www.wikidata.uk-ua.nina.az

Царство Цу со V ст н е IX ст н е ГербСтолиця КіріґуаМови маяФорма правління монархіяСвященний володар 426 Ток Ч іч 800 8

Царство Цу'со

Царство Цу'со
V ст. н.е. – IX ст. н.е.

Герб

Столиця Кіріґуа
Мови мая
Форма правління монархія
Священний володар
 - 426 Ток-Ч'іч
 - 800-810 К'ак'-Холов-Чан-Йо'паат
Історія
 - Засноване V ст. н.е.
 - Припинило існування IX ст. н.е. IX ст. н.е.

Царство Цу'со — маянська держава на території сучасного департаменту Ісабаль (Гватемали), що утворилася на початку V століття. Тривалий час перебувала в залежності від Шукуупського царства. Потужний розвиток розпочався у середині VIII ст. Припинила своє існування у IX ст. під час загальної кризи держав класичного періоду.

Заснування ред.

Перше поселення на території Кіріґуа (старовинна назва цього городища дотепер невідома) у долині річки Мотагуа виникло наприкінці I ст. н. е. Поступовий розвиток призвів до утворення у V ст. міста-держави Цу'. Цьому також сприяли природні багатства долини, насамперед значні поклади жадеїту.

Початкова історія царства Цу 'відома погано, оскільки збереглися декілька ранніх монументів. Зокрема, відсутність пам'яток V—VII ст. пояснюється впливом природної стихії.

Втім знано, що держава існувала бл. 400 року. У 426 році при підтримці військ Теотіуакана тут встановлено владу нової династії на чолі із Ток-Ч'ічем. Стосовно представників попередньої династії нічого невідомо. Тому вчені поки що не можуть достеменно підтвердити її існування. Із самого початку царі Цу'со знаходилися в залежності від ахавів (царів) Шукуупа.

У 450-480-х роках в часи володарювання Тутуум-Й'оль-К'ініча та Ча'…-Ак-Меєта основні зусилля були спрямовані на розбудову столиці та зміцнення влади над прилеглими поселеннями. Разом з тим царі Кіріґуа повністю дотримувалися васальних зобов'язань щодо Шукуупського царства.

За період між 495 і 653 роками не відомо жодного ієрогліфічного напису, будівельна активність в городище в цей час також знизилася. Насамперед це пов'язано з катаклізмом, що відбувся у VI або початку VII ст. Найімовірніше виверження вулкана або сильний ураган стали причиною руйнівної повені в долині Мотагуа, в результаті якої розташований на місці Кіріґуа ранньокласичний центр виявився похований під товстим шаром річкового мулу. Ще однією причиною паузи могло стати розорення Цу' в ході якоїсь невідомої війни. На користь цього припущення свідчить стан ранніх Стели U і Монумента 26, які були навмисно розбиті ще в давнину.

Поступове відродження починається за володарювання К'авііль-Йо'паата, у середині VII ст., що відбилося у зведенні нових будівель і монументів, значних розбуд місцевиго акрополю. Водночас зберігається залежність від царів Шукуупа.

Піднесення ред.

Швидкі зміни ситуації відбулися за царя К'ак'-Тілів-Чан-Йо'паата, що поставив собі за мету досягти самостійності. У 730-х роках він висловлює амбіції щодо зайняття місця Шукуупа за сходи області мая, оголошуючи себе південним калоомте (на кшталт імператора півдня). Водночас було встановлено військово-політичний союз з Канульським царством. Війна Цу'со з Шукуупським царством сталася 738 року, в якій К'ак'-Тілів-Чан-Йо'паат здобув цілковиту перемогу — військо супротивника було переможено, шукуупського царя Вашаклахуун-Уб'аах-К'авііля захоплено і страчено. Була здійснена невдала спроба поєднати два царства, втім з цього моменту встановлюється панування Кіріґуа над Шукуупом.

Після цих успіхів починається економічний, культурний і політичний підйом. Встановлення повного контролю над багатим торговим шляхом Мотагуа дало матеріальну базу для повного оновлення столиці царства. Новим ритуальним центром стає Велика Площа, яка мала 325 м завдовжки і була найбільшою у всій області мая. Також в цей час зводиться новий майданчик для гри у м'яч. Масштабні архітектурні роботи тривали до 780-х років.

Чисельність населення в столиці й інших городищах по всій долині різко зросла. Зокрема, це зростання було наслідком імміграції, припливу жителів в область нового успішного лідера. При цьому міське населення Кірігуа ніколи не перевищувало декількох тисяч осіб. В цей час Цу'со встановлює контроль над царствами Шкуй, а потім над усіма іншими раніш залежними від Шукуупа маленькими царствами.

Велич держави зберігалася до початку 800-х років завдяки енергійним діям царя Чан-Йо'паата, що намагався зберегти темпи розбудови столиці, а також тримав під політичним контролем залежні області.

Занепад ред.

За царя К'ак'-Холов-Чан-Йо'паата проявилося значне послаблення царства. В цей час економічні та людські ресурси вичерпуються, що позначилося у зведенні менш величних стел та вівтарів. Відомо, що близько 810 року були встановлені союзницькі відносини з Шукуупським царством, що на той момент відновилося й скинуло залежність від Цу'со. Втім це остання письмова згадка про цю державу. Вона загинула або під ударами нових загарбників або за інших обставин — до 820-х років перестала існувати.

Джерела ред.

  • Schele L, Looper M. The Founder of Quirigua, Tutum-Yol-K'inich // Copan Note 119. July, 1994.
  • Martin S., Grube N. Chronicle of the Maya Kings and Queens: Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya. Second edition. – L.; N.Y., 2008, Р. 216—217, 219—225
  • Looper M. Lightning Warrior: Maya Art and Kingship at Quirigua – Austin, 2003, P. 35-36, 41, 51-55, 58, 76-79
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Carstvo Cu soV st n e IX st n e GerbStolicya KiriguaMovi mayaForma pravlinnya monarhiyaSvyashennij volodar 426 Tok Ch ich 800 810 K ak Holov Chan Jo paatIstoriya Zasnovane V st n e Pripinilo isnuvannya IX st n e IX st n e Carstvo Cu so mayanska derzhava na teritoriyi suchasnogo departamentu Isabal Gvatemali sho utvorilasya na pochatku V stolittya Trivalij chas perebuvala v zalezhnosti vid Shukuupskogo carstva Potuzhnij rozvitok rozpochavsya u seredini VIII st Pripinila svoye isnuvannya u IX st pid chas zagalnoyi krizi derzhav klasichnogo periodu Zmist 1 Zasnuvannya 2 Pidnesennya 3 Zanepad 4 DzherelaZasnuvannya red Pershe poselennya na teritoriyi Kirigua starovinna nazva cogo gorodisha doteper nevidoma u dolini richki Motagua viniklo naprikinci I st n e Postupovij rozvitok prizviv do utvorennya u V st mista derzhavi Cu Comu takozh spriyali prirodni bagatstva dolini nasampered znachni pokladi zhadeyitu Pochatkova istoriya carstva Cu vidoma pogano oskilki zbereglisya dekilka rannih monumentiv Zokrema vidsutnist pam yatok V VII st poyasnyuyetsya vplivom prirodnoyi stihiyi Vtim znano sho derzhava isnuvala bl 400 roku U 426 roci pri pidtrimci vijsk Teotiuakana tut vstanovleno vladu novoyi dinastiyi na choli iz Tok Ch ichem Stosovno predstavnikiv poperednoyi dinastiyi nichogo nevidomo Tomu vcheni poki sho ne mozhut dostemenno pidtverditi yiyi isnuvannya Iz samogo pochatku cari Cu so znahodilisya v zalezhnosti vid ahaviv cariv Shukuupa U 450 480 h rokah v chasi volodaryuvannya Tutuum J ol K inicha ta Cha Ak Meyeta osnovni zusillya buli spryamovani na rozbudovu stolici ta zmicnennya vladi nad prileglimi poselennyami Razom z tim cari Kirigua povnistyu dotrimuvalisya vasalnih zobov yazan shodo Shukuupskogo carstva Za period mizh 495 i 653 rokami ne vidomo zhodnogo iyeroglifichnogo napisu budivelna aktivnist v gorodishe v cej chas takozh znizilasya Nasampered ce pov yazano z kataklizmom sho vidbuvsya u VI abo pochatku VII st Najimovirnishe viverzhennya vulkana abo silnij uragan stali prichinoyu rujnivnoyi poveni v dolini Motagua v rezultati yakoyi roztashovanij na misci Kirigua rannoklasichnij centr viyavivsya pohovanij pid tovstim sharom richkovogo mulu She odniyeyu prichinoyu pauzi moglo stati rozorennya Cu v hodi yakoyis nevidomoyi vijni Na korist cogo pripushennya svidchit stan rannih Steli U i Monumenta 26 yaki buli navmisno rozbiti she v davninu Postupove vidrodzhennya pochinayetsya za volodaryuvannya K aviil Jo paata u seredini VII st sho vidbilosya u zvedenni novih budivel i monumentiv znachnih rozbud miscevigo akropolyu Vodnochas zberigayetsya zalezhnist vid cariv Shukuupa Pidnesennya red Shvidki zmini situaciyi vidbulisya za carya K ak Tiliv Chan Jo paata sho postaviv sobi za metu dosyagti samostijnosti U 730 h rokah vin vislovlyuye ambiciyi shodo zajnyattya miscya Shukuupa za shodi oblasti maya ogoloshuyuchi sebe pivdennim kaloomte na kshtalt imperatora pivdnya Vodnochas bulo vstanovleno vijskovo politichnij soyuz z Kanulskim carstvom Vijna Cu so z Shukuupskim carstvom stalasya 738 roku v yakij K ak Tiliv Chan Jo paat zdobuv cilkovitu peremogu vijsko suprotivnika bulo peremozheno shukuupskogo carya Vashaklahuun Ub aah K aviilya zahopleno i stracheno Bula zdijsnena nevdala sproba poyednati dva carstva vtim z cogo momentu vstanovlyuyetsya panuvannya Kirigua nad Shukuupom Pislya cih uspihiv pochinayetsya ekonomichnij kulturnij i politichnij pidjom Vstanovlennya povnogo kontrolyu nad bagatim torgovim shlyahom Motagua dalo materialnu bazu dlya povnogo onovlennya stolici carstva Novim ritualnim centrom staye Velika Plosha yaka mala 325 m zavdovzhki i bula najbilshoyu u vsij oblasti maya Takozh v cej chas zvoditsya novij majdanchik dlya gri u m yach Masshtabni arhitekturni roboti trivali do 780 h rokiv Chiselnist naselennya v stolici j inshih gorodishah po vsij dolini rizko zrosla Zokrema ce zrostannya bulo naslidkom immigraciyi priplivu zhiteliv v oblast novogo uspishnogo lidera Pri comu miske naselennya Kirigua nikoli ne perevishuvalo dekilkoh tisyach osib V cej chas Cu so vstanovlyuye kontrol nad carstvami Shkuj a potim nad usima inshimi ranish zalezhnimi vid Shukuupa malenkimi carstvami Velich derzhavi zberigalasya do pochatku 800 h rokiv zavdyaki energijnim diyam carya Chan Jo paata sho namagavsya zberegti tempi rozbudovi stolici a takozh trimav pid politichnim kontrolem zalezhni oblasti Zanepad red Za carya K ak Holov Chan Jo paata proyavilosya znachne poslablennya carstva V cej chas ekonomichni ta lyudski resursi vicherpuyutsya sho poznachilosya u zvedenni mensh velichnih stel ta vivtariv Vidomo sho blizko 810 roku buli vstanovleni soyuznicki vidnosini z Shukuupskim carstvom sho na toj moment vidnovilosya j skinulo zalezhnist vid Cu so Vtim ce ostannya pismova zgadka pro cyu derzhavu Vona zaginula abo pid udarami novih zagarbnikiv abo za inshih obstavin do 820 h rokiv perestala isnuvati Dzherela red Schele L Looper M The Founder of Quirigua Tutum Yol K inich Copan Note 119 July 1994 Martin S Grube N Chronicle of the Maya Kings and Queens Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya Second edition L N Y 2008 R 216 217 219 225 Looper M Lightning Warrior Maya Art and Kingship at Quirigua Austin 2003 P 35 36 41 51 55 58 76 79 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Carstvo Cu 27so amp oldid 37787066