www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хорватське Примор я хорв Hrvatsko primorje історико географічний регіон Хорватії що охоплює головно прибережні землі між

Хорватське Примор'я

Хорватське Примор'я (хорв. Hrvatsko primorje) — історико-географічний регіон Хорватії, що охоплює головно прибережні землі між традиційною Далмацією на півдні, Гірською Хорватією на півночі та Істрією і Кварнерською затокою Адріатичного моря на заході. Означення «Хорватське Примор'я» виникло у XVIII—XIX сторіччях, відображаючи комплексний розвиток Хорватії в історико-географічному відношенні.

Хорватське Примор'я
Hrvatsko primorje
—  Географіча область Хорватіїa  —
Країна  Хорватія
Найбільше місто Рієка
Площа b
 - Повна 2830 км²
Населення (2011) b
 - Усього 236 139
 - Густота 83,4/км²
a Хорватське Примор'я не визначено як офіційна область; це лише географічний регіон.
b Цифри приблизні, на основі територіального охоплення і чисельності населення громад, обмежених географічними областями Істрія, Гірська Хорватія і Далмація включно з островами Кварнерської затоки.
Хорватське Примор'я на карті Хорватії:
  Хорватське Примор'я
  Іноді вважається частиною Хорватського Примор'я
Хорватське Примор'я на карті Хорватії:
  Хорватське Примор'я
  Іноді вважається частиною Хорватського Примор'я
Кварнерське узбережжя біля Рієки

Історія Редагувати

Починаючи з античності, в області траплялися часті зміни правителів: над нею владарювали і Римська імперія, і остготи, і лангобарди, і Візантія, і Франкська імперія, і зрештою хорвати, частина істотної історичної спадщини яких походить із цього краю — насамперед, Башчанська плита. Регіон і прилеглі території стали каменем спотикання між великими європейськими державами, включаючи Венеційську республіку, Угорське королівство та Габсбурзьку монархію і Османську імперію, а також Австрію, Першу Французьку імперію, Королівство Італія та Югославію.

Географія Редагувати

Хорватське Примор'я — фізико-географічний регіон Хорватії, що охоплює значну частину Приморсько-Горанської жупанії та прибережну частину Лицько-Сенської жупанії. Іноді сюди включають і острів Паг, хоча зазвичай він вважається частиною Далмації. Складовими частинами регіону також вважаються острови Црес, Лошинь, Крк і Раб та інші порівняно невеликі прилеглі острови, що породило альтернативну назву області — Кварнерське Примор'я, або просто Кварнер. Існують різноманітні визначення розмірів «Хорватського Примор'я» і «Кварнерського Примор'я» як географічних понять. Зокрема, вважається, що Кварнерське Примор'я простягається на схід до Сеня або навіть далі на схід. З іншого боку, узвичаєні межі області Кварнер включають Істрію на схід від гори Учка, що робить Кварнер синонімом приморських районів та островів Приморсько-Горанської жупанії.

Острови, що охоплюють 1120 квадратних кілометрів, налічують 39 450 жителів. Більш ніж половина населення регіону проживає в місті Рієка — незмірно великому в масштабах області міському утворенні. Всі інші населені пункти краю відносно невеликі, лише в чотирьох із них населення перевищує 4 тис. осіб: у Цриквениці, Малому Лошині (найбільшому острівному поселенні), Сені та Кострені.

Примітки Редагувати

  1. Lena Mirošević; Branimir Vukosav (June 2010). . Geoadria (Задарський університет, Хорватське географічне товариство) 15 (1): 81–108. ISSN 1331-2294. Архів оригіналу за 18 липня 2013. Процитовано 2 липня 2012. 
  2. Dunja Glogović (червень 2003). . Prilozi Instituta za arheologiju u Zagrebu (хор.) (Institute of Archaeology, Zagreb) 20 (1): 27–32. ISSN 1330-0644. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 липня 2012. 
  3. Branimir Paškvan (2009). . Sušačka Revija (хор.) (Klub Suščana) (68). ISSN 1330-1306. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 29 квітня 2012. 
  4. (хор.). Приморсько-Горанська жупанія. Архів оригіналу за 9 червня 2007. Процитовано 30 квітня 2012. 
  5. Ozren Kosanović (November 2009). . Arhivski vjesnik (хор.) (Хорватський державний архів) (52): 129–170. ISSN 0570-9008. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 26 листопада 2021. 
  6. (хор.). Хорватська господарська палата. Архів оригіналу за 2 травня 2006. Процитовано 26 листопада 2021. 
  7. (хор.). Приморсько-Горанська жупанія. Архів оригіналу за 27 квітня 2012. Процитовано 26 листопада 2021. 
  8. . Хорватське бюро статистики. 29 червня 2011. Архів оригіналу за 14 листопада 2011. Процитовано 5 серпня 2011. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Horvatske Primor ya horv Hrvatsko primorje istoriko geografichnij region Horvatiyi sho ohoplyuye golovno priberezhni zemli mizh tradicijnoyu Dalmaciyeyu na pivdni Girskoyu Horvatiyeyu na pivnochi ta Istriyeyu i Kvarnerskoyu zatokoyu Adriatichnogo morya na zahodi Oznachennya Horvatske Primor ya viniklo u XVIII XIX storichchyah vidobrazhayuchi kompleksnij rozvitok Horvatiyi v istoriko geografichnomu vidnoshenni Horvatske Primor ya Hrvatsko primorje Geograficha oblast Horvatiyia Krayina HorvatiyaNajbilshe misto RiyekaPlosha b Povna 2830 km Naselennya 2011 b Usogo 236 139 Gustota 83 4 km a Horvatske Primor ya ne viznacheno yak oficijna oblast ce lishe geografichnij region b Cifri priblizni na osnovi teritorialnogo ohoplennya i chiselnosti naselennya gromad obmezhenih geografichnimi oblastyami Istriya Girska Horvatiya i Dalmaciya vklyuchno z ostrovami Kvarnerskoyi zatoki Horvatske Primor ya na karti Horvatiyi Horvatske Primor ya Inodi vvazhayetsya chastinoyu Horvatskogo Primor yaHorvatske Primor ya na karti Horvatiyi Horvatske Primor ya Inodi vvazhayetsya chastinoyu Horvatskogo Primor yaKvarnerske uzberezhzhya bilya RiyekiIstoriya RedaguvatiPochinayuchi z antichnosti v oblasti traplyalisya chasti zmini praviteliv nad neyu vladaryuvali i Rimska imperiya i ostgoti i langobardi i Vizantiya i Frankska imperiya i zreshtoyu horvati chastina istotnoyi istorichnoyi spadshini yakih pohodit iz cogo krayu nasampered Bashchanska plita Region i prilegli teritoriyi stali kamenem spotikannya mizh velikimi yevropejskimi derzhavami vklyuchayuchi Venecijsku respubliku Ugorske korolivstvo ta Gabsburzku monarhiyu i Osmansku imperiyu a takozh Avstriyu Pershu Francuzku imperiyu Korolivstvo Italiya ta Yugoslaviyu Geografiya RedaguvatiHorvatske Primor ya fiziko geografichnij region Horvatiyi sho ohoplyuye znachnu chastinu Primorsko Goranskoyi zhupaniyi ta priberezhnu chastinu Licko Senskoyi zhupaniyi Inodi syudi vklyuchayut i ostriv Pag hocha zazvichaj vin vvazhayetsya chastinoyu Dalmaciyi 1 Skladovimi chastinami regionu takozh vvazhayutsya ostrovi Cres Loshin Krk i Rab ta inshi porivnyano neveliki prilegli ostrovi 2 sho porodilo alternativnu nazvu oblasti Kvarnerske Primor ya abo prosto Kvarner 3 Isnuyut riznomanitni viznachennya rozmiriv Horvatskogo Primor ya i Kvarnerskogo Primor ya yak geografichnih ponyat Zokrema vvazhayetsya sho Kvarnerske Primor ya prostyagayetsya na shid do Senya abo navit dali na shid 4 Z inshogo boku uzvichayeni mezhi oblasti Kvarner vklyuchayut Istriyu na shid vid gori Uchka 5 sho robit Kvarner sinonimom primorskih rajoniv ta ostroviv Primorsko Goranskoyi zhupaniyi 6 Ostrovi sho ohoplyuyut 1120 kvadratnih kilometriv nalichuyut 39 450 zhiteliv 7 Bilsh nizh polovina naselennya regionu prozhivaye v misti Riyeka nezmirno velikomu v masshtabah oblasti miskomu utvorenni Vsi inshi naseleni punkti krayu vidnosno neveliki lishe v chotiroh iz nih naselennya perevishuye 4 tis osib u Crikvenici Malomu Loshini najbilshomu ostrivnomu poselenni Seni ta Kostreni 8 Primitki Redaguvati Lena Mirosevic Branimir Vukosav June 2010 Spatial identities of Pag Island and the southern part of the Velebit littoral Geoadria Zadarskij universitet Horvatske geografichne tovaristvo 15 1 81 108 ISSN 1331 2294 Arhiv originalu za 18 lipnya 2013 Procitovano 2 lipnya 2012 Dunja Glogovic cherven 2003 Nalazi prapovijesnoga zlata iz Dalmacije i Hrvatskog primorja Znahidki doistorichnogo zolota z Dalmaciyi ta Horvatskogo Primor ya Prilozi Instituta za arheologiju u Zagrebu hor Institute of Archaeology Zagreb 20 1 27 32 ISSN 1330 0644 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 2 lipnya 2012 Branimir Paskvan 2009 Smo Primorci ili Mi primorci chi Susacka Revija hor Klub Suscana 68 ISSN 1330 1306 Arhiv originalu za 16 bereznya 2015 Procitovano 29 kvitnya 2012 Povijesni pregled History overview hor Primorsko Goranska zhupaniya Arhiv originalu za 9 chervnya 2007 Procitovano 30 kvitnya 2012 Ozren Kosanovic November 2009 Prilog za bibliografiju objavljenih pravnih izvora statuta zakona urbara i notarskih knjiga i pravnopovijesnih studija za Istru kvarnersko primorje i otoke u srednjem i ranom novom vijeku Do pitannya bibliografiyi opublikovanih pravovih dzherel statutiv zakoniv urbariv i notarialnih knig ta yuridichno istorichnih doslidzhen Istriyi Kvarnerskogo primor ya i ostroviv v serednovichchi ta rannomu novomu periodi Arhivski vjesnik hor Horvatskij derzhavnij arhiv 52 129 170 ISSN 0570 9008 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2021 Procitovano 26 listopada 2021 Turizam hor Horvatska gospodarska palata Arhiv originalu za 2 travnya 2006 Procitovano 26 listopada 2021 Gradovi i opcine Mista i gromadi hor Primorsko Goranska zhupaniya Arhiv originalu za 27 kvitnya 2012 Procitovano 26 listopada 2021 Census 2011 First Results Horvatske byuro statistiki 29 chervnya 2011 Arhiv originalu za 14 listopada 2011 Procitovano 5 serpnya 2011 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Horvatske Primor 27ya amp oldid 35135666