www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чартизм Чарти зм англ Chartism політичний та соціальний рух у Великій Британії з кінця 1830 х до кінця 1840 х років який

Чартизм

Чарти́зм (англ. Chartism) — політичний та соціальний рух у Великій Британії з кінця 1830-х до кінця 1840-х років, який отримав ім'я від поданої в 1839 році парламенту петиції, яка називалася хартією або народною хартією.

Мітинг чартистів у Лондоні (1848 рік)

Головна вимога петиції, відображена в шести пунктах (виборче право для всіх чоловіків старше 21 року, таємне голосування, скасування майнового цензу для депутатів, рівні виборчі округи, річний строк парламентських повноважень) та зведене до загального, прямого, таємного і постійного виборчого права, була чисто політичною і відповідала бажанням радикальної частини буржуазії; попередниками чартистів щодо до цієї вимоги були ще в XVIII ст. Картрайт (Cartwright), Вількс, Вільям Годвін, в XIX ст. Коббет, Аттвуд і значною мірою Френсіс Плес (Place), з яких останні два брали участь і у самому чартистському русі. Інші вимоги чартистів, які мали економічний та соціальний характер, були виражені в їхніх петиціях у менш виражених формах. Проте саме вони, незважаючи на всю їхню невизначеність для самих вождів, були центром діяльності руху.

Чартисти сподівались, що реформований згідно з їхніми побажаннями парламент зуміє знайти надійні засоби для усунення соціальних бід, проти яких вони виступали. Для них побудований на принципі загального голосування парламент, повинен був стати організацією робочого класу у видах захисту економічних інтересів; тому чартизм можна вважати попередником соціал-демократії, хоча взагалі соціалістичні намагання були досить слабкі. Безпосередньою причиною, яка дала поштовх зародженню чартизму, стали кризи 1825 та 1836 років і утворене ними безробіття 1825—1830 та 1836—1840 років, яке поширювалося переважно на Ланкаширі. Криза викинула на ринок десятки тисяч робочих рук і значно знизила заробітню плату інших. Безробіття викликало ще в 1820-х роках довгий ряд робітничих путчів у різних містах Ланкаширу, які супроводжувалися пограбуванням продовольчих магазинів.

Рух призвів до парламентської реформи 1832 року, яка отримала підтримку і в робітників. Але успіх цього руху повністю не задовольнив усі маси населення.

Парламент, що обирався на основі нової виборчої системи, провів у 1834 році скасування старого закону (часів Єлизавети) про приниження бідного класу і замінив теперішню систему з надто суворим і навіть образливим для ув'язнених режимом. Між іншим, безробіття якраз в цей час заганяло в «робітничу в'язницю» маси народу. Закон викликав люту ненависть, і вона поширилась на реформований парламент. Рух виразився спочатку у формі протесту проти закону про бідних 1834 року.

Починаючи від 1836 року, у країні відбувалися мітинги з десятками і навіть сотнями тисяч присутніх, що були направлені проти цього закону і закінчилися подачею у парламент петиції про його скасування. У одну сесію 1838 року було подано 333 петиції з 268 000 підписів проти закону (на захист закону поступило 35 петицій, з 952 підписами).

Великим діячем Чартизму був Вільям Ловетт, який мав великий вплив на політичні кола не лише чартистів, а й усієї Великої Британії.

У 1836 році, за сприяння Ловетта, була утворена Лондонська асоціація робітників (англ. London Working Men’s Association), що складалася зі 100 представників. Серед членів організації також був Ферпос Едуард О'Коннор.

У період 1840-х років у Великій Британії розпочалась нова економічна криза: зріс рівень безробіття, соціальне та економічне становище населення було злиденним, тому у цей момент Чартизм набирає нових обертів.

Події форсувалися через серію революцій у Європі, зокрема у Франції, однак до збройних конфліктів між владою та протестувальниками справи не дійшло. Британський уряд вчасно звернув увагу на проблему Чартизму і вжив різких заходів щодо придушення руху. Королівське представництво явно побоювалося повторення подій у Австро-Угорщині, Пруссії та Франції.

Чартизм залишив по собі велику пам'ять серед робітників Великої Британії; ріст тред-юніонів у наступні десятиліття, енергічність боротьби робітників за свої економічні інтереси і за політичні права (1867 та 1884) у великій мірі завдячують саме чартистському рухові.

Література Редагувати

  • О. Сорба. Чартизм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.773 ISBN 978-966-611-818-2
  • Gammage (чартист), «History of the Chartist Movement» (Л, 1894);
  • Will. Lovett, «Life and struggles in pursuit of bread, Knowledge and freedom» (автобиография Ловетта; Л., 1876);
  • Gr. Wallas, «The life of Fr. Place» (Л., 1898);
  • Tildsley, "Die Entstehung und die okonomischen Grundsatze der Chartistenbewegunge (Иена, 1898).
  • Весьма ценна статья о Чартизме в книге М. Туган-Барановского, «Промышленные кризисы» (2 изд., СПб., 1900).
  • Очерк о Чартизме в книге Метена: «Социализм в Англии» (СПб., 1898) неудовлетворителен.
  • См. ещё G. J. Holyoake, «Life of J. В. Stephens, Preacher and pslitical orator»;
  • Джефсон, «Платформа» (СПб., 1901).

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Charti zm angl Chartism politichnij ta socialnij ruh u Velikij Britaniyi z kincya 1830 h do kincya 1840 h rokiv yakij otrimav im ya vid podanoyi v 1839 roci parlamentu peticiyi yaka nazivalasya hartiyeyu abo narodnoyu hartiyeyu Miting chartistiv u Londoni 1848 rik Golovna vimoga peticiyi vidobrazhena v shesti punktah viborche pravo dlya vsih cholovikiv starshe 21 roku tayemne golosuvannya skasuvannya majnovogo cenzu dlya deputativ rivni viborchi okrugi richnij strok parlamentskih povnovazhen ta zvedene do zagalnogo pryamogo tayemnogo i postijnogo viborchogo prava bula chisto politichnoyu i vidpovidala bazhannyam radikalnoyi chastini burzhuaziyi poperednikami chartistiv shodo do ciyeyi vimogi buli she v XVIII st Kartrajt Cartwright Vilks Vilyam Godvin v XIX st Kobbet Attvud i znachnoyu miroyu Frensis Ples Place z yakih ostanni dva brali uchast i u samomu chartistskomu rusi Inshi vimogi chartistiv yaki mali ekonomichnij ta socialnij harakter buli virazheni v yihnih peticiyah u mensh virazhenih formah Prote same voni nezvazhayuchi na vsyu yihnyu neviznachenist dlya samih vozhdiv buli centrom diyalnosti ruhu Chartisti spodivalis sho reformovanij zgidno z yihnimi pobazhannyami parlament zumiye znajti nadijni zasobi dlya usunennya socialnih bid proti yakih voni vistupali Dlya nih pobudovanij na principi zagalnogo golosuvannya parlament povinen buv stati organizaciyeyu robochogo klasu u vidah zahistu ekonomichnih interesiv tomu chartizm mozhna vvazhati poperednikom social demokratiyi hocha vzagali socialistichni namagannya buli dosit slabki Bezposerednoyu prichinoyu yaka dala poshtovh zarodzhennyu chartizmu stali krizi 1825 ta 1836 rokiv i utvorene nimi bezrobittya 1825 1830 ta 1836 1840 rokiv yake poshiryuvalosya perevazhno na Lankashiri Kriza vikinula na rinok desyatki tisyach robochih ruk i znachno znizila zarobitnyu platu inshih Bezrobittya viklikalo she v 1820 h rokah dovgij ryad robitnichih putchiv u riznih mistah Lankashiru yaki suprovodzhuvalisya pograbuvannyam prodovolchih magaziniv Ruh prizviv do parlamentskoyi reformi 1832 roku yaka otrimala pidtrimku i v robitnikiv Ale uspih cogo ruhu povnistyu ne zadovolniv usi masi naselennya Parlament sho obiravsya na osnovi novoyi viborchoyi sistemi proviv u 1834 roci skasuvannya starogo zakonu chasiv Yelizaveti pro prinizhennya bidnogo klasu i zaminiv teperishnyu sistemu z nadto suvorim i navit obrazlivim dlya uv yaznenih rezhimom Mizh inshim bezrobittya yakraz v cej chas zaganyalo v robitnichu v yaznicyu masi narodu Zakon viklikav lyutu nenavist i vona poshirilas na reformovanij parlament Ruh virazivsya spochatku u formi protestu proti zakonu pro bidnih 1834 roku Pochinayuchi vid 1836 roku u krayini vidbuvalisya mitingi z desyatkami i navit sotnyami tisyach prisutnih sho buli napravleni proti cogo zakonu i zakinchilisya podacheyu u parlament peticiyi pro jogo skasuvannya U odnu sesiyu 1838 roku bulo podano 333 peticiyi z 268 000 pidpisiv proti zakonu na zahist zakonu postupilo 35 peticij z 952 pidpisami Velikim diyachem Chartizmu buv Vilyam Lovett yakij mav velikij vpliv na politichni kola ne lishe chartistiv a j usiyeyi Velikoyi Britaniyi U 1836 roci za spriyannya Lovetta bula utvorena Londonska asociaciya robitnikiv angl London Working Men s Association sho skladalasya zi 100 predstavnikiv Sered chleniv organizaciyi takozh buv Ferpos Eduard O Konnor U period 1840 h rokiv u Velikij Britaniyi rozpochalas nova ekonomichna kriza zris riven bezrobittya socialne ta ekonomichne stanovishe naselennya bulo zlidennim tomu u cej moment Chartizm nabiraye novih obertiv Podiyi forsuvalisya cherez seriyu revolyucij u Yevropi zokrema u Franciyi odnak do zbrojnih konfliktiv mizh vladoyu ta protestuvalnikami spravi ne dijshlo Britanskij uryad vchasno zvernuv uvagu na problemu Chartizmu i vzhiv rizkih zahodiv shodo pridushennya ruhu Korolivske predstavnictvo yavno poboyuvalosya povtorennya podij u Avstro Ugorshini Prussiyi ta Franciyi Chartizm zalishiv po sobi veliku pam yat sered robitnikiv Velikoyi Britaniyi rist tred yunioniv u nastupni desyatilittya energichnist borotbi robitnikiv za svoyi ekonomichni interesi i za politichni prava 1867 ta 1884 u velikij miri zavdyachuyut same chartistskomu ruhovi Literatura RedaguvatiO Sorba Chartizm Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 773 ISBN 978 966 611 818 2 Gammage chartist History of the Chartist Movement L 1894 Will Lovett Life and struggles in pursuit of bread Knowledge and freedom avtobiografiya Lovetta L 1876 Gr Wallas The life of Fr Place L 1898 Tildsley Die Entstehung und die okonomischen Grundsatze der Chartistenbewegunge Iena 1898 Vesma cenna statya o Chartizme v knige M Tugan Baranovskogo Promyshlennye krizisy 2 izd SPb 1900 Ocherk o Chartizme v knige Metena Socializm v Anglii SPb 1898 neudovletvoritelen Sm eshyo G J Holyoake Life of J V Stephens Preacher and pslitical orator Dzhefson Platforma SPb 1901 Posilannya Redaguvati573 mode 1up view theater Poeziya korespondentskih tovaristv Chartistska literatura Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 232 573 Chartizm Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chartizm amp oldid 36601273