Цибу́льківка (до 1946 року — Закрівці) — село в Україні, в Могилівській сільській громаді Дніпровського району Дніпропетровської області. Розташоване за 13 км на південний схід від колишнього районного центру і за 55 км від залізничної станції Кобеляки. Площа — 0,86 км², домогосподарств — 142, населення — 391 особа.
село Цибульківка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Дніпровський район |
Громада | Могилівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA12020110110015342 |
Облікова картка | Цибульківка |
Основні дані | |
Засноване | 1831 |
Населення | 391 особа |
Площа | 0,86 км² |
Густота населення | 454,65 осіб/км² |
Поштовий індекс | 51032 |
Телефонний код | +380 5690 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°51′10″ пн. ш. 34°24′44″ сх. д. / 48.85278° пн. ш. 34.41222° сх. д.Координати: 48°51′10″ пн. ш. 34°24′44″ сх. д. / 48.85278° пн. ш. 34.41222° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 63 м |
Відстань до районного центру | 13 км |
Найближча залізнична станція | Кобеляки |
Відстань до залізничної станції | 55 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Цибульківка, вул. Шкільна, 5 |
Сільський голова | Новицький Сергій Васильович |
Карта | |
Цибульківка | |
Цибульківка | |
Мапа | |
Географія ред.
Село Цибульківка знаходиться на відстані 0,5 км від сіл Плавещина, Новоселівка і Салівка. Навколо села багато заболочених озер.
Археологія ред.
Поблизу села виявлено поселення епохи неоліту (IV тисячоліття до н. е.) і бронзи (II тисячоліття до н. е.).
Біля села, у межах старостинського округу, 12 курганів.
Історія ред.
Село Закрівці засноване в 1831 році.
На фронтах німецько-радянської війни билося 649 місцевих жителів, загинуло 387, бойовими нагородами нагороджено 262 людини. У селі встановлені пам'ятники односельцям, полеглим у роки громадянської та німецько-радянської воєн, та воїнам-визволителям.
У післявоєнний період в селі знаходилася центральна садиба колгоспу імені Щорса, за яким було закріплено 4 091 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2 653 га орної землі. Основним напрямком господарства було виробництво вовни. Для ремонту сільськогосподарської техніки було відкрито дві спеціалізовані майстерні. З допоміжних підприємств працювали два млини, олійниці. За досягнуті успіхи в розвитку сільського господарства свинарка Н. Я. Продан відзначена званням Героя Соціалістичної Праці, багато передовиків колгоспного виробництва нагороджені орденами та медалями, з них пташниця О. І. Шумейко — двома орденами Леніна. У селі діяла восьмирічна школа, медпункт з неврологічним відділенням Рудковської дільничної лікарні на 30 ліжок, дитячі ясла на 50 місць, будинок культури на 300 місць, бібліотека з книжковим фондом близько 22 тисячі примірників, пошта, швейна майстерня, чотири магазини.
Пам’ятний знак П. Усенко.
Населення ред.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,6 % |
російська | 1,6 % |
інші/не визначилися | 0,8 % |
Соціальна сфера ред.
В селищі діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів акредитації, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, сільська бібліотека.
Економіка ред.
- ФГ "ЕКОДОБРОБУТ" (власники — сім'я Трухіних, засновник — Трухін Олександр Миколайович);
- СВК "АНДРІЇВСЬКИЙ" (засновники — сім'я Трухіних);
Відомі люди ред.
В селі народився Кривоніс Федір Андрійович (1918—1981) — повний кавалер ордена Слави.
- Коломоєць Іван Євстафійович (1925—1986) — український радянський діяч.
Див. також ред.
Примітки ред.
- Погода в селі Цибульківці
- ↑ Історія міст і сіл України [ 2013-12-03 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ . Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 23 листопада 2013.
- ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "ЕКОДОБРОБУТ" [ 2021-09-07 у Wayback Machine.], ring.org.ua
- СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ВИРОБНИЧИЙ КООПЕРАТИВ "АНДРІЇВСЬКИЙ" (03770230) [ 2021-09-07 у Wayback Machine.], ring.org.ua
Література ред.
- Цибу́льківка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.880