Хотяні́вка — село у Вишгородському районі Київської області з населенням 982 чоловік, біля річки Десна. Навколо села розташовується багато дачних масивів, на південному заході село Осещина, а на північному сході село Новосілки. Відстань до райцентру становить близько 8 км і проходить автошляхом Т 1001 та Т 2509.
| село Хотянівка | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Київська область |
| Район | Вишгородський район |
| Рада | Хотянівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA32100010030092497 |
| Облікова картка | Хотянівка |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1704 |
| Населення | 982 |
| Густота населення | 20,130 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 07363 |
| Телефонний код | +380 4596 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°36′21″ пн. ш. 30°34′31″ сх. д. / 50.60583° пн. ш. 30.57528° сх. д.Координати: 50°36′21″ пн. ш. 30°34′31″ сх. д. / 50.60583° пн. ш. 30.57528° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 94 м |
| Водойми | Десна |
| Відстань до обласного центру | 28,6 км |
| Відстань до районного центру | 8,8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, вул. Деснянська, 9 |
| Сільський голова | Грищенко Володимир Петрович |
| Карта | |
Хотянівка | |
Хотянівка | |
| Мапа | |
| Хотянівка у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Виникнення поселення сягає часів трипільської культури, тобто IV-III тисячоліття до н.е. В урочищі «Кут» археологами було виявлено залишки поселення епохи неоліту. Деякі краєзнавці вважають, що древнє місто Хотин - праматір села Хотянівки.
Існують місцеві легенди про виникнення назви села.
По Десні плив човен з людьми. Невдовзі вони побачили невеликий острівець. Вийшовши на сушу, один чоловік промовив: «Хотя нивка невеличка, але жити можна». Так утворилася назва села.
Першого поселенця – рибалку звали Хотин. Від його імені назва села: спочатку «Хотинівка», пізніше – «Хотянівка».
На «клаптику» суші першою оселилась родина з двома доньками. Дівчатка мали дивні імена – Хотя і Нівка. Від цих імен – і назва «Хотянівка».
Основним ремеслом перших жителів місцевості було гончарство. У лузі, біля озера Підхатнього що неподалік Десни, і оселились перші хотянівці. Можливо, назва села походить від назви «люди з Підхатнього», тому й «хотянівці». Глину для виробів народні майстри брали у Межигір’ї. Але весняна повінь наповнювала озеро, вода розливалась луками і підтоплювала поселення.
Після повені 1845 року громада вирішила оселитися на пагорбах, де сьогодні розташоване сучасне село.
Через нестачу глини мешканці села освоїли нове ремесло – лозоплетіння. Для виготовлення виробів з лози була достатня кількість сировини. Адже верболози й шелюга росли на деснянських берегах, біля озер і на заливних луках. Меблі, валізи, різноманітні кошики для господарства та побуту, - вироби, плетені руками хотянівців,– були знані не лише в Україні, а й поза її межами.
До 1923 року Дніпрово–Деснянське межиріччя і Хотянівка адміністративно належали Чернігівській губернії. Пізніше це був Київський округ. У 1932 році створюється Київська область, а у 1974 році – Вишгородський район. До складу Вишгородського району входить і село Хотянівка.
Сьогодні Хотянівка займає площу 243,2 га. Розташована у південній частині Вишгородського р-ну Київської області на правому березі річки Десни. На північному сході межує з селом Новосілки, на півдні – з селом Осещина. Зі сходу омивається водами Десни, а із заходу – водами Київського обвідного каналу.
Село Хотянівка газифіковане, телефонізоване, є провідний швидкісний Інтернет.
У селі працює школа, бібліотека, будинок культури, пошта, ФАП, АЗС, продуктові магазини, зокрема супермаркет Фора, ринок, три заклади громадського харчування, два магазини господарських та будівельних товарів, шиномонтаж і зареєстровано близько 10 приватних підприємців.
Джерело - сайт Хотянівської загальноосвітньої школи
Навчальні заклади Редагувати
Хотянівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
Вишгородський навчальний центр підготовки поліцейських (ур. Лужок поряд з Хотянівкою).
Медицина Редагувати
Хотянівська амбулаторія загальної практики – сімейної медицини
Народні художні промисли Редагувати
Село відоме народними промислами, пов'язаними з лозоплетінням — і досі більшість виробів з лози (кошики, меблі, крісла-качалки, тини) виготовляються хотянівськими майстрами.
У даний час традиції лозоплетіння згасають. Підприємства, що займались виробництвом плетених меблів, були закриті.
Заповідні території Редагувати
Поруч з Хотянівкою розташована ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Дуби́ княги́ні О́льги»
Храми Хотянівки Редагувати
Храм Преображення Господнього (Православна церква України) у дачному селищі Глядин
Храм Преображення Господнього, московський патріархат. Нині будується.
Храм при Вишгородському навчальному центрі підготовки поліцейських
Пам'ятники Редагувати
Монумент загиблим воїнам ІІ світової війни
Відомі люди Редагувати
У Хотянівці народилися:
- Кучер Галина Федорівна (нар. 1949) — майстриня лозоплетіння, заслужений майстер народної творчості УРСР.
- Непоп Костянтин Іванович (1979—2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |