Чарикар (перс. چاریکار) — головне місто долини Кох-Даман і столиця провінції Парван на півночому сході Афганістану. Населення становить приблизно 171 тис. осіб, переважно населенням таджиків.
Координати 35°01′ пн. ш. 69°10′ сх. д. / 35.017° пн. ш. 69.167° сх. д.Координати: 35°01′ пн. ш. 69°10′ сх. д. / 35.017° пн. ш. 69.167° сх. д.
Чарикар у Вікісховищі |
15 серпня 2021 року бойовики Талібану захопили Чарикар, це була 31-ша столиця провінцій, яку захопили таліби під час наступу 2021 року. Проте, вже 17 серпня сили Панджширського опору відвоювали округ.
Географія Редагувати
Чарикар розташований біля в'їзду в долину Панджшир, де рівнини Шамалі стикаються з передгір'ями Гіндукушу.
Лежить на афганській кільцевій дорозі, за 69 км від Кабула по маршруту до північних провінцій. Мандрівники проїжджають через місто під час подорожі до Мазарі-Шарифа, Кундуза або Пулі-Хумрі.
Клімат Редагувати
Місто розташоване в зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 25 °C (77 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 1.7 °С (35 °F).
Клімат Чарикара | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 15 | 18 | 17 | 26 | 31 | 33 | 37 | 37 | 33 | 28 | 22 | 13 | 37 |
Середній максимум, °C | 7 | 11 | 11 | 16 | 26 | 31 | 34 | 34 | 30 | 24 | 14 | 9 | 21 |
Середня температура, °C | 2 | 5 | 6 | 11 | 17 | 22 | 24 | 24 | 20 | 13 | 6 | 2 | 13 |
Середній мінімум, °C | −3 | 0 | 2 | 6 | 9 | 13 | 15 | 15 | 10 | 3 | −2 | −4 | 5 |
Абсолютний мінімум, °C | −10 | −11 | −2 | 0 | 2 | 7 | 11 | 10 | 2 | −1 | −8 | −7 | −11 |
Норма опадів, мм | 40 | 20 | 140 | 180 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 20 | 20 | 450 |
Днів з дощем | 4 | 2 | 6 | 7 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 24 |
Вологість повітря, % | 74 | 77 | 70 | 68 | 40 | 26 | 31 | 34 | 29 | 39 | 58 | 64 | 51 |
Джерело: Weatherbase |
Історія Редагувати
1221 року біля Чарикару відбулася битва при Парвані, де Джалал ад-Дін з армією 30 тис. військовиків та 100 тис. помічників розгромив колону з 30 тис. монгольської армії. Це дало його армії достатньо часу, щоби ввійти до північного Пенджабу й уникнути наслідків падіння імперії Хварезмідів.
На початку 19 століття Чарикар став успішним комерційним містом з кількома тисячами жителів. Чарикар був місцем великої битви під час Першої англо-афганської війни. 1841 року було розбито місцевий британський гарнізон. 1842 р. британська армія повернулася, щоб знищити місто задля відплати.
Під час радянсько-афганської війни війни регіон навколо Чарикара став місцем найжорстокіших боїв. Деякі райони слугували оплотом Організації визволення народу Афганістану (САМА). Чарикар був на передовій між Північним альянсом Ахмада Шаха Масуда та талібами, які захопили Кабул 1996 року. У січні 1997 року таліби взяли під контроль Чарикар, але Масуд відбив його у липні. У серпні 1999 року Талібан почав наступ і ненадовго захопив Чарикар, перш ніж Масуд знову відбив його у терористів.
14 серпня 2011 року група з приблизно шести смертників напала на палац губернатора в Чарикарі. Губернатор Абдул Басір Салангі вижив, але загинуло 19 людей, відповідальність за смерть яких узяли на себе таліби.
19 травня 2020 року озброєні люди відкрили вогонь у мечеті в Чарикарі, вбивши 11 вірян та поранивши 16 інших, це сталося під час вечірньої молитви під час рамадану. Таліби заперечували свою причетність до нападу.
26 серпня 2020 року в місті пройшла повінь, загинули щонайменше 92 людини.
15 серпня 2021 року Чарикар захопили таліби під час наступу талібів 2021 року. Сотні в'язнів утекли з місцевої в'язниці. 17 серпня Панджшерський опір звільнив місто.
Економіка Редагувати
Чарикар відомий своїми гончарними виробами та виноградом.
Інфраструктура Редагувати
Попри близькість до Кабула, понад половина місцевої землі не забудована. Із забудованих земель майже рівні частини становлять житлові приміщення (37 %), вільні ділянки (32 %) з дорогами.
У місті Чарикар проживає 96,039 осіб (2015), він має 4 поліцейських округи (нахія) із загальною площею 3025 га. Всього в Чарикарі 10671 будинок.
Примітки Редагувати
- . Islamic Republic of Afghanistan, Central Statistics Organization. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 16 червня 2013.
- . Program for Culture & Conflict Studies. Naval Postgraduate School. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 16 червня 2013. «The population of approximately 560,000 is composed of Pashtun, Tajik, Uzbek, Qizilbash, Kuchi, Hazara, and other minority groups.»
- . Institute for the Study of War. Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 16 червня 2013. «The main ethnic groups are Pashtuns and Tajiks, but there are small numbers of Uzbeks, Qizilbash and Hazaras as well.»
- . Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
- ↑ Indiablooms. . Indiablooms.com (англ.). Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021. Помилка цитування: Некоректний тег
<ref>
; назва «attacked» визначена кілька разів з різним вмістом - . Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 19 серпня 2021.
- Man, John (2005) Genghis Khan: Life, Death, and Resurrection St.Martin's Press, New York, pages 181—182, ISBN 978-0-312-31444-6
- Tucker, Spencer C. (2009). A Global Chronology of Conflict: From the Ancient World to the Modern Middle East, Volume I ca. 3000 BCE–1499 CE. Santa Barbara, California: ABC-CLIO. с. 273. ISBN 978-1-85109-667-1.
- . Charikar. Columbia University Press. Архів оригіналу за 4 березня 2016. . Процитовано 2007-12-19.
- U.S. Conflicts in the 21st Century [3 volumes]: Afghanistan War, Iraq War, and the War on Terror by Spencer C. Tucker
- Al-Qaida in Afghanistan by Anne Stenersen
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 серпня 2021.
- . 20 травня 2020. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
- . 19 травня 2020. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
- . 19 травня 2020. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 18 серпня 2021.
- Gibbons-Neff, Thomas; Abed, Fahim (27 серпня 2020). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 27 серпня 2020.
- . Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
- . Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
- ↑ . Архів оригіналу за 31 жовтня 2015. Процитовано 20 жовтня 2015.