостям, зобов'язана Друга лісова школа тією популярністю, якої вона абсолютно заслужено користувалася серед партизан і жителів навколишніх сіл

Після війни ред.

Після звільнення Бреста від нацистів влітку 1944 року повернулася в місто.

Продовжила роботу в педучилищі, яке стало з 1945 року Брестським державним педагогічним інститутом імені О. С. Пушкіна.

Працювала викладачем, потім старшим викладачем кафедри російської літератури, завідувала кафедрою російської літератури (1963—1969), доцент кафедри (1969—1994).

У грудні 1956 року прийнята в члени партії, була обрана секретарем партійної організації інституту.

У жовтні 1961 року захистила в Інституті літератури імені Янки Купали кандидатську дисертацію на тему «Драматургія Кузьми Чорного».

Померла в 2005 році на 91-му році життя.

Праці ред.

Є автором і співавтором ряду витримали кілька перевидань посібників для вчителів і хрестоматій з дитячої літератури, високо оцінених педагогами:

П'ять років тому в Мінську вперше вийшов навчальний посібник „Російська радянська дитяча література“, і ось зараз студенти і викладачі факультетів початкового навчання з радістю отримали наступну книгу тих же авторів — Я. А. Чернявської і І. І. Розанова. Поява хрестоматії — початок доброї і потрібної справи, початок конкретної допомоги сьогодення та майбуття вчителю початкової школи в роботі з талановитою книгою. Відкриваєш хрестоматію і радієш їй ще до зустрічі з улюбленими авторами

Платоненко В. М., доцент Шадринського педагогічного інституту, журнал «Народна освіта», 1990.

Бібліографія ред.

  • Драматургия Кузьмы Чорного: автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата филологических наук — Минск, Институт литературы имени Янки Купалы, 1960 — 19 с.
  • Советская детская литература: учеб. пособие для фак. педагогики и методики нач. обучения пед. ин-тов / Под ред. Н. М. Дружининой. — Минск: Вышэйшая школа, 1971. — 344 с.
  • Детская литература: хрестоматия: Для пед. ин-тов по спец. № 2101 «Рус. яз. лит.» / Сост. Я. А. Чернявская, Г. В. Регушевская. — М. : Просвещение, 1980. — 464 с.
  • Детская литература: хрестоматия : [учеб. пособие для пед. ин-тов по спец. № 2101 "Рус. яз. и лит."] / сост.: Я. А. Чернявская, Г. В. Регушевская. - 2-е изд., дораб. - Москва : Просвещение, 1987. - 446 с.
  • Преподавание русской литературы: книга для учителя / Е. Я. Ленсу, Гарбар Л. Я., Чернявская Я. А. и др. — Минск: Народная асвета, 1984 — 79 с.
  • Русская советская детская литература : [Учеб. пособие для фак. педагогики и методики нач. обучения пед. ин-тов] / Я. А. Чернявская, И. И. Розанов; Под ред. В. В. Гниломедова. - 2-е изд., перераб. и доп. - Минск : Вышэйш. шк., 1984. - 512 с.
  • Русская советская детская литература: хрестоматия: учебное пособие для педагогических институтов по специальности «Педагогика и методика начального обучения» / составители: И. И. Розанов, Я. А. Чернявская Минск: Вышэйшая школа, 1989—495 с.
  • Уроки внеклассного чтения в V-VIII классах : Пособие для учителя / [Я. А. Чернявская и др.]. - Минск : Нар. асвета, 1989. - 142 с.

Нагороди ред.

За участь у Другій світовій війні:

За трудові заслуги:

Пам'ять ред.

У 2014 році в Бресті на будинку № 57 по вулиці Машерова, де в 1965—2005 роках жила Я. А. Чернявська, було встановлено меморіальну дошку.

У культурі ред.

Разом з іншими вчителями «лісової школи» є персонажем оповідання Л. Очаківської «Азбука на бересті».

У 1969 році студією «Діафільм» за оповіданням був створений диафильм, художник Г. Сояшников.

Примітки ред.

  1. Л, Очаковская (8888). . Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019. 
  2. . aria-art.ru. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019. 

Література ред.

  • Ю. Потолков — Жизнеутверждение: Подпольщице, партизанке, педагогу, литературоведу Я. А. Чернявской — 90 лет // Заря: брестская областная газета, 16 марта 2004
  • Свет доброты: книга о Ядвиге Антоновне Чернявской / БрГУ им. А. С. Пушкина; под общей редакцией В. А. Степановича — Брест: Альтернатива, 2007—164 с. (тираж 70 экз.)
  • Владимир Кириллович Яковенко — Партизанки. — М.:Воениздат, 1980—269 с. — стр. 197
  • Народное образование, Выпуски 7-12, Учпедгиз, 1990 — стр. 131
  • Л. Очаковская — Азбука на бересте // Дети военной поры / Сост. Э. Максимова. — М.: Политиздат, 1984. — 352 с.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yadviga Antonivna Chernyavska ros Yadviga Antonovna Chernyavskaya 15 bereznya 1914 2005 radyanskij pedagog lisova vchitelka literaturoznavec rosijska dityacha literatura Chernyavska Yadviga Antonivnaros Yadviga Antonovna ChernyavskayaNarodilasya 15 bereznya 1914 1914 03 15 Gomelska oblast Biloruska RSRPomerla 2005Krayina SRSRDiyalnist literaturoznavicyaAlma mater Biloruskij derzhavnij pedagogichnij universitet imeni Maksima TankaNaukovij stupin kandidat filologichnih naukZaklad Berestejskij derzhavnij universitet imeni Oleksandra PushkinaUchasnik nimecko radyanska vijnaPartiya KPRSNagorodi Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal Za trudovu vidznaku Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Zmist 1 Biografiya 1 1 Nimecko radyanska vijna 1 2 Lisova vchitelka 1 3 Pislya vijni 2 Praci 2 1 Bibliografiya 3 Nagorodi 4 Pam yat 5 U kulturi 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaBiografiya red Narodilasya 15 bereznya 1914 roku v seli Oleksandrivka Mogilovskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi sogodni selo Rogachovskogo rajonu Gomelskoyi oblasti Bilorusi v sim yi robitnika Zakinchila shkolu semirichku Uchitelem stala v 16 rokiv z 1930 po lipen 1932 roku pracyuvala v dvokomplektnij pochatkovij shkoli sela Puchin Braginskogo rajonu Za yiyi spogadami zanyattya v shkoli jshli v tri zmini vechorami za parti sidali dorosli likviduvali svoyu negramotnist U 1933 1937 rokah navchalasya v Minskomu pedagogichnomu instituti imeni A M Gorkogo U 1937 1940 rokah vikladala rosijsku movu i literaturu v Mstislavskomu peduchilishi U berezni 1940 roku perevedena v Brestske pedagogichne uchilishe Nimecko radyanska vijna red Uchasnik partizanskogo ruhu v Bilorusiyi z serpnya 1941 po 2 serpnya 1944 roku Z pochatkom okupaciyi Bresta brala uchast u komsomolskomu pidpilli za doruchennyam pidpilnogo miskkomu partiyi v lipni 1942 roku postupila na robotu vantazhniceyu na rechovij sklad Dobuvala dlya partizan rechi i liki chitala vantazhnikam otrimani vid partizan zvedennya Radinformbyuro Vidpravki do Nimechchini ostrbajterom unikla shovavshis pid chas konvoyuvannya na vokzal misyac hovalasya Lisova vchitelka red Pishla v partizanskij zagin imeni Makarevicha brigada im Sverdlova Brestskogo partizanskogo z yednannya komandir S I Sikorskij Do oseni 1943 roku partizanami bulo stvoreno tri simejnih tabori v kozhnomu z yakih bulo ponad 1500 osib Najbilshim buv drugij roztashovanij na ostrovi Petrusya Za rishennyam pidpilnogo obkomu partiyi v simejnih taborah bulo organizovano lisovi shkoli dlya ditej partizan stanom na 1 travnya 1944 roku v nih navchalisya 490 ditej Druga lisova shkola v yakij vchitelyami buli Ya A Chernyavska ta V G Ivanova bula najbilshoyu v nij navchalosya 93 uchni z nih 61 pershoklasnik Shkola takozh vidoma yak shkola pid Dubom tak yak roztashovuvalasya pid dvoma mogutnimi dubami Zanyattya trivali po 4 5 godin potim obidali i znovu jshli v shkolu vikonuvati domashnye zavdannya Osoblivu rol Yadvigi Antonivni Chernyavskoyi v organizaciyi vzagali vsiyeyi sistemi lisovih shkil zaznachiv Volodimir Kirilovich Yakovenko nbsp Z osoblivoyu teplotoyu zgaduyut kolishni diti i partizani odnu lisovu shkolu mabut najbilshu v partizanskih krayah Vona roztashovuvalasya na nevelikomu ostrivci v glibini sporivskogo bolota za pivkilometra vid drugogo simejnogo taboru zagonu imeni Makarevicha Yiyi organizatorami stali dvi yuni brestchanki Yadviga Chernyavska ta Vira Ivanova davni podrugi a v nedalekomu minulomu vipusknici oblasnogo pedagogichnogo uchilisha Minulo zovsim nebagato chasu z dnya pochatku zanyat yak Druga lisova peretvorilasya v bazovu dlya vsih inshih shkil partizanskoyi zoni Syudi za metodichnim dosvidom vikladannya v umovah lisovogo zhittya priyizhdzhali vchiteli Olena Nesvetayeva Persha lisova shkola Anastasiya Pryadun Tretya lisova shkola Vira Horuzhaya i Galina Ryabchevska Chetverta lisova shkola Zinayida Pyaskovska shkola simejnogo taboru zagonu imeni Zhdanova i bagato inshi Vira Ivanova rozuchuvala z malyukami virshi Oleksandra Sergijovicha Pushkina i Yakuba Kolasa slova i melodiyi ulyublenih radyanskih pisen starsha pionervozhata Olena Mulyarchuk gotuvala yih do prijomu v pioneri a Yadviga Chernyavska provodila repeticiyi literaturnogo montazhu Buli dlya ditej Sergiya Mihalkova a takozh napisanoyi neyu p yesi Yuni mesniki Z 1 veresnya 1944 roku vzhe pislya vizvolennya Bilorusiyi vid okupaciyi vsi vipuskniki partizanskih shkil z uspihom stali prodovzhuvati navchannya v normalnih umovah z nih ne bulo zhodnogo drugorichnika Vsim cim voni bezperechno buli zobov yazani svoyim chudovim pedagogam Yadvizi Antonivni Chernyavskij i Viri Georgiyivni Ivanovij Same yim yih neperesichnomu dosvidu i dilovim yakostyam zobov yazana Druga lisova shkola tiyeyu populyarnistyu yakoyi vona absolyutno zasluzheno koristuvalasya sered partizan i zhiteliv navkolishnih sil nbsp Pislya vijni red Pislya zvilnennya Bresta vid nacistiv vlitku 1944 roku povernulasya v misto Prodovzhila robotu v peduchilishi yake stalo z 1945 roku Brestskim derzhavnim pedagogichnim institutom imeni O S Pushkina Pracyuvala vikladachem potim starshim vikladachem kafedri rosijskoyi literaturi zaviduvala kafedroyu rosijskoyi literaturi 1963 1969 docent kafedri 1969 1994 U grudni 1956 roku prijnyata v chleni partiyi bula obrana sekretarem partijnoyi organizaciyi institutu U zhovtni 1961 roku zahistila v Instituti literaturi imeni Yanki Kupali kandidatsku disertaciyu na temu Dramaturgiya Kuzmi Chornogo Pomerla v 2005 roci na 91 mu roci zhittya Praci red Ye avtorom i spivavtorom ryadu vitrimali kilka perevidan posibnikiv dlya vchiteliv i hrestomatij z dityachoyi literaturi visoko ocinenih pedagogami nbsp P yat rokiv tomu v Minsku vpershe vijshov navchalnij posibnik Rosijska radyanska dityacha literatura i os zaraz studenti i vikladachi fakultetiv pochatkovogo navchannya z radistyu otrimali nastupnu knigu tih zhe avtoriv Ya A Chernyavskoyi i I I Rozanova Poyava hrestomatiyi pochatok dobroyi i potribnoyi spravi pochatok konkretnoyi dopomogi sogodennya ta majbuttya vchitelyu pochatkovoyi shkoli v roboti z talanovitoyu knigoyu Vidkrivayesh hrestomatiyu i radiyesh yij she do zustrichi z ulyublenimi avtorami nbsp Platonenko V M docent Shadrinskogo pedagogichnogo institutu zhurnal Narodna osvita 1990 Bibliografiya red Dramaturgiya Kuzmy Chornogo avtoreferat dissertacii na soiskanie uchenoj stepeni kandidata filologicheskih nauk Minsk Institut literatury imeni Yanki Kupaly 1960 19 s Sovetskaya detskaya literatura ucheb posobie dlya fak pedagogiki i metodiki nach obucheniya ped in tov Pod red N M Druzhininoj Minsk Vyshejshaya shkola 1971 344 s Detskaya literatura hrestomatiya Dlya ped in tov po spec 2101 Rus yaz lit Sost Ya A Chernyavskaya G V Regushevskaya M Prosveshenie 1980 464 s Detskaya literatura hrestomatiya ucheb posobie dlya ped in tov po spec 2101 Rus yaz i lit sost Ya A Chernyavskaya G V Regushevskaya 2 e izd dorab Moskva Prosveshenie 1987 446 s Prepodavanie russkoj literatury kniga dlya uchitelya E Ya Lensu Garbar L Ya Chernyavskaya Ya A i dr Minsk Narodnaya asveta 1984 79 s Russkaya sovetskaya detskaya literatura Ucheb posobie dlya fak pedagogiki i metodiki nach obucheniya ped in tov Ya A Chernyavskaya I I Rozanov Pod red V V Gnilomedova 2 e izd pererab i dop Minsk Vyshejsh shk 1984 512 s Russkaya sovetskaya detskaya literatura hrestomatiya uchebnoe posobie dlya pedagogicheskih institutov po specialnosti Pedagogika i metodika nachalnogo obucheniya sostaviteli I I Rozanov Ya A Chernyavskaya Minsk Vyshejshaya shkola 1989 495 s Uroki vneklassnogo chteniya v V VIII klassah Posobie dlya uchitelya Ya A Chernyavskaya i dr Minsk Nar asveta 1989 142 s Nagorodi red Za uchast u Drugij svitovij vijni Medal Za vidvagu Medal 20 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Znak 25 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni Orden Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya 1985 Znak Veteran vijni 1941 1945 rokiv 2000 Za trudovi zaslugi Medal Za trudovu vidznaku Medal Za doblesnu pracyu V oznamenuvannya 100 richchya z dnya narodzhennya Volodimira Illicha Lenina Znak Vidminnik narodnoyi osviti BRSR 1971 Gramota Prezidiumu Verhovnoyi radi BRSR 1972 Zvannya Zasluzhenij pracivnik kulturi BRSR 1980 Pam yat red U 2014 roci v Bresti na budinku 57 po vulici Masherova de v 1965 2005 rokah zhila Ya A Chernyavska bulo vstanovleno memorialnu doshku U kulturi red Razom z inshimi vchitelyami lisovoyi shkoli ye personazhem opovidannya L Ochakivskoyi Azbuka na beresti U 1969 roci studiyeyu Diafilm za opovidannyam buv stvorenij diafilm hudozhnik G Soyashnikov 1 2 Primitki red L Ochakovskaya 8888 Azbuka na bereste Arhiv originalu za 31 bereznya 2019 Procitovano 31 bereznya 2019 L Ochakovskaya Azbuka na bereste Hudozhnik G Soyashnikov Moskva Diafilm 1969 god aria art ru Arhiv originalu za 31 bereznya 2019 Procitovano 31 bereznya 2019 Literatura red Yu Potolkov Zhizneutverzhdenie Podpolshice partizanke pedagogu literaturovedu Ya A Chernyavskoj 90 let Zarya brestskaya oblastnaya gazeta 16 marta 2004 Svet dobroty kniga o Yadvige Antonovne Chernyavskoj BrGU im A S Pushkina pod obshej redakciej V A Stepanovicha Brest Alternativa 2007 164 s tirazh 70 ekz Vladimir Kirillovich Yakovenko Partizanki M Voenizdat 1980 269 s str 197 Narodnoe obrazovanie Vypuski 7 12 Uchpedgiz 1990 str 131 L Ochakovskaya Azbuka na bereste Deti voennoj pory Sost E Maksimova M Politizdat 1984 352 s Posilannya red Oksana Kozlyakovskaya XII Gorkovskie chteniya posvyashyonnye 100 letiyu so dnya rozhdeniya Yadvigi Antonovny Chernyavskoj FOTO Arhivovano 31 bereznya 2019 u Wayback Machine Russkij centr Brestskogo gosudarstvennogo universiteta imeni A S Pushkina 2014 Irina Botvina Istoriya perepleteniya sudeb druzhba prepodavatelnicy i studentki Arhivovano 31 bereznya 2019 u Wayback Machine Brestskaya gazeta 29 sentyabrya 2016https govorim by brestskaya oblast brest novosti bresta 204925 istoriya perepleteniya sudeb druzhba prepodavatelnicy i studentki html http brestcity com blog v breste otkryli memorialnuyu dosku ya a chernyavskoj foto Arhivovano 31 bereznya 2019 u Wayback Machine Memorialnaya doska Yadvige Chernyavskoj ustanovlena na ulice Masherova Arhivovano 31 bereznya 2019 u Wayback Machine Kafedra teorii i istorii russkoj literatury Brestskij gosudarstvennyj universitet imeni A S Pushkina 2014 https web archive org web 20180424222808 http vsr mil by 2014 09 05 uroki partizanskoj shkoly Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chernyavska Yadviga Antonivna amp oldid 38223705