Цигелка, або Цигелька (словац. Cigeľka, раніше Cigelka) — село, громада в окрузі Бардіїв, Пряшівський край, північно-східна Словаччина.
| Цигелка словац. Cigeľka [?] ±к:нп, засновані 1414 ±к:нп, засновані 1414 | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| геральдична інформація відсутня, натомість шукати на сайті Геральдичного реєстру Словаччини | |||||||||
| Греко-католицький костел св. Козми і Дем'яна, з 1816 р. | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| 49°24′28″ пн. ш. 21°08′52″ сх. д.H G O | |||||||||
| Країна | Словаччина | ||||||||
| Край | Пряшівський | ||||||||
| Окрес | Округ Бардіїв → SPARQL ← | ||||||||
| | |||||||||
| Перша згадка | 1414 (Checleuagasa) | ||||||||
| Засновано | 1414 | ||||||||
| | |||||||||
|
| |||||||||
| Географічна зона | Низькі Бескиди (гірський хребет, geomorphological region) | ||||||||
| Висота над р.м. | 508 м | ||||||||
| Площа | 15,98 км² | ||||||||
| Населення | 616 (31 грудня 2020) | ||||||||
| · густота | 38,13 осіб/км² | ||||||||
| Телефонний код | +421-54 | ||||||||
| Автомоб. ном. | BJ | ||||||||
| Поштовий індекс | 086 02 (pošta Gaboltov) | ||||||||
| Місцева влада | |||||||||
| Вебсторінка | obeccigelka.sk | ||||||||
| Староста | Ľudovít Kravec | ||||||||
| Ідентифікатори і посилання | |||||||||
| код LAU (NUTS) | SK519111 | ||||||||
| OpenStreetMap | r2277780 ·R | ||||||||
| GeoNames | 724934 | ||||||||
| Транспорт, відстані | |||||||||
| До крайового центру | |||||||||
| — фізична | 46 км | ||||||||
| До Братислави | |||||||||
| — фізична | 327 км | ||||||||
| Карта | |||||||||
| | |||||||||
| Цигелка (Пряшівський край) | |||||||||
| Джерела: | |||||||||
| |||||||||
| Цигелка у Вікісховищі |
Розташоване в долині річки Ольховець (словац. Oľchovec) нижче гори Бусов (словац. Busov, 1002 метри над рівнем моря) на кордоні з Польщею.
Населене українцями, але після Другої світової війни — під загрозою переселення в УССР — абсолютна більшість селян переписалася на словаків та русинів.
Історія ред.
Вперше згадується 1414-го року. У наступні століття належала домену Маковиця (словац. Makovica). У дев'ятнадцятому столітті село занепало через міграцію до Північної Америки з економічних причин, а в 1947 році частина населення, з ініціативи радянської влади переїхала до України (зокрема, в село Хомут, зараз Зелений Гай), звідки повертались поступово від 60—их рр. 20 ст. по початок 21 ст.
Населення ред.
В селі проживає 533 особи.
Національний склад населення (за даними останнього перепису населення — 2001 (1991) року):
- словаки — 77,96 % (20,51 %)
- цигани — 9,05 % (56,41 %)
- русини — 8,12 % (0,57 %)
- українці — 3,48 % (22,22 %)
- чехи — 0,93 %
- поляки — 0,23 % (0,28 %)
Склад населення за приналежністю до релігії станом на 2001 рік:
- греко-католики — 83,76 %,
- православні — 9,74 %,
- римо-католики — 4,87 %,
- протестанти — 0,70 %,
- не вважають себе віруючими або не належать до жодної вищезгаданої церкви — 0,46 %
Мінеральна вода ред.
В кадастрі села є джерело мінеральної води з однойменною назвою. Під час першої республіки біля джерела був курорт. «Альманах курортів Чехословацької Республіки» з 1949 року згадує село як курорт для лікування шлункових захворювань, захворювань верхніх дихальних шляхів, серця і кровоносних судин, а також шкірних захворювань. Зараз в селі курорт не працює.
Пам'ятки ред.
В селі є греко-католицька церква святих Козми і Дам'яна, збудована в 1816 році на місці старшої дерев'яної церкви. У 1911 році тут служив свою першу літургію пряшівский єпископ Павло Петро Ґойдич.
У селі є пам'ятник жертвам другої світової війни з Цигелки — особливо сім юнаків із села, а також декілька єврейських сімей, члени яких загинули в концентраційних таборах. Меморіал було відкрито в жовтні 1989 року. Автором є художник Николай Ловацький.
Галерея ред.
Відомі особистості ред.
Андрій Іванович Дудрович (Andreas Dudrovic, 1782—1830)- нар. у Цигелькі в родині греко-католицького священника Івана (Яна) Дудровича. З 1812 р. був викладачем філософії, з 1818 р. екстраординарним, з 1820 р. — ординарним професором кафедри теоретичної та практичної філософії Харківського університету. В 1829—1830 рр. — ректор Харківського університету. В 1829 р. Дудрович заснував греко-католицьку громаду у м. Харків (Див.: Абашник В. А. Преподавательская деятельность и философская позиция А. И. Дудровича // Абашник В. А. Харьковская университетская философия (1804—1920). — Харьков: Бурун и К., 2014. — Том 1 (1804—1850). — С. 275—376).
Примітки ред.
- Statistical Office of the Slovak Republic (21 березня 2021). Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne) (словац.). Процитовано 21 листопада 2021.
- Statistical Office of the Slovak Republic (21 березня 2021). Hustota obyvateľstva - obce (словац.). Процитовано 21 листопада 2021.
- Statistical Office of the Slovak Republic (21 березня 2021). Hustota obyvateľstva - obce [om7014rr_ukaz: Rozloha (Štvorcový meter)] (словац.). Процитовано 21 листопада 2021.
- ↑ Statistical Office of the Slovak Republic (17 квітня 2015). Základná charakteristika (словац.). Процитовано 21 листопада 2021.
- Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Cigeľka", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q8920900/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проєкт:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.
- Перепис населення Словаччини 2021 — Братислава: Štatistický úrad Slovenskej republiky.
- ↑ Vlastivedný slovník obcí na Slovensku / за ред. M. Kropilák — Bratislava: VEDA, vydavateľstvo Slovenskej akadémie vied, 1978. — Т. 1.
- Останні вибори до органів місцевого врядування Словаччини відбулися 11 листопада 2018 року. Дані про голову місцевого уряду можуть бути неактуальними.
- Cigeľka (obec). ŠÚ SR: sodbtn.sk (словац.). // детальні статистичні дані
Посилання ред.
- www.obeccigelka.sk — офіційний сайт громади
- Cigeľka - …. e-obce.sk ((словац.)). :
населення • історія • природа • культура
| Це незавершена стаття з географії Словаччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |