Хенцинський Чеслав Іванович

Хенцинський Чеслав Іванович (6 (18) березня 1851(18510318), Варшава — 24 травня (6 червня) 1916, Одеса) — патологоанатом, мікробіолог, епідеміолог. Родом з Варшави, працював в Одесі.

Хенцинський Чеслав Іванович
пол. Czesław Chęciński, рос. Хенцинский Чеслав Иванович
Народився	6 (18) березня 1851(1851-03-18) Варшава
Помер	24 травня (6 червня) 1916(1916-06-06) (65 років) Одеса
Національність	поляк
Діяльність	патологоанатом, лікар
Alma mater	Варшавський університет
Галузь	патолог
Посада	професор
Вчене звання	професор (з 1889 року)
Науковий ступінь	доктор медицини
Батько	Ян Хенцінський
Мати	Феліція Зобеська (пол. Felicja z Sobieskich)
Хенцинський Чеслав Іванович у Вікісховищі

Закінчив 1876 року медичний факультет Варшавського університету, був учнем Влодзімежа Бродовського. З 1877 по 1892 роки працював в Одесі лікарем госпіталю, потім прозектором міської лікарні, доцентом кафедри патологічної анатомії медичного факультету Одеського медичного університету. Одночасно викладав патологічну анатомію в зуболікарській школі. 1889 року захистив дисертацію на науковий ступінь доктора медицини про збудника малярії, тоді ж йому присвоїли вчене звання професора. Хенцинський розробив оригінальний метод подвійного фарбування клітин крові та кров'яних паразитів, що дозволяв виявляти паразитів крові, зокрема збудників малярії. Надалі метод був розвинений Дмитром Романовським і Густавом Гімзою, оформлений як фарбування за Романовським—Гімзою.

Наукові праці в галузі загальної патології, мікробіології та епідеміології, зокрема чуми й малярії, боротьбі з ними в Одесі.

Примітки

1. Ś. p. Włodzimierz Brodowski. «Przegląd Lekarski», s. 629, Nr 45 z 7 listopada 1903.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Хенцинський Віктор (Чеслав) Іванович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 12. — 1985.