www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чередниченко Тетяна Василівна Тетяна Василівна Чередниченко рос Татьяна Васильевна Чередниченко 1 вересня 1955 28 листоп

Чередниченко Тетяна Василівна

Тетяна Василівна Чередниченко (рос. Татьяна Васильевна Чередниченко, 1 вересня 1955 — 28 листопада 2003) — російський музикознавець, культуролог, критик, журналіст. Доктор мистецтвознавства, член Спілки композиторів Росії (з 1989 року), у 1990-94 роках член Творчої комісії Спілки композиторів з критики. Нагороджена Патріаршої різдвяної грамотою (2000), премією і дипломом за найкращу публікацію у рубриці «публіцистика» в журналі «Новий світ» (1996).

Чередниченко Тетяна Василівна
Народилася 1 вересня 1955(1955-09-01)
Померла 28 листопада 2003(2003-11-28) (48 років)
Країна  Росія
Діяльність музикознавиця
Alma mater Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Науковий ступінь доктор мистецтвознавства[d]
Знання мов російська
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чередниченко.

Біографія Редагувати

Закінчила Московську консерваторію та аспірантуру при ній. 1980 року захистила дисертацію на здобуття ступеня кандидата філософських наук за темою «Структура художньої оцінки. На матеріалі музичної критики», в 1989 році — доктора мистецтвознавства за темою «Тенденції західної музичної естетики. Методологічні парадокси науки про музики».

Брала участь в реконструкції класичних російських опер з архівних джерел: «Князь Ігор» О. П. Бородіна (поставлена у Вільнюській опері, 1974, у Великому театрі, 1994); Різдвяна драма — Комедія на Різдво Христове св. Митрополита Дімітія Ростовського (поставлена в Московському камерному музичному театрі, 1976); «Життя за царя» М. І. Глінки (поставлена у Великому театрі, 1989).

Здійснювала еквіритмічні переклади німецької та англійської поезії для видань вокальних творів Л. Бетховена та Ф. Шуберта (видавництво «Музика», 1977—1983).

Підготувала ряд статей для «Музичного енциклопедичного словника» (за ред. Г. В. Келдиша, М., «Радянська енциклопедія», 1990), зокрема, статтю «Твір музичний», в якій вказала на історичну обмеженість цієї форми результату діяльності композитора (що протягом довгого часу вважалося неприпустимим у популярній радянській літературі).

Здійснювала як автор та ведуча телевізійний проект «Лексикон історії культури» (1993—1998), брала участь як запрошений експерт в телепрограмах російських телеканалів, виступала як запрошений експерт в радіопрограмах (1989—2001). З 1999 року була членом редколегії журналу «Новий світ».

Творча спадщина Редагувати

  • Монографії:
    1. Кризис общества — кризис искусства. Музыкальный авангард и поп-музыка в системе буржуазной идеологии. Монография. Москва, «Музыка», 1985, 191 с. (2-е изд. — 1987).
    2. Современная эстетика музыкального искусства. Проблемы и перспективы развития (монография). Москва, «Советский композитор», 1988, 320 с.
    3. В. Тенденции современной западной музыкальной эстетики. К анализу методологических парадоксов науки о музыке. Монография. Москва, «Музыка», 1989, 222 с.
    4. Музыка в истории культуры. Монография. В двух томах. Долгопрудный, «Аллегро-пресс», 1994 (2-е изд.: однотомник (344 с.), Бишкек, «Фонд Сорос—Кыргызстан», Фирма «Айбек»,1996).
    5. Типология советской массовой культуры. Между «Брежневым» и «Пугачевой». Москва, «РИК Культура», 1994.
    6. Россия 90-х в слоганах, рейтингах, имиджах: Актуальный лексикон истории культуры. Москва, «Издательство НЛО», 1999, 415 с.
    7. Музыкальный запас. 1970-е. Проблемы. Портреты. Случаи. Москва. «Издательство НЛО», 2001.
  • Понад триста статей, заміток, рецензій у різних спеціальних і популярних виданнях.

Видання українською Редагувати

  • Тетяна Чередниченко. До соціології кітчу // Всесвіт (Київ). — 1978. — № 3. — Стор. 193—197.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Tetyana Vasilivna Cherednichenko ros Tatyana Vasilevna Cherednichenko 1 veresnya 1955 28 listopada 2003 rosijskij muzikoznavec kulturolog kritik zhurnalist Doktor mistectvoznavstva chlen Spilki kompozitoriv Rosiyi z 1989 roku u 1990 94 rokah chlen Tvorchoyi komisiyi Spilki kompozitoriv z kritiki Nagorodzhena Patriarshoyi rizdvyanoyi gramotoyu 2000 premiyeyu i diplomom za najkrashu publikaciyu u rubrici publicistika v zhurnali Novij svit 1996 Cherednichenko Tetyana VasilivnaNarodilasya 1 veresnya 1955 1955 09 01 Pomerla 28 listopada 2003 2003 11 28 48 rokiv Krayina RosiyaDiyalnist muzikoznavicyaAlma mater Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra ChajkovskogoNaukovij stupin doktor mistectvoznavstva d Znannya mov rosijskaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Cherednichenko Zmist 1 Biografiya 2 Tvorcha spadshina 3 Vidannya ukrayinskoyu 4 PosilannyaBiografiya RedaguvatiZakinchila Moskovsku konservatoriyu ta aspiranturu pri nij 1980 roku zahistila disertaciyu na zdobuttya stupenya kandidata filosofskih nauk za temoyu Struktura hudozhnoyi ocinki Na materiali muzichnoyi kritiki v 1989 roci doktora mistectvoznavstva za temoyu Tendenciyi zahidnoyi muzichnoyi estetiki Metodologichni paradoksi nauki pro muziki Brala uchast v rekonstrukciyi klasichnih rosijskih oper z arhivnih dzherel Knyaz Igor O P Borodina postavlena u Vilnyuskij operi 1974 u Velikomu teatri 1994 Rizdvyana drama Komediya na Rizdvo Hristove sv Mitropolita Dimitiya Rostovskogo postavlena v Moskovskomu kamernomu muzichnomu teatri 1976 Zhittya za carya M I Glinki postavlena u Velikomu teatri 1989 Zdijsnyuvala ekviritmichni perekladi nimeckoyi ta anglijskoyi poeziyi dlya vidan vokalnih tvoriv L Bethovena ta F Shuberta vidavnictvo Muzika 1977 1983 Pidgotuvala ryad statej dlya Muzichnogo enciklopedichnogo slovnika za red G V Keldisha M Radyanska enciklopediya 1990 zokrema stattyu Tvir muzichnij v yakij vkazala na istorichnu obmezhenist ciyeyi formi rezultatu diyalnosti kompozitora sho protyagom dovgogo chasu vvazhalosya nepripustimim u populyarnij radyanskij literaturi Zdijsnyuvala yak avtor ta veducha televizijnij proekt Leksikon istoriyi kulturi 1993 1998 brala uchast yak zaproshenij ekspert v teleprogramah rosijskih telekanaliv vistupala yak zaproshenij ekspert v radioprogramah 1989 2001 Z 1999 roku bula chlenom redkolegiyi zhurnalu Novij svit Tvorcha spadshina RedaguvatiMonografiyi Krizis obshestva krizis iskusstva Muzykalnyj avangard i pop muzyka v sisteme burzhuaznoj ideologii Monografiya Moskva Muzyka 1985 191 s 2 e izd 1987 Sovremennaya estetika muzykalnogo iskusstva Problemy i perspektivy razvitiya monografiya Moskva Sovetskij kompozitor 1988 320 s V Tendencii sovremennoj zapadnoj muzykalnoj estetiki K analizu metodologicheskih paradoksov nauki o muzyke Monografiya Moskva Muzyka 1989 222 s Muzyka v istorii kultury Monografiya V dvuh tomah Dolgoprudnyj Allegro press 1994 2 e izd odnotomnik 344 s Bishkek Fond Soros Kyrgyzstan Firma Ajbek 1996 Tipologiya sovetskoj massovoj kultury Mezhdu Brezhnevym i Pugachevoj Moskva RIK Kultura 1994 Rossiya 90 h v sloganah rejtingah imidzhah Aktualnyj leksikon istorii kultury Moskva Izdatelstvo NLO 1999 415 s Muzykalnyj zapas 1970 e Problemy Portrety Sluchai Moskva Izdatelstvo NLO 2001 Ponad trista statej zamitok recenzij u riznih specialnih i populyarnih vidannyah Vidannya ukrayinskoyu RedaguvatiTetyana Cherednichenko Do sociologiyi kitchu Vsesvit Kiyiv 1978 3 Stor 193 197 Posilannya RedaguvatiTetyana Cherednichenko Do sociologiyi kitchu 1978 Arhivovano 5 chervnya 2015 u Wayback Machine Tatyana Cherednichenko Yednist ekscentrichnih odinakiv Mi ansamblyu Rolling Stones urivok z knigi Kriza suspilstva kriza mistectva 1985 Arhivovano 12 lyutogo 2015 u Wayback Machine Tatyana Cherednichenko Nova muzika XX st Upovilnennya istoriyi glava z knigi Muzika v istoriyi kulturi 1994 Arhivovano 12 lyutogo 2015 u Wayback Machine Cherednichenko T V Avtobiobibliografiya ros Publikacii v zhurnale Novyj mir Arhivovano 5 veresnya 2011 u Wayback Machine 1993 2003 gody ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Cherednichenko Tetyana Vasilivna amp oldid 35967235