www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цінева село Калуського району Івано Франківської області село Історико краєзнавчий музей культури та побуту БойківщиниІс

Цінева

Цінева — село Калуського району Івано-Франківської області.

село Цінева
Історико-краєзнавчий музей культури та побуту Бойківщини
Історико-краєзнавчий музей культури та побуту Бойківщини
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Рада Цінівська сільська рада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1567
Населення 1648
Площа 18,21 км²
Густота населення 90,5 осіб/км²
Поштовий індекс 77640
Телефонний код +380 3474
Географічні дані
Географічні координати 48°53′42″ пн. ш. 24°09′26″ сх. д. / 48.89500° пн. ш. 24.15722° сх. д. / 48.89500; 24.15722Координати: 48°53′42″ пн. ш. 24°09′26″ сх. д. / 48.89500° пн. ш. 24.15722° сх. д. / 48.89500; 24.15722
Водойми Дуба
Місцева влада
Адреса ради вул. Шевченка, 2, с. Цінева, Рожнятівський р-н, Івано-Франківська обл., 77640
Карта
Цінева
Цінева
Мапа

 Цінева у Вікісховищі

Село Цінева розташоване на річці Дуба за 4 кілометри від районного цетру та за 10 кілометрів від залізничної станції Рожнятів.

Походження назви Редагувати

Про виникнення назви Цінева є різні пояснення. Поляки вважають, що назва походить від слова тінь (по-польськи — цєнь) — йдеться про тінь, яку немов би кидав густий вільховий ліс, у якому було збудоване поселення. Інші розповідають, що в селі видобували ціну (олов'яну руду). Може й назва від ціни. А дехто пов'язує назву з потічком Цинівка і що, власне, біля нього виникло поселення. Хоча, можливо, нинішня назва виникла через спотворення поляками первісної назви Чернява.

21 травня 1990 року президія обласної ради змінила назву села Ценява на Цінева.

Історія Редагувати

У податковому реєстрі 1515 року село записано як Чернява (Czerniawa), в селі документується 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі.

У минулому назва села виступала в парі з Демнею. Це підтверджують документи Цінівського історико краєзнавчого музею, де є такий запис: Циркул (округ) Стрийський, паньство Рожнятівське, Цінева ет Демня. Ет (латиною) — і. Деколи ет замінювали німецьким міт — з. Назва Демня пішла від того, що там димилося — випалювали залізну руду. Це робили в примітивних печах — гамарнях. Зовні гамарня була з дерева. а всередині мала надзвичайно товсті кам'яні стіни, які подекуди сягали до 3 метрів. Гамарні розташовували біля рік, а руду до них довозили кіньми чи волами. Добування заліза велось досить примітивно, вручну, але це сприяло розвиткові в селі ковальства, бо забезпечувало потребу в цьому матеріалі.

У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, за що їх очікувала кривава розправа після відходу Хмельницького.

В 1772 році під час першого поділу Польщі землі Прикарпаття ввійшли до Австрії. За цих часів громада Ціневи мала українську печатку. Гербом села був лев. У шкільних свідоцтвах писали українською мовою.

У 1939 році в селі проживало 1900 мешканців (1870 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 10 поляків). Село входило до ґміни Ріпне Долинського повіту Станиславівського воєводства.

Наступні 15 років були роками боротьби проти окупантів, коли полягли та були ув'язнені або вислані сотні уродженців села. За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Рожнятівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Сваричів, Нижній Струтинь і Цінева.

Церква Редагувати

Церква Святого Архистратига Михаїла у Ціневі

Церква Архистратига Михаїла села Цінева вперше згадується 1685 року про сплату 5 злотих катедратика (столового податку), далі — у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року.

В 1745 році сільські майстри-будівельники збудували в центрі села нову церкву, яка стоїть досі. Церкві з греко-католицьким обрядом дали ім'я святого Архистратига Михаїла. Збудовано Цінівський храм за зразком українських дерев'яних церков, де відтворено старовинний тип кріплення в заруби. Цілі дерев'яні обруси, обтесані з чотирьох боків, становлять стіни будови. Крокви зв'язані тиблями (дерев'яні кілки) замість цвяхів. Тиблі вживали для того, що дерево з деревом — природна сполука, а залізні цвяхи іржавіють, нищать навколо себе дерево, з'їдають його і сполука стає хитка і непевна. Споруда триверха з пірамідально-ступеневим завершенням має 3 мідні бані. Вікна тільки в горішньому поверсі. Вся церква оформлена чудовою різьбою. 14 липня 1906 року в церкві молився Митрополит Андрей Шептицький. Це підтверджено печаткою та особистим підписом їх Ексцеленції. У церковній книзі зберігся запис: Предложено в часі осмотра канонічного в Ціневі дня 14 липня 1906 року Андрей Митрополит.

Музей Редагувати

У селі діє Історико-краєзнавчий музей культури та побуту Бойківщини.

Сучасність Редагувати

Пошкоджений повінню 2008 р. міст через річку Дуба відновлювали 9 років.

Відомі люди Редагувати

Народились Редагувати

  • Максимонько Леонтій (1893–1965) — видатний окуліст, випускник університету у Граці (1913–1923). Після проголошення ЗУНР зголосився добровольцем до лав Української Галицької Армії. У ній працював помічником санітарного шефа 1-го корпусу УГА, сотника-лікаря д-ра Тадея Яцика, а пізніше санітарного шефа УГА полкового лікаря д-ра Андрія Бурачинського. Викладач Українського таємного університету у Львові (1924–1925), у 1930-ті роки — керівник очного відділу у Народній Лічниці. Упродовж 10 років був секретарем Українського Лікарського Товариства та постійним скарбником Народної Лічниці, у (1934) році обрано головою Українського Лікарського Товариства, директор Лікарської Палати у Львові (1939), керівник очної клініки медичного інституту за німецької окупації (1941–1944), у (1944) р. емігрував на Захід і в Граці працював асистентом в очній університетській клініці аж до виїзду в Канаду в (1948) р. Там був лікарем у приватній лікарні д-ра Давідсона у Віндзорі. Припинив практику після ампутації ноги в (1952) р. Помер 5 квітня (1965) р. у Торонто.
  • Коваль Ярослав(1908—1997) — український фотограф, учасник УФОТО та редколегії часопису «Світло і тінь», поет, краєзнавець, колекціонер, ініціатор та співзасновник бойківського музею у Ціневі.

Працювали Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 28 жовтня 2019. 
  2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 170 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  3. Жерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 176 — Львів, НТШ, 1895. — 412 с.
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 20.
  5. Розконспірація «Хмаролома». Як на Рожнятівщині енкаведисти писали вірші для підпільників
  6. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 12 травня 2019. 
  7. . Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019. 
  8. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 3 листопада 2017. 
  9. Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр.//Записки НТШ. Том ХХХХ: Праці Історично-філософської секції. стор. 623—625 — Львів: НТШ, 2008. — 768 с.
  10. . Архів оригіналу за 3 листопада 2017. Процитовано 3 листопада 2017. 

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cineva selo Kaluskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo CinevaIstoriko krayeznavchij muzej kulturi ta pobutu BojkivshiniIstoriko krayeznavchij muzej kulturi ta pobutu BojkivshiniKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Kaluskij rajonRada Cinivska silska radaOblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane 1567Naselennya 1648Plosha 18 21 km Gustota naselennya 90 5 osib km Poshtovij indeks 77640Telefonnij kod 380 3474Geografichni daniGeografichni koordinati 48 53 42 pn sh 24 09 26 sh d 48 89500 pn sh 24 15722 sh d 48 89500 24 15722 Koordinati 48 53 42 pn sh 24 09 26 sh d 48 89500 pn sh 24 15722 sh d 48 89500 24 15722Vodojmi DubaMisceva vladaAdresa radi vul Shevchenka 2 s Cineva Rozhnyativskij r n Ivano Frankivska obl 77640KartaCinevaCinevaMapa Cineva u VikishovishiSelo Cineva roztashovane na richci Duba za 4 kilometri vid rajonnogo cetru ta za 10 kilometriv vid zaliznichnoyi stanciyi Rozhnyativ Zmist 1 Pohodzhennya nazvi 2 Istoriya 3 Cerkva 4 Muzej 5 Suchasnist 6 Vidomi lyudi 6 1 Narodilis 6 2 Pracyuvali 7 Primitki 8 PosilannyaPohodzhennya nazvi RedaguvatiPro viniknennya nazvi Cineva ye rizni poyasnennya Polyaki vvazhayut sho nazva pohodit vid slova tin po polski cyen jdetsya pro tin yaku nemov bi kidav gustij vilhovij lis u yakomu bulo zbudovane poselennya Inshi rozpovidayut sho v seli vidobuvali cinu olov yanu rudu Mozhe j nazva vid cini A dehto pov yazuye nazvu z potichkom Cinivka i sho vlasne bilya nogo viniklo poselennya Hocha mozhlivo ninishnya nazva vinikla cherez spotvorennya polyakami pervisnoyi nazvi Chernyava 21 travnya 1990 roku prezidiya oblasnoyi radi zminila nazvu sela Cenyava na Cineva 1 Istoriya RedaguvatiU podatkovomu reyestri 1515 roku selo zapisano yak Chernyava Czerniawa v seli dokumentuyetsya 4 lani blizko 100 ga obroblyuvanoyi zemli 2 U minulomu nazva sela vistupala v pari z Demneyu Ce pidtverdzhuyut dokumenti Cinivskogo istoriko krayeznavchogo muzeyu de ye takij zapis Cirkul okrug Strijskij panstvo Rozhnyativske Cineva et Demnya Et latinoyu i Dekoli et zaminyuvali nimeckim mit z Nazva Demnya pishla vid togo sho tam dimilosya vipalyuvali zaliznu rudu Ce robili v primitivnih pechah gamarnyah Zovni gamarnya bula z dereva a vseredini mala nadzvichajno tovsti kam yani stini yaki podekudi syagali do 3 metriv Gamarni roztashovuvali bilya rik a rudu do nih dovozili kinmi chi volami Dobuvannya zaliza velos dosit primitivno vruchnu ale ce spriyalo rozvitkovi v seli kovalstva bo zabezpechuvalo potrebu v comu materiali U 1648 roci zhiteli sela brali aktivnu uchast u narodnomu povstanni za sho yih ochikuvala krivava rozprava pislya vidhodu Hmelnickogo 3 V 1772 roci pid chas pershogo podilu Polshi zemli Prikarpattya vvijshli do Avstriyi Za cih chasiv gromada Cinevi mala ukrayinsku pechatku Gerbom sela buv lev U shkilnih svidoctvah pisali ukrayinskoyu movoyu U 1939 roci v seli prozhivalo 1900 meshkanciv 1870 ukrayinciv grekokatolikiv 20 ukrayinciv rimokatolikiv 10 polyakiv 4 Selo vhodilo do gmini Ripne Dolinskogo povitu Stanislavivskogo voyevodstva Nastupni 15 rokiv buli rokami borotbi proti okupantiv koli polyagli ta buli uv yazneni abo vislani sotni urodzhenciv sela 5 6 Za danimi oblupravlinnya MGB u 1949 r v Rozhnyativskomu rajoni pidpillya OUN najaktivnishim bulo v selah Svarichiv Nizhnij Strutin i Cineva 7 Cerkva Redaguvati nbsp Cerkva Svyatogo Arhistratiga Mihayila u CineviCerkva Arhistratiga Mihayila 8 sela Cineva vpershe zgaduyetsya 1685 roku pro splatu 5 zlotih katedratika stolovogo podatku 9 dali u reyestri duhovenstva cerkov i monastiriv Lvivskoyi yeparhiyi 1708 roku V 1745 roci silski majstri budivelniki zbuduvali v centri sela novu cerkvu yaka stoyit dosi Cerkvi z greko katolickim obryadom dali im ya svyatogo Arhistratiga Mihayila Zbudovano Cinivskij hram za zrazkom ukrayinskih derev yanih cerkov de vidtvoreno starovinnij tip kriplennya v zarubi Cili derev yani obrusi obtesani z chotiroh bokiv stanovlyat stini budovi Krokvi zv yazani tiblyami derev yani kilki zamist cvyahiv Tibli vzhivali dlya togo sho derevo z derevom prirodna spoluka a zalizni cvyahi irzhaviyut nishat navkolo sebe derevo z yidayut jogo i spoluka staye hitka i nepevna Sporuda triverha z piramidalno stupenevim zavershennyam maye 3 midni bani Vikna tilki v gorishnomu poversi Vsya cerkva oformlena chudovoyu rizboyu 14 lipnya 1906 roku v cerkvi molivsya Mitropolit Andrej Sheptickij Ce pidtverdzheno pechatkoyu ta osobistim pidpisom yih Ekscelenciyi U cerkovnij knizi zberigsya zapis Predlozheno v chasi osmotra kanonichnogo v Cinevi dnya 14 lipnya 1906 roku Andrej Mitropolit Muzej RedaguvatiU seli diye Istoriko krayeznavchij muzej kulturi ta pobutu Bojkivshini Suchasnist RedaguvatiPoshkodzhenij povinnyu 2008 r mist cherez richku Duba vidnovlyuvali 9 rokiv 10 Vidomi lyudi RedaguvatiNarodilis Redaguvati Maksimonko Leontij 1893 1965 vidatnij okulist vipusknik universitetu u Graci 1913 1923 Pislya progoloshennya ZUNR zgolosivsya dobrovolcem do lav Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi U nij pracyuvav pomichnikom sanitarnogo shefa 1 go korpusu UGA sotnika likarya d ra Tadeya Yacika a piznishe sanitarnogo shefa UGA polkovogo likarya d ra Andriya Burachinskogo Vikladach Ukrayinskogo tayemnogo universitetu u Lvovi 1924 1925 u 1930 ti roki kerivnik ochnogo viddilu u Narodnij Lichnici Uprodovzh 10 rokiv buv sekretarem Ukrayinskogo Likarskogo Tovaristva ta postijnim skarbnikom Narodnoyi Lichnici u 1934 roci obrano golovoyu Ukrayinskogo Likarskogo Tovaristva direktor Likarskoyi Palati u Lvovi 1939 kerivnik ochnoyi kliniki medichnogo institutu za nimeckoyi okupaciyi 1941 1944 u 1944 r emigruvav na Zahid i v Graci pracyuvav asistentom v ochnij universitetskij klinici azh do viyizdu v Kanadu v 1948 r Tam buv likarem u privatnij likarni d ra Davidsona u Vindzori Pripiniv praktiku pislya amputaciyi nogi v 1952 r Pomer 5 kvitnya 1965 r u Toronto Koval Yaroslav 1908 1997 ukrayinskij fotograf uchasnik UFOTO ta redkolegiyi chasopisu Svitlo i tin poet krayeznavec kolekcioner iniciator ta spivzasnovnik bojkivskogo muzeyu u Cinevi Pracyuvali Redaguvati otec Kobrinskij Mikola Mikolajovich ukrayinskij folklorist pismennik ta kulturno prosvitnij diyach paroh UGKC sela Primitki Redaguvati Normativno pravovi akti z pitan administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 28 zhovtnya 2019 Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona s 170 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi t IV stor 176 Lviv NTSh 1895 412 s Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Arhivovano 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 20 Rozkonspiraciya Hmaroloma Yak na Rozhnyativshini enkavedisti pisali virshi dlya pidpilnikiv ShKIL OLEG V Cinevi vshanuvali zagiblih pidpilnikiv Arhiv originalu za 15 listopada 2019 Procitovano 12 travnya 2019 Reabilitovani istoriyeyu IVANO FRANKIVSKA OBLAST Kniga persha Ivano Frankivsk Misto NV 2004 S 42 ISBN 966 8090 63 2 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 4 grudnya 2019 Cineva Cerkva Sv Arh Mihajla 1756 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2017 Procitovano 3 listopada 2017 Skochilyas I Kniga reyestru katedratika Lvivskoyi pravoslavnoyi yeparhiyi 1680 1686 rr Zapiski NTSh Tom HHHH Praci Istorichno filosofskoyi sekciyi stor 623 625 Lviv NTSh 2008 768 s Na Ivano Frankivshini vidkrili vidbudovanij pislya poveni mist cherez richku Duba FOTO Arhiv originalu za 3 listopada 2017 Procitovano 3 listopada 2017 Posilannya RedaguvatiCieniawa 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 689 pol nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Cineva amp oldid 40109510