www.wikidata.uk-ua.nina.az

Царівна повість Ця стаття містить перелік посилань але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практич

Царівна (повість)

Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (січень 2021)
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (січень 2021)

«Царівна» ─ повість української письменниці Ольги Кобилянської. Центральною у творі є постать нової, емансипованої, жінки, що продовжує тематичну лінію, яку авторка розпочала у повісті «Людина».

Царівна
Жанр повість
Автор Ольга Кобилянська
Мова українська
Опубліковано 1896
  Цей твір у Вікіцитатах

Історія створення і публікації ред.

Написання й редагування повісті тривало з 1888 року до 1893, первісний текст був німецькою, пізніший — українською. Надрукувано твір у газеті «Буковина» О. Маковеєм (1895 р.), того ж року він вийшов у Чернівцях окремим виданням, хоча спроби публікації Ольга Кобилянська робила з 1891 року, постійно отримуючи відмови.

Персонажі ред.

Наталка Верковичівна — головна героїня твору;

Василь Орядин — свояк надлісничого Маєвського, коханий Наталки;

Вуйко — дядько Наталки, в якого вона живе;

Павлина — дружина вуйка;

Лєна та Катя — кузини Наталки, доньки вуйка та Павлини;

Лорден — старий професор, який залицявся до Наталки;

Пані Марко — вдова по лікарю, в якої Наталка працює компаньйонкою;

Іван Марко — лікар, син пані Марко;

Муньо — кузен Наталки;

Зоня — подруга Лєни, дочка надлісничого;

Маєвський — багатий надлісничий, родич Орядина;

Марія — колишня гувернантка в домі Маєвських;

Ванда — наречена Василя, дочка адвоката Міллера.

Сюжет ред.

Розповідь у повісті ведеться у вигляді щоденника Наталки Верковичівни. Після смерті матері дівчина живе у свого дядька, професора Івановича. Усе життя дівчину непокоять проблеми нерівності між жінками та чоловіками, доля її країни й народу. Вона мріє отримати вищу освіту та працювати, але її фантазії не розділяє оточення. Усе змінюється, коли вона зустрічає Василя Орядина, що погоджується з її ідеями. Через матеріальні негаразди вони не можуть бути разом, юнак їде вчитися в місто та врешті втрачає гідність в очах Наталки, програвши свої гроші в карти. До дівчини залицяється старий професор Лорден, щоразу приїжджаючи до її вуйка в гості, та врешті вона погоджується на одруження через страх опинитися на вулиці. Згодом повертається Василь Орядин, почуття до якого у Наталки вже почали зникати, і переконує її не виходити заміж.

Минає три роки, Наталка живе із пані Марко у ролі компаньйонки в Чернівцях. Василь Орядин так само в місті, але вони майже не зустрічаються. Героїня віддається творчості, щоправда ніде не намагається друкуватися. Згодом вона знайомиться із сином пані Марко — Іваном, який хоч і не вирізняється зовнішністю, а проте чіпляє її своєю принциповістю та інтелектом. Їхнє спілкування триває місяць, після він знову від'їжджає до Індії. Дівчина розуміє, що закохалася в нього. Саме він переконує її творити й далі та намагатися опублікувати свої твори. Через рік після його від'їзду помирає пані Марко, Наталка продовжує жити в її домі.

Тим часом Наталка дізнається, що Василь крутить роман із одруженою румункою, що ще більше відштовхує її від юнака. Героїня утверджується в думці, що має присвятити своє життя літературі та далі пише свою повість.

На цих подіях скінчується щоденник Наталки. Василь Орядин заручився із Вандою, дочкою адвоката Міллера. Наталка приходить на їхнє вінчання — і розуміє, що відпустила своє кохання до юнака (хоча в його очах побачила, що він її любить досі). Їй приходить лист про відмову в публікації повісті, після вона хоче надіслати свій щоденник Іванові і таким чином попрощатися з ним.

Минає три роки. Ми дізнаємося, що Наталка вийшла заміж за Івана Марка, і вони ведуть щасливе злагоджене життя. Вуйко, відвідавши їх, розповідає, що Наталка стала успішною письменницею, а чоловік її боготворить. Твір закінчується оптимістичною нотою: для героїні нарешті настало "полудне", і вона вірить, що воно скоро настане й для її народу.

Ідейно-тематичний зміст ред.

У центрі твору стоїть емансипована жінка, що бажає боротися за свої права. Наталка Верковичівна не хоче сприймати патріархальну модель поведінки та не збирається виходити заміж. Вона мріє про кар'єру письменниці та власну свободу, а також щастя свого народу. У її свідомості поєднується поборництво одразу декількох течій: ніцшеанства, фемінізму, націоналізму і поміркованого соціалізму [5]. У тексті постає проблема дружби жінки та чоловіка (Наталка — Василь Орядин; Наталка — Іван Марко), яку Тамара Гундорова розглядає через призму ніцшеанських мотивів [4].

Оскільки розповідь подана у формі щоденника, то читач одразу поринає в глибокий психологізм, фабула ж відходить на другий план. Повість, як й інші твори Ольги Кобилянської, інтертекстуальна. Професор Лорден називає Наталку — Лореляй, Василь Орядин — царівною, що відводить нас до образу Марії Стюарт. У своєму щоденнику дівчина неодноразово згадує відомих митців (Гаршина, Шекспіра, Якобсена, Шевченка, Гейне, Ґете, Вергілія тощо).

Повість у тогочасній критиці ред.

Ольга Кобилянська

Творчість Ольги Кобилянської неодноразово наражалася на нищівну критику від колег-чоловіків. Її звинувачували в надмірній "німеччині", "марлітівському[de] стилі", нелогічності. Так, Іван Франко хоч і писав, що це перша українська повість не побудована на любовних інтригах, а на психології української буденності, а проте зауважив, наголосивши на тому, що автор твору — жінка: «Се майстерна, тонко гаптована тканина, якій бракує лише руки енергійного артиста, який міг би злучити поодинокі рядом нанизані сцени в гарний і ефективний малюнок».

Осип Маковей, спочатку виступив як автор передмови до «Царівни», де відгукувався про повість схвально: «Велике начитання й богацтво незвичайно глубоко передуманих рефлексій при великій масі ніжного чуття надає її творам, як н. пр. Людина і Царівна, характер студій психольоґічних». Але пізніше, у літературно-критичній студиї, надрукованій у Літературно-Науковому віснику, він закидав авторці її спробу компенсувавати жіноче нереалізоване бажання: героїня або прагне вийти заміж, або відмовитися від усього заради творчості. Таке патріархальне трактування йде впереріз із бажанням авторки створити повість, що буде критикувати "жіночу культуру", яку жінкам нав'язали.

Сергій Єфремов критикував образ Наталки та її бажання бути собі самоціллю і водночас служити народу, адже це, на його думку, просто неможливо та є надмірним ідеалізаторством зі сторони авторки.

Натомість Агатангел Кримський у своїй рецензії для часопису «Зоря», відзначив цікавіть повісти й назвав Кобилянську «видатним, симпатичним талантом». На його думку, «всі закиди, які можна зробити добродійці Кобилянській, будуть або дрібні, або суб'єктивні».

Також позитивним був відгук Лесі Українка: у статті «Малоросійські письменники Буковини» вона називає «Царівну» «психологічним романом», який опрацьовує тип «інтелігентної жінки, яка бореться за свою індивідуальність»; також, на думку Лесі Українки, є одним із найпомітніших романів подібного зразка.

Крім того, на повість відгукнувся Михайло Грушевський, який опублікував свою рецензію у Літературно-Науковому віснику. Однак, на думку Соломії Павличко (а також — самої Кобилянської), повісти він не зрозумів.

Таким чином, повість «Царівна» привернула до себе увагу критиків і стала важливим явищем в українській літературі зламу століть.

Повість у літературознавчій перспективі ред.

Розкривають повість по-справжньому критики-феміністки та профеміністи, підіймаючи питання гендеру. Соломія Павличко наголошує, що творчість Ольги Кобилянської є модерною та прогресивною, чого не могли зауважити немодерні критики чи народники. Тамара Гундорова наголошує на впливі німецьких письменників на повість, розкриття ніцшеанських мотивів, жіноче питання. Віра Агеєва ставить питання жіночого, власного, простору героїні, Наталки як нової емансипованої жінки в українській літературі із феміністичним девізом "бути самій собі ціллю". Хоча й повість справді є нереалістичною, такою собі історією про Попелюшку, а проте питання жіночої культури, свободи та емансипації стоять в ній гостро та залишаються подеколи актуальними.

Видання ред.

  • Ольга Кобилянська. Царівна. — Чернівці, 1896. — 427 с.
  • Кобилянська О. Твори. Т. 3: Царівна: повість. – Харків: Рух, 1927. – 403 с [5] [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.].
  • Ольга Кобилянська. Царівна [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]: повість / передм. О. Маковея. – 2-е вид. – Вецляр, б.д. – 432 с.
  • Ольга Кобилянська. Царівна: повість / передм. О. Маковея. – 3-є вид. – Нью-Йорк: Сурма, 1954. – 432 с.
  • Царіна: повість / іл. З. Волковинської. – К. : Молодь, 1961. – 308 с.
  • Кобилянська О. Твори в 2-ох томах. К., Дніпро, 1988. — T.1.
  • Кобилянська О. Царівна : повісті / Ольга Кобилянська. — Харків : Фоліо, 2016. — с. 19—276 [6].
  • Ольга Кобилянська. Зібрання творів у 10 томах. Том 4. Повісті ("Людина", Царівна"). — Чернівці, 2016. — с. 71—356.

Екранізація ред.

За мотивами повісті знятий телесеріал:

Примітки ред.

  1. Соломія Павличко. Дискурс модернізму в українській літературі. — 2-ге вид., 1999. — с. 58
  2. Іван Франко. З останніх десятиліть XIX в. [1] [ 30 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Антологія української літературно-критичної думки першої половини ХХ століття. — с. 90
  3. Кобилянська О. Царівна [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]. Вецляр, б.д. С. 11.
  4. ЛНВ, 1899, т. 5, ч. II: 28; 51. 9. XII. 1898 [2] [ 28 червня 2020 у Wayback Machine.].
  5. С. Єфремов. Ставлення О. Кобилянської до життя. // В пошуках нової краси (рос.). — «Киевская старина», 1902, № 11 [3] [ 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.].
  6. «Не один у нас могтиме зложити повість, що й дуже високими ідеями буде повна, і психологічно буде правдива […]; та коли не буде в ній цікавости, коли не буде в ній пекучої, захоплюючої інтересности, то небагато людей читатимуть таку повість […]. А Кобилянська іменно вміє писати інтересно […]»
  7. Агатангел Кримський. «Царівна». Оповідання Кобилянської. — «Зоря», 1897. 1. Передруковано у: Агатангел Кримський. Твори у 5-ти томах. Т. 2. — с. 479—480.
  8. Малорусские писатели на Буковине [4] [ 25 лютого 2021 у Wayback Machine.].
  9. ЛНВ, 1898. Т. 1, кн. 3.
  10. Соломія Павличко. Дискурс модернізму в українській літературі. — 2-ге вид., 1999. — с. 59

Література ред.

  1. Агеєва В. Жіночий простір. Магістеріум. Вип. 8, Літературознавчі студії. Національний університет "Києво-Могилянська академія". 2002
  2. Гундорова Т. Марлітівський стиль: жіноче читання, масова література і Ольга Кобилянська. Гендерна перспектива. Київ : Факт, 2004. С. 19—35.
  3. Гундорова Т. Ольга Кобилянська contra Ніцше, або Народження жінки з духу природи. Ґендер і культура: Зб. статей / Упоряд.: В.Агеєва, С.Оксамитна. – Київ : Факт, 2001. С. 34-52
  4. Гундорова Т. Femina melancholica: Стать і культура в ґендерній утопії. О.Кобилянської. – Київ : Критика, 2002. 271 с
  5. Кобилянська О. Царівна: повість. Київ : Дніпро. С. 24-310. (О.Кобилянська. Твори: у 2 т. – Київ : Дніпро, 1983. ; т. 1)
  6. Маковей О. Ольга Кобилянська (Літературно-критичний студія). Ольга Кобилянська в критиці та спогадах. Київ : Держвидав, 1963. С.63.
  7. Мусієнко В. Дискурсивний вимір інтертекстуальності в повісті О.Кобилянської “Царівна”. Стил – Международный журнал. - № 9, Белград 2010. С. 177-187
  8. Павличко С. Теорія літератури / передм. Марії Зубрицької. Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи». 679 с.
  9. Франко І. Зібрання творів у 50-ти томах. – Т.41. – С.524.

Посилання ред.

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Царівна (повість)
  • перше видання повісти у вікіджерелах [7]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti sichen 2021 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2021 Carivna povist ukrayinskoyi pismennici Olgi Kobilyanskoyi Centralnoyu u tvori ye postat novoyi emansipovanoyi zhinki sho prodovzhuye tematichnu liniyu yaku avtorka rozpochala u povisti Lyudina CarivnaZhanr povistAvtor Olga KobilyanskaMova ukrayinskaOpublikovano 1896 Cej tvir u Vikicitatah Zmist 1 Istoriya stvorennya i publikaciyi 2 Personazhi 3 Syuzhet 4 Idejno tematichnij zmist 5 Povist u togochasnij kritici 6 Povist u literaturoznavchij perspektivi 7 Vidannya 8 Ekranizaciya 9 Primitki 10 Literatura 11 PosilannyaIstoriya stvorennya i publikaciyi red Napisannya j redaguvannya povisti trivalo z 1888 roku do 1893 pervisnij tekst buv nimeckoyu piznishij ukrayinskoyu Nadrukuvano tvir u gazeti Bukovina O Makoveyem 1895 r togo zh roku vin vijshov u Chernivcyah okremim vidannyam hocha sprobi publikaciyi Olga Kobilyanska robila z 1891 roku postijno otrimuyuchi vidmovi Personazhi red Natalka Verkovichivna golovna geroyinya tvoru Vasil Oryadin svoyak nadlisnichogo Mayevskogo kohanij Natalki Vujko dyadko Natalki v yakogo vona zhive Pavlina druzhina vujka Lyena ta Katya kuzini Natalki donki vujka ta Pavlini Lorden starij profesor yakij zalicyavsya do Natalki Pani Marko vdova po likaryu v yakoyi Natalka pracyuye kompanjonkoyu Ivan Marko likar sin pani Marko Muno kuzen Natalki Zonya podruga Lyeni dochka nadlisnichogo Mayevskij bagatij nadlisnichij rodich Oryadina Mariya kolishnya guvernantka v domi Mayevskih Vanda narechena Vasilya dochka advokata Millera Syuzhet red Rozpovid u povisti vedetsya u viglyadi shodennika Natalki Verkovichivni Pislya smerti materi divchina zhive u svogo dyadka profesora Ivanovicha Use zhittya divchinu nepokoyat problemi nerivnosti mizh zhinkami ta cholovikami dolya yiyi krayini j narodu Vona mriye otrimati vishu osvitu ta pracyuvati ale yiyi fantaziyi ne rozdilyaye otochennya Use zminyuyetsya koli vona zustrichaye Vasilya Oryadina sho pogodzhuyetsya z yiyi ideyami Cherez materialni negarazdi voni ne mozhut buti razom yunak yide vchitisya v misto ta vreshti vtrachaye gidnist v ochah Natalki progravshi svoyi groshi v karti Do divchini zalicyayetsya starij profesor Lorden shorazu priyizhdzhayuchi do yiyi vujka v gosti ta vreshti vona pogodzhuyetsya na odruzhennya cherez strah opinitisya na vulici Zgodom povertayetsya Vasil Oryadin pochuttya do yakogo u Natalki vzhe pochali znikati i perekonuye yiyi ne vihoditi zamizh Minaye tri roki Natalka zhive iz pani Marko u roli kompanjonki v Chernivcyah Vasil Oryadin tak samo v misti ale voni majzhe ne zustrichayutsya Geroyinya viddayetsya tvorchosti shopravda nide ne namagayetsya drukuvatisya Zgodom vona znajomitsya iz sinom pani Marko Ivanom yakij hoch i ne viriznyayetsya zovnishnistyu a prote chiplyaye yiyi svoyeyu principovistyu ta intelektom Yihnye spilkuvannya trivaye misyac pislya vin znovu vid yizhdzhaye do Indiyi Divchina rozumiye sho zakohalasya v nogo Same vin perekonuye yiyi tvoriti j dali ta namagatisya opublikuvati svoyi tvori Cherez rik pislya jogo vid yizdu pomiraye pani Marko Natalka prodovzhuye zhiti v yiyi domi Tim chasom Natalka diznayetsya sho Vasil krutit roman iz odruzhenoyu rumunkoyu sho she bilshe vidshtovhuye yiyi vid yunaka Geroyinya utverdzhuyetsya v dumci sho maye prisvyatiti svoye zhittya literaturi ta dali pishe svoyu povist Na cih podiyah skinchuyetsya shodennik Natalki Vasil Oryadin zaruchivsya iz Vandoyu dochkoyu advokata Millera Natalka prihodit na yihnye vinchannya i rozumiye sho vidpustila svoye kohannya do yunaka hocha v jogo ochah pobachila sho vin yiyi lyubit dosi Yij prihodit list pro vidmovu v publikaciyi povisti pislya vona hoche nadislati svij shodennik Ivanovi i takim chinom poproshatisya z nim Minaye tri roki Mi diznayemosya sho Natalka vijshla zamizh za Ivana Marka i voni vedut shaslive zlagodzhene zhittya Vujko vidvidavshi yih rozpovidaye sho Natalka stala uspishnoyu pismenniceyu a cholovik yiyi bogotvorit Tvir zakinchuyetsya optimistichnoyu notoyu dlya geroyini nareshti nastalo poludne i vona virit sho vono skoro nastane j dlya yiyi narodu Idejno tematichnij zmist red U centri tvoru stoyit emansipovana zhinka sho bazhaye borotisya za svoyi prava Natalka Verkovichivna ne hoche sprijmati patriarhalnu model povedinki ta ne zbirayetsya vihoditi zamizh Vona mriye pro kar yeru pismennici ta vlasnu svobodu a takozh shastya svogo narodu U yiyi svidomosti poyednuyetsya pobornictvo odrazu dekilkoh techij nicsheanstva feminizmu nacionalizmu i pomirkovanogo socializmu 5 U teksti postaye problema druzhbi zhinki ta cholovika Natalka Vasil Oryadin Natalka Ivan Marko yaku Tamara Gundorova rozglyadaye cherez prizmu nicsheanskih motiviv 4 Oskilki rozpovid podana u formi shodennika to chitach odrazu porinaye v glibokij psihologizm fabula zh vidhodit na drugij plan Povist yak j inshi tvori Olgi Kobilyanskoyi intertekstualna Profesor Lorden nazivaye Natalku Lorelyaj Vasil Oryadin carivnoyu sho vidvodit nas do obrazu Mariyi Styuart U svoyemu shodenniku divchina neodnorazovo zgaduye vidomih mitciv Garshina Shekspira Yakobsena Shevchenka Gejne Gete Vergiliya tosho Povist u togochasnij kritici red nbsp Olga KobilyanskaTvorchist Olgi Kobilyanskoyi neodnorazovo narazhalasya na nishivnu kritiku vid koleg cholovikiv Yiyi zvinuvachuvali v nadmirnij nimechchini 1 marlitivskomu de stili nelogichnosti Tak Ivan Franko hoch i pisav sho ce persha ukrayinska povist ne pobudovana na lyubovnih intrigah a na psihologiyi ukrayinskoyi budennosti a prote zauvazhiv nagolosivshi na tomu sho avtor tvoru zhinka Se majsterna tonko gaptovana tkanina yakij brakuye lishe ruki energijnogo artista yakij mig bi zluchiti poodinoki ryadom nanizani sceni v garnij i efektivnij malyunok 2 Osip Makovej spochatku vistupiv yak avtor peredmovi do Carivni de vidgukuvavsya pro povist shvalno Velike nachitannya j bogactvo nezvichajno gluboko peredumanih refleksij pri velikij masi nizhnogo chuttya nadaye yiyi tvoram yak n pr Lyudina i Carivna harakter studij psihologichnih 3 Ale piznishe u literaturno kritichnij studiyi nadrukovanij u Literaturno Naukovomu visniku vin zakidav avtorci yiyi sprobu kompensuvavati zhinoche nerealizovane bazhannya geroyinya abo pragne vijti zamizh abo vidmovitisya vid usogo zaradi tvorchosti 4 Take patriarhalne traktuvannya jde vpereriz iz bazhannyam avtorki stvoriti povist sho bude kritikuvati zhinochu kulturu yaku zhinkam nav yazali Sergij Yefremov kritikuvav obraz Natalki ta yiyi bazhannya buti sobi samocillyu i vodnochas sluzhiti narodu adzhe ce na jogo dumku prosto nemozhlivo ta ye nadmirnim idealizatorstvom zi storoni avtorki 5 Natomist Agatangel Krimskij u svoyij recenziyi dlya chasopisu Zorya vidznachiv cikavit povisti 6 j nazvav Kobilyansku vidatnim simpatichnim talantom Na jogo dumku vsi zakidi yaki mozhna zrobiti dobrodijci Kobilyanskij budut abo dribni abo sub yektivni 7 Takozh pozitivnim buv vidguk Lesi Ukrayinka u statti Malorosijski pismenniki Bukovini vona nazivaye Carivnu psihologichnim romanom yakij opracovuye tip inteligentnoyi zhinki yaka boretsya za svoyu individualnist takozh na dumku Lesi Ukrayinki ye odnim iz najpomitnishih romaniv podibnogo zrazka 8 Krim togo na povist vidguknuvsya Mihajlo Grushevskij yakij opublikuvav svoyu recenziyu u Literaturno Naukovomu visniku 9 Odnak na dumku Solomiyi Pavlichko a takozh samoyi Kobilyanskoyi povisti vin ne zrozumiv 10 Takim chinom povist Carivna privernula do sebe uvagu kritikiv i stala vazhlivim yavishem v ukrayinskij literaturi zlamu stolit Povist u literaturoznavchij perspektivi red Rozkrivayut povist po spravzhnomu kritiki feministki ta profeministi pidijmayuchi pitannya genderu Solomiya Pavlichko nagoloshuye sho tvorchist Olgi Kobilyanskoyi ye modernoyu ta progresivnoyu chogo ne mogli zauvazhiti nemoderni kritiki chi narodniki Tamara Gundorova nagoloshuye na vplivi nimeckih pismennikiv na povist rozkrittya nicsheanskih motiviv zhinoche pitannya Vira Ageyeva stavit pitannya zhinochogo vlasnogo prostoru geroyini Natalki yak novoyi emansipovanoyi zhinki v ukrayinskij literaturi iz feministichnim devizom buti samij sobi cillyu Hocha j povist spravdi ye nerealistichnoyu takoyu sobi istoriyeyu pro Popelyushku a prote pitannya zhinochoyi kulturi svobodi ta emansipaciyi stoyat v nij gostro ta zalishayutsya podekoli aktualnimi Vidannya red Olga Kobilyanska Carivna Chernivci 1896 427 s Kobilyanska O Tvori T 3 Carivna povist Harkiv Ruh 1927 403 s 5 Arhivovano 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine Olga Kobilyanska Carivna Arhivovano 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine povist peredm O Makoveya 2 e vid Veclyar b d 432 s Olga Kobilyanska Carivna povist peredm O Makoveya 3 ye vid Nyu Jork Surma 1954 432 s Carina povist il Z Volkovinskoyi K Molod 1961 308 s Kobilyanska O Tvori v 2 oh tomah K Dnipro 1988 T 1 Kobilyanska O Carivna povisti Olga Kobilyanska Harkiv Folio 2016 s 19 276 6 Olga Kobilyanska Zibrannya tvoriv u 10 tomah Tom 4 Povisti Lyudina Carivna Chernivci 2016 s 71 356 Ekranizaciya red Za motivami povisti znyatij teleserial Carivna 1994 rezhiser S Turyanicya Primitki red Solomiya Pavlichko Diskurs modernizmu v ukrayinskij literaturi 2 ge vid 1999 s 58 Ivan Franko Z ostannih desyatilit XIX v 1 Arhivovano 30 serpnya 2021 u Wayback Machine Antologiya ukrayinskoyi literaturno kritichnoyi dumki pershoyi polovini HH stolittya s 90 Kobilyanska O Carivna Arhivovano 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine Veclyar b d S 11 LNV 1899 t 5 ch II 28 51 9 XII 1898 2 Arhivovano 28 chervnya 2020 u Wayback Machine S Yefremov Stavlennya O Kobilyanskoyi do zhittya V poshukah novoyi krasi ros Kievskaya starina 1902 11 3 Arhivovano 23 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Ne odin u nas mogtime zlozhiti povist sho j duzhe visokimi ideyami bude povna i psihologichno bude pravdiva ta koli ne bude v nij cikavosti koli ne bude v nij pekuchoyi zahoplyuyuchoyi interesnosti to nebagato lyudej chitatimut taku povist A Kobilyanska imenno vmiye pisati interesno Agatangel Krimskij Carivna Opovidannya Kobilyanskoyi Zorya 1897 1 Peredrukovano u Agatangel Krimskij Tvori u 5 ti tomah T 2 s 479 480 Malorusskie pisateli na Bukovine 4 Arhivovano 25 lyutogo 2021 u Wayback Machine LNV 1898 T 1 kn 3 Solomiya Pavlichko Diskurs modernizmu v ukrayinskij literaturi 2 ge vid 1999 s 59Literatura red Ageyeva V Zhinochij prostir Magisterium Vip 8 Literaturoznavchi studiyi Nacionalnij universitet Kiyevo Mogilyanska akademiya 2002 Gundorova T Marlitivskij stil zhinoche chitannya masova literatura i Olga Kobilyanska Genderna perspektiva Kiyiv Fakt 2004 S 19 35 Gundorova T Olga Kobilyanska contra Nicshe abo Narodzhennya zhinki z duhu prirodi Gender i kultura Zb statej Uporyad V Ageyeva S Oksamitna Kiyiv Fakt 2001 S 34 52 Gundorova T Femina melancholica Stat i kultura v gendernij utopiyi O Kobilyanskoyi Kiyiv Kritika 2002 271 s Kobilyanska O Carivna povist Kiyiv Dnipro S 24 310 O Kobilyanska Tvori u 2 t Kiyiv Dnipro 1983 t 1 Makovej O Olga Kobilyanska Literaturno kritichnij studiya Olga Kobilyanska v kritici ta spogadah Kiyiv Derzhvidav 1963 S 63 Musiyenko V Diskursivnij vimir intertekstualnosti v povisti O Kobilyanskoyi Carivna Stil Mezhdunarodnyj zhurnal 9 Belgrad 2010 S 177 187 Pavlichko S Teoriya literaturi peredm Mariyi Zubrickoyi Kiyiv Vid vo Solomiyi Pavlichko Osnovi 679 s Franko I Zibrannya tvoriv u 50 ti tomah T 41 S 524 Posilannya red Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Carivna povist pershe vidannya povisti u vikidzherelah 7 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Carivna povist amp oldid 39118554