Часник іспанський, цибуля часникова, цибуля скорода (Allium scorodoprasum) — вид трав'янистих рослин родини амарилісові (Amaryllidaceae), поширений у Європі й на південь через Туреччину до Ізраїлю.
| Часник іспанський | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Амарилісові (Amaryllidaceae) |
| Підродина: | Цибулеві (Allioideae) |
| Рід: | Цибуля (Allium) |
| Вид: | Часник іспанський (A. scorodoprasum) |
| Біноміальна назва | |
| Allium scorodoprasum | |
| Синоніми | |
| Список
|
Опис ред.
Багаторічна рослина, 40–70(90) см. Цибулина яйцеподібна. Стебло циліндричне, верхня половина безлиста. У зелені часниковий аромат, у цибулин - цибулеподібний. Листочки оцвітини пурпурові, з більш темною середньою жилкою, ≈5 мм довжиною. Листки короткі, ледве перевищують середину стебла. Суцвіття — щільний зонтик, розріджено квітучий, квітконоси досить довгі (5–20 мм) та різної довжини. Багато темно-фіолетові цибулини змішані з квітами. Квітка: дзвінчаста оцвітина, пурпурова, довжиною 4–7 мм; листочків оцвітини 6. Тичинки 6, залишаються всередині оцвітини. Плід — коробочка, насіння рідко розвивається.
Поширення ред.
Поширений у Європі й на південь через Туреччину до Ізраїлю.
В Україні вид зростає на луках, трав'янистих схилах, в чагарниках, іноді в посівах як бур'ян — У Карпатах (рівнинні райони), на Поліссі та в Лісостепу (в основному на Правобережжі). Харчова, вітамінна рослина.
Використання ред.
Цибулини їстівні як сирі, так і варені. Вони схожі за смаком з часником та водночас з цибулею. При нарізування подразнює очі, як і цибуля. (Allium sativum), але не настільки інтенсивні. Цибулини в основному використовують у салатах. Цибулини також мають лікарську дію. Вони покращують травлення й мають дезінфекційний ефект.
Галерея ред.
Джерела ред.
- . Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021.
- Allium scorodoprasum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 399. (рос.)(укр.)
- . Архів оригіналу за 1 січня 2014. Процитовано 13.03.2019. (англ.)
- . Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 13.03.2019. (англ.)
- Euro+Med Plantbase. Процитовано 13.03.2019. (англ.)
| Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |