www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хюе У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення в єт Huế місто у центральній частині В єтнаму адмініст

Хюе

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хюе (значення).

Хюе (в'єт. Huế) — місто у центральній частині В'єтнаму, адміністративний центр провінції Тхиатх'єн-Хюе (в'єт. Thừa Thiên-Huế). Важливий культурний, політичний, економічний, освітній і туристичний центр центральної частини В'єтнаму. У 1802—1945 роках Хюе був столицею в'єтнамської феодальної династії Нгуєн. Площа 83,3 км², населення у 2003 році становило 350 400 осіб, що становить 1,5 % від загальної площі і населення В'єтнаму. Густота населення близько 4200 осіб/км².

Хюе
в'єт. Phú Xuân (1306)
в'єт. Huế (березень 1802)
Герб
герб прапор
Хюе
Основні дані
16°27′49″ пн. ш. 107°35′26″ сх. д. / 16.46371111113888830° пн. ш. 107.59082500002777749° сх. д. / 16.46371111113888830; 107.59082500002777749Координати: 16°27′49″ пн. ш. 107°35′26″ сх. д. / 16.46371111113888830° пн. ш. 107.59082500002777749° сх. д. / 16.46371111113888830; 107.59082500002777749
Країна В'єтнам
Регіон Тхиатхьєн-Хюе
Столиця для Тхиатхьєн-Хюе
Поділ
  • 27 районів
    • Площа 83,3 км²
    Населення 333 004 (2005)
    Висота НРМ 15 м і 12 м
    Клімат тропічний мусонний (Am)
    Міста-побратими Блуа (2007), Джок'якарта, Гонолулу (3 листопада 1995), Кьонджу (2007), Шідзуока, Нью-Гейвен, Бруклін, Ренн (1990), Гонолулу (3 листопада 1995)
    Телефонний код 234
    Часовий пояс UTC+7
    GeoNames 1580240, 1905644
    OSM r7050386  ·R
    Поштові індекси 530000–539999
    Міська влада
    Вебсайт thuathienhue.gov.vn
    Мапа
    Хюе
    Хюе (В'єтнам)
     Хюе у Вікісховищі

    У місті є два об'єкти Світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

    Географія Редагувати

    Місто Хюе розташоване в межах 16—16,80° пн. ш. і 107,8—108,20° сх. д., на двох берегах річки Хіонг, майже за 100 км на північ від перевалу Хайван і за 12 км від берега Тихого океану. Хюе знаходиться за 15 км від міжнародного аеропорту Фубай і за 50 км від глибоководного порту Чанмаі.

    Місцевість Хюе, розташована на рівнині між річками Хіонг і Бо, має середню висоту близько 3—4 м над рівнем моря. Ландшафт відносно рівний, місцями високі пагорби (Нгибінь, Вонгкань). Досить часті дощі на горі Чионгшон, де витікають річки Хіонг і Бо, призводять до повеней в околиці Хюе.

    Клімат Редагувати

    Місто знаходиться у зоні, котра характеризується мусонним кліматом. Найтепліший місяць — червень із середньою температурою 29,4 °C. Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 20 °С.

    Клімат Хюе
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 34 36 38 40 39 40 40 40 38 35 35 32 40
    Середній максимум, °C 23 24 27 30 33 34 34 34 31 28 26 23 29
    Середня температура, °C 20 21 23 26 28 29 29 29 27 25 23 20 25
    Середній мінімум, °C 17 18 20 22 23 25 25 24 23 22 20 18 21
    Абсолютний мінімум, °C 8 11 12 13 17 21 20 21 18 16 12 11 8
    Норма опадів, мм 180 90 60 60 80 90 50 130 500 680 640 370 2980
    Вологість повітря, % 87 87 84 79 74 69 67 70 79 84 84 86 79
    Джерело: Weatherbase

    Етимологія Хюе Редагувати

    Ворота Нгомон

    Достовірної інформації про дату появи слова «Хюе». На думку багатьох істориків, король Ле Тхань Тонг вперше згадував «Хюе» у своїй «Національної Поезії». У роботах тодішніх істориків старов'єтнамською мовою Ньо фіксовані тільки назви Фусуан або Столиця Кинь, а слова Хюе не було.

    Вперше назва «Хюе» з'явилося у збірці «Книга історії В'єтнаму», яка була написаному сучасною в'єтнамською мовою Чан Чонг Кімом.

    Серед іноземних документів, у мемуарах французького торговця П'єра Пуавра (Pierre Poivre), який прибув у Фусуан у 1749 році назва «Хюе» багаторазово повторювалась у вигляді Hué [10]. І пізніше, в «Латинсько-Аннамському словнику», том 2, видання 1838 р. в Індії, назву Хюе було нанесено на карту В'єтнаму.

    На думку деяких істориків, назва «Хюе» швидше за все походить від слова «Хоа» у словосполученні Тхуан Хоа. У той час було покарання за прилюдне озвучування будь-якого слова, що схоже за вимовою на ім'я короля або його близьке оточення, а Нгуєн Нап Хоа — прямий правнук засновника династії Нгуєн [14].

    Історія та назва Редагувати

    Тхуанхоа (в'єт. Thuận Hóa) Редагувати

    У 1306 році як шлюбний подарунок принцесі Хуен Чан два округи О і Рі, що належали чамському королю, перейшли у володіння феодальної династії Чан. Через рік король Чан Ань Тонг встановив владу в новій землі і перейменував їх у Тхуан і Хоа. При династії Пізнього Ле вони об'єдналися в одну провінцію і отримали назву Тхуанхоа (кит. 顺 化). У 1604 році Нгуєн Хоанг відділив район Дієн Бан від провінціяї Тхуанхоа і приєднав до провінції Куангнам. Таким чином за князів Нгуєн (XVII—XVIII ст.) провінція Тхуанхоа була розташована з південного боку перевалу Нганга до самого перевалу Хайван.

    Фусуан (в'єт. Phú Xuân) Редагувати

    Мавзолей Чан Нян Тонг

    У 1626 році з метою опору проти династії Чинь король Нгуєн Фук Нгуєн перевів свою резиденцію в село Фиокіен району Куангдіен провінції Тхиат'єн і поставив місто в королівське підпорядкування. У 1636 році король Нгуєн Фук Лан вибрав село Кімлонг району Хионгча своєю резиденцією. Пізніше, у 1687 році, король Нгуєн Фук Чан перевів резиденцію в село Фусуан (старов'єтн. 富春) району Хіонгча, а в 1712 році король Нгуєн Фук Тьу перевів її в село Баквонг району Куангдіен. Тільки з 1738 року, при королі Во Вионг Нгуєн Фук Хоат (1739—1765), резиденцією в'єтнамських королів остаточно ставав Фусуан. У цей час соціально-економічна міць значно збільшилася завдяки впровадженню безлічі нововведень, і сам король навіть розробив модель національного одягу «Аозай» для простого населення.

    У 1802 році, після возз'єднання всього В'єтнаму, імператор Зя Лонг (1802—1820) назвав Фусуан столицею в'єтнамського феодального королівства.

    Хюе Редагувати

    Наприкінці XIX століття за економічними показниками центральна частина В'єтнаму залишилася досить далеко позаду від північної і південної областей країни. Необхідність укрупнення населених пунктів була очевидна. 20 жовтня 1898 року Імператорська канцелярія поклопоталася перед імператором Тхань Тхаєм про пошук підходящих місць і створення населених пунктів міського типу [19]. 12 липня 1899 року імператор Тхань Тхай видав Указ про формування містечка Хюе разом зі створенням 5 містечок: Тханьхоа, Вінь, Хойан, Куіньон і Фантхіек по всій території центрального В'єтнаму [21].

    Після проголошення незалежності в 2 вересня 1945 р. Тимчасовий уряд Демократичної Республіки В'єтнам почало удосконалення адміністративного ладу. 21 грудня 1945 року було видано Указ № 77 про визнання восьми населених пунктів містами — Ханой, Хайфонг, Намдінь, Вінь, Хюе, Дананг, Далат і Сайгон. Крім столиці — Ханой, всі міста були в підпорядкуванні адміністрацій своїх провінцій.

    Після розділу В'єтнаму на північну і південну частину, в період 1954—1975 років, місто опиняється на території Південного В'єтнаму. Після створення Республіки В'єтнам на південній половині В'єтнаму, президент Нго Дінь Дьєм почав проводити адміністративну реконструкцію по всій країні. В Указі № 57А від 24 жовтня 1956 року місто Хюе було за адміністративним статусом нарівні з провінцією Тхиатх'єн (ця модель залишалась до 1975 року).

    Під час Війни возз'єднання В'єтнаму Хюе зіграв важливу роль у політичних і військових подіях. У лютому 1968 року під час Тетського наступу місто стало місцем жорстоких бойових дій. У 1975 році Хюе зіграв ключову роль у результаті війни.

    Через 6 років після возз'єднання південної та північної частин В'єтнаму в 1981 році, до міста Хюе приєдналися майже всі навколишні його населені пункти. 24 серпня 2005 року урядом СРВ було видало Указ № 209/2005/QĐ-TTG про адміністративне підвищення і присвоєння Хюе статусу міста 1-ї категорії.

    Архітектура Редагувати

    Хюе вночі

    Архітектура Хюе багата і в ній поєднуються різні течії, королівське з практичним, релігійне з народним, традиційне із сучасним і західним. Наймасштабнішим і складним об'єктом архітектури є Комплекс реліквій Хюе, який було побудовано протягом понад півтора століття при династії Нгуєн. Комплекс пам'яток, що знаходиться у Хуе, у 1983 році було визнано ЮНЕСКО всесвітньою культурною спадщиною.

    Культура Хюе Редагувати

    Тхуанхоа — Фусуан — Хюе має свою історію близько 7 століть, починаючи з 1306 року. Поєднання етнічної культури Шахуінь місцевої народності т'ями і загальної культури Донгшон північної частини В'єтнаму сформували унікальну культурну спадщину. Крім того, через особливості місцевості, на Хюе вплинули і інші культури Південно-Східної Азії, Китаю, Індії.

    Тому культура Хюе дуже багата і різноманітна, і ці характерні риси проявляються в багатьох областях діяльності, як в літературі, музиці, театрі, мистецтві, звичаях і повсякденних народних ритуалах.

    Придворна музика Редагувати

    Вона походить із восьми різних видів придворної музики при династії Ле, які під час правління династії Нгуєн перетворили на 2 основних види: Велику Музику і Просту (малу) Музику. Придворна музика «Н'я Н'як» у 2003 році була внесена в Репрезентативний Список нематеріальної культурної спадщини людства при ЮНЕСКО.

    Придворні танці Редагувати

    Вони складаються з 15 основних танців для ритуальних заходів, привітань, бенкету та різних художніх репертуарів. Різнобарвні оснащення, незвичайні костюми, гнучкі рухи з тонким співом показують високий розвиток традиційних народних танців.

    Народні наспіви Редагувати

    Вони охоплюють більш ніж 60 творів на мелодії північних і південних народностей В'єтнаму. За довгий час існування хюеський спів має багато елементів академічного вокалу і професійного співу. Супроводжує спів музичний оркестр з 5 струнних інструментів, різних дудок, барабанів та інших музичних наборів.

    Театр «Туонг» Редагувати

    Цей вид вистави бурхливо розвивався при династії Нгуєн, яка вважала його національним. У хюеській Цитаделі працювали кілька театрів «Туонг» та навчальний заклад Тхань Бінь, де навчалися майбутні актори. Був цілий склад артистів, які писали, обробляли і редагували вистави «Туонг».

    Мистецтво та народні художні промисли Редагувати

    Продовжуючи традицію стандартних китайських моделей, в'єтнамські ремісники створили унікальний вид декоративного мистецтва, який характерний лише для Хюе. Він успадковує найкращі оригінальні риси мистецтва т'ями і багато досягнень західного декоративного стилю.

    При династії Нгуєн багато видів традиційних ремесел Хюе, такі як різьба по дереву, прикраси з перламутру, позолочене покриття, різьба по кості, шиття золотом, сріблом і перлами, ручне ткацтво, вишивка, в'язання еволюціонували до рівня вишуканості і розкоші. Багато видів народного живопису стали популярними і набули особливого стилю.

    Скульптура Редагувати

    У стародавній столиці Хюе скульптура отримала новий період розвитку з відомими творами з каменю, міді і дерева. У дерев'яній скульптурі, різьблені частини прикрашені рельєфними зображеннями, що надає вишуканості і естетичності. У прикладному мистецтві, крім традиційних ремесел В'єтнаму, у Хюе також виробляли різні високоякісні товари лакового мистецтва.

    Свята Редагувати

    Фестиваль Хюе — 2008 р.

    У Хюе існують два види святкування: королівське і народне. Королівське захід носить більше ритуальні, офіційні риси, ніж традиційні, а народне святкування дуже багато своїми краєвидами та масштабом. Типові свята: парад і церемонія вітання Богині Тхіен-і А-на за віруванням Чампа, різні фестивалі в пам'ять про родоначальників традиційних народних ремесел, сіл, громад. В урочистих та святкових заходах зазвичай організовують різноманітним цікаві культурно-спортивні змагання, як веслування, перетягування каната, боротьба, народне бойове мистецтво …

    Фестиваль Хюе Редагувати

    Як культурний захід державного масштабу, Фестиваль Хюе почали провести з 2000 року, один раз на 2 роки. Це не тільки важлива подія у культурному житті міста, а й необхідні кроки і підготовка до створення фестивального міста В'єтнаму.

    Кухня Хюе Редагувати

    Збережено понад 1000 рецептів страв хюеського походження, у тому числі кілька десятків особливих страв для королів династії Нгуєн. Народні кухні дуже популярні серед населення всієї країни і багаті меню з декількох сотень страв. Секрет їхнього успіху в ретельному приготуванні, гарному смаку та кольорі, різноманітному оформленні, акценті на «якість важливіша за кількість» і тонких способах прийому їжі.

    Бойове мистецтво — Фестиваль Хюе

    Бойове мистецтво Редагувати

    У районі Хюе працює багато відомих шкіл бойового мистецтва, що характернодля древньої столиці В'єтнаму. Види бойових мистецтв походять з Індії, Китаю, Таїланду, Лаосу, Бірми, Корея, Японії. Поряд з ними у Хюе існують деякі свої історичні школи з народними назвами: Ткана сорочка, Білий тигр, Шаолінь.

    Освіта Редагувати

    Національна Школа «Куок Хок»

    У місті Хюе знаходиться Центр вищих навчальних закладів, який складається з 7 інститутів:

    • Інститут мистецтв Хюе
    • Хюеський педагогічний інститут
    • Хюеський університет
    • Хюеський медичний інститут
    • Хюеський інститут сільського та лісового господарства
    • Хюеський інститут іноземних мов
    • Хюеський економічний інститут

    Визначні місця Редагувати

    Річка Хіонг, пагорб Вонгкань

    Природні Редагувати

    • Гора Нгибінь
    • Холм Вонгкань
    • Гора Батьма
    • Река Хіонг
    • Пляжі Тхуанан і Лангко
    • Лагуна Тамзанг

    Старовинна архітектура Редагувати

    Церква ЧНІ Хюе
    • Манеж тигрів (боротьба тигра зі слонами)
    • Храм Літератури «Ванміеу» (Văn Miếu)
    • Палац «Хонті»
    • Міст плиток «Тхан'єоан»
    • Старовинна школа «Куокхок»
    • Монастир «Тхієна» (Thiên An)

    Пагоди Редагувати

    • Пагода Т'єнму (Thiên Mụ)
    • Пагода Зіеуде (Diệu Ðế)
    • Пагода Тидам (Từ Ðàm)
    • Пагода Тихіеу (Từ Hiếu)

    Церкви Редагувати

    • Церква ЧНІ (Chúa Cứu Thế)
    • Католицький собор Фукам (Phủ Cam)

    Галерея Редагувати

    Див. також Редагувати

    Примітки Редагувати

    1. Jumelages et coopération internationale — Блуа.
      d:Track:Q160927
    2. ↑ https://www4.honolulu.gov/docushare/dsweb/Get/Document-114394/95-350.pdf
    3. https://www.newhavenct.gov/gov/depts/arts/neighborhood_n_cultural_development/sister_cities.htm
    4. Клімат Хюе
    5. Поезія короля Ле Тхань Тонг. Інститут соціальних наук Хань-Ном. Ханой, 1981, стор 134 (в'єтн.)
    6. Історія в'єтнамських королівств http://www.khoahoc.net/baivo/vohuongan/080606-huecotukhimo.htm [ 11 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (в'єтн.)
    7. Vi:Đại Nam Nhất Thống Chí (в'єтн.)
    8. . Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 1 липня 2012. 
    9. . Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 1 липня 2012. 

    Посилання Редагувати

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hyue znachennya Hyue v yet Huế misto u centralnij chastini V yetnamu administrativnij centr provinciyi Thiath yen Hyue v yet Thừa Thien Huế Vazhlivij kulturnij politichnij ekonomichnij osvitnij i turistichnij centr centralnoyi chastini V yetnamu U 1802 1945 rokah Hyue buv stoliceyu v yetnamskoyi feodalnoyi dinastiyi Nguyen Plosha 83 3 km naselennya u 2003 roci stanovilo 350 400 osib sho stanovit 1 5 vid zagalnoyi ploshi i naselennya V yetnamu Gustota naselennya blizko 4200 osib km Hyuev yet Phu Xuan 1306 v yet Huế berezen 1802 Gerbgerb praporHyueOsnovni dani16 27 49 pn sh 107 35 26 sh d 16 46371111113888830 pn sh 107 59082500002777749 sh d 16 46371111113888830 107 59082500002777749 Koordinati 16 27 49 pn sh 107 35 26 sh d 16 46371111113888830 pn sh 107 59082500002777749 sh d 16 46371111113888830 107 59082500002777749Krayina V yetnamRegion Thiathyen HyueStolicya dlya Thiathyen HyuePodil 27 rajonivPlosha 83 3 km Naselennya 333 004 2005 Visota NRM 15 m i 12 mKlimat tropichnij musonnij Am Mista pobratimi Blua 2007 1 Dzhok yakarta Gonolulu 3 listopada 1995 2 Kondzhu 2007 Shidzuoka Nyu Gejven 3 Bruklin Renn 1990 Gonolulu 3 listopada 1995 2 Telefonnij kod 234Chasovij poyas UTC 7GeoNames 1580240 1905644OSM r7050386 RPoshtovi indeksi 530000 539999Miska vladaVebsajt thuathienhue gov vnMapaHyueHyue V yetnam Hyue u VikishovishiU misti ye dva ob yekti Svitovoyi kulturnoyi spadshini YuNESKO Zmist 1 Geografiya 1 1 Klimat 2 Etimologiya Hyue 3 Istoriya ta nazva 3 1 Thuanhoa v yet Thuận Hoa 3 2 Fusuan v yet Phu Xuan 3 3 Hyue 4 Arhitektura 5 Kultura Hyue 5 1 Pridvorna muzika 5 2 Pridvorni tanci 5 3 Narodni naspivi 5 4 Teatr Tuong 5 5 Mistectvo ta narodni hudozhni promisli 5 6 Skulptura 5 7 Svyata 5 8 Festival Hyue 5 9 Kuhnya Hyue 5 10 Bojove mistectvo 6 Osvita 7 Viznachni miscya 7 1 Prirodni 7 2 Starovinna arhitektura 7 3 Pagodi 7 4 Cerkvi 8 Galereya 9 Div takozh 10 Primitki 11 PosilannyaGeografiya RedaguvatiMisto Hyue roztashovane v mezhah 16 16 80 pn sh i 107 8 108 20 sh d na dvoh beregah richki Hiong majzhe za 100 km na pivnich vid perevalu Hajvan i za 12 km vid berega Tihogo okeanu Hyue znahoditsya za 15 km vid mizhnarodnogo aeroportu Fubaj i za 50 km vid glibokovodnogo portu Chanmai Miscevist Hyue roztashovana na rivnini mizh richkami Hiong i Bo maye serednyu visotu blizko 3 4 m nad rivnem morya Landshaft vidnosno rivnij miscyami visoki pagorbi Ngibin Vongkan Dosit chasti doshi na gori Chiongshon de vitikayut richki Hiong i Bo prizvodyat do povenej v okolici Hyue Klimat Redaguvati Misto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya musonnim klimatom Najteplishij misyac cherven iz serednoyu temperaturoyu 29 4 C Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 20 S 4 Klimat HyuePokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 34 36 38 40 39 40 40 40 38 35 35 32 40Serednij maksimum C 23 24 27 30 33 34 34 34 31 28 26 23 29Serednya temperatura C 20 21 23 26 28 29 29 29 27 25 23 20 25Serednij minimum C 17 18 20 22 23 25 25 24 23 22 20 18 21Absolyutnij minimum C 8 11 12 13 17 21 20 21 18 16 12 11 8Norma opadiv mm 180 90 60 60 80 90 50 130 500 680 640 370 2980Vologist povitrya 87 87 84 79 74 69 67 70 79 84 84 86 79Dzherelo WeatherbaseEtimologiya Hyue Redaguvati nbsp Vorota NgomonDostovirnoyi informaciyi pro datu poyavi slova Hyue Na dumku bagatoh istorikiv korol Le Than Tong vpershe zgaduvav Hyue u svoyij Nacionalnoyi Poeziyi 5 U robotah todishnih istorikiv starov yetnamskoyu movoyu No fiksovani tilki nazvi Fusuan abo Stolicya Kin a slova Hyue ne bulo 6 Vpershe nazva Hyue z yavilosya u zbirci Kniga istoriyi V yetnamu yaka bula napisanomu suchasnoyu v yetnamskoyu movoyu Chan Chong Kimom Sered inozemnih dokumentiv u memuarah francuzkogo torgovcya P yera Puavra Pierre Poivre yakij pribuv u Fusuan u 1749 roci nazva Hyue bagatorazovo povtoryuvalas u viglyadi Hue 10 I piznishe v Latinsko Annamskomu slovniku tom 2 vidannya 1838 r v Indiyi nazvu Hyue bulo naneseno na kartu V yetnamu Na dumku deyakih istorikiv nazva Hyue shvidshe za vse pohodit vid slova Hoa u slovospoluchenni Thuan Hoa U toj chas bulo pokarannya za prilyudne ozvuchuvannya bud yakogo slova sho shozhe za vimovoyu na im ya korolya abo jogo blizke otochennya a Nguyen Nap Hoa pryamij pravnuk zasnovnika dinastiyi Nguyen 14 Istoriya ta nazva RedaguvatiThuanhoa v yet Thuận Hoa Redaguvati U 1306 roci yak shlyubnij podarunok princesi Huen Chan dva okrugi O i Ri sho nalezhali chamskomu korolyu perejshli u volodinnya feodalnoyi dinastiyi Chan Cherez rik korol Chan An Tong vstanoviv vladu v novij zemli i perejmenuvav yih u Thuan i Hoa Pri dinastiyi Piznogo Le voni ob yednalisya v odnu provinciyu i otrimali nazvu Thuanhoa kit 顺 化 U 1604 roci Nguyen Hoang viddiliv rajon Diyen Ban vid provinciyayi Thuanhoa i priyednav do provinciyi Kuangnam Takim chinom za knyaziv Nguyen XVII XVIII st provinciya Thuanhoa bula roztashovana z pivdennogo boku perevalu Nganga do samogo perevalu Hajvan Fusuan v yet Phu Xuan Redaguvati nbsp Mavzolej Chan Nyan TongU 1626 roci z metoyu oporu proti dinastiyi Chin korol Nguyen Fuk Nguyen pereviv svoyu rezidenciyu v selo Fiokien rajonu Kuangdien provinciyi Thiat yen i postaviv misto v korolivske pidporyadkuvannya U 1636 roci korol Nguyen Fuk Lan vibrav selo Kimlong rajonu Hiongcha svoyeyu rezidenciyeyu Piznishe u 1687 roci korol Nguyen Fuk Chan pereviv rezidenciyu v selo Fusuan starov yetn 富春 rajonu Hiongcha a v 1712 roci korol Nguyen Fuk Tu pereviv yiyi v selo Bakvong rajonu Kuangdien Tilki z 1738 roku pri koroli Vo Viong Nguyen Fuk Hoat 1739 1765 rezidenciyeyu v yetnamskih koroliv ostatochno stavav Fusuan U cej chas socialno ekonomichna mic znachno zbilshilasya zavdyaki vprovadzhennyu bezlichi novovveden i sam korol navit rozrobiv model nacionalnogo odyagu Aozaj dlya prostogo naselennya U 1802 roci pislya vozz yednannya vsogo V yetnamu imperator Zya Long 1802 1820 nazvav Fusuan stoliceyu v yetnamskogo feodalnogo korolivstva 7 Hyue Redaguvati Naprikinci XIX stolittya za ekonomichnimi pokaznikami centralna chastina V yetnamu zalishilasya dosit daleko pozadu vid pivnichnoyi i pivdennoyi oblastej krayini Neobhidnist ukrupnennya naselenih punktiv bula ochevidna 20 zhovtnya 1898 roku Imperatorska kancelyariya poklopotalasya pered imperatorom Than Thayem pro poshuk pidhodyashih misc i stvorennya naselenih punktiv miskogo tipu 19 12 lipnya 1899 roku imperator Than Thaj vidav Ukaz pro formuvannya mistechka Hyue razom zi stvorennyam 5 mistechok Thanhoa Vin Hojan Kuinon i Fanthiek po vsij teritoriyi centralnogo V yetnamu 21 Pislya progoloshennya nezalezhnosti v 2 veresnya 1945 r Timchasovij uryad Demokratichnoyi Respubliki V yetnam pochalo udoskonalennya administrativnogo ladu 21 grudnya 1945 roku bulo vidano Ukaz 77 pro viznannya vosmi naselenih punktiv mistami Hanoj Hajfong Namdin Vin Hyue Danang Dalat i Sajgon Krim stolici Hanoj vsi mista buli v pidporyadkuvanni administracij svoyih provincij Pislya rozdilu V yetnamu na pivnichnu i pivdennu chastinu v period 1954 1975 rokiv misto opinyayetsya na teritoriyi Pivdennogo V yetnamu Pislya stvorennya Respubliki V yetnam na pivdennij polovini V yetnamu prezident Ngo Din Dyem pochav provoditi administrativnu rekonstrukciyu po vsij krayini V Ukazi 57A vid 24 zhovtnya 1956 roku misto Hyue bulo za administrativnim statusom narivni z provinciyeyu Thiath yen cya model zalishalas do 1975 roku Pid chas Vijni vozz yednannya V yetnamu Hyue zigrav vazhlivu rol u politichnih i vijskovih podiyah U lyutomu 1968 roku pid chas Tetskogo nastupu misto stalo miscem zhorstokih bojovih dij U 1975 roci Hyue zigrav klyuchovu rol u rezultati vijni Cherez 6 rokiv pislya vozz yednannya pivdennoyi ta pivnichnoyi chastin V yetnamu v 1981 roci do mista Hyue priyednalisya majzhe vsi navkolishni jogo naseleni punkti 24 serpnya 2005 roku uryadom SRV bulo vidalo Ukaz 209 2005 QĐ TTG pro administrativne pidvishennya i prisvoyennya Hyue statusu mista 1 yi kategoriyi Arhitektura Redaguvati nbsp Hyue vnochiArhitektura Hyue bagata i v nij poyednuyutsya rizni techiyi korolivske z praktichnim religijne z narodnim tradicijne iz suchasnim i zahidnim Najmasshtabnishim i skladnim ob yektom arhitekturi ye Kompleks relikvij Hyue yakij bulo pobudovano protyagom ponad pivtora stolittya pri dinastiyi Nguyen Kompleks pam yatok sho znahoditsya u Hue u 1983 roci bulo viznano YuNESKO vsesvitnoyu kulturnoyu spadshinoyu 8 Kultura Hyue RedaguvatiThuanhoa Fusuan Hyue maye svoyu istoriyu blizko 7 stolit pochinayuchi z 1306 roku Poyednannya etnichnoyi kulturi Shahuin miscevoyi narodnosti t yami i zagalnoyi kulturi Dongshon pivnichnoyi chastini V yetnamu sformuvali unikalnu kulturnu spadshinu Krim togo cherez osoblivosti miscevosti na Hyue vplinuli i inshi kulturi Pivdenno Shidnoyi Aziyi Kitayu Indiyi Tomu kultura Hyue duzhe bagata i riznomanitna i ci harakterni risi proyavlyayutsya v bagatoh oblastyah diyalnosti yak v literaturi muzici teatri mistectvi zvichayah i povsyakdennih narodnih ritualah Pridvorna muzika Redaguvati Vona pohodit iz vosmi riznih vidiv pridvornoyi muziki pri dinastiyi Le yaki pid chas pravlinnya dinastiyi Nguyen peretvorili na 2 osnovnih vidi Veliku Muziku i Prostu malu Muziku Pridvorna muzika N ya N yak u 2003 roci bula vnesena v Reprezentativnij Spisok nematerialnoyi kulturnoyi spadshini lyudstva pri YuNESKO 9 Pridvorni tanci Redaguvati Voni skladayutsya z 15 osnovnih tanciv dlya ritualnih zahodiv privitan benketu ta riznih hudozhnih repertuariv Riznobarvni osnashennya nezvichajni kostyumi gnuchki ruhi z tonkim spivom pokazuyut visokij rozvitok tradicijnih narodnih tanciv Narodni naspivi Redaguvati Voni ohoplyuyut bilsh nizh 60 tvoriv na melodiyi pivnichnih i pivdennih narodnostej V yetnamu Za dovgij chas isnuvannya hyueskij spiv maye bagato elementiv akademichnogo vokalu i profesijnogo spivu Suprovodzhuye spiv muzichnij orkestr z 5 strunnih instrumentiv riznih dudok barabaniv ta inshih muzichnih naboriv Teatr Tuong Redaguvati Cej vid vistavi burhlivo rozvivavsya pri dinastiyi Nguyen yaka vvazhala jogo nacionalnim U hyueskij Citadeli pracyuvali kilka teatriv Tuong ta navchalnij zaklad Than Bin de navchalisya majbutni aktori Buv cilij sklad artistiv yaki pisali obroblyali i redaguvali vistavi Tuong Mistectvo ta narodni hudozhni promisli Redaguvati Prodovzhuyuchi tradiciyu standartnih kitajskih modelej v yetnamski remisniki stvorili unikalnij vid dekorativnogo mistectva yakij harakternij lishe dlya Hyue Vin uspadkovuye najkrashi originalni risi mistectva t yami i bagato dosyagnen zahidnogo dekorativnogo stilyu Pri dinastiyi Nguyen bagato vidiv tradicijnih remesel Hyue taki yak rizba po derevu prikrasi z perlamutru pozolochene pokrittya rizba po kosti shittya zolotom sriblom i perlami ruchne tkactvo vishivka v yazannya evolyucionuvali do rivnya vishukanosti i rozkoshi Bagato vidiv narodnogo zhivopisu stali populyarnimi i nabuli osoblivogo stilyu Skulptura Redaguvati U starodavnij stolici Hyue skulptura otrimala novij period rozvitku z vidomimi tvorami z kamenyu midi i dereva U derev yanij skulpturi rizbleni chastini prikrasheni relyefnimi zobrazhennyami sho nadaye vishukanosti i estetichnosti U prikladnomu mistectvi krim tradicijnih remesel V yetnamu u Hyue takozh viroblyali rizni visokoyakisni tovari lakovogo mistectva Svyata Redaguvati nbsp Festival Hyue 2008 r U Hyue isnuyut dva vidi svyatkuvannya korolivske i narodne Korolivske zahid nosit bilshe ritualni oficijni risi nizh tradicijni a narodne svyatkuvannya duzhe bagato svoyimi krayevidami ta masshtabom Tipovi svyata parad i ceremoniya vitannya Bogini Thien i A na za viruvannyam Champa rizni festivali v pam yat pro rodonachalnikiv tradicijnih narodnih remesel sil gromad V urochistih ta svyatkovih zahodah zazvichaj organizovuyut riznomanitnim cikavi kulturno sportivni zmagannya yak vesluvannya peretyaguvannya kanata borotba narodne bojove mistectvo Festival Hyue Redaguvati Yak kulturnij zahid derzhavnogo masshtabu Festival Hyue pochali provesti z 2000 roku odin raz na 2 roki Ce ne tilki vazhliva podiya u kulturnomu zhitti mista a j neobhidni kroki i pidgotovka do stvorennya festivalnogo mista V yetnamu Kuhnya Hyue Redaguvati Zberezheno ponad 1000 receptiv strav hyueskogo pohodzhennya u tomu chisli kilka desyatkiv osoblivih strav dlya koroliv dinastiyi Nguyen Narodni kuhni duzhe populyarni sered naselennya vsiyeyi krayini i bagati menyu z dekilkoh soten strav Sekret yihnogo uspihu v retelnomu prigotuvanni garnomu smaku ta kolori riznomanitnomu oformlenni akcenti na yakist vazhlivisha za kilkist i tonkih sposobah prijomu yizhi nbsp Bojove mistectvo Festival HyueBojove mistectvo Redaguvati U rajoni Hyue pracyuye bagato vidomih shkil bojovogo mistectva sho harakternodlya drevnoyi stolici V yetnamu Vidi bojovih mistectv pohodyat z Indiyi Kitayu Tayilandu Laosu Birmi Koreya Yaponiyi Poryad z nimi u Hyue isnuyut deyaki svoyi istorichni shkoli z narodnimi nazvami Tkana sorochka Bilij tigr Shaolin Osvita Redaguvati nbsp Nacionalna Shkola Kuok Hok U misti Hyue znahoditsya Centr vishih navchalnih zakladiv yakij skladayetsya z 7 institutiv Institut mistectv Hyue Hyueskij pedagogichnij institut Hyueskij universitet Hyueskij medichnij institut Hyueskij institut silskogo ta lisovogo gospodarstva Hyueskij institut inozemnih mov Hyueskij ekonomichnij institutViznachni miscya Redaguvati nbsp Richka Hiong pagorb VongkanPrirodni Redaguvati Gora Ngibin Holm Vongkan Gora Batma Reka Hiong Plyazhi Thuanan i Langko Laguna TamzangStarovinna arhitektura Redaguvati nbsp Cerkva ChNI HyueManezh tigriv borotba tigra zi slonami Hram Literaturi Vanmieu Văn Miếu Palac Honti Mist plitok Than yeoan Starovinna shkola Kuokhok Monastir Thiyena Thien An Pagodi Redaguvati Pagoda T yenmu Thien Mụ Pagoda Zieude Diệu Dế Pagoda Tidam Từ Dam Pagoda Tihieu Từ Hiếu Cerkvi Redaguvati Cerkva ChNI Chua Cứu Thế Katolickij sobor Fukam Phủ Cam Galereya Redaguvati nbsp Vorota H yennjon Hiển Nhơn nbsp nbsp Grobnicya imperatora Khaj Dinya nbsp nbsp nbsp Div takozh RedaguvatiDinastiya Nguyen Rozgin demonstraciyi buddistiv u Hyue Buddistska kriza Rizanina v HyuePrimitki Redaguvati Jumelages et cooperation internationale Blua d Track Q160927 a b https www4 honolulu gov docushare dsweb Get Document 114394 95 350 pdf https www newhavenct gov gov depts arts neighborhood n cultural development sister cities htm Klimat Hyue Poeziya korolya Le Than Tong Institut socialnih nauk Han Nom Hanoj 1981 stor 134 v yetn Istoriya v yetnamskih korolivstv http www khoahoc net baivo vohuongan 080606 huecotukhimo htm Arhivovano 11 zhovtnya 2011 u Wayback Machine v yetn Vi Đại Nam Nhất Thống Chi v yetn UNESCO Ob yekti spadshini Kompleks pam yatok Hyue Arhiv originalu za 23 chervnya 2017 Procitovano 1 lipnya 2012 UNESCO Ob yekti spadshini Pridvorna muzika N ya N yak Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2015 Procitovano 1 lipnya 2012 Posilannya RedaguvatiOficijnij portal m Hyue angl Arhiv originalu za 5 veresnya 2011 Informacijna merezha m Hyue v yetn Arhiv originalu za 4 bereznya 2011 Putivnik turista po m Hyue angl Arhiv originalu za 16 serpnya 2013 Hyue trohi z toboyu v yetn Arhiv originalu za 24 lyutogo 2012 Dmitrij Chan 2011 Vetnam v russkoj Vikipedii nuocnga net Arhiv originalu za 24 lyutogo 2012 Film Zemlya skorbi na sajte AsiaFilm TV v yetn angl ros Arhiv originalu za 15 travnya 2012 Byvshaya korolevskaya stolica Hyue foto stati festivali Arhiv originalu za 15 travnya 2012 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hyue amp oldid 39894503