Чере́ха клепа́рівська (‘Griotte de Kleparow’ у міжнародній літературі) — це сорт (культивар) вишні звичайної (Prunus cerasus), виведений у Клепарові — передмісті Львова і який славився великими розмірами та смаком далеко за межами Львова і був дуже популярний до початку 20 століття.
| Череха клепарівська | |
|---|---|
| Листя і плоди (незрілі) «черехи клепарівської». При дозріванні плоди темно коричнево-червоного кольору. | |
| Рід | Слива (рід) (Prunus) |
| Вид | Вишня звичайна |
| Батьки гібриду | Сорт Prunus cerasus або гібрид Prunus cerasus × Prunus avium |
| Сорт | ‘Griotte de Kleparow’ |
| Походження | м. Клепарів, Львів, XVI століття |
| Череха клепарівська у Вікісховищі |
Походження та історія ред.
Череха клепарівська була виведена та спочатку вирощена в історичній місцевості Клепарів, зараз у Шевченківському районі міста Львова. Мешканці Клепарова займалися городництвом і садівництвом і місцевість славилася своїми садами й виноградниками.
Батьки невідомі, але це напевно сорт вишні звичайної — типу гріоти, або морелі, в яких плоди темно-червоні, майже чорні, кисло-солодкого смаку, із забарвленим соком. Гріоти відрізняються від вишні типу аморелей, де сік не забарвлений, плоди світло-рожеві, не дуже кислі.
Одне джерело стверджує, що Череха клепарівська є гібридом вишні звичайної (Prunus cerasus) і черешні (Prunus avium).
1555 року у Львові було видано указ, який зобов'язував оберігати цей сорт дерева і заохочував його культивування. Цей сорт став дуже популярний у XVIII і XIX століттях, а його вирощування поширилося на інші частини Європи, Сполучених Штатів, та Австралії.
Перший науковий опис цього сорту дерева був опублікований у 1792 році Йоганном Крафтом в його «Pomona Austriaca». Перша згадка черех в англійській літературі під назвою ‘Griotte de Kleparow’ відома з 1831 р. З того часу воно стало найбільш вживаною назвою цього сорту в міжнародній ботанічній і помологічній літературі.
В Україні вирощування черехи було занедбано в 1930-х роках і, ймовірно, цей сорт тут зник. До кінця 20 століття у всьому світі число вишневих сортів було різко скорочено, і цей сорт або цілковито зник, або не вирощується комерційно, хоча і є деякий інтерес до його збереження у Франції в товаристві збереження і вирощування старих традиційних фруктових дерев.
Повернення до Львова ред.
В 2021 році група активістів розпочала Ініціативу із повернення клепарівських черех до Львова. В польському розпліднику було придбано 10 сертифікованих саджанців черехи, які на весні 2022 будуть висаджені у Ботанічному саду Львівського університету. Анонсовано також можливість придбати сертифіковані саджанці львів'янам, зокрема мешканцям Клепарова.
Опис ред.
Характеристики ‘Griotte de Kleparow’ були описані в ряді документів:
Дерево: Високе, велике, продуктивне. Гілки довгі, тонкі, звисаючі, світло-зелені з червоним відтінком, перидерма при основі світла.
Листя: літнє листя світло-зеленого кольору з червоним відтінком. Велике листя, овальне і розширене, сильно зубчасте, з довгим гострим кінцем, увігнуте вздовж центральної жилки; на міцних і коротких стеблах, що є яскраво-червоні і не мають залоз. Прилистки середньої довжини, злегка видовжені в основі, сильно зубчасті. В період плодоношення листя набагато більше, має короткий кінець, зморщене при основі, і більш яскраво-зелене.
Квітки: середнього, швидше малого розміру. Еліптично-округлі, увігнуті пелюстки, що частково перекривають одна одну. Чашечка коротка, досить велика, майже гостра. Має виразні червоні переділки і міцні, короткі квітконіжки.
Плоди: середнього розміру, як правило, ростуть парами, округло-серцеподібні з округлої-сплющеної сторони, часто стиснуті; шов дрібний, часто лінія. Стебло довге, тонке, вставлене в широку і глибоку порожнину. Жорстка шкіра, що не віділяється від м'якоті, блискуча, темно-коричнево-червона, темно-чорна при дозріванні. Стебло довжиною 50 мм. Плоди дозрівають в кінці липня.
М'якоть: ніжна, волокниста, від світлого до темного кольору, соковита, з багатим, солодким і суб-кислим смаком, ароматна, якість середня.
Кісточка: невелика, пихата, майже сферична.
Розмноження: сорт можна виростити з насіння.
Використання ред.
Цей сорт став популярним в Європі для столового вжитку (десерту) і для виготовлення вишневого соку.
У Німеччині в 1824 році, Ліпполд Боуманн описав цей сорт отак:
| Дуже помітна вишня з соком темно-коричневого кольору, з терміном дозрівання в серпні, так само хороша для варення, як і для вишневого соку. Дерево стає дуже велике, і дуже плодюче, оскільки плодить щорічно і рясно і не страждає від морозу. |
У Сполучених Штатах, 1837 р. розсадницький каталог пропонував вирощені черехи на продаж за $ 0,75 до $ 1,00 кожна, і описував їх так: «середнього росту, компактної і сферичної форми; яка витримує суворий північний клімат». Також заявлялося, що сорт був «найшанованішим за якість» і «найкращий для пирогів, вина та варення». У Великій Британії, в 1842 р. сорт був вказаний як один з 61 вишневих різновидів «гідних для вирощування» і який є корисним для столу (десерту).
Інші назви ред.
Сорт має багато синонімів в ботанічній і помологічній літературі. Деякі синонімі включають в себе:
- Череха клепарівська
- Griotte de Kleparow
- Prunus caproniana Schübl. var. kleparoviensis Zaw.
- Belle de Kleparow
- Belle Polonaise
- Bonne Polonaise
- Cerise de Kleparow
- Czerecha kleparowska
- Griotte Kleparite
- Kleparovka
- Kleparovoska
- Kleparower Süssweichsel
- Kleparower Weichsel
- Kleparower
- Kleparowska
- Pohlnische Weichsel
- Polnische grosse Weichsel
- Polnische Kirsche
- Polnische Weichsel
- Ratafia polonica
Посилання ред.
- Фотографія 'Griotte de Kleparow' (Belle Polonaise) та інших рідкісних сортів вишні. (фр.)
Примітки ред.
- ↑ Ілько Л. (2003) Львів понад усе. «Піраміда», Львів ISBN 966-7188-70-1
- ↑ William Prince & Sons (1837) Annual catalogue of fruit and ornamental trees and plants cultivated at the Linnean Botanic Garden and Nurseries. William Prince & Sons, New York. (англ.)
- Catalogue Fruit Trees. Experimental Garden, Survey Paddock, Richmond, Melbourne [ 12 червня 2011 у Wayback Machine.]. (1863) Wilson & Mackinnon, East Melbourne. (англ.)
- ↑ Kraft, Johann (1792). Pomona Austriaca. Abhandlung von den Obstbäumen: worinn ihre Gestalt, Erziehung und Pflege angezeigt und beschrieben wird. Gräffer, Vienna (нім.)
- ↑ Royal Horticultural Society (1831). A catalogue of the fruits cultivated in the garden of the Horticultural Society of London. 2nd Edition. Printed for the Society, by W. Nicol, Clevelend Row. (англ.)
- «Quelques cerises du „Montbéliard“ et du Doubs (20 variétés)» [ 6 серпня 2009 у Wayback Machine.] (фр.)
- . Клепарівські черехи повертаються до Львова (укр.). Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 27 грудня 2021.
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 27 грудня 2021.
- . lv.suspilne.media. Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 27 грудня 2021.
- Pomologie Générale [ 21 липня 2011 у Wayback Machine.] (1882) Vol. 11, p.150] (фр.)
- ↑ Hedrick, U. P. (1914). The Cherries of New York. Report of the New York Agricultural Experiment Station for the Year 1914. Vol.2, Albany, J. B. Lyon company, state printers. (англ.)
- ↑ Lucas E., Oberdieck G. (1875) Illustriertes Handbuch der Obstkunde. [ 19 липня 2011 у Wayback Machine.] Stuttgart. (нім.)
- ↑ Lippold, J. F., Baumann, G. (1824) Taschenbuch des verständigen gärtners, Vol. 1, J. G. Cotta's chen Buchhandlung, Stuttgart. (нім.)
- ↑ Royal Horticultural Society (1831). A catalogue of the fruits cultivated in the garden of the Horticultural Society of London. 3rd Edition. Printed for the Society, by W. Nicol, Clevelend Row. (англ.)
- «Вишня» [ 28 лютого 2012 у Wayback Machine.] Енциклопедія українознавства (1993) том.1, Львів
- Woloszczak, E. (1904) «Flora Polonica exsiccata». Botanisches Zentralblatt, Cassell. (нім.)
- Bulletin (1868). Société des lettres, sciences et arts du département de la Lozère. (фр.)
- ↑ Dochnahl, Friedrich Jakob. (1858) Der sichere Führer in der Obstkunde auf botanisch-pomologischem Wege. , Wilhelm Schmid, Nürnberg. (нім.)
- Towarzystwo Popierania Polskiej Nauk Rolnictwa i Leśnictwa (1939). Roczniki nauk rolniczych [ 24 жовтня 2012 у Wayback Machine.], Vol. 46, Państwowe Wydawn. Rosnicze i Leśne. (пол.)