www.wikidata.uk-ua.nina.az

Химинець Олексій Семенович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Химинець Олексі й Семе нович Химине ць псев

Химинець Олексій Семенович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Химинець.

Олексі́й Семе́нович Химине́ць (псевдо: Благий, Олесь Надрага) (нар. 30 березня 1912, с. Саджава, Богородчанський район, Станіславська область — пом. 20 березня 1945, с. Лесівка, Богородчанський район, Станіславська область) — український військовик, учасник Визвольних змагань, поручник УПА, командир сотні «Месники» із куреня «Скажені», курінний куреня «Смертоносці» Станіславського ТВ-22 «Чорний ліс» ВО-4 «Говерла».

Олекса Химинець
Хіминець Олексій Семенович
 Поручник
Загальна інформація
Народження 30 березня 1912(1912-03-30)
с. Саджава, Богородчанський район, Івано-Франківська область
Смерть 20 березня 1945(1945-03-20) (32 роки)
с. Лесівка, Богородчанський район, Івано-Франківська область
Національність українець
Псевдо «Благий»
Військова служба
Приналежність  Українська держава (1941)
ОУН
Вид ЗС  УПА
Формування ВО-4 «Говерла»
Командування
Сотенний «Месники» ТВ-22 «Чорний ліс»
серпень 1943 — 1946
Курінний «Смертоносці» ТВ-22 «Чорний ліс»
вересень 1944 — 20 березня 1945
Нагороди та відзнаки

Лицар Срібного Хреста Бойової Заслуги 1-го класу.

Становлення ред.

Народився у сім'ї селян. Освіта — початкова: закінчив народну школу. Член товариства «Пласт» у рідному селі з 1926 р., активний діяч 89-го куреня Українського уладу пластунів-юнаків імені І. Франка. Співзасновник товариств «Сокіл» та «Просвіта» у Саджаві, член товариства «Відродження». Пройшов строкову військову службу у Польській армії. Член ОУН із 1939 р. Восени 1939 р., остерігаючись арешту органами НКВС, виїхав за кордон. Проживав у м. Брауншвейґ (Німеччина). Взимку 1940 р. переїхав на Холмщину, де на пропозицію Ярослава Старуха вступив до німецького «Веркшуцу». Вояк батальйону «Нахтіґаль» (04.-08.1941), а відтак 201-го батальйону охоронної поліції «Шуцманшафт» (10.1941-12.1942). Службовець української допомогової поліції (весна 1943 — 07.1943). У липні 1943 р. перейшов в УНС.

Початок боротьби в УНС ред.

Навесні 1943 року на противагу підтримуваній мельниківцями німецькій мобілізації в дивізію Ваффен-СС «Галичина» бандерівці розпочали формування Української Народної Самооборони. Наприкінці травня 1943 року в лісі поблизу с. Грушка була сформована сотня «Козака», в якій чотовим став «Благий».

Наступним поштовхом для активізації руху Опору в Галичині став Карпатський рейд Сумського партизанського з'єднання під командуванням С. Ковпака у липні 1943 р., які ставили собі за мету створити у Карпатах свій партизанський край і звідти проводити підпільно-партизанську діяльність.

Небезпека з радянського боку підштовхнула керівництво ОУН(Б) до рішучих дій, оскільки в Галичині функціонувала розгалужена мережа ОУН(Б), у складі якої були Самооборонні Кущові Відділи (СКВ) ще з 1941 р. Тому було ухвалено рішення, щоб щойно змобілізовані збройні відділи під назвою УНС з кількох областей попрямували у Карпати для вчинення спротиву червоним партизанам.

Формування УНС у Карпатах було завершено до 15 серпня 1943 р. у складі п'яти куренів, у яких налічувалося до 2 тис. козаків. Перший курінь «Чорні чорти» (курінний — «Липей» (Ілля Рачок) у складі 400—450 козаків дислокувався в околицях сіл Микуличі і Березин Яремчанського району. В курені були три сотні: 1) вишкільна, 2) бойова, 3) будівельна. Сотенним бойової сотні був «Козак» (Микола Яворський), чотовим другої чоти — «Благий» (Олекса Химинець). Вишколом керували «Гуцул» (Іван Бутковський) та сотенні «Липей», «Дон» (Михайло Дарабан) і «Козак».

29 листопада 1943 року сотня «Месники» під командуванням вже Олекси Химинця-«Благого», вирушила у рейд по Солотвинщині. Під час рейду коло села Пороги повстанці захопили склад, у якому були кулемети ЦКМ-1 і З РКМ, 20 гвинтівок, 6 пістолетів, гранати, патрони, обмундирування. Також було арештовано 7 поляків, які вели антиукраїнську роботу, та передано їх до СБ.

1 січня 1944 року сотня «Месники» повернулася до Чорного лісу і приєдналася до куреня «Різуна» (Андрусяк Василь). Цього ж дня о 10-й годині німці розпочали наступ на табір куреня «Скажені». Вони обстрілювали табір польовими гарматами із сіл Завій, Грабівка, Посіч. Курінь відступив без втрат.

Боротьба в лавах УПА ред.

В кінці квітня в селі Пациків сотня „Благого“ вбила шістьох німців і спалила Liegenschaft (приватну власність).

У квітні 1944 у Чорному лісі з'явилися червоні партизани. В Карпати вирушило з'єднання М. Шукаєва чисельністю 2000 осіб у складі загонів ім. Суворова, «Іскра», «Смерть фашизму» і «За Родіну». Хоч декларативно завданням для цих загонів ставилася боротьба із німцями, насправді їх діяльність була спрямована більше проти українських повстанців. Адже для поборювання вояків вермахту на цих теренах достатньо було частин Червоної армії, натомість повстанцям ефективніше могли протистояти саме партизанські відділи. Повстанці не збиралися пускати червоних у Карпати, і командування УПА вирішило обороняти 30-кілометровий відтинок фронту своїми силами. Тим часом з'єднання майора М. Шукаєва пробилося через німецький фронт у Галичині і поділилося на загони. Три загони чисельністю 700 осіб під командуванням капітана Кулагіна вирушили до Чорного лісу, а четвертий, на чолі з М. Шукаєвим, пішов на Сколівщину у Майданські ліси. З 23 квітня до 7 травня партизани періодично атакували позиції куреня «Скажені» та сотні «Дружинники» (командир «Черник»), що прийшла на допомогу з Галицького району. Разом з куренем «Скажені» сотня створила оборонну лінію довжиною близько 20 кілометрів. «Дружинники» зайняли села Мислів і Ріп'янку. А «Скажені»- Яворівку, Завій і Грабівку. Після неодноразових боїв і намагань знищити упівців червоні партизани втратили активність та войовничий порив. Старалися не вступати в бої із відділами УПА і подальші їхні дії мали виключно грабіжницький характер. Після цього командування ВО-4 «Говерла» опрацювало план блокади Чорного лісу. Згідно з цим планом сотні куреня «Скажені» — «Дружинники» (командир «Черник»), «Змії» (командир «Різун»), «Довбуш» (командир «Гамалія»), «Месники» (командир «Благий») — створили лінію оборони довжиною понад 50 км. Вона проходила по лінії Мислів-Ріп'янка-Яворівка-Завій-Грабівка-Хмелівка-Глибоке-Лесівка-Гринівка-Новочин-Посіч-Майдан. Сотня «Верховинці» підійшла з Гуцульщини й отримала завдання тримати оборону в околиці села Пороги та закрити вхід до Чорного лісу з гір. Таким чином з'єднання Кулагіна чисельністю 700 вояків взяли в оточення.

24 липня 1944 року між селами Тур'є і Жданно на Дрогобиччині відділ із сотні «Благого» роззброїв роту угорців.

Сотня «Месники» у складі 280 вояків під командуванням «Благого» входила до тимчасової спеціальної військової округи УПА-Захід-Карпати, яка існувала протягом серпня-вересня 1944 року. А з вересня 1944 сотня стала основою для формування Станиславівського куреня «Смертоносці», який очолив сам «Благий», одночасно командуючи сотнею «Месники».

24 листопада 1944 сотня «Месники» здійснила напад на м. Богородчани Станіславської області.

21 січня 1945 чекістсько-військова група в складі оперативників райвідділу НКВД і бійців 27-го прикордонного загону військ НКВД Прикарпатського округу при проведенні операції в районі села Глибоке Богородчанського району Станіславської області була обстріляна бійцями із куреня «Благого». За даними радянської сторони, після 4-х годинного бою група упівців була розбита, загинуло 96 бійців, 1 взятий в полон.

Загибель куреня і курінного ред.

Протягом 19-22 березня 1945 була проведена чекістсько-військова операція по ліквідації куреня «Благого». За даними чекістів було вбито 278 і захоплено живими 97 упівців. Серед убитих були опізнані: помічник курінного з постачання «Довбуш», сотенний «Шум», командир охорони польової жандармерії Станіславської округи ОУН «Бурлак» і сам курінний «Благий», який загинув 20 березня 1945 в с. Лесівка.

Нагороди ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Зіновій Бойчук. Олександр Луцький — Беркут — командир УПА «Захід». — Івано-Франківськ: «Лілея-НВ», 2019. — С. 12-13. — ISBN 978-966-668-483-0
  2. Паливода В. І. Спогади українського повстанця і багаторічного в'язня таборів ГУЛАГу. [ 31 січня 2020 у Wayback Machine.] / Підгот. Б. В. Паливода. — К.: Смолоскип, 2001. — с. 33. — ISBN 966-7332-70-5
  3. Motyka G. Ukrainska partyzantka 1942—1960. Dzialalnosc organizacji ukrainskich nacjonalistow i Ukrainskiej Powstanczej Armii. Warszawa, 2006. — s. 222
  4. Літопис УПА. Т. 7. УПА в Світлі німецькіх документів. Кн. 2: червень 1944 - квітень 1945 / Зібрав та впорядкував Т. Гунчак. - Торонто: Літопис УПА, 1983. - С. 42.
  5. * «Особые папки» Сталіна і Молотова про національно-визвольну боротьбу в Західній Україні у 1944—1948 рр./Упоряд.: Ярослав Дашкевич, Василь Кук — Львів: ЛА «Піраміда», 2010—594 с. — ISBN 978-966-441-169-8, С. 168
  6. * «Особые папки» Сталіна і Молотова про національно-визвольну боротьбу в Західній Україні у 1944—1948 рр./Упоряд.: Ярослав Дашкевич, Василь Кук — Львів: ЛА «Піраміда», 2010—594 с. — ISBN 978-966-441-169-8, С. 222.
  7. ЛИЦАРІ СРІБНОГО ХРЕСТА БОЙОВОЇ ЗАСЛУГИ 1-ГО ТА 2-ГО КЛАСІВ

Література ред.

  • П.Арсенич, «ОУН і УПА». Наукова конференція Івано-Франківськ 16-17.01.1993, Стрий 1993.
  • П. Содоль, Українська Повстанча Армія 1943-49. Довідник. Нью-Йорк, «Пролог» 1994.
  • «Особые папки» Сталіна і Молотова про національно-визвольну боротьбу в Західній Україні у 1944—1948 рр./Упоряд.: Ярослав Дашкевич, Василь Кук — Львів: ЛА «Піраміда», 2010—594 с. — ISBN 978-966-441-169-8, С. 168, 199, 222, 258.
  • П.Арсенич. За Україну, за її волю. — «Галичина», 2, 22, 28 серпня 1992 р.
  • Вісті з терену. З документів підпілля ОУН—УПА на Станіславщині. — «Новий час», 1992.
  • Літопис УПА. — Торонто. Т. З, 4, 8, 18.
  • Петро Мірчук. Українська Повстанська Армія 1942—1952. Документи і матеріяли. — Львів, 1991.
  • Володимир Гавяк (Чорнота). Стрілецька школа. — Галич, 1992.
  • Лев Шанковський. Тринадцять літ… (Дії УПА й збройного підпілля ОУН на території Військової округи ч.4 «Говерля» в 1943—1953 pp.). — * Альманах Станіславівської землі. НТШ, український архів. Т. XXVIII. — Нью-Йорк—Торонто—Мюнхен, 1975, стор. 163—193.
  • Лев Шанковський. Українська Повстанська Армія. В кн.: Історія Українського війська. — К., 1991.
  • Чемеринський Андрій. Химинець Олекса-«Благий» (1912—1945)
  • Коретчук Я., Ганцюк П. Командири відділів ТВ 22 УПА «Чорний ліс». — Торонто; Львів: Видавництво «Літопис УПА», 2014. — С. 19-20.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Himinec Oleksi j Seme novich Himine c psevdo Blagij Oles Nadraga nar 30 bereznya 1912 s Sadzhava Bogorodchanskij rajon Stanislavska oblast pom 20 bereznya 1945 s Lesivka Bogorodchanskij rajon Stanislavska oblast ukrayinskij vijskovik uchasnik Vizvolnih zmagan poruchnik UPA komandir sotni Mesniki iz kurenya Skazheni kurinnij kurenya Smertonosci Stanislavskogo TV 22 Chornij lis VO 4 Goverla Oleksa HiminecHiminec Oleksij Semenovich PoruchnikZagalna informaciyaNarodzhennya 30 bereznya 1912 1912 03 30 s Sadzhava Bogorodchanskij rajon Ivano Frankivska oblastSmert 20 bereznya 1945 1945 03 20 32 roki s Lesivka Bogorodchanskij rajon Ivano Frankivska oblastNacionalnist ukrayinecPsevdo Blagij Vijskova sluzhbaPrinalezhnist Ukrayinska derzhava 1941 OUNVid ZS UPAFormuvannya VO 4 Goverla KomanduvannyaSotennij Mesniki TV 22 Chornij lis serpen 1943 1946Kurinnij Smertonosci TV 22 Chornij lis veresen 1944 20 bereznya 1945Nagorodi ta vidznakiLicar Sribnogo Hresta Bojovoyi Zaslugi 1 go klasu Zmist 1 Stanovlennya 2 Pochatok borotbi v UNS 3 Borotba v lavah UPA 4 Zagibel kurenya i kurinnogo 5 Nagorodi 6 Div takozh 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaStanovlennya red Narodivsya u sim yi selyan Osvita pochatkova zakinchiv narodnu shkolu Chlen tovaristva Plast u ridnomu seli z 1926 r aktivnij diyach 89 go kurenya Ukrayinskogo uladu plastuniv yunakiv imeni I Franka Spivzasnovnik tovaristv Sokil ta Prosvita u Sadzhavi chlen tovaristva Vidrodzhennya Projshov strokovu vijskovu sluzhbu u Polskij armiyi Chlen OUN iz 1939 r Voseni 1939 r osterigayuchis areshtu organami NKVS viyihav za kordon Prozhivav u m Braunshvejg Nimechchina Vzimku 1940 r pereyihav na Holmshinu de na propoziciyu Yaroslava Staruha vstupiv do nimeckogo Verkshucu Voyak bataljonu Nahtigal 04 08 1941 a vidtak 201 go bataljonu ohoronnoyi policiyi Shucmanshaft 10 1941 12 1942 Sluzhbovec ukrayinskoyi dopomogovoyi policiyi vesna 1943 07 1943 U lipni 1943 r perejshov v UNS Pochatok borotbi v UNS red Navesni 1943 roku na protivagu pidtrimuvanij melnikivcyami nimeckij mobilizaciyi v diviziyu Vaffen SS Galichina banderivci rozpochali formuvannya Ukrayinskoyi Narodnoyi Samooboroni 1 Naprikinci travnya 1943 roku v lisi poblizu s Grushka bula sformovana sotnya Kozaka v yakij chotovim stav Blagij 2 Nastupnim poshtovhom dlya aktivizaciyi ruhu Oporu v Galichini stav Karpatskij rejd Sumskogo partizanskogo z yednannya pid komanduvannyam S Kovpaka u lipni 1943 r yaki stavili sobi za metu stvoriti u Karpatah svij partizanskij kraj i zvidti provoditi pidpilno partizansku diyalnist Nebezpeka z radyanskogo boku pidshtovhnula kerivnictvo OUN B do rishuchih dij oskilki v Galichini funkcionuvala rozgaluzhena merezha OUN B u skladi yakoyi buli Samooboronni Kushovi Viddili SKV she z 1941 r Tomu bulo uhvaleno rishennya shob shojno zmobilizovani zbrojni viddili pid nazvoyu UNS z kilkoh oblastej popryamuvali u Karpati dlya vchinennya sprotivu chervonim partizanam Formuvannya UNS u Karpatah bulo zaversheno do 15 serpnya 1943 r u skladi p yati kureniv u yakih nalichuvalosya do 2 tis kozakiv Pershij kurin Chorni chorti kurinnij Lipej Illya Rachok u skladi 400 450 kozakiv dislokuvavsya v okolicyah sil Mikulichi i Berezin Yaremchanskogo rajonu V kureni buli tri sotni 1 vishkilna 2 bojova 3 budivelna Sotennim bojovoyi sotni buv Kozak Mikola Yavorskij chotovim drugoyi choti Blagij Oleksa Himinec Vishkolom keruvali Gucul Ivan Butkovskij ta sotenni Lipej Don Mihajlo Daraban i Kozak 29 listopada 1943 roku sotnya Mesniki pid komanduvannyam vzhe Oleksi Himincya Blagogo virushila u rejd po Solotvinshini Pid chas rejdu kolo sela Porogi povstanci zahopili sklad u yakomu buli kulemeti CKM 1 i Z RKM 20 gvintivok 6 pistoletiv granati patroni obmundiruvannya Takozh bulo areshtovano 7 polyakiv yaki veli antiukrayinsku robotu ta peredano yih do SB 1 sichnya 1944 roku sotnya Mesniki povernulasya do Chornogo lisu i priyednalasya do kurenya Rizuna Andrusyak Vasil Cogo zh dnya o 10 j godini nimci rozpochali nastup na tabir kurenya Skazheni Voni obstrilyuvali tabir polovimi garmatami iz sil Zavij Grabivka Posich Kurin vidstupiv bez vtrat Borotba v lavah UPA red V kinci kvitnya v seli Pacikiv sotnya Blagogo vbila shistoh nimciv i spalila Liegenschaft privatnu vlasnist 3 U kvitni 1944 u Chornomu lisi z yavilisya chervoni partizani V Karpati virushilo z yednannya M Shukayeva chiselnistyu 2000 osib u skladi zagoniv im Suvorova Iskra Smert fashizmu i Za Rodinu Hoch deklarativno zavdannyam dlya cih zagoniv stavilasya borotba iz nimcyami naspravdi yih diyalnist bula spryamovana bilshe proti ukrayinskih povstanciv Adzhe dlya poboryuvannya voyakiv vermahtu na cih terenah dostatno bulo chastin Chervonoyi armiyi natomist povstancyam efektivnishe mogli protistoyati same partizanski viddili Povstanci ne zbiralisya puskati chervonih u Karpati i komanduvannya UPA virishilo oboronyati 30 kilometrovij vidtinok frontu svoyimi silami Tim chasom z yednannya majora M Shukayeva probilosya cherez nimeckij front u Galichini i podililosya na zagoni Tri zagoni chiselnistyu 700 osib pid komanduvannyam kapitana Kulagina virushili do Chornogo lisu a chetvertij na choli z M Shukayevim pishov na Skolivshinu u Majdanski lisi Z 23 kvitnya do 7 travnya partizani periodichno atakuvali poziciyi kurenya Skazheni ta sotni Druzhinniki komandir Chernik sho prijshla na dopomogu z Galickogo rajonu Razom z kurenem Skazheni sotnya stvorila oboronnu liniyu dovzhinoyu blizko 20 kilometriv Druzhinniki zajnyali sela Misliv i Rip yanku A Skazheni Yavorivku Zavij i Grabivku Pislya neodnorazovih boyiv i namagan znishiti upivciv chervoni partizani vtratili aktivnist ta vojovnichij poriv Staralisya ne vstupati v boyi iz viddilami UPA i podalshi yihni diyi mali viklyuchno grabizhnickij harakter Pislya cogo komanduvannya VO 4 Goverla opracyuvalo plan blokadi Chornogo lisu Zgidno z cim planom sotni kurenya Skazheni Druzhinniki komandir Chernik Zmiyi komandir Rizun Dovbush komandir Gamaliya Mesniki komandir Blagij stvorili liniyu oboroni dovzhinoyu ponad 50 km Vona prohodila po liniyi Misliv Rip yanka Yavorivka Zavij Grabivka Hmelivka Gliboke Lesivka Grinivka Novochin Posich Majdan Sotnya Verhovinci pidijshla z Guculshini j otrimala zavdannya trimati oboronu v okolici sela Porogi ta zakriti vhid do Chornogo lisu z gir Takim chinom z yednannya Kulagina chiselnistyu 700 voyakiv vzyali v otochennya 24 lipnya 1944 roku mizh selami Tur ye i Zhdanno na Drogobichchini viddil iz sotni Blagogo rozzbroyiv rotu ugorciv 4 Sotnya Mesniki u skladi 280 voyakiv pid komanduvannyam Blagogo vhodila do timchasovoyi specialnoyi vijskovoyi okrugi UPA Zahid Karpati yaka isnuvala protyagom serpnya veresnya 1944 roku A z veresnya 1944 sotnya stala osnovoyu dlya formuvannya Stanislavivskogo kurenya Smertonosci yakij ocholiv sam Blagij odnochasno komanduyuchi sotneyu Mesniki 24 listopada 1944 sotnya Mesniki zdijsnila napad na m Bogorodchani Stanislavskoyi oblasti 21 sichnya 1945 chekistsko vijskova grupa v skladi operativnikiv rajviddilu NKVD i bijciv 27 go prikordonnogo zagonu vijsk NKVD Prikarpatskogo okrugu pri provedenni operaciyi v rajoni sela Gliboke Bogorodchanskogo rajonu Stanislavskoyi oblasti bula obstrilyana bijcyami iz kurenya Blagogo Za danimi radyanskoyi storoni pislya 4 h godinnogo boyu grupa upivciv bula rozbita zaginulo 96 bijciv 1 vzyatij v polon 5 Zagibel kurenya i kurinnogo red Protyagom 19 22 bereznya 1945 bula provedena chekistsko vijskova operaciya po likvidaciyi kurenya Blagogo Za danimi chekistiv bulo vbito 278 i zahopleno zhivimi 97 upivciv Sered ubitih buli opiznani pomichnik kurinnogo z postachannya Dovbush sotennij Shum komandir ohoroni polovoyi zhandarmeriyi Stanislavskoyi okrugi OUN Burlak i sam kurinnij Blagij yakij zaginuv 20 bereznya 1945 v s Lesivka 6 Nagorodi red Sribnij Hrest Bojovoyi Zaslugi I klyasu 25 kvitnya 1945 roku 7 Div takozh red Licari OUN ta UPA nbsp nbsp Martirolog zagiblih diyachiv OUN ta UPA nbsp nbsp nbsp Komandiri UPA nbsp Mesniki UPA Primitki red Zinovij Bojchuk Oleksandr Luckij Berkut komandir UPA Zahid Ivano Frankivsk Lileya NV 2019 S 12 13 ISBN 978 966 668 483 0 Palivoda V I Spogadi ukrayinskogo povstancya i bagatorichnogo v yaznya taboriv GULAGu Arhivovano 31 sichnya 2020 u Wayback Machine Pidgot B V Palivoda K Smoloskip 2001 s 33 ISBN 966 7332 70 5 Motyka G Ukrainska partyzantka 1942 1960 Dzialalnosc organizacji ukrainskich nacjonalistow i Ukrainskiej Powstanczej Armii Warszawa 2006 s 222 Litopis UPA T 7 UPA v Svitli nimeckih dokumentiv Kn 2 cherven 1944 kviten 1945 Zibrav ta vporyadkuvav T Gunchak Toronto Litopis UPA 1983 S 42 Osobye papki Stalina i Molotova pro nacionalno vizvolnu borotbu v Zahidnij Ukrayini u 1944 1948 rr Uporyad Yaroslav Dashkevich Vasil Kuk Lviv LA Piramida 2010 594 s ISBN 978 966 441 169 8 S 168 Osobye papki Stalina i Molotova pro nacionalno vizvolnu borotbu v Zahidnij Ukrayini u 1944 1948 rr Uporyad Yaroslav Dashkevich Vasil Kuk Lviv LA Piramida 2010 594 s ISBN 978 966 441 169 8 S 222 LICARI SRIBNOGO HRESTA BOJOVOYi ZASLUGI 1 GO TA 2 GO KLASIVLiteratura red P Arsenich OUN i UPA Naukova konferenciya Ivano Frankivsk 16 17 01 1993 Strij 1993 P Sodol Ukrayinska Povstancha Armiya 1943 49 Dovidnik Nyu Jork Prolog 1994 Osobye papki Stalina i Molotova pro nacionalno vizvolnu borotbu v Zahidnij Ukrayini u 1944 1948 rr Uporyad Yaroslav Dashkevich Vasil Kuk Lviv LA Piramida 2010 594 s ISBN 978 966 441 169 8 S 168 199 222 258 P Arsenich Za Ukrayinu za yiyi volyu Galichina 2 22 28 serpnya 1992 r Visti z terenu Z dokumentiv pidpillya OUN UPA na Stanislavshini Novij chas 1992 Litopis UPA Toronto T Z 4 8 18 Petro Mirchuk Ukrayinska Povstanska Armiya 1942 1952 Dokumenti i materiyali Lviv 1991 Volodimir Gavyak Chornota Strilecka shkola Galich 1992 Lev Shankovskij Trinadcyat lit Diyi UPA j zbrojnogo pidpillya OUN na teritoriyi Vijskovoyi okrugi ch 4 Goverlya v 1943 1953 pp Almanah Stanislavivskoyi zemli NTSh ukrayinskij arhiv T XXVIII Nyu Jork Toronto Myunhen 1975 stor 163 193 Lev Shankovskij Ukrayinska Povstanska Armiya V kn Istoriya Ukrayinskogo vijska K 1991 Chemerinskij Andrij Himinec Oleksa Blagij 1912 1945 Koretchuk Ya Gancyuk P Komandiri viddiliv TV 22 UPA Chornij lis Toronto Lviv Vidavnictvo Litopis UPA 2014 S 19 20 Posilannya red KVAZIENCIKLOPEDIYa OUN UPA Fedir Polyanskij Ukrayinska Narodna Samooborona u Galichini cherven gruden 1943 r Storinki zbrojnoyi borotbi UPA na Prikarpatti Kurin Andrusyaka Rizuna ta peremoga na g Lopata Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Himinec Oleksij Semenovich amp oldid 38054238