Гарідвар

Гарідвар (англ. Haridwar, гінді हरिद्वार) — священне місто та адміністративний центр округу Гарідвар, розташоване на рівнинній частині індійського штату Уттаракханд.

Гарідвар Haridwar हरिद्वार
Вигляд міста з повітря Вигляд міста з повітря
Координати: 29°57′36″ пн. ш. 78°09′36″ сх. д. / 29.96000° пн. ш. 78.16000° сх. д. / 29.96000; 78.16000
Країна	Індія
Штат	Уттаракханд
Округ	Гарідвар
Висота над р.м.	249 м
Населення (2001)
- Усього	175 010
Часовий пояс	UTC+5:30
Гарідвар Розташування міста на мапі штату Уттаракханд

На гінді, назва «Гарідвар» походить від слів hari — «бог» та dwar — «брама», тобто означає «брама бога». Саме тут річка Ганг вперше після 253 км течії від свого джерела — льодовика Ґанґотрі — виходить на Індо-Гангську рівнину, через що місто отримало свою колишню назву — Ґанґавара (Gangadwára, गंगाद्वार) — «брама Ганга».

За індуїстським міфом, описаним у пуранах та відомим як Самудра-мантхан, Гарідвар є одним з місць, де краплі еліксиру безсмертя, амріти, пролилися з кувшину, що ніс небесний птах Ґаруда. Ці чотири місця — Удджайн, Гарідвар, Нашік і Аллахабад — стали місцями проведення фестивалю Кумбха-Мела, що проводиться там почергово кожні три роки, тобто один раз на 12 років у кожному місці. На свято сходяться мільйони паломників і туристів зі всього світу. Зокрема вони виконують ритуальне омовіння у водах Гангу. Ділянкою, де еліксир впав на землю, вважається ґхат Хар-кі-Паурі (дослівно «сліди бога»), найсвятіше місце у місті. Протягом фестивалів саме тут намагаються здійснювати омовіння. Вважається, що цей обряд змиває гріхи та допомагає досягти мокші.

Гарідвар став адміністративним центром округу Гарідвар 28 грудня 1988 в складі регіону Сахаранпур штату Уттар-Прадеш. 9 листопада 2000 року він перейшов до новоствореного штату Уттаракханд. Зараз це не тільки релігійно важливе місто, але й значний промисловий центр.

Історія

Шива тримає Ганг в руках, за ним спостерігають Парваті, Бхаґіратха і Нанді. Малюнок близько 1740 року.

Вечірня молитва на Гарі-кі-паїрі, відомом «слідом Вішну» на кам'яній стіні

Зараз населення міста являє собою калейдоскоп різних культур Індії. В старих текстах місто згадується як Капілстхан, Ґанґадвар і Маяпурі. Через місто пролягає шлях паломників до шайвістських святинь Панч-Кедар та до святинь як шайвізму, тай і вайшнавізму Чота-Чаар-Дхам, через це прихильники шайвізму та вайшнавізму називають місто або «Гарідвар», або «Гарвар», відповідно, оскільки «Гар» є синонімом Шиви, а «Гарі» — Вішну.

Місто згадується у розділі «Вана Парва» (книга лісу) Магабгарати, коли мудрець Дгаума розповідає Юдхіштхірі про місця паломництва Індії, цей текст також згадує, що тут молився Аґастья-Ріші та його дружина Лопамудра, принцеса Відарбхи.

Також легенди згадують, що тут мав свою обитель-ашрам мудрець Капіла, що надало місту його колишню назву — Капілстхан або Капіластан. З містом пов'язана і легенда про Бгаґіратху, одного із потомків короля Саґара, також предка Рами, який приніс річку Ганг з небес униз з метою спасіння 60 тисяч своїх загиблих родичів від прокляття Капіли. Ця традиція підтримується тисячами паломників-індусів, які приносять попіл своїх померлих родичів для омовіння у водах Гангу та спасіння.

За іншою легендою на стіні Гар-Кі-Паурі залишив свій слід бог Вішну, якого священний Ганг торкається увесь час.

Початок Гангського каналу, 1894—1898.

Гарідвар з іншого берегу Гангу, 1866.

Археологічні свідоцтва вказують на наявність тут теракотової культури в період 1700—1200 років до н.е. В період 322—185 років до н. е. Гарідвар знаходився під владою Імперії Маур'їв, а пізніше, в 1-3 століттях н. е. — під владою Кушанської імперії. Перші писемні свідоцтва про Гарідвар сучасної ери належать китайському мандрівникові Сюаньцзану, який відвідав місто у 629 році, за часів правління короля Гарші, та описав місто як 'Мо-ю-ло' — ця назва підноситься до Маяпуру, руїн в південній частині сучасного міста. Крім покинутого форту і трьох храмів, прикрашених зламаними кам'яними скульптурами, він також згадав храм на північ від міста, Ґанґавара — «брама Гангу».

Пізніше, 13 січня 1399 року, місто зазнало нападу Тимура.

Місто також відвідував перший сикхський гуру — Нанак, — що купався у Кушван-Ґгаті, де відбувся знаменитий епізод поливу рослин. Його візит і зараз відзначається у гурдварі (Ґурдвара-Нанаквара). Третій гуру, Амар Дас, відвідав місто 22 рази за своє життя. Ці дані відомі завдяки великому генеалогічному архіву, що зберігається у місті, де, зокрема, відзначаються всі відвідування міста.

В роботі Аїн-і-Акбарі, написаній в 16 столітті протягом правління могольського імператора Акбара, місто згадується під назвою Мая або Маяпур, та вказується, що це одне з семи найсвятіших міст індуїзму. В роботі також вказується, що місто було 18 кос (2 км) завдовжки, а на 10 чайтра тут збирається велике число паломників. Сам імператор Акбар відвідував це місто та пив воду Гангу, яку він називав «еліксиром безсмертя». У місті існувала призначена група людей, що займалися роздачею води в закоркованих банках всім відвідувачам.

Протягом могольського періоду в Гарідварі діяв монетний двір, що випускав мідні монети. Вважається, що того часу раджа Ман Сінґх з Амбера заклав основу сучасного міста та відновив ґгат Гар-кі-паурі. Після його смерті його попіл занурив у води Гангу сам імператор Акбар.

Гарідвар на мапі Об'єднаних провінцій, 1903.

У 1840 році у місті була збудована одна з найбільших гребель на Гангу, гребля Бгімґода з метою направлення вод Гангу у Верхній Гангський канал для іригації навколишніх районів. Це призвело до зниження рівню води в річці та припинення судноплавства у її верхній течії, яку до того Британська Ост-Індська компанія активно використовувала для торгового сполучення з містами Ґархвалу. Канал було відкрито в 1854 році, через 12 років робіт, що почалися після засухи 1837—1838 років.

В 1886 році до Гарідвару була прокладена залізниця через Лаксар, в 1900 році ця гілка була продовжена до Деградуна.

У 1901 році місто мало населення 25 597 та входило до складу району (техсілу) Руркі округу Сахаранпур Об'єднаних провінцій, та залишалося у такому статусі до отримання Індією незалежності і утворення штату Уттар-Прадеш в 1947 році.

Посилання

1. Census of India 2001
2. Капранов С.В. По сакральній Індії: Варанасі, Кумбга-мела та буддійські святині (з подорожніх нотаток). Східний світ. 2013. № 4. С. 203-209. [ 10 серпня 2018 у Wayback Machine.]
3. Dictionary^{[недоступне посилання з травня 2019]} Molesworth, J. T. (James Thomas). A dictionary, Marathi and English. Bombay Education Society's press, 1857, Page 888.
4. About Haridwar [ 20 лютого 2018 у Wayback Machine.] sahajaharidwar.
5. Gangaji [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.] Haridwar Official website of Haridwar.
6. Gangadwára, the place where the Ganges descends to the plains.. SACRIFICE OF DAKSHA (Vayu Purana), The Vishnu Purana, translated by Horace Hayman Wilson, 1840. p. 62, 62:2.
7. Geography [ 10 грудня 2007 у Wayback Machine.] Haridwar, Official website.
8. Uttarakhand [ 9 квітня 2008 у Wayback Machine.] Govt. of India, Official website.
9. Places of peace and power sacred sites.
10. Hardwar [ 2 листопада 2011 у Wayback Machine.] sanatansociety.
11. Hardwar [ 28 лютого 2021 у Wayback Machine.] The Imperial Gazetteer of India, v. 13, p. 52.
12. Haridwar History [ 10 грудня 2007 у Wayback Machine.] Haridwar Official website.
13. Historical, Cultural and Social Perspectives [ 19 квітня 2009 у Wayback Machine.] Chapter 3, The Cultural Dimension Of Ecology, Baidyanath Saraswati, 1998, Indira Gandhi National Centre for the Arts. ISBN 81-246-0102-X. ignca.nic.in. Vanaparva (The Book of the Forest) is third parva , book of Mahabharata.
14. Lopamudra The Mahabharata, translated by Kisari Mohan Ganguli (1883 −1896), Book 3: Vana Parva: Tirtha-yatra Parva: Section XCVII.
15. . Архів оригіналу за 8 лютого 2007. Процитовано 23 серпня 2009. 
16. "Uttarakhand Information Centre - Gangotri Information" [ 16 червня 2008 у Wayback Machine.] The Complete Uttarakhand Travel Guide
17. Mankodi, Kirit (1973) «Gaṅgā Tripathagā» Artibus Asiae 35(1/2): pp. 139—144, p. 140
18. . Архів оригіналу за 28 серпня 2009. Процитовано 23 серпня 2009. 
19. . Архів оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 23 серпня 2009. 
20. Kumbh Mela [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] Channel 4.
21. Haridwar [ 21 серпня 2009 у Wayback Machine.] 1911
22. Digital Library [ 26 грудня 2018 у Wayback Machine.] The Imperial Gazetteer of India, Oxford, 1908, Vol.13, p.51.
23. History [ 6 травня 2016 у Wayback Machine.] The Imperial Gazetteer of India, v. 2, p. 570.
24. . Архів оригіналу за 16 червня 2009. Процитовано 23 серпня 2009. 
25. Life Of Guru Nanak: Chapter IV The Sikh Religion, Volume 1, by Max Arthur Macauliffe (1842—1913), Oxford University Press (1909). page 50-52.
26. Janasakhi [ 24 березня 2012 у Wayback Machine.] Janamsakhis of Miharban and Mani Singh, Janamsakhi Tradition, Dr. Kirpal Singh, 2004, Punjabi University, Patiala. ISBN 81-7205-311-8. www.globalsikhstudies.net.
27. [1] [ 12 серпня 2010 у Wayback Machine.] — Punjabkesari.
28. Sacred Places of Pilgrimage [ 14 липня 2018 у Wayback Machine.] Ain-e-Akbari, Vol. III, p. 306.
29. Hardwar [ 20 вересня 2011 у Wayback Machine.] Ain-e-Akbari, by Abul Fazl 'Allami, Volume I, A´I´N 22. The A´bda´r Kha´nah. P 55. Translated from the original persian, by H. Blochmann, and Colonel H. S. Jarrett, Asiatic society of Bengal. Calcutta, 1873 — 1907. "His Majesty calls this source of life "the water of immortality, « and has committed the care of this department to proper persons…. Both at home and on travels, he drinks Ganges water.»
30. Ain # 10. The Coins of This Glorious Empire [ 26 січня 2012 у Wayback Machine.] C. Copper Coins, Ain-e-Akbari, by Abul Fazl 'Allami, Volume I, p31, ib.
31. Newsletter 106, 1987, Goron, S & Wiggins, K. [ 20 листопада 2008 у Wayback Machine.] Mughal coins struck in the name of the pretender Muhammad Akbar, at Hardwar. The Oriental Numismatic Society (ONS). UK.
32. The Society for South Asian Studies [ 4 жовтня 2007 у Wayback Machine.] British Academy, Annual Report 2001, p. 8. The British Museum is also in the possession of a unique rupee of the Mughal puppet Muhammad Akbar, issued from the mint of Haridwar (North India), during his short reign of about 45 days.
33. The American Numismatic Society [ 17 травня 2008 у Wayback Machine.] Oriental Numismatic Society Newsletter 178 (Winter 2004), Bhandare, S. "Hardwar: a new mint for Akbar's copper coinage, " pp. 27-28, illus.
34. The Ganga Basin [ 18 лютого 2009 у Wayback Machine.] Dams on the Ganga, University at Albany.
35. Upper Ganges Canal [ 18 серпня 2009 у Wayback Machine.] The Imperial Gazetteer of India, 1909, v. 12, p. 138.
36. Trade and Communications [ 25 березня 2009 у Wayback Machine.] The Imperial Gazetteer of India, v. 21, p. 375.
37. Roorkee Town [ 25 березня 2009 у Wayback Machine.] The Imperial Gazetteer of India, v. 21, p. 324.
38. History [ 27 березня 2009 у Wayback Machine.] The Imperial Gazetteer of India, v. 13, p. 53.