www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хитриченко Іван Олександрович Іван Олександрович Хитриченко 23 березня 1903 Веприн Радомисльський повіт Київська губерні

Хитриченко Іван Олександрович

Іван Олександрович Хитриченко (23 березня 1903, Веприн, Радомисльський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 19.12.1989, Київ, УРСР, СРСР) — український радянський партизан.

Життєпис ред.

Народився 25 жовтня 1903 року в селі Веприн Радомисльського повіту Київської губернії Російської імперії, нині Радомишльського району Житомирської області України.

Вже у віці 12 років працював на лісозаводі кочегаром, а згодом машиністом. У 1924 році був прийнятий до комсомолу. У 1927 році, під час проходження служби в Червоній армії, став членом партії. Після демобілізації, у 1928 році, Сталінський райком партії Києва направив його до органів міліції, де він обіймав посади старшого міліціонера, потім — помічника голови відділення.

У 1930 році Хитриченко закінчив Київську школу міліції керівного складу, після чого обіймав посади у Канівському райвідділі міліції, в обласному Управлінні міліції, був секретарем парткому Київського гарнізону міліції. У 1934 році закінчив Московську школу міліції вищого керівного складу та за розподіленням був призначений у місто Миколаїв на посаду заступника голови міського Управління міліції за політчастиною.

Наприкінці 1934 року за партійною мобілізацією був призначений головою політвідділу Городоцької районної машинно-тракторної станції Вінницької області. Після того працював заступником директора Смотричеської МТС за політчастиною.

З квітня 1937 року Хитриченко працював другим, потім — першим секретарем Дунаєвецького райкому КП(б)У. На початку серпня 1938 року був призначений секретарем обкому партії з ідеологічної праці, але незабаром був заарештований за звинуваченням у належності до правотроцькістської організації. У січні 1939 року Хитриченко був визнаний невинним та звільнений.

Радянсько-німецька війна ред.

Війна застала його в Києві, де він служив головою 10-го відділення міліції на Деміївці.

Деякий час Хитриченко служив у німецькому поліційному підрозділі, який охороняв радянських полонених офіцерів. Був призначений головою варти, але при цьому, за власними твердженнями, займався саботажем та влаштував втечі військовополонених.

Згодом за рішенням підпільного міськкому партії з групою товаришів відбув у Житомирську область, де створив партизанський загін.

У березні 1943 року відбулася його зустріч із командиром партизанського з'єднання С. А. Ковпаком. У зв'язку з відходом Ковпака у Карпатський рейд Хитриченко був призначений виконувачем обов'язків голови штабу партизанського руху в Київській області. Пізніше його партизанський підрозділ було передано у склад 13-ї армії, а сам Хитриченко був призначений заступником наркома НКВС УРСР по міліції. До праці приступити не встиг — був заарештований та засуджений на 10 років.

У сучасній українській пресі проти Хитриченко висувалися звинувачення в тому, що він більшу частину війни активно співпрацював з окупантами і був винний в арешті більшості членів підпільних угруповань, в яких він брав участь.

Повоєнні роки ред.

В 1954 р. Хитриченко було звільнено та цілком реабілітовано. Партійний стаж поновлено та визнано безперервним. Він повернувся до Києва, де працював у Київському трамвайному депо начальником відділу. Займався громадською діяльністю — був лектором міського товариства «Знання».

Помер 19 грудня 1989 року та був похований на Биківнянському цвинтарі (селище Биківня). Нагороджений багатьма медалями. Його дочка, Людмила Хитриченко-Боліла, свого часу доклала багато зусиль для його реабілітації.

Вшанування пам'яті ред.

  • У селі Веприн Радомишльського району на його честь відкрито меморіальну дошку.
  • У селі Кодра Радомишльського району діє музей його імені.
  • У Києві середню школу № 13 названо його іменем.

Примітки ред.

  1. ↑ ЗВЕЗДА ИВАНА ХИТРИЧЕНКО
  2. Корреспондент: Слуга двух господ.
  3. Родня. Полиция и партизаны, 1941—1944. На примере Украины / Авт.-сост.: А. Гогун, И. Дерейко, А. Кентий. — Киев: Украинский издательский союз, 2011. — 576 с. — Тираж 1000 экз. — ISBN 978-966-410-026-4
  4. . Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 27 квітня 2016. 
  5. В Житомирской области установили мемориальную доску в честь легендарного партизанского командира Ивана Хитриченко
  6. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 травня 2019. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ivan Oleksandrovich Hitrichenko 23 bereznya 1903 Veprin Radomislskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 19 12 1989 Kiyiv URSR SRSR ukrayinskij radyanskij partizan Hitrichenko Ivan OleksandrovichNarodivsya 25 zhovtnya 1903 1903 10 25 Veprin Rosijska imperiyaPomer 19 grudnya 1989 1989 12 19 86 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Nacionalnij istoriko memorialnij zapovidnik Bikivnyanski mogili Krayina Rosijska imperiya SRSRUchasnik nimecko radyanska vijnaPartiya KPRSNagorodi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Radyansko nimecka vijna 1 2 Povoyenni roki 2 Vshanuvannya pam yati 3 Primitki 4 PosilannyaZhittyepis red Narodivsya 25 zhovtnya 1903 roku v seli Veprin Radomislskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini Radomishlskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Ukrayini Vzhe u vici 12 rokiv pracyuvav na lisozavodi kochegarom a zgodom mashinistom U 1924 roci buv prijnyatij do komsomolu U 1927 roci pid chas prohodzhennya sluzhbi v Chervonij armiyi stav chlenom partiyi Pislya demobilizaciyi u 1928 roci Stalinskij rajkom partiyi Kiyeva napraviv jogo do organiv miliciyi de vin obijmav posadi starshogo milicionera potim pomichnika golovi viddilennya U 1930 roci Hitrichenko zakinchiv Kiyivsku shkolu miliciyi kerivnogo skladu pislya chogo obijmav posadi u Kanivskomu rajviddili miliciyi v oblasnomu Upravlinni miliciyi buv sekretarem partkomu Kiyivskogo garnizonu miliciyi U 1934 roci zakinchiv Moskovsku shkolu miliciyi vishogo kerivnogo skladu ta za rozpodilennyam buv priznachenij u misto Mikolayiv na posadu zastupnika golovi miskogo Upravlinnya miliciyi za politchastinoyu Naprikinci 1934 roku za partijnoyu mobilizaciyeyu buv priznachenij golovoyu politviddilu Gorodockoyi rajonnoyi mashinno traktornoyi stanciyi Vinnickoyi oblasti Pislya togo pracyuvav zastupnikom direktora Smotricheskoyi MTS za politchastinoyu Z kvitnya 1937 roku Hitrichenko pracyuvav drugim potim pershim sekretarem Dunayeveckogo rajkomu KP b U Na pochatku serpnya 1938 roku buv priznachenij sekretarem obkomu partiyi z ideologichnoyi praci ale nezabarom buv zaareshtovanij za zvinuvachennyam u nalezhnosti do pravotrockistskoyi organizaciyi U sichni 1939 roku Hitrichenko buv viznanij nevinnim ta zvilnenij Radyansko nimecka vijna red Vijna zastala jogo v Kiyevi de vin sluzhiv golovoyu 10 go viddilennya miliciyi na Demiyivci Deyakij chas Hitrichenko sluzhiv u nimeckomu policijnomu pidrozdili yakij ohoronyav radyanskih polonenih oficeriv Buv priznachenij golovoyu varti ale pri comu za vlasnimi tverdzhennyami zajmavsya sabotazhem ta vlashtuvav vtechi vijskovopolonenih Zgodom za rishennyam pidpilnogo miskkomu partiyi z grupoyu tovarishiv vidbuv u Zhitomirsku oblast de stvoriv partizanskij zagin U berezni 1943 roku vidbulasya jogo zustrich iz komandirom partizanskogo z yednannya S A Kovpakom U zv yazku z vidhodom Kovpaka u Karpatskij rejd Hitrichenko buv priznachenij vikonuvachem obov yazkiv golovi shtabu partizanskogo ruhu v Kiyivskij oblasti Piznishe jogo partizanskij pidrozdil bulo peredano u sklad 13 yi armiyi a sam Hitrichenko buv priznachenij zastupnikom narkoma NKVS URSR po miliciyi Do praci pristupiti ne vstig buv zaareshtovanij ta zasudzhenij na 10 rokiv 1 U suchasnij ukrayinskij presi proti Hitrichenko visuvalisya zvinuvachennya v tomu sho vin bilshu chastinu vijni aktivno spivpracyuvav z okupantami i buv vinnij v areshti bilshosti chleniv pidpilnih ugrupovan v yakih vin brav uchast 2 3 Povoyenni roki red V 1954 r Hitrichenko bulo zvilneno ta cilkom reabilitovano Partijnij stazh ponovleno ta viznano bezperervnim Vin povernuvsya do Kiyeva de pracyuvav u Kiyivskomu tramvajnomu depo nachalnikom viddilu Zajmavsya gromadskoyu diyalnistyu buv lektorom miskogo tovaristva Znannya Pomer 19 grudnya 1989 roku ta buv pohovanij na Bikivnyanskomu cvintari selishe Bikivnya 4 Nagorodzhenij bagatma medalyami Jogo dochka Lyudmila Hitrichenko Bolila svogo chasu doklala bagato zusil dlya jogo reabilitaciyi Vshanuvannya pam yati red U seli Veprin Radomishlskogo rajonu na jogo chest vidkrito memorialnu doshku 1 5 U seli Kodra Radomishlskogo rajonu diye muzej jogo imeni U Kiyevi serednyu shkolu 13 nazvano jogo imenem 6 Primitki red a b ZVEZDA IVANA HITRIChENKO Korrespondent Sluga dvuh gospod Rodnya Policiya i partizany 1941 1944 Na primere Ukrainy Avt sost A Gogun I Derejko A Kentij Kiev Ukrainskij izdatelskij soyuz 2011 576 s Tirazh 1000 ekz ISBN 978 966 410 026 4 SUDBA PARTIZANSKOGO KOMANDIRA Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 27 kvitnya 2016 V Zhitomirskoj oblasti ustanovili memorialnuyu dosku v chest legendarnogo partizanskogo komandira Ivana Hitrichenko SOOSh 13 im Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 25 travnya 2019 Posilannya red Ivan Hitrichenko Podvig i tragediya Ivana Hitrichenko V 1937 m Hitrichenko sidel v bashne v kotoroj kogda to derzhali Ustima Karmelyuka Srednyaya shkola 13 im Ivana Hitrichenko Kiev Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hitrichenko Ivan Oleksandrovich amp oldid 40648157