Середній час життя або просто час життя — чисельна характеристика тривалості спонтанного розпаду нестабільних систем, час, протягом якого кількість таких систем зменшується в e разів (e — основа натуральних логарифмів).
Позначається зазвичай τ, вимірюється в секундах.
Термін час життя вживається як щодо розпаду елементарних частинок чи квазічастинок, так і щодо нестабільних станів, наприклад збуджених станів квантовомеханічних систем.
Час життя — величина обернена до ймовірності розпаду системи в одиницю часу. Для ансамблю із N нестабільних систем число розпадів за час dt дорівнює
Число нестабільних одиниць, які не розпалися в момент часу t визначається диференційним рівнянням
Розв'язок цього рівняння визначає закон розпаду
де — число нестабільних одиниць в початковий момент часу (t= 0).
Див. також
| Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (червень 2016) |