Хащівський Василь Михайлович (псевдо: Марко, Рубань 1924, с. Хащів, Турківський район, Львівська область — 1 липня 1951, біля гори Яйко-Ілемське, Долинський район Івано-Франківська область) — український військовик, лицар Срібного хреста бойової заслуги УПА 1 класу.
| Василь Хащівський | |
|---|---|
| Старший булавний | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 1924 с. Хащів, Турківський район, Львівська область |
| Смерть | 1 липня 1951 біля гори Яйко-Ілемське, Долинський район Івано-Франківська область |
| Псевдо | «Марко», «Рубань» |
| Військова служба | |
| Приналежність | Українська держава (1941) |
| Вид ЗС | УПА ОУНР |
| Війни / битви | Друга Світова війна |
| Нагороди та відзнаки | |
| |
Життєпис Редагувати
Член ОУН (1942), станичний с. Хащів (1943).
Навесні 1943 р. зголосився до дивізії «Галичина», проте був скерований на службу в німецьку поліцію на Закерзонні.
Стрілець куреня УНС «ім. Кривоноса» (осінь 1943—1944), сотні «Булави», а відтак сотні «Басейн» (1944—1946). Навесні 1946 р. переведений до збройного підпілля ОУН — командир СКВ, а відтак кущовий провідник.
З осені 1947 р. знову в УПА — ройовий, а згодом командир чоти (пвд 476) сотні «Басейн» (вд 91). 20 травня 1948 року чота у складі 25 вояків під його командуванням здійснили вдалу засідку поблизу села Нанчілка Велика Стрілківського районну Дрогобицької області. Розстріляли вантажний автомобіль 18-го стрілецького полку Внутрішніх військ МДБ, в результаті 8 осіб, в тому числі заступник командира 4 роти 18 полку ВВ МДБ старший лейтенант Корнєєв , капітан медслужби та 6 солдатів Внутрішніх військ МДБ.
Влітку 1948 р., після розформування сотні скерований у теренову сітку — кущовий провідник, комендант боївки СБ Турківського надрайонного проводу ОУН (08.1949).
Кур'єр УПА та ЗП УГВР Редагувати
У вересні 1949 р. — у складі кур'єрської групи Степана Стебельського — «Хріна» вирушив на Захід і в листопаді того ж року прибув в американську зону окупації Німеччини. Курсант американської розвідувальної школи в Західній Німеччині (1950-05.1951).
20.05.1951 р. у складі кур'єрської групи ЗП УГВР під керівництвом Василя Охримовича — «Грузина» десантувався в Україні в районі гори Шибела у Сколівському р-ні на Львівщині, доставивши організаційну пошту та радіоапаратуру до Проводу ОУН в Україні. Загинув у криївці під час облави.
За роки діяльності в УПА та збройному підпіллі ОУН чотири рази був поранений. Старший вістун (?), булавний (?), старший булавний (?) УПА.
Нагороди Редагувати
- Згідно з Постановою УГВР від 20.07.1950 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 1/50 від 28.07.1950 р. старший булавний УПА, кур'єр проводу ОУН Василь Хащівський — «Рубань» нагороджений Срібним хрестом бойової заслуги УПА 1 класу.
Вшанування пам'яті Редагувати
- 29.01.2018 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Старий Самбір Львівської обл. Срібний хрест бойової заслуги УПА 1 класу (№ 022) переданий Ігору Гомзяку, племіннику Василя Хащівського — «Рубаня».
Див. також Редагувати
Джерела та література Редагувати
- Федун Петро-«Полтава». Концепція Самостійної України. Том 2. Документи і матеріали / упоряд. і відп. ред. М. В. Романюк; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Центр незалежних історичних студій. — Львів, 2013. — С. 820—821.
| Це незавершена стаття про вояка або воячку УПА. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |