Чаа-Хольський кожуун (тив.: Чаа-Хөл кожуун кожуун) — район республіки Тива Російської Федерації. Центр — село Чаа-Холь.
Чаа-Хольський кожуун | ||
---|---|---|
Чаа-Хөл кожуун | ||
| ||
Адм. центр | село Чаа-Холь | |
Країна | Росія | |
Регіон | Тива | |
Населення | ||
- повне | 6087 (2015) | |
Площа | ||
- повна | 2900 км² км² | |
Дата заснування | 1941 | |
Вебсайт | gov.tuva.ru/region/msu/779/ | |
| ||
|
Адміністративний поділ ред.
Територія Чаа-Хольського кожууна займає площу 290310 га. Район створений у 1992 році. У своєму складі має 4 сумона:
Демографія ред.
Населення станом на 1 січня 2015 року 6087 чоловік. Мешканці кожууна були переселені із зони затоплення Саяно-Шушенського водосховища на правий берег річки Чаа-Холь.
Розташування ред.
Районний центр — селище Чаа-Холь розташований у центрально-східній частини Чаа-Хольського району. Зі столицею республіки пов'язує асфальтована дорога довжиною 189 км. Відстань до найближчої залізничної станції міста Абакан — 590 км. З півночі район межує з Красноярським краєм, зі східної — Улуг-Хемським кожууном, з південної — Дзун-Хемчицьким, на північному заході з Сут-Хольським кожуунами.
Гідрографія ред.
Особливістю Чаа-Хольського кожууна є своєрідна гідрографічна сітка, яка включає Саяно-Шушенське водосховище, річки Кожай, Чаа-Холь, Хемчик, Бай-Булун, Улуг-Кара-Суг, Бидилиг, Чинге, Орта-Хем, Куйлуг-Хем.
Рельєф та ґрунти ред.
Рельєф переважно середньо та низькогірський. Широкі міжгірські долини є основними землями, які використовуються для зрошуваного землеробства, вирощуються злакові та овочеві культури. Переважають ґрунти каштанового типу — 29,6%, чорнозем — 7%.
Клімат ред.
Клімат різкоконтинентальний. Холодна тривала зима та спекотне коротке літо. Період із середньодобовою температурою понад 0 градусів починається у квітні і триває до жовтня. Період із середньодобовою температурою понад 10 градусів складає 125 днів. За природно-сільськогосподарським районуванням територія кожууна відноситься до сухо степової та степової зон.
Корисні копалини ред.
Із розвіданих родовищ використовується родовище виробного каміння. Ариг-Узю, вапняку у місті Кара-Суг. Також планується видубуток глини для виробництва цегли. Ресурси мінеральних вод освоюються населенням стихійно з лікувальною метою. Це мінеральні джерела Уур-Сайир та Кара-Суг.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 19 вересня 2015.