Центральна низовина (кит. трад. 中原, спр. 中原, піньїнь Zhōngyuán) — низовина в Китаї, в центральній течії річки Хуанхе. Південна складова Північнокитайської низовини. «Колиска» китайської цивілізації. Місце розташування столиць перших китайських династій Ся, Інь та Чжоу.
В давнину називалася «Чжунхуа» (кит. 中華) та «Чжунго» (кит. 中国) — «Центральна країна», «Китай».
Початково обмежувалась територією провінції Хенань. За уявленнями її жителів була оточена «варварами».
На початку нашої ери, у зв'язку з формуванням етносу ханьців, які проводили політику культурної асиміляції варварів, розширила свої географічні межі від західної частини провінції Шаньдун до півдня провінцій Хебей та Шаньсі, і сходу провінції Шеньсі.
З 10 століття, після просування китайців на південь й початку освоєння річки Янцзи, стала часто ототожнюватися з Північним Китаєм. Інколи виступає як синонім Північнокитайської рівнини.
Див. також Редагувати
Джерела та література Редагувати
- Центральна рівнина // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
| Це незавершена стаття з географії КНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |