Часни́к — військове загородження, що складається з декількох з'єднаних зіркоподібно гострих сталевих штирів, спрямованих у різні боки. Інші назви — три́бола (лат. tribola, однина — tribolum < грец. τρίβολον), три́вола (грец. τρίβολα, однина τρίβολον — «шип», «колючка»), каракулі. У староруських пам'ятках відомий як вълчьц(ь) (вовчець).
Будова та застосування ред.
«Часник» найчастіше складається з чотирьох загострених сталевих шипів, зварених своїми основами так, щоб вістря були спрямовані в різні боки. У найпоширенішого типу цього загородження кінці чотирьох штирів відповідають вершинам правильного чотиригранника. Якщо «часник» кинути на землю, то один шип завжди буде спрямований вгору, а інші складатимуть йому опору. Найчастіше має такі розміри: довжина кожного штиря до 5 см, товщина біля основи 0,8—1 см. Зазвичай шипи виготовляються з металевих пластин або товстого металевого дроту. Шипи можуть закінчуватися зазубринами, як рибальські гачки.
Коли людина наступає на «часник», вона ранить стопи, що зупиняє її або змушує впасти на землю. Стародавнє загородження з великої кількості розкиданого «часнику» було ефективне проти кінноти, застосовувалося також проти піхоти, бойових слонів і верблюдів. Здебільшого його застосовували як протикінне загородження, але при достатній щільності розміщення часник могло уповільнити й рух піхоти.
Історія ред.
Перше відоме використання «часнику» датоване 331 роком до н. е. — цього року він був використаний персами в битві при Гавгамелах. Потім активно застосовувався у всі історичні періоди. Наприклад, кожен воїн Римської імперії зобов'язаний був мати 8 штук «часнику». Римський «часник» міг бути і просто дерев'яними дощечками, в які встромлено шип.
На справжню військову зброю «часник» перетворився лише у візантійські часи. Його використовували, щоб влаштовувати засідки проти кінноти. «Часник» ефективно блокував її просування, а після використання його було легко зібрати, щоб застосувати повторно. Також був відомий в Грузії і, можливо, активно використовувався там у боях. Суттєвого поширення «часник» набув у пізнє середньовіччя та Відродження, під час Війни троянд, оборони Орлеана. Леонардо да Вінчі радив використовувати цей пристрій проти кінноти. «Часник» застосовували запорізькі козаки. Аналогічні пристрої були відомі ніндзя. В XVII ст. «часником» американські поселенці захищалися від індіанців. Британці послуговувалися ним у Кримській війні та в Судані.
Великий «часник» застосовувався в Другу світову війну як загородження пляжів. Сучасні аналоги «часнику» використовуються як протиавтомобільне загородження — для проколювання шин.
У Китаї в 2019 році продемонстрували дрона, що розкидає «часник» із повітря. Під час російського вторгнення в Україну 2022 року захисники Запоріжжя організували виготовлення «часнику» на Хортиці.
Див. також ред.
Посилання ред.
- Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 27 лютого 2017.
- ↑ Bull, Stephen (2004). (англ.). Greenwood Publishing Group. с. 52. ISBN 978-1-57356-557-8. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
- ↑ Army, United States Department of the. (англ.). Lulu.com. с. 5–7. ISBN 978-0-359-12370-4. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 7 липня 2016.
- East), Maurice (Emperor of the; Maurice, Flavius (3 січня 2001). (англ.). University of Pennsylvania Press. с. 53–54. ISBN 978-0-8122-1772-8. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
- Javakhishvili, Ivane; Tsurtsumia, Mamuka (2012). . Byzantion 82. с. 415–422. ISSN 0378-2506. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
- ↑ Croll, Mike (21 квітня 2009). (англ.). Casemate Publishers. ISBN 978-1-84468-500-4. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
- . ПолІс. Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 8 березня 2022.
- . ITsider.com.ua (укр.). 2 липня 2019. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
- (укр.). Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.